Відмінності між версіями «Сервісне програмне забезпечення»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 43 проміжні версії 10 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
+
[[category:Навчальні проекти]]
 
==  '''Сервісне програмне забезпечення''' ==
 
==  '''Сервісне програмне забезпечення''' ==
1. Архітектура сучасних ЕОМ.
 
2. Тенденції сучасного розвитку апаратного забезпечення. Закон Мура.
 
3. Програмне забезпечення.
 
а. Рівні програмного забезпечення.
 
б. Класифікація програмного забезпечення.
 
4. Ліцензування програмного забезпечення. Вільне програмне забезпечення.
 
== '''Віртуальна машина''' ==
 
1. Створення віртуальної машини.
 
2. Налаштування віртуальної машини.
 
3. Пристрої в віртуальній машині.
 
4. Організація доступу в віртуальній машині.
 
== '''Операційна система MS Windows XP''' ==
 
1. Швидкодія системи.
 
2. Менеджер задач MS Windows XP.
 
3. Налаштування MS Windows XP.
 
4. Реєстр MS Windows XP.
 
5. Системні служби MS Windows XP.
 
== '''Твікери''' ==
 
1. Програми налаштування MS Windows XP.
 
2. Вільні твікери.
 
== '''Програми моніторингу операційної системи''' ==
 
1. Моніторинг завантаженості процесора.
 
2. Моніторинг віртуальної пам’яті.
 
== '''Проблема дефрагментації. Програми дефрагментатори. Моніторинг роботи жорсткого диску''' ==
 
1. Файлові системи FAT та NTFS, їх будова.
 
2. Фрагментація файлових систем MS Windows.
 
3. Програми дефрагментатори.
 
4. Моніторинг роботи жорсткого диску.
 
5. Програми smart-спостереження.
 
== '''Захист системи''' ==
 
1. Сучасні вимоги до захисту системи.
 
2. Антивірусні програми.
 
3. Програми search&destroy.
 
4. Програми antispyware.
 
== '''Робота в мережі''' ==
 
1. Програми дозвону.
 
2. Підрахунок трафіку. Програми контролю трафіку.
 
== '''Дистрибутив системи ''' ==
 
1.      Дистрибутиви Windows.
 
2.      Драйвери пристроів.
 
3.      nLite. Підготовка полегшеного дистрибутиву.
 
4.      BartPE. Підготовка власного дистрибутиву.
 
5.      PEtoUSB. Встановлення системи з usb-носія.
 
  
 +
<ol>
 +
<li>[[Архітектура сучасних ЕОМ]]</li>
 +
<li>[[Тенденції сучасного розвитку апаратного забезпечення. Закон Мура]]</li>
 +
<li>[[Програмне забезпечення]]</li>
 +
<li>[[Рівні програмного забезпечення]]</li>
 +
<li>[[Класифікація програмного забезпечення]]</li>
 +
<li>[[Ліцензування програмного забезпечення]]</li>
 +
<li>[[ Вільне програмне забезпечення]]</li>
 +
</ol>
  
 +
== '''Віртуальна машина''' ==
 +
<ol>
 +
<li>[[Створення віртуальної машини]]</li>
 +
<li>Налаштування віртуальної машини.</li>
 +
<li>Пристрої в віртуальній машині.</li>
 +
<li>Організація доступу в віртуальній машині.</li>
 +
</ol>
  
== Програмне забезпечення ==
+
== '''Операційна система MS Windows XP''' ==
 +
<ol>
 +
<li>Швидкодія системи</li>
 +
<li>[[Менеджер задач MS Windows XP]]</li>
 +
<li>[[Налаштування MS Windows XP]]</li>
 +
<li>[[Реєстр MS Windows XP]]</li>
 +
<li>[[Системні служби MS Windows XP]]</li>
 +
</ol>
  
Програ́мне забезпе́чення (ПЗ; англ. software) — загальне поняття, що вказує на набір кодованих інструкцій (програма) для керування процесором (CPU) комп'ютера. Процесор CPU комп'ютера зчитує такі кодовані інструкції та виконує їх. Виконання програмного забезпечення комп'ютером полягає у маніпулюванні інформацією та керуванні апаратними компонентами комп'ютера. Наприклад, типовим для персональних комп'ютерів є відображення інформації на екран та прийом її з клавіатури.
+
== '''Твікери''' ==
 +
<ol>
 +
<li>Програми налаштування MS Windows XP.</li>
 +
<li>Вільні твікери.</li>
 +
</ol>
  
Програмне забезпечення (software) та апаратне забезпечення (hardware) є дві комплементарні компоненти комп'ютера, причому межа між ними нечітка: деякі фрагменти програмного забезпечення на практиці реалізуються суто апаратурою мікросхем комп'ютера, а програмне забезпечення, в свою чергу, здатне виконувати (емулювати) функції електронної апаратури. Та по суті призначення програмного забезпечення полягає в керуванні як самим комп'ютером так і іншими програмами та маніпулюванні інформацією.
+
== '''Програми моніторингу операційної системи''' ==
 +
<ol>
 +
<li>Моніторинг завантаженості процесора.</li>
 +
<li>[[Моніторинг віртуальної пам’яті]]</li>
 +
</ol>
  
Теоретичні основи програмного забезпечення комп'ютерів базуються на теорії скінченних автоматів, і практично були закладені британським математиком Аланом Тюрингом (англ. Alan Turing) в 1936 році, який створив так звану машину Тюринга, математичну модель абстрактної машини здатної виконувати послідовності рудиментарних операцій, які переводять машину з одного фіксованого стану в інший, вже заданий наперед стан. Головна ідея полягала в математичному доведенні факту, що будь-який, попередньо сформульований стан системи може бути завжди досягнутий послідовним виконанням кінцевого набору елементарних команд (програми) з фіксованого алфавіту команд.
+
== '''Проблема дефрагментації. Програми дефрагментатори. Моніторинг роботи жорсткого диску''' ==
 +
<ol>
 +
<li>[[Файлові системи FAT та NTFS, їх будова]]</li>
 +
<li>[[Фрагментація файлових систем MS Windows]]</li>
 +
<li>[[Програми дефрагментатори]]</li>
 +
<li>[[Моніторинг роботи жорсткого диску]]</li>
 +
<li>[[Програми smart-спостереження.]]</li>
 +
</ol>
  
На відміну від апаратних складових hardware комп'ютера, програмне забезпечення являє собою інформацію, яка зберігається на матеріальних носіях у вигляді файлів (дискета, HDD,CD,DVD, тощо) та може передаватись по каналах зв'язку.
+
== '''Захист системи''' ==
 +
<ol>
 +
<li>[[Сучасні вимоги до захисту системи]]</li>
 +
<li>[[Антивірусні програми]]</li>
 +
<li>[[Програми search&destroy]]</li>
 +
<li>[[Програми antispyware]]</li>
 +
</ol>
  
Розрізняють системне та прикладне програмне забезпечення;
+
== '''Робота в мережі''' ==
 +
<ol>
 +
<li>[[Програми дозвону.]]</li>
 +
<li>[[Підрахунок трафіку та програми контролю трафіку]]</li>
 +
</ol>
  
Системне програмне забезпечення призначено для обслуговування власних потреб комп'ютера — забезпечення його працездатності і виконання його внутрішніх функцій, а також для створення передумов для виконання прикладного програмного забезпечення. Типовим прикладом системного ПЗ є операційна система
+
== '''Дистрибутив системи ''' ==
 
+
<ol>
== Вільне програмне забезпечення ==
+
<li>[[Дистрибутиви Windows]]</li>
 
+
<li>[[Драйвери пристроів]]</li>
 
+
<li>[[nLite. Підготовка полегшеного дистрибутиву]]</li>
 
+
<li>[[BartPE. Підготовка власного дистрибутиву]]</li>
Термін вільне програмне забезпечення ввів Річард Столмен, засновник проекту GNU, для опису програмного забезпечення, котре можна безперешкодно використовувати, вивчати та змінювати і котре може копіюватись та поширюватись у зміненій чи незміненій формі без будь-яких обмежень, з тим щоб наступний користувач також мав всі перелічені права.
+
<li>PEtoUSB. Встановлення системи з usb-носія</li>
 
+
</ol>
Щоб програмне забезпечення вважалось вільним, воно повинно поширюватись під однією з ліцензій, котра закріплює за користувачем вищеописані права, та з вільнодоступними джерельними кодами. Найвідомішими з них є:
+
Загальна публічна ліцензія GNU (GNU General Public License)
+
Менша загальна публічна ліценція GNU (GNU Lesser General Public License)
+
Ліцензія BSD (BSD License)
+
Публічна ліцензія Mozilla (Mozilla Public License)
+
Ліцензція MIT (MIT License)
+
Ліцензія Apache (Apache License)
+
 
+
Будь-хто може продавати копії вільного програмного забезпечення, використовувати його в комерційних чи інших цілях. Проте, оскільки кожен, хто володіє вільним програмним забезпеченням, може передавати його будь-кому безкоштовно, то в цілому ВПЗ є безкоштовним. Бізнесові моделі ВПЗ базуються на додаткових послугах на кшталт технічної підтримки, навчанні, сертифікації чи інтеграції. Проте ВПЗ забороняє бізнесові моделі, засновані на абсолютній відсутності будь-яких прав у користувача і вимозі оплачувати право використання ПЗ.
+
 
+
На противагу ВПЗ існує власницьке програмне забезпечення. Окрім того, терміни «ВПЗ» та «безкоштовне програмне забезпечення» не є синонімами - безкоштовне програмне забезпечення може бути і власницьким.
+
 
+
 
+
'''Історія розвитку ВПЗ '''
+
 
+
 
+
У 50-70-х роках ВПЗ було звичним явищем для користувачів. Воно запросто поширювалось користувачами, котрі мали доступ до комп'ютерів та фірмами-виробниками, котрі раділи, що люди пишуть програми, котрі роблять роботу з їхніми пристроями зручнішою. В 70-х - на початку 80-х років компанії почали обмежувати ці свободи, захищати розроблені програми копірайтами та поширювати лише бінарні коди програм, щоб ускладнити або унеможливити вивчення та модифікацію програм.
+
 
+
У 1983 році Річард Столмен заснував проект GNU після того, як безпосередньо зіткнувся зі змінами у культурі користувачів та комп'ютерної індустрії в цілому. Розробка ПЗ для операційної системи GNU розпочалась у січні 1984 року, а Фонд Вільного Програмного Забезпечення (англ. Free Software Foundation, FSF) був заснований у жовтні 2005 року. Він ввів визначення ВПЗ та термін «copyleft» (буквально «копіюватиліво») на противагу «copyright» («копіюватиправо»)для позначення ВПЗ.
+
 
+
ВПЗ - це потужна міжнародна співпраця по написанню програм, котрі використовуються окремими людьми, великими організацями та урядовими структурами. ВПЗ має величезну вагу на ринку серверів та інтернет-служб, як, наприклад, веб-сервер Apache, СКБД MySQL та мова сценаріїв PHP. Повністю вільні комп'ютерні середовища доступні у вигляді величезних пакерів базових програми у складі дистрибутивів GNU/Лінукс та ОС FreeBSD. Розробники ВПЗ також створили вільні версії практично всіх поширених стільничних програм, як от веб-оглядачі, офісні пакети та мультимедійні програвачі. Важливо також зауважити, що в багатьох випадках ВПЗ для окремих робочих станцій чи домашніх користувачів - лише частина більших власницьких пакетів. Більшість ВПЗ поширюється безкоштовно через інтернет або звичайними способами за символічну плату; проте це не є обов'язковою вимогою і будь-хто може продавати його за будь-яку ціну.
+
 
+
Економічні вигоди моделі ВПЗ були розпізнані такими великими корпораціями як ІВМ, Red Hat та Sun Microsystems. Багато компаній, чий ключовий бізнес лежить за межами ІТ-сектору, вибирають ВПЗ для представництва в інтернет, для офіційних сайтів завдяки низькій собівартості та можливості вільно змінювати пакунки програм.
+
  
  
''' Філософія '''
+
== Завдання до лабораторних робіт ==
  
 +
[[Лаб_СПЗ_1]]
  
 +
[[Лаб_СПЗ_2]]
  
У європейській та заснованій на ній американській культурах відносно матеріальних речей так довго вироблялись правила власності, що перенесення цих правил на речі нематеріальні - зокрема програмні продукти - виглядало абсолютно природним і не викликало сумнівів. А причин для сумнівів, тим не менш, немало. Головною відмінністю програми від матеріальної речі є так зване беззбиткове копіювання. Іншими словами, для матеріальної речі законодавчо закріплено право користування лише однією людиною. Ніяких додаткових механічних чи юридичних пристосувань при цьому не потрібно.
+
[[Лаб_СПЗ_3]]
  
Комп'ютерна програма у цьому плані кардинально відрізняється. Скільки б не було вкладено ресурсів у її розробку, процедура її копіювання різко відрізняється від процедури копіювання, наприклад, табуретки. Вона не вимагає участі жодного автора програми і навіть будь-якої людини взагалі. Єдина стаття витрат при цьому - ціна носія даних та амортизаційні витрати копіювального пристрою. В результаті ми отримаємо два екземпляри програми, котрою зможуть користуватись уже двоє людей. Якщо ж до програми ставитися як до матеіального продукту і закріплювати права користування нею за певною особою, виникає ряд протиріч, котрі доводиться вирішувати штучними, протиприродними засобами.
+
[[Лаб_СПЗ_4]]
  
Наприклад, потрібно вирішити, які все-таки збитки завдані «хазяїну» програми при її беззбитковому копіювання. Як правило, при цьому фігурує поняття «втрачений прибуток», тобто прибуток, який власник міг би отримати, але не отримав через, що його програму скопіювали. Доводиться придумувати методи, що блокують копіювання програм, чи пошкоджують копію; доводиться обмежувати зловживання - а заразом і свободу - всього людства на користь власника патенту - особливої категорії прав, введеної в законодавство. При тому далеко не завжди власник патенту та автор винаходу - одна й та ж особа.
+
[[Лаб_СПЗ_5]]
  
'''Приклади ВПЗ'''
+
[[Лаб_СПЗ_6]]
  
Найвідоміше ВПЗ:
+
[[Лаб_СПЗ_7]]
Операційні системи: GNU/Лінукс, BSD, Darwin, OpenSolaris, та клон Windows - ReactOS.
+
Компілятори GCC, відладник GDB та бібліотеки мови «С»;
+
Сервери: сервер служби доменних назв «BIND», поштовий сервер «Sendmail», сервер тенет «Apache» файловий сервер «Samba».
+
Реляційні СКБД: «MySQL», «PostgreSQL», «Firebird».
+
Мови програмування: Perl, PHP, Python, Ruby, Tcl.
+
Графічні інтерфейси користувача: система «X Window», стільничні середовища GNOME, KDE, Xfce.
+
Офісний пакет OpenOffice.org, оглядачі тенет Mozilla та Firefox, графічний редактор GIMP.
+
Системи підготовки документів TeX і LaTeX.
+
Інструменти для тестування та наладки сценаріїв Юнікс: Expect
+
Інструменти для слідкування за мережевими службами: Nagios
+
CAD-система симуляції тримірного руху freeCAD
+
Система керування вмістом MediaWiki
+
The best free softwares for Windows XP and Windows Vista
+
  
прикладне програмне забезпечення, власне, призначено для розв'язання конкретних задач. Наприклад: редактори тексту, електронні таблиці, бази даних, тощо.
+
[[Лаб_СПЗ_8]]

Поточна версія на 10:00, 14 вересня 2011

Сервісне програмне забезпечення

  1. Архітектура сучасних ЕОМ
  2. Тенденції сучасного розвитку апаратного забезпечення. Закон Мура
  3. Програмне забезпечення
  4. Рівні програмного забезпечення
  5. Класифікація програмного забезпечення
  6. Ліцензування програмного забезпечення
  7. Вільне програмне забезпечення

Віртуальна машина

  1. Створення віртуальної машини
  2. Налаштування віртуальної машини.
  3. Пристрої в віртуальній машині.
  4. Організація доступу в віртуальній машині.

Операційна система MS Windows XP

  1. Швидкодія системи
  2. Менеджер задач MS Windows XP
  3. Налаштування MS Windows XP
  4. Реєстр MS Windows XP
  5. Системні служби MS Windows XP

Твікери

  1. Програми налаштування MS Windows XP.
  2. Вільні твікери.

Програми моніторингу операційної системи

  1. Моніторинг завантаженості процесора.
  2. Моніторинг віртуальної пам’яті

Проблема дефрагментації. Програми дефрагментатори. Моніторинг роботи жорсткого диску

  1. Файлові системи FAT та NTFS, їх будова
  2. Фрагментація файлових систем MS Windows
  3. Програми дефрагментатори
  4. Моніторинг роботи жорсткого диску
  5. Програми smart-спостереження.

Захист системи

  1. Сучасні вимоги до захисту системи
  2. Антивірусні програми
  3. Програми search&destroy
  4. Програми antispyware

Робота в мережі

  1. Програми дозвону.
  2. Підрахунок трафіку та програми контролю трафіку

Дистрибутив системи

  1. Дистрибутиви Windows
  2. Драйвери пристроів
  3. nLite. Підготовка полегшеного дистрибутиву
  4. BartPE. Підготовка власного дистрибутиву
  5. PEtoUSB. Встановлення системи з usb-носія


Завдання до лабораторних робіт

Лаб_СПЗ_1

Лаб_СПЗ_2

Лаб_СПЗ_3

Лаб_СПЗ_4

Лаб_СПЗ_5

Лаб_СПЗ_6

Лаб_СПЗ_7

Лаб_СПЗ_8