|
|
| (не показано 17 проміжних версій цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | [[Зображення:Artificial.intelligence.jpg|left|250px|]] Штучний інтелект» (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що займається формалізацією проблем та завдань, які нагадують завдання, виконувані людиною. При цьому, у більшості випадків алгоритм розв'язання завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не розв'язане питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп'ютером «розумності», хоча перед штучним інтелектом було запропоновано низку гіпотез, наприклад, Тест Тюринга або гіпотеза Ньюела-Саймона. Нині існує багато підходів як до розуміння задач ШІ, так і до створення інтелектуальних систем. | + | [[Зображення:Artificial.intelligence.jpg|left|250px|]] |
| − | Одна з класифікацій виділяє два підходи до розробки ШІ:
| + | |
| − | нисхідний, семіотичний — створення символьних систем, моделюючих високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мова, емоції, творчість і т. д.;
| + | |
| − | висхідний, біологічний — вивчення нейронних мереж і еволюційні обчислення, моделюючі інтелектуальну поведінку на основі менших «не інтелектуальних» елементів.
| + | |
| | | | |
| − | Штучний інтелект — дуже молода область досліджень, започаткована 1956 року. Її історичний шлях нагадує синусоїду, кожен «зліт» якої ініціювався деякою новою ідеєю. На сьогодні її розвиток перебуває на «спаді», поступаючись застосуванню уже досягнутих результатів в інших областях науки, промисловості, бізнесі та навіть повсякденному житті.
| |
| | | | |
| − | На початку XVII століття Рене Декарт зробив припущення, що тварина — деякий складний механізм, тим самим сформулювавши механічну теорію. В 1623 р. Вільгельм Шикард (нім. Wilhelm Schickard) побудував першу механічну цифрову вичислювальну машину, за якою послідували машини Блеза Паскаля (1643) і Лейбніца (1671). Лейбніц також був першим, хто описав сучасну двійкову систему числення, хоча до нього цією системою періодично захоплювались різні великі вчені[3][4]. В ХІХ столітті Чарльз Беббідж і Ада Лавлейс працювали над програмованою механічною обчислювальною машиною.
| |
| − | В 1910—1913 рр. Бертран Рассел і А. Н. Уайтхед опублікували працю «Принципи математики», яка здійснила революцію в формальній логіці. В 1941 р. Конрад Цузе побудував перший працюючий програмно-контрольований комп'ютер. Воррен Маккалок і Вальтер Піттс в 1943 р. опублікували A Logical Calculus of the Ideas Immanent in Nervous Activity, поклавши основи нейронних мереж.
| |
| − | [[Зображення:Artificial-intelligence.gif|right|250px]]
| |
| | | | |
| | | | |
| − | На даний момент у створенні штучного інтелекту (в буквальному розумінні цього слова, експертні системи і шахові програми сюди не відносяться) спостерігається інтенсивний перелом усіх предметних областей, які мають хоч якесь відношення до ШІ в базі знань. Практично всі підходи були випробувані, але до появи штучного розуму жодна дослідницька група так і не дійшла.
| + | <font face ="gabriola" color="red" size="5">[[Поняття природного і штучного інтелектів - області дотику і розбіжності]]</font face ="gabriola" color="blue" size="5"><br /> |
| − | Дослідження ШІ влились в загальний потік технологій сингулярності (видового стрибка, експотенціального розвитку людини), таких як нанотехнологія, молекулярна біоелектроніка, теоретична біологія, квантова теорія(ї), ноотропіки, екстромофіли і т. д. див. щоддений потік новин.ХОсновні творців штучного інтелекту:
| + | |
| | | | |
| − | <td colspan=2><font face ="mistral" color="violet" size="10">[[Основні творці штучного інтелекту:]]</font face ="mistral" color="blue" size="10"><br />
| + | <font face ="gabriola" color="red" size="5">[[Історія розвитку ідей штучного інтелекту і їх реалізації.]]</font face ="gabriola color="blue" size="5"><br /> |
| | | | |
| − | [[Штучний інтелект. Експертні системи.]] | + | <font face ="gabriola" color="red" size="5">[[Основні творці штучного інтелекту:]]</font face ="gabriola" color="blue" size="5"><br /> |
| | + | |
| | + | <font face ="gabriola" color="red" size="5">[[Чи може знання зберігатися поза мозку?]]</font face ="gabriola color="blue" size="5"><br /> |
| | + | |
| | + | ---- |
| | | | |
| − | [[Напрямки досліджень та розробок в галузі штучного інтелекту]]
| |
| | | | |
| − | [[ Представлення знань в системах штучного інтелекту]]
| |
| | | | |
| | ПОСИЛАННЯ | | ПОСИЛАННЯ |
| | | | |
| | [http://www.slideshare.net/lsvitlanai/ss-7829241 Філософські проблеми створення штучного інтелекту] | | [http://www.slideshare.net/lsvitlanai/ss-7829241 Філософські проблеми створення штучного інтелекту] |
