Проект з ОІ та ІКТ і Зоології: "Двостулкові молюски" -група №13 ПГФ, 2018

Зміст

1 Двостулкові молюски
2 Ідея проекту
3 Автор проекту
4 Матеріали проекту
- 4.1 Інтернет ресурси проекту
- 4.2 Додаткові матеріали проекту
5 Результати проекту
6 Категорії

Двостулкові молюски

До класу двостулкові молюски відносяться білатерально-симетричні безхребетні водні тварини типу молюски. Викопні останки цих молюсків знаходять у пластах раннього палеозойського періоду. В ході еволюції тварини цього класу досягли розквіту в меловому періоді. Багато родин поступово повністю вимерли, а близько 10 сучасних родин цього класу живуть у водоймах і понині, тобто існують вже приблизно 400 млн. років. В даний час відомо близько 130 родин цього класу, які об'єднують близько 10 тисяч сучасних видів. Представниками двостулкових молюсків є устриці, мідії, беззубки, перлівниці, тридакни, морські гребінці, тощо. Двостулкові молюски широко поширені у водах Світового океана та в прісних водоймах. Це донні організми, що живляться планктоном або рослинним детритом за допомогою фільтрації. Такий спосіб живлення не потребує особливої рухливості, тому будова цих тварин дещо спрощена порівняно з представниками інших класів типу молюски. Двостулкові ведуть малорухливий спосіб життя, закопуючись у грунт, просто розташувавшись на дні або прикріплюючись до якогось субстрату. Зустрічаються молюски-шашелі, які просвердлюють гірські породи або деревину. Розміри черепашок двостулкових різні: від 1 мм до 1,5 м в діаметрі. Найбільшим морським молюском є представник вищеописаного класу - Тридакна велетенська, вага якої досягає 300 кг.

Усі двостулкові молюски мають схожу будову. На відміну від черевоногих, у двостулкових молюсків тіло складається із сплющенного з боків тулуба й ноги, голови немає. Їх вапняна черепашка має дві стулки (звідси назва класу), а не закручена спіраллю, як у черевоногих. Зовнішній шар черепашки роговий, всередині неї часто є шар перламутру. Стулки черепашки з'єднані по спинному краю молюска та закриваються при скороченні м'язів-замикачів у тілі молюска, які кріпляться до внутрішніх боків протилежних стулок. У більшості видів стулки черепашки зсередини на спинній стороні мають виступи та заглиблення (так званий «замок»), що сприяє більш щільному змиканню стулок. Черепашка росте протягом всього життя молюска, а на її поверхні помітні концентричні шари річного приросту, що нагадують річні кільця дерев. У багатьох видів двостулкових добре розвинений перламутровий шар, тому більшість морських видів і рідкісні прісноводні здатні утворювати перлини.

Тіло тварини цілком укладено в черепашку. Нога у більшості особин має клиноподібну форму, у тих представників класу, які ведуть абсолютно нерухомий спосіб життя, редукується (мідії) або зникає зовсім (устриці). У небезпечній ситуації молюск втягує ногу та зачиняє черепашку. Тіло молюска вкрито мантією, складки її зростаються і формують сифони на задньому кінці тіла. Через ввідний сифон збагачена киснем вода з поживними речовинами надходить у мантійну порожнину, а через вивідний - молюск позбавляється від неперетравлених залишків їжі та продуктів обміну. Під мантією з двох сторін від тулуба знаходяться органи дихання - зябра - різної будови у різних видів, у більшості двостулкових являють собою зяброві пластинки. Травна система двостулкових молюсків представлена ротовим отвором, стравоходом, шлунком, печінкою, кишечником, причому анальний отвір відкривається в мантійну порожнину. Кровоносна система цих молюсків незамкнута, трикамерне серце, яке складається з двох передсердь і шлуночка, розташовано в спинній частини тулуба. Нервова система - це три пари гангліїв, органи чуттів (рівноваги, тактильної чутливості, у деяких - очі) слаборозвинені. Видільна система представлена двома нирками, вивідні протоки яких відкриваються в мантійну порожнину. Більшість двостулкових молюсків є роздільностатеві тваринами, рідко зустрічаються гермафродити. Зовнішнє запліднення відбувається в мантійної порожнині, там із яєць виходять личинки. У деяких видів молюсків тимчасово личинки паразитують на тілі риб, харчуючись їх тканинами. Дорослішаючи, маленький молюск відривається від риби-хазяїна і падає на дно водойми. Це пристосування сформувалося в ході еволюції для поширення молюсків на великій території, завдяки рухливим рибам-хазяєвам.

У природі двостулкові молюски - важлива складова водних біоценозів. Вони беруть участь в харчових ланцюжках, будучи кормом для багатьох водних тварин. Представники цього класу, пропускаючи через мантійну порожнину велику кількість води, сприяють очищенню водойм. Велике значення мають двостулкові в господарстві людини. Вони є об'єктом промислу та кормом для цінних видів риб. Перли та перламутровий шар раковин є сировиною для виготовлення ювелірних виробів, а перлини цінуються як ювелірні прикраси. Раковини викопних видів молюсків утворюють особливий вид вапняку - черепашник, який використовується в будівництві. Деякі двостулкові молюски мають певне негативне значення. Вони можуть порушувати роботу гідротехнічних споруд (прісноводна дрейсена), пошкоджувати дерев'яні підводні споруди (корабельний черв'як). Є серед двостулкових проміжні господарі паразитичних видів плоских червів.