Зміст

1 Тема статті
2 Інформаційні ресурси

Тема статті

Штучний ітелект

Опис проблеми

У більшості випадків алгоритм розв'язання завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не розв'язано питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп'ютером «розумності», хоча перед штучним інтелектом було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тюрінга або гіпотеза Ньюелла-Саймона. Нині існує багато підходів як до розуміння задач штучного інтелекту, так і до створення інтелектуальних систем.

Одна з класифікацій виділяє два підходи до розробки штучного інтелекту:

низхідний, семіотичний — створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо;
висхідний, біологічний — вивчення штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів.

Ця наука пов'язана з психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими. Як і всі комп'ютерні науки, вона використовує математичний апарат. Особливе значення для неї мають філософія і робототехніка.

Штучний інтелект — дуже молода галузь досліджень, започаткована 1956 року. Її історичний шлях нагадує синусоїду, кожен «зліт» якої ініціювався деякою новою ідеєю. На сьогодні її розвиток перебуває на «підйомі»[джерело?], і спирається на застосування вже досягнутих результатів в інших областях науки, промисловості, бізнесі та навіть у повсякденному житті.

Штучний інтелект (ШІ) - властивість інтелектуальних систем виконувати творчі функції ШІ пов'язаний з подібною задачею використання комп'ютерів для розуміння людського інтелекту, але не обов'язково обмежується біологічно правдоподібними методами. Останніми роками багато країн виділяють колосальні суми на розвиток штучного інтелекту. Так, зовсім недавно з'явилася інформація про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа планує звернутися до Конгресу із запитом про збільшення бюджетних витрат на штучний інтелект і квантові дослідження вдвічі. Вся справа в тому, що штучний інтелект може підвищити рівень національної безпеки, освіти та економіки. Зараз основна боротьба у цьому напрямі розгорнулася між США і Китаєм, але і інші країни (в тому числі і Україна) не залишаються осторонь.

Згідно з даними дослідження, проведеного компанією Deep Knowledge Analytics в 2019 році, Україна була одним з лідерів в Східній Європі в області розробки ШІ. Тоді наголошувалося, що кращими школами штучного інтелекту за межами Кремнієвої долини вважаються російські, українські і білоруські. Ці країни є глобальним джерелом інновацій в області штучного інтелекту і пов'язаними з ним технологіями.

Навіщо потрібен ШІ?

Оскільки інтелектуальні системи на кшталт нейромереж працюють з інформацією — їх застосування актуальне в усіх сферах людської діяльності. Логістика транспортних перевезень, обслуговування медичної сфери, банкінг, фінансові операції, оптимізація промисловості, автономне водіння, інфраструктура міст, — це лише мала частка того, де можна застосувати і де вже застосовують різні нейромережі.

Так, подібні системи взяли на себе частину роботи людини. Навчена робототехніка може керувати літаками, розбирати юридичні справи, створювати журналістські тексти і навіть проводити медичні операції. Звісно, все це поки лише перспективні сфери для повного застосування ШІ, і їхня діяльність все одно строго контролюється людиною.

Реальне застосування, скажімо, нейромереж актуальне в рутинній роботі, яка пов’язана з обробкою інформації. Через створення інтелектуальних систем можна оптимізувати роботу багатьох офісних співробітників, клерків, секретарів, бухгалтерів, аудиторів, поштових службовців тощо. Загалом, всі, хто зараз займається документообігом, математичними підрахунками, збором і обробкою інформації мають бути готові до того, що вже завтра їхнє місце займе залізяка, якій не потрібен відпочинок і соцпакет.

Втім, не варто боятися, що роботи знищать усі професії і заберуть роботу у людей. Нам, як і раніше, потрібні аналітики, фахівці з маркетингу, продажів, різні ідеологи, політологи, філософи, вчителі, юристи, — взагалі всі, хто може робити свою роботу краще, ніж комп’ютер. Не кажучи вже про творців цих комп’ютерів, вчених, інженерів, ІТ-фахівців, розробників ПЗ тощо.

Поки, на жаль чи на щастя, комп’ютер програє людині в більшості сфер, і те, що ми навчили нейромережі моментально виконувати конкретні, але складні завдання і вчитися на них — не означає, що такі системи розумніші за людину.

Примітивний ШІ, який сьогодні реалізований у вигляді інтелектуальних голосових помічників, машинного перекладу з однієї мови на іншу, створення текстів чи визначення об'єктів на фото — все ще дуже слабкий, робить багато помилок і не може обійтися без допомоги людини.

«Роботи дуже тупі. Ми повинні розуміти, що ми на світлові роки далекі від штучного інтелекту. Все, що ми поки можемо — це спроби голосових помічників невдало жартувати… Потрібна була ціла наукова робота для того, щоб навчити робота прибирати одне сміття рукою, а іншою — за допомогою совка», — каже кандидат фізико-математичних наук, видавець науково-популярного інтернет-видання N+1 і ведучий подкасту KuJi Podcast Андрій Коняєв.

Сфери обслуговування СШІ

РОБОТОТЕХНІКА

Роботи-гуманоїди, коптери, які діють самостійно, аналізуючи інформацію про оточуюче середовище за допомогою датчиків (рух, звук, світло, тиск тощо) та приймають рішення на основі отриманих даних. Однією з можливостей роботів є комп’ютерний зір – технології штучного інтелекту для збирання,опрацювання та аналізу відео-інформації в режимі реального часу. Усе це вимагає розроблення алгоритмів для автоматичного візуального сприйняття, коректного переміщення в просторі, навчання на помилках, виконання дій, направлених на досягнення мети. Приклад – безпілотний автомобіль, який програмується для досягнення точки призначення, може паркуватись, рухатись в потоці машин, коректно визначати найкоротший маршрут.

КОМП’ЮТЕРНІ ІГРИ

Написання ботів, чат-ботів, ігор зі стратегією, де комп’ютер має змогу прорахувати велику кількість можливих варіантів ведення гри та обрати найкращі. Евристичні алгоритми ігрового штучного інтелекту використовуються в широкій розмаїтості в багатьох галузях усередині гри. Найочевидніше застосування ігрового ШІ проявляється в контролюванні неігрових персонажів, хоча скриптинг теж є дуже розповсюдженим способом контролю. Пошук шляху є іншим широко розповсюдженим застосуванням ігрового ШІ, — він особливо проявляється в стратегіях реального часу. Пошук шляху є методом для визначення того, як неігровому персонажеві перейти з однієї точки на мапі до іншої: потрібно враховувати ландшафт, перешкоди й, можливо, «туман війни». Ігровий ШІ також пов'язаний із динамічним ігровим балансуванням.

ВЕБ-АНАЛІЗ

Веб-аналіз даних користувачів соціальних мереж для визначення потреб та інтересів, що в подальшому може використовуватись для просування реклами, призначеної для вузької спеціалізованої групи користувачів в таргетованих продуків. Генерування на основі зібраних даних підбірок фільмів, продуктів тощо за інтересами користувача. Розроблення алгоритмів аналізу текстів, дописів у соціальних мережах та визначення, чи правдива інформація, зазначена у профілі; розроблення програмних засобів аналізу фото, відео користувача та визначення його емоцій. Такі дані можна використовувати в боротьбі з тероризмом, пошуком злочинців тощо.

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Основні сфери застосування цих систем пов'язані з підтримкою прийняття управлінських рішень у таких напрямках бізнесу, як кредитування й оцінка ризиків, маркетинговий аналіз, прогнозування фінансових ринків, моделювання функціональних складових менеджменту (фінанси, виробництво, людські ресурси), розв'язання прикладних соціологічних задач (моделі формування і зміни рейтингів політиків), управління бюджетними ресурсами і економічне моделювання, виявлення незаконного використання кредитних карток. Наприклад, в банківській сфері прийняття рішень стосовно надання кредиту може прийматися комп'ютеризовано на основі обробки даних клієнтів.

ОБРОБКА ЗОБРАЖЕНЬ

Застосування штучного інтелекту для розпізнаванні образів дозволить створювати практично працюючі системи ідентифікації графічних об'єктів на основі аналогічних ознак. В якості ознак можуть розглядатися будь-які характеристики об'єктів, що підлягають розпізнаванню. Ознаки повинні бути інваріантні до орієнтації, розміру та форми об'єктів. Однією з задачею СШІ є сегментація об’єктів на зображеннях та визначення людей з потоку. Прикладом штучного інтелекту також є звуковий набір та рукописний текст в мобільних телефонах також визначення розташування будинку, зазнятого на камеру мобільного телефону (он-лайн гід) та промальовування його внутрішньої структури в 3D.

ПРОГНОЗУВАННЯ

Нейронні мережі отримали велику популярність у практичному використанні при вирішенні суто практичних проблем саме завдяки тому, що вони звільняють дослідника від занурення в тонкощі фізичного процесу і необхідності створення складної фізичної моделі. Необхідно лише знати і розуміти, які фактори впливають на процес, що прогнозується і мати певну кількість фактичних даних щодо поведінки системи при різних ситуаціях, що створились раніше. Чим більше база таких даних, тим краще можна натренувати мережу і підсилити її здібність прогнозувати поведінку системи у нових умовах, чи наборі вхідних факторів. Наприклад, можна прогнозувати попит на електроенергію на основі погоднх умов і даних попередніх років з метою зниження витрат на її виробництво.

МЕДИЦИНА

Допомога лікарям в діагостуванні захворювання на основі сигналів і медичних зображень та попередніх даних пацієнтів. Використання комп’ютерів з ШІ у медицині значно прискорить процес обстеження та поставлення діагнозу. Використовуючи розпізнавання голосу, такі системи шукатимуть симптоми в медичних базах даних. Людині-лікарю залишається підтвердити діагноз та в разі необхідності провести додаткове обстеження.

Коли з’явиться сильний ШІ і чи може він існувати взагалі?

70 років тому міжпланетні подорожі і висадка людини на Місяці здавалися божевільними ідеями. Те ж саме і зі створенням сильного ШІ зараз. У нинішніх умовах це не здається можливим, але розвиток напівпровідникових технологій, квантових обчислень і зацікавленість вчених у дослідженні цієї теми обіцяють нам непогані перспективи для створення комп’ютерного надрозуму.

Можливо, через кілька десятків років ті ж вчені з Каліфорнії все-таки навчать ШІ переживати за свій власний стан і це призведе до формування свідомості у машин. Але, цілком ймовірно і те, що ми ще сотні років будемо гратися в оживлення своїх «термінаторів» і вчити їх посміхатися.

Дослідники ШІ не мають єдиної думки щодо того, коли з’явиться повноцінний штучний інтелект. Кілька років тому на конференції в Пуерто-Рико провели опитування серед провідних вчених, які працюють над ШІ. Більшість експертів казали, що подоба сильного ШІ може з’явитися вже в 2045 році, але деякі дослідники були впевнені, що від цієї події нас відділяють сотні років.

Деякі ІТ-фахівці, підприємці та навіть філософи вважають, що ми ніколи не зможемо створити абсолютну форму ШІ, оскільки ми самі є частиною інтелектуальної системи і живемо в комп’ютерній симуляції. Про це нещодавно заявив один з перших зламників iPhone, творець ШІ-компанії, яка розробляє системи автономного водіння Джордж Хотц. На фестивалі SXSW Хотц сказав, що люди можуть жити в комп’ютерній симуляції, схожій на матрицю. На його думку, цю матрицю може контролювати «всемогутня позаземна істота, надприродний об'єкт або штучний інтелект, який перебуває за межами людського розуміння».

Найвідомішим адептом ідеї про життя людини в матриці є глава компаній SpaceX і Tesla Ілон Маск, який також тісно пов’язаний з технологіями ШІ. У 2016-му Маск казав, що існує «всього один з мільярда шансів, що ми живемо в базовій реальності». Каліфорнійський мільярдер вважає, що одним із доказів контрольованого життя людини є відеоігри. Мовляв, якщо всього за кілька десятків років людина створила «реалістичну 3D-симуляцію, в яку мільйони людей грають одночасно», і незабаром відеоігри не можна буде відрізнити від реальності, — дуже велика ймовірність того, що людина вже входить в одну з таких симуляцій, і перебуває всередині своєрідної відеогри, розробленої одним із сильних ШІ.

Одним з піонерів цих ідей є шведський філософ і професор Оксфордського університету Нік Бострем. В інтерв'ю виданню Vulture Бострем розповів, що ідеї про ШІ, який ув’язнив людство в комп’ютерну симуляцію, з’явилися у нього ще до перегляду фільму «Матриця», який вийшов у 1999-му і в якого був схожий сюжет.

У своїх дослідженнях Бострем прийшов до трьох основних гіпотез:

— люди вимруть перш ніж зможуть створити надцивілізацію;

— люди зможуть створити надцивілізацію, але вони навряд чи будуть зацікавлені в симуляції своєї історії;

— люди вже живуть у комп’ютерній симуляції однією з надцивілізацій.

Шведський філософ вважає, що як мінімум одне з цих тверджень виявиться істинним.

Результати досліджень проекту

https://drive.google.com/open?id=1Snf_7AHXHLuGJ3SOEp4ORW9GSr8M-cD1

Блог до проекту

https://mylifesel.blogspot.com/

Мультимедійна презентація

https://drive.google.com/open?id=1kD_FVa5jP51r7ycQPhU0g-7ibu-diexg

Календар подій проекту

https://drive.google.com/open?id=1__o33ZKA4BC3ZUOrYbmoH52KcLAF6ll3qjE9yoSwCT0

Опитування до проекту

https://drive.google.com/open?id=1N9uKkuoCm_JhymgGr0xCRlvKygXGVoX5lSpYrl5Hyrw

Фотоальбом до проекту

https://photos.app.goo.gl/3ohHiDkTCvwXW63W6

Спілкування між учасниками проекту

Спільнота на базі соціальних мереж
Skype
Telegram
Viber
Wiki-сторінка
Сайт
.....

Інформаційні ресурси

Друковані джерела

...Глибовець М. М., Олецький О.В. Штучний інтелект. — Київ : «Києво-Могилянська академія», 2002. — 364 с. — ISBN 966518153X. (укр.)

«Енциклопедія кібернетики», відповідальний ред. В. Глушков, 2 тт., 1973. (укр.)

...Засоби штучного інтелекту: навч. посіб. / Р. О. Ткаченко, Н. О. Кустра, О. М. Павлюк, У. В. Поліщук ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2014. — 204 с. : іл. — Бібліогр.: с. 200 (11 назв). — ISBN 978-617-607-692-6

...О. Мороз. Штучний інтелект // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 727. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Відеоматеріали

Електронні ресурси

Графік результатів відповідей до тесту Штучний Інтелект

https://docs.google.com/spreadsheets/d/1RQe8JDKeh-86nITsFdwA2n70rM0AoRHOGyovMgAinok/edit?usp=sharing

Результати опитувань

Загальна кількість балів	Середня кількість правильних відповідей	Середня кількість неправильних відповідей
25	13	12

Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Подолян Анастасії