Обговорення категорії:Історія інформатики

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук


ЕОМ "Промінь"

1963 стає переломним для вітчизняного комп'ютеробудування. Цього року на заводі з виробництва обчислювальних машин у Сєвєродонецьку виготовляється машина «Промінь». У цьому апараті вперше було використано блоки пам'яті на металізованих картах, ступінчасте мікропрограмне керування та низку інших інновацій. Основним призначенням цієї моделі комп'ютера вважалося твір інженерних розрахунків різної складності.

У тому ж році почався серійний випуск ЕОМ "Промінь" на побудованому в Сєвєродонецьку приладобудівному заводі. З машини "Промінь" та керуючої машини "Дніпро" розпочалося промислове виробництво засобів обчислювальної техніки в Україні.

Машина стала по суті новим словом у світовій практиці, в технічному відношенні мала низку новацій, зокрема пам'ять на металізованих картах. Це була перша машина широкого використання з так званим ступінчастим мікропрограмним керуванням (на яке Глушков згодом отримав авторське свідоцтво), побудована тільки на напівпровідникових елементах. Зручність в управлінні нею забезпечувалося набірним полем клавішної панелі, на яку було винесено апаратно підтриману процедуру типу елементарних функцій.

Середній час виконання операцій типу складання – 1000 оп/сек, типу множення – 100 оп/с. "Промінь" мала імпульсно-потенційну елементну базу, в ній застосовано модернізовані діодно-трансформаторні елементи системи керуючої машини широкого призначення "Дніпро".

Той екземпляр ЕОМ "Промінь", що зберігається в ДПМ у розділі "Інформатика та обчислювальна техніка", демонструвався в заснованому в 1964 р. В.М.Глушковим музеї Інституту кібернетики. Там машина перебувала понад 30 років. Потім музей закрили, "Промінь" потрапила до комірчини, а 1998 р., коли відкрився Державний політехнічний музей, ця безцінна історична машина потрапила до нас.

Основні технічні характеристики

Структура команд одноадресна. Система числення десяткова (система кодування десяткових цифр - 5211). Спосіб подання чисел - з плаваючою комою. Розрядність – мантиса числа – 5 розрядів, знак числа – 1 розряд, порядок числа – 1 розряд, знак порядку – 1 розряд. Діапазон представлених чисел: 10-10 ÷ 10+9. Швидкодія при складанні - 1000 операцій на секунду; при множенні - 100 операцій на секунду. Кількість команд - 31.

Характеристики ЗУ:

  • ємність ОЗП - 99 чисел;
  • ємність пасивного ЗП - 20 чисел;
  • ємність ЗУ для реалізації операцій машини - 21 число;
  • ємність набірного поля - 100 команд.

Введення чисел вручну шляхом набору безпосередньо на пульті керування штекерами або металізованими перфокартами. Виведення результатів обчислень візуальне (десяткові індикаторні лампи) та автоматичне (цифровий принтер з такими характеристиками:

  • швидкість друку - 6 ÷ 7 знаків в секунду,
  • кількість друкованих розрядів - 12,
  • споживана потужність 200 Вт,
  • габарити 600×530×905 мм, вага 65 кг).

Габарити машини 1270×908×780 мм. Вага 260 кг. Температурний режим 10÷30°С.

Характер завдань, які можуть вирішуватись на машині, може бути проілюстрований наступними стандартними програмами, розробленими для машини:

  • вирішення системи звичайних диференціальних рівнянь до третього порядку включно;
  • інтерполювання за методом Ньютона;
  • знаходження значення певного інтегралу;
  • знаходження коренів та екстремумів нелінійного рівня алгебри до шостого порядку включно;
  • розв'язання трансцендентних рівнянь методом перебору.

У машині передбачені певні заходи, що спрощують програмування шляхом включення до складу операцій обчислень прямих і зворотних тригонометричних функцій, гіперболічних функцій, експоненціалу, логарифму і т. д., а також операцій матричної алгебри: скалярне множення векторів і вирішення систем алгебраїчних рівнянь .

Розробники "Промінь"

Розроблена Інститутом кібернетики АН України в 1963 році під керівництвом академіка В. М. Глушкова.
Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова Національної Академії наук України — науково-дослідний інститут Відділення інформатики НАН України, один з провідних світових наукових центрів з вирішення фундаментальних і прикладних проблем інформатики та обчислювальної техніки, впровадження їх методів і засобів в народне господарство й соціальну сферу.
Засновником і директором інституту до 1982 року був академік Віктор Михайлович Глушков (1923—1982 рр.), ім'я якого сьогодні носить інститут. З 1982 року по 1994 рік інститут очолював академік Володимир Сергійович Михалевич (1930—1994 рр.). Зараз інститут очолює Сергієнко Іван Васильович.

У період з 1992 р. по 1997 р. на базі автономних підрозділів інституту створено Інститут програмних систем НАН України, Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, Інститут космічних досліджень НАН України та НКА України, Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу» МОН України та НАН України, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та Міносвіти і науки України, які увійшли до складу створеного у 1992 році Кібернетичного центру НАН України.
Promin3.png

Інститут став колискою вітчизняних наукових кадрів в галузі кібернетики, інформатики, обчислювальної техніки. Вченими інституту створені всесвітньо відомі наукові школи з математичної кібернетики та теорії обчислювальних машин і систем, теорії оптимізації та системного аналізу, математичного моделювання, математичної теорії надійності, теорії програмування та ін.

Література

  1. ЕОМ Промінь на сайті музею "Історія розвитку інформаційних технологій в Україні" [1]
  2. Семья в интерьере Времени [2]
  3. Через кибернетику к информационным технологиям [3]

Сторінка проекту Проекти ЕОМ історичного значення