Проект з ОІ та ІКТ і Зоології: "Кишковопорожнинні" - група № 15 ПГФ, 2018

Зміст

1 Кишковопорожнинні
2 Ідея проекту
3 Автор проекту
4 Матеріали проекту
- 4.1 Інтернет ресурси проекту
- 4.2 Додаткові матеріали проекту
5 Результати проекту
6 Категорії

Кишковопорожнинні

Кишковопорожнинні – це багатоклітинні радіальносиметричні тварини, е яких упродовж зародкового розвитку закладаються два шари клітин. Тип Кишковопорожнинні об'єднує понад 9000 видів водяних, переважно морських, тварин (в Україні відомо близько 40 видів). Серед кишковопорожнинних трапляються види як колоніальні (наприклад, корали), так і багатоклітинні (наприклад, медузи). Розміри тіла цих тварин коливаються від 1 мм (деякі поліпи) до 30 м (ціанея арктична). Найзагальнішими ознаками кишковопорожнинних є наявність кишкової порожнини, жалких клітин, двошарового зародка і радіальної симетрії тіла.

Особливості будови Тіло більшості кишковопорожнинних багатоклітинне, з'являються тканини, але диференціація – на рівні клітин, тому складних органів немає. Клітини кишковопорожнинних спеціалізуються за виконуваними функціями і вже поділяються на різні види. Поліпи – життєва форма кишковопорожнинних, яка веде прикріплений або малорухливий спосіб життя. Тіло поліпів видовжене. На його верхньому кінці є ротовий отвір, оточений щупальцями, а на нижньому – підошва, яка здійснює прикріплення до субстрату. Медузи – життєва форма кишковопорожнинних, яка веде рухливий спосіб життя. Тіло медуз має форму парасольки, усередині якої розташована порожнина у вигляді системи каналів. Часто упродовж життєвого циклу спостерігається чергування поліпоїдного (розмножується брунькуванням) та медузоїдного (розмножується тільки статево) поколінь.

Симетрія у кишковопорожнинних променева (радіальна), що є наслідком наслідок прикріпленого способу життя. За променевої симетрії спостерігається правильне розташування частин тіла відносно декількох радіальних площин. Зародкові листки – екто- і ентодерма – закладаються у процесі ембріонального розвитку і з них формуються два шари клітин: зовнішній (ектодерма) і внутрішній (ентодерма). Між ними розміщений неклітинний шар із драглистої речовини – мезоглея. Утворюється цей шар клітинами екто- та ентодерми. За особливостями будови кишковопорожнинні нагадують стадію зародкового розвитку, яка називається гаструлою. Покриви тіла утворені епітеліально-м'язовими клітинами, які мають м'язові відростки. Між епітеліально- м'язовими клітинами є жалкі клітини, що мають, крім цитоплазми та ядра, міхуроподібну жалку капсулу, усередині якої згорнута трубчаста жалка нитка, а назовні з клітини відходить чутлива волосинка. При доторканні до волосинки нитка викидається назовні і, ніби стріла, впинається в тіло здобичі, а з капсули в ранку виливається отрута, що паралізує жертву. Порожнина тіла, у якій містяться внутрішні органи, відсутня. Наявна кишкова (гастрольна) порожнина, що сполучається із середовищем через ротовий отвір. У кишковій порожнині відбувається часткове позаклітинне перетравлювання їжі під впливом травних ферментів, що утворюються залозистими клітинами ентодерми. Органи чуттів слабкорозвинені і представлені в медуз чутливими тільцями, або ропаяіями (як органи рівноваги, зору); у гідри сприйняття подразнень здійснюється не органами, а чутливими закінченнями або клітинами.

Розмноження у кишковопорожнинних може бути нестатевим (у вигляді брунькування) і статевим, яке здійснюється гаметами, що формуються в статевих залозах ектодерми. Більшість кишковопорожнинних – роздільностатеві, є й гермафродити.