Навчальний курс "Теорія держави та права" Супрун В.М.
Зміст
Назва курсу
Теорія держави та права
Ученье - свет...
Алексеев Сергей Сергеевич
Мурашин О.Г.
Рабінович П.М.
Тацій В.Я.
Цвік Марко Веніамінович
Скакун О.Ф.
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень: 0304 Право, 6.030402 Правознавство, бакалавр
Мета та завдання навчального курсу
Розв'язання завдань, які стоять сьогодні перед Українською державою, неможливо без підвищення ролі суспільних наук взагалі та юридичних наук, зокрема. Ті зміни, які ми переживаємо не могли не вплинути на форми, зміст, концепцію, плани навчального процесу у вищих навчальних закладах. Будь-яка юридична навчальна дисципліна, тим більше теорія держави і права, як одна з базових наук, не може не відчувати на собі вплив цих змін. Зміна державного, суспільного, господарського устрою, форми суспільної свідомості (їх змістовної сторони) об'єктивно потребує іншого теоретичного аналізу та розуміння традиційних державно-правових інститутів, тенденцій, форм їх історичного руху. Мова йде про необхідність дати сучасний теоретичний портрет предмету, який вивчається. Так як політико-правові оцінки, думки, конструкції, які практикувалися до недавнього часу, не здатні допомогти у поясненні процесів, які ми зараз спостерігаємо. Все зазначене, а також мета та завдання підготовки сучасного юриста і обумовили зміст цієї програми. Вона визначає обсяг та зміст курсу “Теорія держави і права”. Значення його вивчення обумовлюється тим, що без розуміння сутності таких явищ як держава і право, їх ролі у суспільному житті, важко орієнтуватися у сучасній ситуації, вирішувати питання державно-правової практики. Теорія держави і права належить до суспільних і гуманітарних дисциплін. Дослідження загальних специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права як єдиних і цілісних систем виводить теорію держави і права на рівень фундаментальних дисциплін. В межах теорії держави і права вивчаються основні державно-правові поняття і категорії юриспруденції, якими користуються при викладанні галузевих дисциплін. Цим визначається провідна методологічна роль теорії держави і права по відношенню до історико-правових, галузевих та інших юридичних дисциплін. Теорія держави і права закладає фундамент загальної юридичної культури, юридичного мислення, формує наукову базу юридичного Теорія держави і права є наукою про загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ та їх співвідношення і взаємодію з іншими соціальними та природними явищами. Теорія держави і права являє собою фундаментальну юридичну дисципліну, оволодіння якою створює підґрунтя для вивчення інших фахових, як галузевих, так і прикладних навчальних дисциплін. Базовий характер теорії держави і права обумовлює її вивчення на першому курсі вищих юридичних закладів освіти і потребує складання державного іспиту з предмету.
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен
знати:
- предмет загальної теорії держави і права;
- основні та допоміжні методи дослідження держави і права;
- різноманітність концепцій про походження держави і права;
- поняття та ознаки держави, її форми правління і державного устрою;
- поняття права, його функції, форму і соціальну сутність;
- закономірності побудови правової держави;
- поняття права;
- структуру права і законодавства;
- сутність правотворчості, правозастосування та тлумачення норм права;
- поняття правомірної поведінки, правопорушення та юридичної відповідальності;
- сутність законності і правопорядку.
вміти:
- володіти загальнотеоретичними поняттями і категоріями;
- правильно викладати свої думки про складні юридичні явища;
- використовувати теоретичні знання у юридичній практиці;
- знаходити необхідну юридичну та іншу суспільну літературу для поповнення своїх теоретичних знань;
- давати аналіз та тлумачення нормам права, нормативно-правовим актам;
- безпомилково застосовувати правові приписи при виконанні своїх службових повноважень;
- використовувати правові процедури захисту прав і свобод людини;
- обґрунтовувати законність і доцільність правових рішень, які приймаються.
Автори курсу
Супрун Володимир Миколайович к.ю.н., доцент кафедри правознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
Посилання на сторінки авторів
Учасники
Група 13-14, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Супрун Володимир Миколайович
Сторінка координування курсу «Теорія держави та права»
Графік навчання з дисципліни Теорія держави та права
Змістовий модуль 1. “ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ”
ТЕМА 1. Предмет і методологія теорії держави та права.
Становлення, загальнотеоретичної науки про державу та право. Філософія права та енциклопедія права як її попередники. Наступність у розвитку загально-теоретичних державно-правових знань. Внесок мислителів України у розвиток загально-теоретичного вчення про державу та право. Роль вчених-юристів України у визначенні предмету і структури теорії держави і права як науки і навчальної дисципліни. Структура теорії держави і права як навчальної дисципліни. Завдання теорії держави і права як науки і навчальної дисципліни. Предмет теорії держави та права. Розрізнення понять, “об’єкт” і “предмет” теорії держави та права. Особливості предмету теорії держави та права як науки.(і процесу їх створення.) “ Теорія держави” і“теорія права”, їх відмінність і єдність.
Методологія теорії держави та права. Метафізика, діалектика (матеріалістична та ідеалістична), ідеалізм (об’єктивний та суб’єктивний), матеріалізм (об’єктивний та суб’єктивний), у пізнанні державно-правових явищ. Логічні прийоми загальнотеоретичного пізнання держави і права (аналіз, синтез, індукція, дедукція тощо). Загальнонаукові методи пізнання держави і права: формально-логічний метод, соціологічний метод, системно-структурний метод, конкретно-історичний метод, статистичний метод тощо). Приватно-наукові методи пізнання держави і права (метод порівняльного правознавства, метод техніко-юридичного аналізу, метод конкретизації, метод інтерпретації тощо). Функції теорії держави та права. Евристична функція. Онтологічна функція. Прогностична функція . Методологічна функція. Ідеологічна функція. Політична функція. Практично-прикладна функція.
Співвідношення теорії держави та права і філософії, соціології, політології, економічної та управлінської науки, тощо. Виникнення нових галузей наук. Поняття юридичних наук і суспільних наук. Структура юридичних наук. Історико-теоретичні науки. Співвідношення теорії держави та права з історією держави та права та історією вчень про державу та право. Галузеві науки і співвідношення з ними теорії держави та права. Спеціальні юридичні науки і співвідношення з ними теорії держави та права, зв’язок теорії держави і права і юридичної практики.
ТЕМА 2. Еволюція суспільства: виникнення держави і права.
Структура первісного суспільства. Органи влади та управління первісного суспільства. Еволюція первісного суспільства. Форма організації суспільства в епоху неоліту (“протодержава”). Особливості виникнення європейських держав. Особливості виникнення східних (азіатських) держав. Ознаки які відрізняють публічну владу первісного суспільства від держави. Теорії виникнення держави (теологічна, патріархальна, договірна, насильства, психологічна, органічна, історико-матеріалістична тощо). Загальні закономірності виникнення держави.
Нормативне регулювання суспільних відносин первісного суспільства. Виникнення права. Ознаки які відрізняють право від соціальних норм первісного устрою. Держава і права як загально-соціальні інститути. Співвідношення держави і права. Взаємозв’язок держави і права. Відносна самостійність держави і відносна самостійність права.
ТЕМА 3. Громадянське суспільство, політична система суспільства та держава.
Громадянське суспільство: поняття, структура, основні ознаки, сутність. Громадянин і громадянське суспільство. Критерії цивілізованості громадського суспільства: економічний, політичний, ідеологічний плюралізм як засади суспільного життя в Україні. Взаємозалежність і взаємодія громадянського суспільства і держави. Політична система суспільства: поняття, структура, сутність. Місце держави в політичній системі суспільства. Політика. Політична влада і державна влада. Державна влада і громадські об’єднання: комерційні і некомерційні (неприбуткові), правова основа їх взаємодії. Державна влада і правляча політична партія. Формування внутрішньої і зовнішньої політики держави. Лобізм.
ТЕМА 4. Поняття держави, її основні ознаки, сутність. Типологія держав.
Поняття держави (у світлі різних підходів щодо визначення). Основні ознаки держави. Фундаментальні елементи держави: населення (народ, нація громадяни), територія, публічна влада. Суверенітет держави. Внутрішня і зовнішня сторони суверенітету. Суверенітет народу і його втілення в демократичних державах. Національний суверенітет і право націй на самовизначення. Суверенітет у федеративній державі.
Поняття державної влади і її співвідношення з політичною владою. Класові, національні, корпоративні, загально-соціальні фактори і їх місце в державі. Методи і форми забезпечення державою інтересів суспільства, громадян, національних і соціальних спільнот (груп). Сутність держави. Аспекти сутності держави. Класове (вузькогрупове) і загальносоціальне у сутності держави. Цивілізаційний та формаційний підходи до типології держави. Види цивілізацій і відповідні їм типи держав. Особливості держав у межах одного типу. Східний тип держав. Класово-економічна сутність формаційного підходу. Основі риси і особливості держав рабовласницького, феодального, буржуазного і сучасного суспільства. Еволюція типів держав. Умови і форми переходу від одного типу держави до іншого. Конвергенція у розвитку держав різного типу.
ТЕМА 5. Форма держави.
Поняття форми держави. Її структура: форма правління, форма державного устрою, форма державного (політичного) режиму, їх поняття та основні риси. Співвідношення типу, сутності і форми держави. Прогресивні та регресивні зміни форми держави певного типу.
Форми правління у рабовласницькій, феодальній, буржуазній та соціалістичній державі. Монархія і республіка як класичні форми правління держави в історії і сучасності. Види монархічних форм правління: історія та сучасність. Сучасні монархії: абсолютна, конституційна (парламентська), змішана. Види республіканських форм правління: історія та сучасність. Парламентська, президентська, парламентсько-президентська та президентсько-парламентська республіка, критерії їх розрізнення. Форма правління в Україні. Поняття форми державного устрою. Національно-державний та адміністративно-територіальний устрій держави. Унітарна держава, її основні ознаки. Унітарна держава з елементами федералізму. Автономія в унітарній державі. особливості України як унітарної держави. Автономна Республіка Крим. Федеративна держава, принципи її утворення та правова основа. Особливості суверенітету і територіальної цілісності федеративної держави. Взаємовідношення між федеральними органами державної влади і органами влади суб’єктів федерації. Види федерацій. Конфедерація: поняття та ознаки. Принцип державного суверенітету і конфедерація. Історична доля конфедерації. Співдружність держав, регіональні, економічні, політичні, військові та інші союзи, асоціації, об’єднання тощо держав, їх відміна від унітарної та федеративної держави (СНД, Організація Об’єднаних Націй, НАТО тощо). Державний (політичний) режим: поняття, види. Чинники, що впливають на вид політичного режиму. Демократичний політичний режим: поняття, різновиди, основні ознаки. Антидемократичний режим: поняття, основні ознаки, різновиди.
ТЕМА 6. Функції держави.
Поняття функцій держави. Визначення основних напрямів діяльності держави. Класифікація функцій держави, їх взаємозумовленість і взаємозв’язок. Функції сучасної Української держави і функції державних органів: їх відмінність і взаємозв’язок. Правові форми здійснення державою своїх функцій. Загальносоціальні, національні і класові фактори у змісті функцій держави. Критерій прогресу в розвитку функцій держави.
ТЕМА 7. Механізм та апарат держави.
Поняття механізму держави, державного апарату. Роль механізму держави у забезпеченні здійснення її функцій. Структура механізму сучасної держави та її правова основа. Державні органи, установи, підприємства і організації, їх місце і роль у механізмі держави. Державні і недержавні (комерційні) організації: специфічні риси їх функціонування у механізмі держави. Особливості механізму федеративної та унітарної держави. Поняття державного органу, його ознаки і поняття. Система державних органів в України. Централізація і децентралізація в організації та функціонуванні державних органів. Розподіл праці (спеціалізація) у системі органів держави. Професійність державного апарату.
ТЕМА 8. Загальне вчення про демократію.
Поняття та ознаки демократії. Функції і принципи демократії. Форми та інститути демократії. Референдум як особливий інститут демократії. Поняття, принципи та види виборів. Види виборчих систем. Взаємодія демократії та самоврядування, ознаки, що відрізняють демократію від самоврядування. Демократія, як загальнолюдська цінність. Демократія та права соціальних меншин.
ТЕМА 9. Права людини і громадянина.
Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини. Поняття основних прав людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини. Взаємозв’язок прав людини і громадянина. Система основних прав і свобод людини і громадянина. Поняття і система обов’язків людини і громадянина. Права дитини: поняття та система.
ТЕМА 10. Соціальна, правова держава.
Правова держава в історії політико-правової думки. Правова держава як мета демократичних рухів. Поняття правової держави. Сучасна правова держава: теорія та досвід. Ознаки правової держави: верховенство права та закону; розподіл влад; охорона прав та свобод громадян; взаємна відповідальність держави та особи; соціальна та юридична захищеність особи; конституційна законність та конституційний контроль; взаємозв'язок держави з громадським суспільством. Проблеми та шляхи формування правової держави в Україні. Історія виникнення соціальної держави. Поняття, види та ознаки соціальної держави. Україна як соціальна держава.
Змістовий модуль 2. Теорія права
ТЕМА 11. Право в системі регулювання суспільних відносин.
Поняття і основні ознаки соціального регулювання в суспільстві. Система соціального регулювання. Нормативні та індивідуальні регулятори, їх сфери застосування та методи. Соціальні норми, їх поняття та форми виразу. Класифікація (види) соціальних норм: звичаї, мораль, корпоративні, релігійні, політичні, правові, етичні та інші норми. Право та традиції. Загальне й особливе у соціальних нормах. Право і технічні норми, їх співвідношення і взаємодія. Особливий вид технічних норм - військово-технічні норми. Технічно-правові норми. Право і мораль. Ознаки, які відрізняють норми права від норм моралі. Право та морально-етичний рівень розвитку суспільства. Справедливість та право. Роль права у розвитку і зміцненні моралі суспільства.
ТЕМА 12. Поняття права. Співвідношення права з політикою, економікою, культурою.
Основні уявлення та вчення про право. Аксеологічний та інструментальний підхід до поняття права. Визначення поняття права. Соціальна цінність права. Право як спеціальний регулятор суспільних відносин. Загальносоціальні, національні та корпоративні фактори в праві. Ознаки права (нормативність, системність, формальна визначеність, вольовий характер, загальна обов’язковість, гарантованість державою). Соціальна справедливість та свобода і їх міра як сутність права. Вольовий критерій при оцінюванні сутності права. Право як система норм (правил) поведінки особи, нормативна основа організації та функціонування державної влади, об’єднань громадян, інших осіб. Принципи в праві: їх поняття та класифікація. Загальноправові та міжгалузеві принципи. Втілення загальнолюдських цінностей в загальноправових принципах права. Роль принципів права у правотворчості, та правозастосуванні. Об’єктивне та суб’єктивне право. Природне та позитивне право. Функції права як основні напрямки правового впливу на суспільні відносини. Загально-соціальні (виховна, інформаційна, орієнтаційна, оцінювачна) та спеціально-соціальні (юридичні) функції права (регулятивні – статична та динамічна, охоронна). Право, політика, економіка. Межі правового регулювання у суспільстві. Порядок як відносно самостійне явище. Взаємовплив права і економіки. Правові форми економічних відносин. Безпосереднє та опосередковане регулювання правом економічних відносин. Роль права у стимулюванні розвитку нових економічних відносин. Взаємовплив права і політики. Право як основа та форма (засіб) здійснення політики держави. Відображення в праві рівня політичної зрілості класу (правлячої еліти), народу (нації), суспільства, держави. Роль політики у визначенні змісту і напрямків правового регулювання. Правове оформлення легітимної політичної діяльності і її принципів.
ТЕМА 13. Форми права.
Поняття форми права її значення в правовому регулюванні суспільних відносин, та систематизації законодавства. Основні історичні форми права: правовий звичай, судовий (адміністративний) прецедент, доктринальна форма, догми (принципи та правила) релігії, нормативний юридичний акт, договір (нормативні: внутрішні та міжнароді зовнішні). Співвідношення закону (нормативно-правового акту) та права. Закон у вузькому та поширеному сенсах, матеріальному та формальному розумінні. Право та законодавство. Підзаконні нормативно-правові акти. Співвідношення верховенства закону та верховенства права. Правонаступництво у праві. Судовий прецедент, його основні ознаки, особливості та співвідношення з іншими нормами права. Судова та адміністративна практика, її роль у розвитку форм права на сучасному етапі. Прецедент судового тлумачення та судовий прецедент. Правовий звичай: поняття, основні ознаки та особливості. Звичайне право, його сутність, ознаки та взаємозв’язок з правовим звичаєм. Доктринальна форма права. Положення (рекомендації) юридичної науки, їх вплив на правозастосування та законотворчість Наукові коментарі до текстів законодавства (нормативно-правових актів). Нормативно-правові договори: типові, примірні, міждержавні, внутрішні та зовнішні, а також інші (господарські, страхування і т. ін.).
ТЕМА 14.Нормативно-правовий акт: поняття, ознаки, система та види.
Поняття правового (юридичного) акту. Види правових актів. Поняття та ознаки нормативно-правового акту, його відміна від актів застосування права й актів тлумачення правових норм. Система та види нормативно-правових актів в Україні. Закони та підзаконні акти, їх загальні та особливі риси. Закон як нормативно-правовий акт держави вищої юридичної сили, найбільш авторитетна форма права. Класифікація законів. Конституційні, кодифікаційні та прості (звичайні) закони. Загальні та спеціальні закони. Конституція держави - основа правової системи суспільства, її верховенство та гарантованість. Відмінність Конституції від всіх інших правових актів державної влади. Нормативно-правові акти парламенту (України). Органічні акти парламенту (України) до закону держави. Нормативно-правові акти глави (президента) держави. Правові акти уряду (Кабінет Міністрів України), їх основні види. Юридичні акти міністерств та центральних відомств, їх класифікація та юридична природа. Нормативно-правові акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх система та якості. Особливості нормативно-правових актів органів влади і органів самоврядування у автономних утвореннях. Локальні норм акти (підприємств, установ, організацій ). Нормативно-правові акти у федеративній та унітарній державі, їх система та особливості. Порядок опублікування та набуття чинності нормативно-правових актів (законів), його правове урегулювання. Дія нормативно-правових актів (законів). Дія нормативно-правових актів у часі, вступ в силу і припинення дії нормативно-правових актів. Пряма, зворотня і переоживаюча дія нормативно-правових актів. Дія нормативно-правових актів у просторі. Територіальний та екстериторіальний принципи дії нормативно-правових актів у просторі. Дія нормативно-правових актів за колом осіб.
ТЕМА 15. Норми права.
Поняття норми права та її основні ознаки. Загальний характер та формальна визначеність норми права, загальна обов’язковість, примусовість, невизначеність адресату. Види норм права. Регулятивні і правоохоронні норми права. Дозволяючи (уповноважуючи), зобов’язуючи, забороняючи норми права. Матеріальні та процесуальні норми права: їх взаємозв’язок і відмінність. Пріоритет норм матеріального права щодо процесуальних в романо-германській сім’ї правових систем. Класифікація норм права за рівнем їх нормативності: норми-цілі, норми-дефініції, норми-принципи та ін. Колізійні норми. Значення класифікації норм права для їх ефективної реалізації. Структура норми права. Гіпотеза, диспозиція, санкція (прості, складні, абсолютно та відносно визначені). Структура регулятивних та правоохоронних норм права. Форми викладу правових норм у статтях нормативно-правових актів (пряма, посилкова і банкетна, казуїстична, абстрактна). Співвідношення норми права та статті нормативно-правового акту.
ТЕМА 16. Правотворчість.
Поняття і основні ознаки правотворчості (організаційно-методичний аспект, інтелектуальна та вольова сторони, фінансове та матеріальне-технічне забезпечення). Види (класифікація) правотворчості. Правотворчість державних органів. Санкціонована правотворчість. Делегована правотворчість: її переваги і недоліки. Первинна, поточна та кодифікаційна правотворчість. Правотворчій процес та його особливості. Законодавчий процес. Законодавча ініціатива (право законодавчої ініціативи та форми її реалізації). Суб’єкти законодавчого процесу, їх правове визначення. Основні стадії законодавчого процесу, його правова основа. Поняття і основні риси стадій законодавчого процесу. Предмет законодавчої діяльності (проекти, їх підготовка, процедура розгляду, проходження). Регламент законодавчого процесу. Принципи законодавчої діяльності в Україні. Поняття, основні риси та види юридичної техніки. Значення юридичної техніки та правозастосування в правотворчій діяльності. Законодавча техніка. Мова закону. Законодавча стилістика. Правила підготовки законодавчого акту. Нормативні приписи, нормативна будова, юридичні конструкції як засоби законодавчої техніки. Казуїстичне та абстрактне викладання правових норм. Правозастосувальна техніка, її риси та їх прояв у правових актах. (вирок, рішення, визначення суду та ін.). Державна і рідна мова учасників юридичної справи. Юридична термінологія та принципи її використання в правотворчій і правозастосувальній діяльності.
ТЕМА 17. Система права.
Система права та правова система їх співвідношення. Поняття та основні риси структури права. Рівні (елементи) структури права: правова норма, інститут права, галузь права, особливі структурні підрозділи права: суміжні інститути права, об’єднання правових інститутів, підгалузі права. Первинні асоціації правових норм та інститути права. Система права: предмет та метод правового регулювання як підстави розподілу норм права по галузях, їх основні ознаки та роль у правотворчості й правозастосуванні. Матеріальне та процесуальне право. Публічне та приватне право. Поняття та основні риси правового режиму. Система законодавства: поняття, основні риси та структурні підрозділи. Співвідношення системи права й системи законодавства, його значення для систематизації норм права. Систематизація нормативно-правових актів (законодавства), її поняття, ознаки, форми поняття та ознаки інкорпорації та кодифікації законодавства. Загальна та галузева кодифікація. Звід законів, уложення законодавства, систематичне зібрання законодавства, збірки законів (нормативних актів) та ін. Принципи систематизації та кодифікації законодавства. Хронологічний та предметний підходи. Сучасна кодифікація законодавства в Україні, її головні напрямки, форми та значення у забезпеченні правового стану суспільства і держави.
ТЕМА 18. Правові відносини.
Поняття та основні ознаки правових відносин. Правові відносини як форма існування й реалізації прав та обов’язків. Норми права та правові відносини. Склад (структура) правових відносин. Матеріальні та юридичні аспекти змісту правовідносин. Основні елементи складу правовідносин: суб’єкти, зміст (юридичний, фактичний), об’єкти, юридичні факти. Суб’єктивне право: поняття, ознаки. Правомочність як структурний елемент (вид) суб’єктивного права. Юридичний обов’язок: поняття, ознаки, види. Повноваження. Юридична відповідальність. Суб’єкти правовідносин. Правосуб’єктність фізичних осіб. Правоздатність. Дієздатність. Деліктоздатність. Правосуб’єктність юридичних осіб. Публічні (некомерційні) і приватні (комерційні) юридичні особи. Поняття та ознаки юридичної особи. Об’єднання та соціальні спільності як суб’єкти правових відносин. Держава як суб’єкт правових відносин (адміністративних, цивільних, міжнародних та ін.). Об’єкти правових відносин: поняття та ознаки. Види об’єктів правових відносин: їх поняття та види згідно законодавства України. Їх правовий режим. Особливості правового режиму землі, повітря та ін. Юридичні факти: поняття та ознаки. Класифікація юридичних фактів. Види юридичних фактів за правовими наслідками: правостворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі. Види юридичних фактів за вольовою ознакою: юридичні дії та події. Поняття та види правових презумпцій. Юридичне становище та юридичний (фактичний) склад.
ТЕМА 19.Реалізація права.
Сутність, поняття, основні ознаки реалізації права. Реалізація права поза правовідносинами і в правовідносинах. Форми безпосередньої реалізації права: використання, виконання, дотримання, їх поняття, основні ознаки, юридична природа і роль у правовому регулюванні суспільних відносин. Застосування права як правова форма діяльності держави: поняття, ознаки. Застосування права як вид індивідуального (піднормативного) регулювання. Процес застосування права, його основні стадії. Правова оцінка та кваліфікація фактичних обставин (події, проблеми, ситуації та ін.). Основні вимоги правильного застосування права. Акт застосування права: поняття і ознаки. Види актів застосування права за юридичними наслідками, за формою зовнішнього прояву (письмовий, усний, конклюдентний). Достовірність та точність норми права, що застосовується. Істина у правозастосувальному процесі (судовому та ін.), її докази та функції у правовому регулюванні, а також зміцненні законності й правопорядку. Інтелектуальне забезпечення правильного, законного та точного застосування норм права. Акти застосування норм права. Прогалини у праві. Аналогія закону, аналогія права та субсидіарне застосування. Зловживання правом. Практична спрямованість теорії правозастосування на якість виконання усіма юристами своїх професійних обов’язків.
ТЕМА 20. Тлумачення норм права.
Поняття тлумачення норм права, його основні риси. З’ясування та роз’яснення змісту правових норм (їх окремих елементів). Класифікація тлумачення норм права. Види тлумачення правових норм за суб’єктом. Офіційне тлумачення норм права та його види (легальне, автентичне). Юридична природа (наслідків) офіційного тлумачення правових норм, його обов’язковість в правозастосуванні. Неофіційне тлумачення норм права, його основні риси та види. Доктринальне тлумачення правових норм та його значення для правозастосування та удосконалення механізму правового регулювання (науково-практичні коментарі, дослідження права: дисертації, статті, монографії і т. ін.). Професійне та побутове тлумачення норм права. Види тлумачення норм права за обсягом: буквальне, поширювальне (розширене) та обмежувальне тлумачення, їх значення для вірного, обґрунтованого та законного прийняття юридичного рішення (акту). Нормативне та казуальне тлумачення правових норм (за результатом). Засоби тлумачення норм права, поняття та основні риси. Граматичне (філологічне, семантичне, лінгвістичне) тлумачення норм права. Логічне, історичне, телеологічне та наукове тлумачення правових норм. Акти тлумачення, їх види та юридична природа.
ТЕМА 21. Правомірна поведінка та правопорушення.
Поняття та ознаки правомірної поведінки. Співвідношення права та поведінки (вчинку, діяльності). Воля, свідомість, інтелектуальні якості особи та правомірна поведінка. Особливості структури (складу) правомірної поведінки. Об’єктивна та суб’єктивна сторони правомірної поведінки. Мотивація правомірної поведінки. Типи правомірної поведінки. Обов’язок та законослухняна поведінка. Позитивна відповідальність. Маргінальна та конформістська поведінка, умови та причини їх існування у сучасному суспільстві. Ознаки правопорушення: протиправність, винність (деліктоздатність), соціальна шкідливість (небезпечність), наслідки. Склад правопорушення. Суб’єкт правопорушення та його особливості у різних галузях (інститутах) права. Об’єктивна сторона правопорушення, її ознаки. Причинний зв’язок між правопорушенням (дією) та наслідками. Суб’єктивна сторона правопорушення: вина, її форми - навмисність та необережність. Прямий та непрямий умисел, протиправна самонадійність та протиправна необережність. Соціальний медичний та інтелектуальний критерії вини суб’єкту. Причини та природа правопорушень. Причини злочинності, її основні форми. Методи та форми боротьби зі злочинністю.
ТЕМА 22. Юридична відповідальність: поняття, підстави, види.
Поняття та основні риси юридичної відповідальності. Правопорушення та його склад - підстави притягнення до юридичної відповідальності. Стадії юридичної відповідальності. Підстави юридичної відповідальності. Юридична відповідальність та правові санкції. Види юридичної відповідальності, їх відпрацювання в чинному законодавстві України. Зв’язок та взаємодія юридичної відповідальності з моральною та політичною. Юридична відповідальність та права людини. Презумпція невинуватості як гарантія прав людини та громадянина.
ТЕМА 23. Правова свідомість і правова культура.
Поняття та основні риси правової свідомості. Структура правової свідомості, її елементи: правова ідеологія, правова психологія, правова поведінка. Вплив правосвідомості на законотворчу та правозастосувальну діяльність. Ідеї та принципи законності (неминучість юридичної відповідальності, недоторканість прав людини, рівність, демократизм та соціальна справедливість, тощо). Види правової свідомості: теоретична, професійна, побутова. Правова культура: її сутність та основні риси, форми проявлення у суспільстві. Правовий нігілізм, причини його з’явлення, форми, вплив на стан режиму законності, реалізацію та забезпечення прав і свобод громадян. Шляхи подолання правового нігілізму. Роль правової культури у формуванні громадянського суспільства та правової держави. Правова культура у законодавчій та правозастосовчій діяльності. Правова культура посадової особи та громадянина. Правова культура у корпораціях, об’єднаннях громадян. Співвідношення правової та політичної культури.
ТЕМА 24. Законність, правопорядок, дисципліна.
Поняття та сутність законності. Законність як принцип життя цивілізованого суспільства. Режим законності у правовій державі. Принципи та вимоги законності. Конституційне забезпечення законності. Система гарантій законності. Соціальні та юридичні гарантії законності. Суспільний порядок та правовий порядок. Поняття правопорядку, його співвідношення з законністю та демократією. Законність та дисципліна. Види дисципліни. Виконавча дисципліна та її значення у роботі державного апарату. Технологічна дисципліна. Дисципліна у підприємницькій діяльності.
ТЕМА 25. Механізм правового регулювання.
Правовий вплив на суспільні відносини. Поняття, форми та методи правового регулювання. Стадії правового регулювання. Основні елементи механізму правового регулювання, їх зв’язок та взаємодія. Нормативна основа, правові відносини, акти реалізації норм права в механізмі правового регулювання. Вимоги до механізму правового регулювання в умовах демократичної правової держави. Шляхи підвищення ефективності механізму правового регулювання.
ТЕМА 26. Основні правові системи сучасності.
Поняття правової системи та сім’ї правових систем. Особливості формування континентальної (романо-германської; римської) сім’ї правових систем і правових систем, що до них прилягають (латиноамериканська, японська, скандинавська). Поняття і структура права у країнах романо-германської правової сім’ї (системи). Форми (джерела) права у країнах романо-германської правової сім’ї. Поняття загального права, основні періоди його формування. Співвідношення загального права і права справедливості. Судовий прецедент: його ознаки і співвідношення з іншими формами права. Загальне і відмінне в англійській і американській правових системах. Загальна характеристика права окремих держав, що відносяться до романо-германської правової сім’ї. Англосаксонська (англо-американська; прецедентна) правова система (сім’я). Структура і особливості джерел англосаксонської правової системи. Розвиток і функціонування права США як приклад держави з прецедентною правовою системою. Поняття загального права, основні періоди його формування. Співвідношення загального права і права справедливості. Судовий прецедент, його ознаки і співвідношення з іншими формами права. Загальне і відмінне в англійській і американських правових системах. Загальна характеристика інших країн англосаксонської правової сім’ї. Правові сім’ї релігійно-моральної орієнтації. Ісламське право. Мусульманська правова система. Особливості виникнення та загальна характеристика мусульманського права. Джерела мусульманського права: Коран, сунни, кіяс. Основні галузі та інститути мусульманського права. Судове право і закон. Тенденції розвитку мусульманського права у сучасних правових системах. Сім’я традиційного (звичаєвого) права. Роль і види звичаю та звичаєвого права в становленні їх правових систем. Місце традиційних елементів в сучасних правових системах Китаю та Японії. Звичаєво-правові системи Африки. Вплив правових систем метрополій на розвиток правових систем африканських країн. Загальна характеристика змішаної правової системи. Індуське право та особливості виникнення і розвитку. Індуське право і право Індії: спільне і відмінне у їх формуванні і перспективах розвитку. Вплив системи загального права. Заідеологізовані правові сім’ї. Поняття соціалістичної правової системи. Відмінність соціалістичної правової системи (сім’ї) від континентальної та мусульманської. Джерела соціалістичного права. Загальна структура і особливості заідеологізованої правової системи.
Зміст курсу
Змістовий модуль І. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал та завдання для самостійного опрацювання
Самостійна робота ТДП. Модуль 1
Змістовий модуль ІІ. Теорія права
Теоретичний матеріал
Ресурси
Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
---
