Правила набору тексту Кривонос О.В.

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Версія від 11:20, 9 вересня 2021; 8464649 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

При наборі тексту слід дотримуватися таких правил:

  1. Робити хоча б один пробіл між словами;
  2. Розділовий знак не відривати від слова, за яким він стоїть (між ними не повинен стояти “пробіл”);
  3. Після кожного розділового знаку ставити "пробіл";
  4. Після відкриваючих дужок або лапок зразу писати текст;
  5. Закриваючі дужки або лапки писати зразу за текстом;
  6. До і після дефісу не ставити пропуск (який-небудь);
  7. До і після тире ставити "пробіл" (книга — джерело знань).
  8. Для переходу на початок наступного рядка натискати клавішу Enter.

Правила переносів:

  • Не відокремлювати ініціали від прізвища
  • Не відокремлювати скорочені слова від імені і прізвищ
  • Не відокремлювати цифри від наступних скорочених слів і назв одиниць виміру
  • Не ставити знак переносу більше ніж в двох суміжних рядках

Терміни: Медіатекст — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації.

Автентичний текст[ред. αυθεντικός — дійсний, справжній) — офіційний текст міжнародного договору, підписаний уповноваженими представниками і скріплений печатями відповідних держав, або текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу.

Мегатекст — це термін, що застосовується письменниками у фантастичних творах для опису підґрунтя певного сюжету, тропів, зображень, що мають бути описані в певному фантастичному творі; джерельний дискурс експлікації всіх буттєвих (біографія) та психофізіологічних (психобіографія) характеристик художника слова, які формують саме йому притаманні вияви художності.

Стереотекст (stereo-text, від грец. stereos — об'ємний, тілесний, просторовий) — поєднання різномовних текстів для повнішого представлення одного комплексу ідей. У ньому використовуються можливості різних мов для втілення однієї ідеї або образу. Цей вид тексту, як правило, складається з двох або кількох паралельних текстів, які трактують один предмет і є вільними перекладами один одного.

Структура тексту — поняття, формулювання якого знаходиться у розвитку. Структура є природною властивістю тексту, це означає, що будь-яка теорія, яка прагне адекватно його описати, повинна відобразити його структурність.

Парале́льний текст (бітекст, білінгвальний текст) — це текст однією мовою разом з його перекладом на іншу мову. Зіставлення паралельних текстів — це ідентифікація відповідних один одному речень в обох половинах паралельного тексту.

Прецедентний текст — певний текст, зображення чи мелодія, які відомі певній спільноті — та для нагадування (використання) яких достатньо цитати, алюзії, натяку.

Тип те́ксту — це центральне поняття і . У широкому сенсі це певна обмежена сукупність текстів, що об'єднані особливими спільними ознаками на різних структурних рівнях тексту, на рівні семантики, змісту, особливостей побудови, ситуативних параметрів та комунікативної функції.

ЛІНГВІ́СТИКА ТЕ́КСТУ – галузь мовознавства, що вивчає структурно-граматичні, се­мантико-змістові, комунікативно-прагматичні, семіотичні властивості тексту, його категорійні ознаки, закономірності структурної організації, зв’язки з іншими текстами, а також процеси ство­рення, сприймання й інтерпретації тексту.

Текстологія — історично-філологічна дисципліна, що вивчає пам'ятки писемності, твори літератури і фольклору для критичної перевірки і встановлення на підставі наявних варіантів автентичності текстів.

Lorem Ipsum - это текст-"риба", часто використовується в друці и веб-дизайні.