Навчальний курс "Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття"

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук


Зміст

Назва курсу

Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття


Галузь знань Філологія, напрям підготовки 6020303, освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр:

Мета та завдання навчального курсу

Кінець XIX – початок XX ст. – це перехідна історико-культурна епоха, вивчення якої дає можливість чіткіше виявити динаміку літературного процесу. Перехідні фази двозначні, внутрішньо-суперечливі, амбівалентні та діалогічні, в них одночасно присутні і минуле, і майбутнє, причому то в їх гострому протиборстві, то в чудернацьких, протиприродних поєднаннях, то в дивних синтезах, які тяжіють до гармонії.

Одне з найважливіших завдань курсу – показати внутрішню суперечливість, діалогічність та синтетичність літературного процесу "рубежу століть". У процесі роботи ми будемо керуватися такими принципами:

  1. Представити основні національні літератури. Оскільки Франція на зламі століть була визнаним центром європейської культури, а основні явища та тенденції, притаманні західноєвропейській літературі досліджуваного періоду, зароджувалися та набували класичної форми саме у Франції, французька література є домінантною у вивченні курсу.
  2. Представити найважливіші для рубежу віків літературні напрями, течії та школи в особі їх найбільш значних представників.
  3. Продемонструвати характерну для епохи рубежу століть різноманітність жанрів. Жанрова багатоманітність дозволяє не тільки наочно, на конкретних прикладах продемонструвати розмаїття творчих методів та особливостей мови та стилю письменників, які належать до різних національних шкіл, але і виявити динаміку світового літературного процесу, а також дати приклади різних підходів та прийомів при аналізі тексту літературного твору.
  4. Показати генезис явищ, підготувати студентів до сприйняття літератури власне XX ст. Розглядати літературний твір у літературному контексті. Представляється важливим показати на занятті, з однієї сторони, як твір, що аналізується, пов'язаний з літературною традицією, а з другої сторони – яке місце займає у літературному процесі свого часу, у творчості письменника, як вплинув на подальший розвиток літератури.

Основні вимоги до знань та умінь студентів

Студенти повинні знати:

  • основні особливості історико-літературної епохи;
  • основні літературні напрями та течії;
  • головні етапи життєвого та творчого шляху письменників;
  • сюжет, особливості композиції, системи образів вивчених творів;
  • жанрові особливості творів;
  • естетичне, загальнолюдське і конкретно-історичне значення художніх творів;
  • характерні особливості індивідуального стилю письменників;
  • основні ознаки теоретико-літературних понять;
  • основні положення опрацьованих критичних матеріалів.

Студенти повинні вміти:

– критично оцінювати прочитані твори;

– визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів, зображальні засоби мови;

– аналізувати художні твори у єдності змісту та форми;
– виявляти авторську позицію;
– порівнювати різнонаціональні твори на тематичному, жанровому, стильовому рівнях.

Основна мета курсу «Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ – початку XX століття» — ознайомити студентів зі значними творами національних літератур цього періоду, дати уявлення про місце цієї епохи у світовому літературному процесі, з'ясувати національні особливості, вдосконалювати вміння використовувати літературознавчий інструментарій під час аналізу тексту; зорієнтувати майбутніх вчителів-філологів на професійне застосування набутих знань.

Вивчаючи курс «Історія зарубіжної літератури XX століття», студенти повинні збагнути специфіку розвитку цієї ланки світової літератури у XX столітті, з'ясувати взаємозв'язок і взаємозалежність окремих складових цього процесу.


Робоча програма курсу


Автор (автори) курсу

Рибальченко Валентина Костянтинівна


Учасники

Сторінка координування курсу «Історія зарубіжної літератури кінця 19 початку 20 століття» викладач Рибальченко Валентина Костянтинівна


Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1. ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX CТОЛІТТЯ. Французька література. Бельгійська література. Література скандинавських країн. Німецька література.

Вступ. Декаданс 70–90-х рр. XIX ст. як культурологічне явище. Ідеалізм – філософська основа декадентських течій. Декаданс, модернізм та авангардизм. Натуралізм як художній напрям і метод. Позитивізм, досягнення науково-технічного прогресу, еволюційна теорія та література другої половини XIX ст. Песимізм позитивістської концепції людини. Імпресіонізм у живописі та літературі. Символізм: принцип "сугестивності", "поетичної таємниці". "музичності".

Романтизм у нових умовах. Проблема неоромантизму.

Реалізм на зламі століть. Боротьба та взаємовплив реалізму з декадансом кінця XIX ст. і модернізмом початку XX ст. Традиційні та нетрадиційні форми у реалістичному романі перехідної епохи. Поглиблення психологізму, пошук героя. "Нова драма" та реалізм; реалістична новелістика. Натуралізм та романтизм у взаємодії з реалізмом початку XX ст.

Французька література. Значення ідей позитивізму для французької літератури другої половини XIX ст. О. Конт, Г. Флобер і французька література 60-90 рр. Теорія "трьох чинників" І. Тена. Теоретичні роботи Е. Золя. Взаємодія натуралізму та реалізму у французькій літературі кінця XIX ст. Творчість братів Гонкурів.

Проблема імпресіонізму та символізму у французькому мистецтві. Натуралізм та імпресіонізм. Бодлерівська традиція у поезії кінця XIX ст. «Пейзаж душі» у французькому поетичному імпресіонізмі. Верлен – реформатор французького вірша. "Поетичне мистецтво". Імпресіонізм і символізм у поезії Верлена. Творчість Рембо. Романтика у Рембо, тема Комуни. Програмні вірші Рембо. «Теорія яснобачення» Рембо. Малларме про естетичні принципи поезії символізму.

Творчість Мопассана та епоха Третьої республіки. Мопассан і Флобер. Мопассан і творчість Тургенєва. Натуралістичні та імпресіоністичні тенденції у творчості Мопассана. Психологічна майстерність митця, роль деталі. Зображення світу буржуазної преси в романі "Любий друг". Мопассан-новеліст. Загострення песимізму в творчості Мопассана другої половини 80-х рр.

Золя. Масштабність творчої особистості та художньої спадщини письменника. Естетична теорія ("Експериментальний роман"."Натуралізм в театрі"). Концепція та проблематика романного циклу "Ругон-Маккари". Новаторство та майстерність Золя у романі «Жерміналь». Золя і Третя республіка. Участь письменника у справі Дрейфуса.

Франс. Періодизація творчого шляху. Франс – літературний критик. Традиція філософсько-історичної повісті у Франса. Тип героя в ранній прозі Франса. Творчість Франса 90-х рр. Поширення соціальної та політичної тематики в тетралогії "Сучасна історія". Романи 1900 – 1910 рр. Сатиричне зображення французької історії в романі "Острів пінгвінів".

Бельгійська література. Боротьба напрямків у бельгійській літературі кінця XIX – поч. XX ст. Метерлінк – теоретик і практик символістської драми. Естетичні засади театру Метерлінка. "Театр мовчання" й одноактні п’єси-притчі ("Сліпі"). Звернення до реального життя у п’єсі «Монна Ванна». Філософська п’єса-казка "Синій птах". Роль символіки та казкової умовності

Верхарн. Етапи творчого шляху. Верхарн і символізм. Урбаністичні вірші ("Міста-спрути"). Тема оновлення світу і людини в пізній ліриці Верхарна.

Література скандинавських країн. Причини зростання культурної самосвідомості в скандинавських країнах у другій половині XIX ст. Основні літературні напрямки. Загальна характеристика норвезької літератури. Неоромантичні, символістські та натуралістичні тенденції у творчості Гамсуна. Інтерпретація ніцшеанських ідей у романі "Пан".

Драматургія Ібсена. Періодизація творчості; Проблема героя в "Бранді", фольклорна традиція в "Пер Гюнті". Проблематика та поетика п’єси «Ляльковий дім». Ібсен – реформатор західноєвропейської драми. Шоу про ібсенізм.

Німецька література. Специфіка літературного процесу в Німеччині та Австро-Угорщині на зламі століть. Вплив суб'єктивістської філософії па літературу. Значення філософії Ніцше. Вчення про "аполлонівське" та "діонісійське" начало, ідея "смерті богів" і концепція "надлюдини" ("Так казав Заратустра"). Неоромантизм у Німеччині. Німецький натуралізм. Синкретичність творчого методу Гауптмана. Натуралізм у творчості раннього Гауптмана (п’єса «Перед сходом сонця»). Новаторський характер драми "Ткачі". Німецький реалізм початку століття. Творчий шлях Г. Манна. Особливості ранньої реалістичної прози. Специфіка сатири Г. Манна 1900-х років. Роман "Учитель Унрат". Трилогія "Імперія". Проблема антигероя в творчості Г. Манна. Основні суспільні конфлікти епохи в романі "Вірнопідданий".

Творчість Т. Манна. Поняття "бюргер" та "бюргерство" в прозі та есеїстиці. Характер історизму в романі "Будденброкки". Новелістика Т. Манна: тема мистецтва, проблема декадансу ("Тристан", "Тоніо Крегер", "Смерть у Венеції"). Т. Манн у роки першої світової війни.

Змістовий модуль 2. ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX CТОЛІТТЯ. Література Великої Британії. Література США. Російська література.

Література Великої Британії. Вікторіанство та література Великої Британії. Реалістичний побутовий роман кінця XIX – початку XX століття (Мередіт, Беннетт). Творчість Гарді. Особливості художнього методу Гарді-романіста. Гарді – критик вікторіанської суспільної моралі. "Уессекський цикл". Проблема героя в романах "Тесс із роду д'Ербервіллів", "Джуд Непомітний". Неоромантизм у літературі Англії (Стівенсон, Конрад, Хаггард та ін.).

Творчість Кіплінга, Кіплінг-журналіст. Вплив репортерського досвіду Кіплінга на формування образу автора в його творах. Тема "цивілізаторської місії білої людини" в оповіданнях і віршах Кіплінга. Жанрові особливості його поезії. Купрін про Кіплінга. Символізм, імпресіонізм та естетизм в англійській культурі. Журналістська і видавнича діяльність Уайльда. Творчість Уайльда ("Портрет Доріана Грея"). Парадокс у творчості письменника. Лірика та драматургія Уайльда.

Особливості англійської реалістичної прози початку XX століття. Голсуорсі. Традиції Теккерея в його творчості. "Сага про Форсайтів" та система образів у ній. Уеллс. Функція фантастики в його творчості ("Машина часу)"). Утопія та антиутопія в Уеллса ("Острів доктора Моро").

Шоу та англійська драма кінця XIX – початку XX ст. Періодизація творчості. Публіцистична діяльність Шоу 80-х років (театральний оглядач, музичний критик, літературний рецензент). Шоу та Ібсен ("Квінтесенція ібсенізму"). Особливості драматургії Шоу 90-х років. ("Неприємні п'єси" та "Приємні п'єси"). Новаторство драматургічного методу Шоу. Парадокс у творчості письменника ("Пігмаліон").

Література США. Літературний процес у США на рубежі віків. Трансформація теми "американської мрії". Тема громадянської війни в американській літературі кінця XIX століття. Романтизм, реалізм та натуралізм. Полеміка реалізму з "вишуканою традицією". Новелістика О’Генрі. Вплив соціалістичних ідей на літературу США ("розгортувачі бруду"). Романи Сінклера.

Творчість Марка Твена. Періодизація. Фольклорна традиція та гумор у творчості Твена. Становлення соціального роману. "Пригоди Гекльберрі Фінна". "Янкі при дворі короля Артура". Зріла сатира письменника. Песимізм пізнього Твена. Джек Лондон. Віхи творчого шляху. Місце неоромантизму в творчості Лондона, герої його ранньої прози ("Морський вовк"). Поетика "Північного циклу". Проблема митця та суспільства в романі «Мартін Іден».

Російська література. Перехідний характер російської літератури кінця XIX – початку XX століття. Зближення реалізму з романтизмом та модернізмом. Жанрово-стильові особливості творчості О. Купріна. Проблема «природної людини» у повісті «Олеся». Повість «Поєдинок» (1903–1905) як явище психологічної прози, засноване на дослідженні душі, що вивищується.

Бунін як спадкоємець класичної російської літератури та виразник нового типу мислення. Ідейно-художня своєрідність ранньої творчості. Повість «Село» як віддзеркалення концепції російського національного характеру, роздуми про долю Росії. Бунінська концепція кохання, її реалізація в оповіданнях «Граматика кохання» (1915), «Легке дихання» (1916), циклі «Темні алеї» (1938). Антиномічність світогляду, інтерес до парадоксів, філософічність художнього мислення як характерні риси творчості Л. Андрєєва. Проблема людини та фатуму в оповіданні «Стіна». Зближення реалістичної тенденції з модерністською в «Оповіданні про сімох повішених» (1908).

Неоднозначність оцінки творчої спадщини М. Горького у сучасній критиці та літературознавстві. Жанрово-стильове розмаїття ранньої творчості. Історизм раннього Горького у відтворенні суспільної динаміки російського життя: роман «Фома Гордєєв». Соціально-політична та філософська проблематика драматургії М.Горького. Нові аспекти концепції людини у п’єсі «На дні».

Різноманітність форм та напрямів російського модернізму. Поняття «срібне століття», дискусійність його інтерпретації. Неоднорідність російського символізму. Етапи його розвитку.

Д. Мережковський як релігійний філософ, письменник, критик, публіцист та історик. Книга «Про причини занепаду та про нові течії сучасної російської літератури» (1893) як маніфест етики та естетики російського символізму. Декларативний характер поезії Д. Мережковського. Трилогія «Христос і Антихрист» як романи «філософії історії». Роль російської класики у становленні творчої особистості О. Блока. «Вірші про Прекрасну Даму» (1904) як пошуки вищих цінностей в ідеальному світі духу. Суперечливість настроїв лірики 1910-х років («Ямби», «Кармен», «Страшний світ»). Художнє осмислення революції у поемі «Дванадцять».

Роман Андрія Бєлого «Петербург». Міфопоетичні аспекти роману. Акмеїзм як поетична школа, що розвинула та переосмислила принципи символізму. Внутрішня полеміка з акмеїзмом у творчості А. Ахматової, С. Городецького, М. Гумільова, О. Мандельштама.

Еволюція світогляду та творчого методу М. Гумільова. Руйнування естетики акмеїзму, тенденція повернення до символістської естетики.

Місце О. Мандельштама в акмеїзмі. Збірка «Камінь» (1913, 1916) як подолання «помилок віків», ствердження гуманістичного пафосу світового мистецтва. Збірка «Tristia» (1922) – новий етап у творчій еволюції поета. Розвиток теми міста-світу, центру світової культури.

Ідейно-художня своєрідність збірок А. Ахматової «Вечір» (1912), «Чотки» (1914). Мотиви відчуження особистості, трагізму буття, наростаючої катастрофи. Творчість Ахматової у 20–30-і роки. Історія створення та своєрідність жанру поеми «Реквієм». Творчість Ахматової у роки Великої Вітчизняної війни.

Естетичні, філософські та соціальні витоки російського футуризму як нового напряму в мистецтві. Ідейно-художня неоднорідність російського футуристичного руху, його внутрішня суперечливість (кубофутуристи, егофутуристи, групи «Центрифуга», «Мезонін поезії»).

Масштабність натури та творчого обдарування В. Маяковського. Самобутність суспільної та літературної позиції. Типи ліричного «Я» у поезії 1913–1914 років. Антиестетизм та аморалізм ліричного героя як форма заперечення буржуазної етики та естетики. Використання гротеску, умовно-фантастичних образів, двопланової композиції. Інтимна лірика як один із проявів зв’язку людини та світу у творчості В. Маяковського.

Варіант Календар

Тиждень 1

Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.

Тиждень 2

Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.

Тиждень 3

Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.

Тиждень 4

Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.


Зміст курсу

Змістовий модуль І.

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Артур шопенгауэр фото портрет.jpg

Лекція №1-2

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2


Змістовий модуль ІІ.

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Практичні завдання

[ Практична №1]

[ Практична №2]

Самостійна робота до модуля 1-2

Самостійна робота

Ресурси

Рекомендована література

ОСНОВНА

  1. История зарубежной литературы конца XIX – начала XX века / Под ред. Л.Г. Андреева. – М., 1978.
  2. История зарубежной литературы конца XIX – начала XX века / Под ред. М.Е. Елизаровой, Н.П. Михальской. – М., 1970.
  3. История зарубежной литературы XX века (1871 – 1917). Хрестоматия./ Под ред. В.Н. Богословского, З.Т. Гражданской. – М., 1989.
  4. История зарубежной литературы (II пол. XIX – нач. XX века) / Т.В. Ковалёва, Т.Д. Кириллова, Е.А. Леонова. – Минск, 1997.
  5. История западноевропейского театра. – М., 1974.
  6. История всемирной литературы: В 9 т. Т 7, 8. – М., 1983 – 1994.
  7. Зарубежная литература XX века. (1871 – 1917) Хрестоматия / Сост. Н.П. Михальская, Б.И. Пуришев. – М., 1981.
  8. Давиденко Г. Й., Чайка О. М. Історія зарубіжної літератури ХІХ – початку ХХ століття: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007.
  9. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2003.
  10. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. Білик Б. І., Горбань Ю.А., Калакура. – К., 1999.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Евнина Е.М. Западноевропейский реализм на рубеже XIX – XX вв. – М., 1967.
  2. Затонский Д.В. Искусство романа и XX век. – М., 1973.
  3. Зингерман Б.И. Очерки истории драмы XX века. – М., 1979.
  4. Карельский А. От героя к человеку: Два века западноевропейской литературы. – М., 1990.
  5. Называть вещи своими именами: Программные выступления мастеров западноевропейской литературы XX века. – М., 1986.
  6. Наливайко Д.С. Искусство: Направления, течения, стили. – Киев, 1985.
  7. Цвейг С. Вчерашний мир: Воспоминания европейца. – М., 1991.
  8. Белый А. Символизм как миропонимание. – М., 1994.
  9. Бердяев Н. Кризис искусства. – М., 1990.
  10. Импрессионисты, их современники, их соратники. – М., 1976.
  11. История французской литературы / Под ред. Л.Г. Андреева, Н.П. Козловой, Г.К. Косикова. – М., 1987.
  12. История немецкой литературы. – М., 1968.
  13. История немецкой литературы. (Гуляев Н.А., Шибанов И.П. и др.). – М., 1975.
  14. История польской литературы. – М., 1968.
  15. Очерки истории чешской литературы XIX – XX вв. – М., 1963.
  16. Андреев В.Д. История болгарской литературы. – М., 1978.
  17. История немецкой литературы: В 3 т. – М., 1986.
  18. Сучков Б. Исторические судьбы реализма. – М., 1967.
  19. Андреев А.Т. Сто лет бельгийской литературы. – М., 1967.
  20. Андреев Л.Г. Импрессионизм. – М., 1980.
  21. Божович В.И. Традиции и взаимодействие искусств. Франция: Конец XIX – начало XX века. – М., 1987.
  22. Владимирова А.И. Проблема художественного познания во французской литературе на рубеже двух веков: 1890 – 1914. – Л., 1976.
  23. Гарин И. Пророки и поэты: В 5т. – М., 1992 – 1995.
  24. Лану А. Мопассан. – М., 1971.
  25. Моруа А. Литературные портреты. – М., 1970.
  26. Мотылева Т. Ромен Роллан. – М., 1969.
  27. Мелик-Саркисова Н.В. Концепция человека и творческий метод Э.Золя. – Махачкала. 1975.
  28. Обломиевский Д. Французский символизм. – М., 1978.
  29. Пузиков А. Портреты французских писателей. Жизнь Золя. – М., 1976.
  30. Фрид Я. Анатоль Франс и его время. – М., 1975.
  31. Адмони В.Г. Генрик Ибсен. Очерк творчества. – Л., 1989.
  32. Неустроев В.П. Литература скандинавских стран: 1870 – 1970. – М., 1980.
  33. Адмони В.Г., Сильман Т.И. Томас Манн: Очерк творчества. – Л., 1960.
  34. Волков Е. Немецкий натурализм: Роман. Повесть. Новелла. – Иваново, 1980.
  35. Дирзен И. Эпическое искусство Томаса Манна: Мировоззрение и жизнь. – М., 1981.
  36. Кургинян М.С. Романы Томаса Манна: Формы и метод. – М., 1975.
  37. Мандель Е.М. Гауптман: Драматургическое творчество конца XIX – начала XX века. – Саратов, 1972.
  38. Павлова Н.С. Типология немецкого романа: 1900 – 1945. – М., 1982.
  39. Федоров А.А. Томас Манн: Время шедевров. – М., 1981.
  40. Березина А.Г. Поэзия и проза молодого Рильке. – М., 1985.
  41. Затонский Д.В. Австрийская литература в XX столетии. – М., 1985.
  42. Горский И.К. Польский исторический роман. – М., 1963.
  43. Кузнецова Р.Р. История чешской литературы. – М., 1987.
  44. Песис Б. От XIX к XX веку: традиции и новаторство во французской литературе. – М., 1968.
  45. Данилин Ю. Жизнь и творчество Мопассана. – М., 1968.
  46. Кучборская Е.П. Реализм Э.Золя. – М., 1973.
  47. Эйхенгольц М. Творческая лаборатория Золя. – М., 1970.
  48. Якимович Т. Молодой Золя. – Киев, 1971.
  49. Емельяников С. “Руггон-Маккары”. Э. Золя. – М., 1965.
  50. Ковалёва И.С. Анатоль Франс в годы перелома (1889 – 1895). – Л., 1987.

Інформаційні ресурси

---