Навчальний курс "Порівняльне правознавство", ФІП

Назва курсу

Порівняльне правознавство

---

Галузь знань 0304 Право, напрям підготовки 6.030401 Правознавство, освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Мета та завдання навчального курсу

Мета навчальної дисципліни порівняльне правознавство:

• ознайомити студентів з особливостями та загальними тенденціями розвитку національних правових систем та їх сімей на підставі їх порівняння; • сформувати у студентів правничий світогляд, правосвідомість і правову культуру правознавця, юридичне мислення; • навчити студентів застосовувати теоретичні правничі знання для здійснення порівняльно-правового аналізу; • навчити застосовувати порівняльно-правові дослідження для поглиблення їхніх правових знань.

Завдання:

• навчити студентів здійснювати порівняльний аналіз правових явищ, виявляти їх спільні ознаки та відмінності на підставі встановлення визначених критеріїв порівняння; • надати студентам правничий матеріал щодо становлення та розвитку правових систем зарубіжних держав; • навчити користуватися термінологією, що застосовується в юридичній компаративістиці; • навчити систематизувати правові знання щодо особливостей різних сімей права та здійснювати їх аналіз та узагальнення; • навчити на підставі узагальнення інформації про різні правові системи світу, виявляти загальні тенденції розвитку та взаємовпливу національних правових систем та їх сімей.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

• понятійно-категоріальний апарат порівняльного правознавства; • предмет, метод, функції порівняльного правознавства; • особливості порівняльного правознавства як юридичної науки, поняття правової системи та правової сім’ї; класифікації правових систем; характеристик сучасних основних правових сімей.;

вміти:

• грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат; • проводити аналіз світової правової спадщини, тенденцій та закономірностей її розвитку та її відповідний вплив на формування правової системи України.

Робоча програма курсу

Автор курсу

Культенко О.В.

Учасники

Сторінка координування курсу "Навчальний курс "Порівняльне правознавство", ФІП" Культенка О.В..

23 група, спеціальність "Правознавство" 2016-2017 н.р.

24 група, спеціальність "Правознавство" 2016-2017 н.р.

---

Завдання для самостійної роботи

Завантажити

---

Графік навчання

Початок занять з 29.09.2016

Лекції	Семінари	Консультації
Понеділок	Вівторок	П'ятниця
910-1120	1120-1400	800-910

Змістовий модуль 1. Загальна частина.

Тема 2. Ефективна методика викладання порівняльного правознавства.

Лекція присвячена осмисленню методик викладання дисципліни порівняльне правознавство. Освітлено специфіку методик викладання порівняльного правознавства. Автор інформує, ефективно обмежити слухача курсу дослідженням правових явищ однієї з правових систем з використанням її джерел мовою оригіналу. На основі проведеного аналізу існуючих методик викладання порівняльного правознавства, а також його сприйняття визначається необхідність самостійного визначення методики для отримання максимальної варіативності функціональних результатів.

Тема 3. Правовове регулювання на сучасному етапі.

Поняття і трансформації права в юриспруденції. Поняття та структура національної правової системи в зарубіжних країнах. Взаємодія міжнародного права з внутрішнім законодавством. Передумови зближення національних правових систем. Уніфікація та гармонізація правових систем як різні рівні їх зближення: розмежування понять.

Зміст курсу

Змістовий модуль І. Загальна частина

Тема 1. Поняття порівняльного правознавства як науки та навчального курсу

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Семінарське заняття

Завантажити завдання

Тестове завдання 1

1. Відмітьте твердження, що є неправильним. „ Порівняльне правознавство” це: а)метод наукового дослідження; - б) галузь знань; в) наукова дисципліна; г) галузь права.

2. „Батьком” порівняльного правознавства називають: а) імператора Юстініана; б) Шарля Луї Монтескье; + «о Духе законов» в)Едуарда Ламбера; г) Раймона Салейля; д) Рене Давіда; е) Шлезингер, Рудольф; + в США ж) Френсіс Бекон - творець емпіризму, головне власний досвід. + у Великобританії з) Густав Радбрух «Введение в науку права» і) Пауль Йоганн Ансельм фон Фейєрбах. + порівняльне кримінальне право

3. Предметом порівняльного цивільного правознавства є: а) особисті немайнові та майнові відносини; б) вивчення цивільного права різних країн; в) порівняльний аналіз різних правових систем з метою виявлення їх подібних рис та відмінностей; + г) предметом порівняльного правознавства як науки в узагальненому його вигляді є розробка теорії порівняльно-правового методу і дослідження на його підставі загальних принципів та закономірностей виникнення, функціонування і розвитку різних правових систем.

4. Які із названих принципів не є принципами порівняльного цивільного процесу: а) принцип порівнянності правових інститутів; б) принцип юридичної рівності; в) принцип відповідності рівнів форм і видів елементів порівнювальних систем; г) принцип автономії волі сторін, д) принцип ефективності (доступності) судового захисту порушеного або оспорюваного права; е) принцип справедливості; + 5 останніх у ЄС ж) принцип публічності (гласності); з) принцип незалежності і безсторонності суду; і) принцип розумності.

5. Яке із наведених нижче питань є питанням порівняльно-правового дослідження: а) „ Які норми у іноземному праві визначають форму договору купівлі-продажу?”; б) „ Як іноземне право захищає сторону договору, якщо з’ясується, що інша сторона не мала серйозних намірів при укладенні договору?”; г) “Яке іноземне право ґрунтуючись на основних положеннях договору вказує на класифікацію системи для її подальшого використання?”.

Тема 2. Ефективна методика викладання порівняльного правознавства

Теоретичний матеріал

Лекція №2

Семінарське заняття

Завантажити завдання

Тестове завдання 2

Основні правові системи сучасності. 1. „Правова сім'я” це: а) синонім поняття „правова система”; б) сім'я, всі дорослі члени якої є за професією юристами; в) група (сукупність) правових систем, що мають однакове або подібне історичне походження, пануючу юридичну доктрину, джерела права та методи їх тлумачення. 2. „Абстрактність правових норм” є характерною рисою: а) романської правової системи; б) правової системи Великої Британії; в) правової системи США; г) германської правової системи; д) романо-германського типу правової системи. 3.До романської правової сім’ї належать правові системи: а) Бельгії; б) Іспанії; в) Швейцарії; г) Алжиру; д)Франції; е) Італії, є)Люксембургу та Голландії 4. До германської правової сім’ї належать правові системи: а) Греції; б) Люксембургу; в)Канади; г) Японії; д) ФРН, Австрія, Швейцарія. 4. До сім’ї загального права належать правові системи: а) Данії; б) Австралії; в) Монголії; г) Китаю; д) США, Канади, Нової Зеландії, Північної Ірландії, країн Британської Співдружності. 5. Загальне право (Common Law) є результатом діяльності: а) Вестмінстерських королівських судів; б) суду лорда-канцлера; в) парламенту. 6. Яка із перелічених правових сімей справила найбільший вплив на розвиток скандинавського цивільного права? а) романська (Франція); б) германська (Швеція); в) сім'я загального права; г) сім'я мусульманського права. 7. Немає розподілу права на приватне та публічне у: а) романській правовій сім'ї; б) германській правовій сім'ї; в) сім'ї загального права; г)мусульманському праві

Тема 3. Правового регулювання на сучасному етапі

Теоретичний матеріал

Лекція №3

Семінарське заняття

Завантажити завдання

Питання до підготовки

1. Дайте характеристику розвитку сучасного суспільства і його вплив на еволюцію права.
2. Проаналізуйте прояви трансформації права в сучасний період.
3. Що означає теорія „хвороби права”, висунута окремими вченими.
4. Охарактеризуйте поняття системи права в різних країнах.
5. Якою є структура системи права на думку юристів різних країн?
6. Які тенденції в еволюції правової системи просліджуються в сучасний період?
7. Що означає процес „де юридизації”, який відбувається в різних країнах .
8. В чому проявляється еволюція форми права?
9. Що означає „делеговане законодавство”?
10. Який вплив на розвиток права відіграють акти громадських організацій та міжнародних установ?

Змістовий модуль ІІ. Особлива частина

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Ресурси

Рекомендована література

Базова

1. Порівняльне правознавство: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / В. Д. Ткаченко, С. П. Погребняк, Д. В. Лук’янов; За ред. В. Д. Ткаченка. - X.: Право, 2003. - 274 с.
2. Порівняльне правознавство: Курс лекцій / Л.В.Голяк, А.С.Мацко, О.В.Тюріна. – К.: МАУП, 2004. – 200 с.
3. Марченко М. Н. Сравнительное правоведение: Общая часть. — М.: Зерцало, 2001. - 560 с.
4. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах и определениях: Общая и Особенная части. - М.: Дело, 2000. — 256 с.

Допоміжна

1. Богдановская И.Ю. Прецедентное право. М., 1993.
2. Бойцова В.В., Бланкенбург Э.Р. Правовая система Нидерландов. М., 1998.
3. Бромхед П. Эволюция Британской конституции – М., 1978
4. Бутми Развитие конституции и политического общества в Англии – М. 1897
5. Введение в шведское право. М., 1986.
6. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма – М., 2002
7. Владимирский-Буданов М.Ф. Leges Alamanorum – К. 1908
8. Галанза П.Н. Феодальное государство и право Франции – М. 1963
9. Германское право – М., 1996
10. Гойхбарг А.Г. Сравнительное семейное право. М., 1927.
11. Горбунов А. Гарантии личной свободы в Англии – Ростов н/Д 1905
12. Градовский А.Д. Государственное право важнейших европейских держав – СПб. 1895
13. Гутнова Е.В. Возникновение английского парламента – М. 1960
14. Дайси А.В. Основы государственного права Англии – М. 1905
15. Дарест Р. Изследования по истории права – СПб., 1894
16. Денисов В.Н. Системы права развивающихся стран: становление и развитие систем права Африки, освободившихся от британского империализма. Киев. 1978.
17. Дженкс Э. Английское право – М. 1947
18. Джиффорд К. Правовая система Австралии. М., 1988.
19. Есипов В.В. Право и наказание в древнем праве – Варшава, 1903
20. Европейская интеграция: правовые проблемы. М., 1992.
21. Еремин В.Н. К вопросу о типологической характеристике современного японского права \\ Советское государство и право. 1977. № 3.
22. Еремин В.Н. Классификация права японскими юристами \\ Правоведение. 1977. № 1.
23. Жалинский А., Рерихт А. Введение в немецкое право. М., 2001.
24. Жидков О.А. История буржуазного права. М., 1971
25. Зайчук О.В. Правовая система США. К., 1992.
26. Законодательные акты английской буржуазной революции 1649-1664 гг. – М.- Л, 1946
27. Законы XII таблиц, Институции Гая, Дигесты Юстиниана
28. Зивс С.Л. О методе сравнительного исследования в науке о государстве и праве \\ Советское государство и право. 1964. № 3.
29. Зіллер Ж. Політико – адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний ананліз – К., 1996
30. Ивонин Ю.Е. Становление европейской системы государств: Англия и Габсбурги на рубеже двух эпох – М. 1989
31. Ильберт К. Техника английского законодательства – СПб. 1907
32. Инако Ц. Современное право Японии. М, 1981.
33. Испания. Конституция и законодательные акты – М.: «Прогресс», 1982
34. Италия. Конституция и законодательные акты – М., 1988
35. Казимирчук В.П. Право и методы его изучения. М., 1965.
36. Кармед Д. Американские суды: система и персонал. М., 1972.
37. Каролина – Алма-Ата, 1967
38. Карташев А.В. Вселенские соборы – М., 1994
39. Ковалевский М.М. Историко-сравнительный метод в юриспруденции и приемы изучения истории права. М., 1880.
40. Козлов В.А. Проблемы сравнительного правоведения \\ Правоведение. 1976. № 5.
41. Конституция Швейцарии – СПб., 1905
42. Косарев А.И. Англосаксонская и Романо-германская форма буржуазного права. Калинин. 1977.
43. Косарев А.И. Об использовании сравнительного метода в историко-правовом исследовании \\ Советское государство и право. 1965. № 3.
44. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение. М., 2003.
45. Краснянский В.Э. Классификация правовых систем \\ Правоведение. 1969. № 5.
46. Краснянский В.Э. Элементы сравнительно-правового метода \\ Правоведение. 1970. № 3.
47. Кросс Р. Прецедент в английском праве. М., 1985.
48. Кузнецов К. Английская палата общин при Тюдорах и Стюартах – О. 1915
49. Куплевский Н.О. Государственная служба в теории и в действующем праве Англии – Х. 1888
50. Кучма В. Государство и право древнего мира: Курс лекций – Волгоград, 1998
51. Ле Гоф Ж. Цивилизация средневекового Запада – М., 1992
52. Липшиц Е.Э. Право и суд в Византии в IV – VIII вв. – Л., 1976
53. Лисенко О.М. Порівняльне правознавство як наука та його місце в системі юридичних наук: Автореф. дис. к.ю.н. К., 2001.
54. Лисневский Э.В. История государства и права Великобритании (1870 – 1917 гг.) – Ростов н/Д 1975
55. Ліберо Дж. Церковне право – Львів, 2001
56. Лолма Конституция Англии или состояние английского правления, сравненного с республиканской формою и другими монархиями – М. 1806
57. Лоу С. Государственный строй Англии – М. 1910
58. Лоуэлль А.Л. Государственный строй Англии – М. 1915
59. Лохвицкий Обзор современных конституций – СПб., 1865
60. Лубенский А.И. Систематизация законодательства во Франции. М., 1970.
61. Лукич Р. Методология права. М., 1981.
62. Маккензи Римское право сравнительно с законом уголовным, гражданским и процесуальным во Франции, Англии, Шотландии – М. 1874
63. Малишев Б.В. Судовий прецедент у правовій системі Англії (теоретико-правовий аспект):Автореф. дис. к.ю.н. К., 2002.

Інформаційні ресурси

1. Єдиний державний реєстр судових рішень
2. офіційний портал Верховної ради України
3. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
4. Он-лайн енциклопедія «Британіка»
5. офіційний портал Міністерство осіти і науки України

---