Відмінності між версіями «Правила набору тексту27.07»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: Редактор повинен контролювати дотримання в тексті норм щодо пробілів, технічних прави...)
 
 
(не показано 17 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
Редактор повинен контролювати дотримання в тексті норм щодо пробілів,
+
==<b><font face="Century Schoolbook" color="#B0E0E6" size="6">ПРАВИЛА НАБОРУ ТЕКСТУ2707</font></b>==
технічних правил переносу, спеціальних знаків та заголовків.
+
 
¾ Пробіли між словами в рядку повинні бути однаковими. Оптимальний пробіл
+
 
повинен дорівнювати 1
+
* робити хоча б один пробіл між словами;
/2 кегельної шрифту, яким набирається текст. Зміна
+
 
ширини пробілів для виключки дозволяється в межах від 1
+
* розділовий знак не відривати від слова, за яким він стоїть (між ними не повинен стояти “пробіл”);
/4 до 3
+
 
/4 кегельної.
+
* після кожного розділового знаку ставити "пробіл";
Граничні значення ширини пробілу між словами не можуть бути меншими 1
+
 
/4 та
+
* після відкриваючих дужок або лапок зразу писати текст;
більшими 11
+
 
/4 кегля.
+
* закриваючі дужки або лапки писати зразу за текстом;
¾ При наборі на великий формат1 пробіл між словами
+
 
у книжкових і журнальних
+
* до і після дефісу не ставити пропуск (який-небудь);
виданнях допускається в межах від 1
+
 
/4 до 3
+
* до і після тире ставити "пробіл" (книга — джерело знань).
/4 кегельної, у газетних,
+
 
інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії — від 1
+
* Для переходу на початок наступного рядка натискати клавішу Enter.
/4 до 11
+
 
/4
+
==<b><font face="Century Schoolbook" color="#7B68EE" size="6">Правила набору тексту для форматів А4 та А5 (parhetka)</font></b>==
кегельної.
+
 
¾ При наборі на малий формат2 пробіл між словами
+
[[Файл:11parheta.jpg|міні]]
у книжкових і в журнальних
+
 
виданнях допускається в межах від от 1
+
 
/4 до 11
+
 
/4 кегельної, у газетних,
+
 
інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії – від 1
+
 
/4 до 13
+
 
/4
+
 
кегельної.
+
 
¾ При наборі кеглем понад 12 максимальний пробіл між словами може бути
+
 
збільшений на 1
+
 
/4 кегельної
+
 
у порівнянні з попередніми цифрами відповідно для
+
 
усіх видів видань.
+
 
¾ При прапорцевому наборі можуть бути встановлені однакові пробіли між
+
 
словами. Для забезпечення щільності набору ці пробіли можуть бути
+
 
мінімальними — 1
+
 
/3, 1
+
 
/4 кегельної.
+
==<b><font face="Century Schoolbook" color="#66CDAA" size="6">Правила набору тексту у вигляді презентації (parhetka)</font></b>==
¾ Пробіли між словами в одному рядку повинні бути однаковими. У рядку,
+
 
набраному шрифтами різних кеглів, ширина пробілів
+
 
у тексті меншого кегля
+
[[Файл:12parheta.pdf|міні]]
повинна бути менше, ніж
+
 
у тексті більшого кегля. На стику між різними кеглями
+
 
в рядку пробіл між словами визначається по більшому кеглю. Пробіли між
+
 
словами в суміжних рядках не повинні різко відрізнятися між собою (ця вимога
+
 
не відноситься до набору журнальних, газетних, інформаційних видань і видань
+
 
оперативної поліграфії).
+
 
¾
+
 
У рядках, не заповнених текстом (
+
 
у кінцевих рядках; виключенні в новий рядок; у
+
 
тексті, виключеному по центру або в правий край; при наборі з вільним правим
+
 
або лівим краєм та ін.), пробіли між словами повинні бути однаковими чи
+
 
близькими до 1
+
 
/2 кегельної шрифту.
+
 
¾
+
 
У книжкових виданнях не допускається співпадіння пробілів між словами по
+
 
вертикалі або діагоналі в трьох або більше суміжних рядках («коридори»),
+
 
у
+
 
журнальних, газетних, інформаційних і виданнях оперативної поліграфії
+
 
у
+
 
чотирьох.
+
 
¾ Верстка усього видання повинна бути уніфікованою: назви рівноправних
+
 
архітектонічних елементів (параграфів, розділів, рубрик, пунктів), а також
+
 
шмуцтитули, колонтитули, колонцифри, норми, сигнатури, текстівки під фото та
+
'''''Медіатекст''''' — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації.
ілюстраціями, таблиці тощо оформлюють в одному стилі за гарнітурами,
+
 
кеглями та накресленнями шрифтів, відбивками. Принципи верстання визначає
+
'''''Автенти́чний те́кст'''''  — офіційний текст міжнародного договору, підписаний уповноваженими на те представниками і скріплений печатями відповідних держав, або текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу. У заключних статтях договору, складеного двома або кількома мовами, звичайно вказується, який його текст автентичний.
видавнича специфікація та вказівки технічного редактора.
+
 
 +
'''''Мегатекст''''' — це термін, що застосовується письменниками у фантастичних творах для опису підґрунтя певного сюжету, тропів, зображень, що мають бути описані в певному фантастичному творі.
 +
 
 +
'''''Стереотекст''''' — поєднання різномовних текстів для повнішого представлення одного комплексу ідей. У ньому використовуються можливості різних мов для втілення однієї ідеї або образу. Цей вид тексту, як правило, складається з двох або кількох паралельних текстів, які трактують один предмет і є вільними перекладами один одного.
 +
 
 +
'''''Структура тексту''''' — поняття, формулювання якого знаходиться у розвитку. Структура є природною властивістю тексту, це означає, що будь-яка теорія, яка прагне адекватно його описати, повинна відобразити його структурність.
 +
 
 +
'''''Парале́льний текст (бітекст)'''''– це текст однією мовою разом з його перекладом на іншу мову.
 +
 
 +
'''''Прецедентний текст''''' — певний текст, зображення чи мелодія, які відомі певній спільноті та для нагадування (використання) яких достатньо цитати, алюзії, натяку.
 +
 
 +
'''''Тип те́ксту''''' — це центральне поняття лінгвістики тексту і загальної теорії тексту. У широкому сенсі це певна обмежена сукупність текстів, що об'єднані особливими спільними ознаками на різних структурних рівнях тексту, на рівні семантики, змісту, особливостей побудови, ситуативних параметрів та комунікативної функції.
 +
 
 +
'''''ЛІНГВІ́СТИКА ТЕ́КСТУ''''' – галузь мовознавства, що вивчає структурно-граматичні, се­мантико-змістові, комунікативно-прагматичні, семіотичні властивості тексту, його категорійні ознаки, закономірності структурної організації, зв’язки з іншими текстами, а також процеси ство­рення, сприймання й інтерпретації тексту.
 +
 
 +
'''''Текстологія'''''історично-філологічна дисципліна, що вивчає пам'ятки писемності, твори літератури і фольклору для критичної перевірки і встановлення на підставі наявних варіантів автентичності текстів.
 +
 
 +
'''''Lorem ipsum'''''— класичний варіант умовного беззмістовного тексту, що вставляється в макет сторінки.

Поточна версія на 15:52, 21 вересня 2020

ПРАВИЛА НАБОРУ ТЕКСТУ2707

  • робити хоча б один пробіл між словами;
  • розділовий знак не відривати від слова, за яким він стоїть (між ними не повинен стояти “пробіл”);
  • після кожного розділового знаку ставити "пробіл";
  • після відкриваючих дужок або лапок зразу писати текст;
  • закриваючі дужки або лапки писати зразу за текстом;
  • до і після дефісу не ставити пропуск (який-небудь);
  • до і після тире ставити "пробіл" (книга — джерело знань).
  • Для переходу на початок наступного рядка натискати клавішу Enter.

Правила набору тексту для форматів А4 та А5 (parhetka)

11parheta.jpg









Правила набору тексту у вигляді презентації (parhetka)

12parheta.pdf












Медіатекст — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації.

Автенти́чний те́кст — офіційний текст міжнародного договору, підписаний уповноваженими на те представниками і скріплений печатями відповідних держав, або текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу. У заключних статтях договору, складеного двома або кількома мовами, звичайно вказується, який його текст автентичний.

Мегатекст — це термін, що застосовується письменниками у фантастичних творах для опису підґрунтя певного сюжету, тропів, зображень, що мають бути описані в певному фантастичному творі.

Стереотекст — поєднання різномовних текстів для повнішого представлення одного комплексу ідей. У ньому використовуються можливості різних мов для втілення однієї ідеї або образу. Цей вид тексту, як правило, складається з двох або кількох паралельних текстів, які трактують один предмет і є вільними перекладами один одного.

Структура тексту — поняття, формулювання якого знаходиться у розвитку. Структура є природною властивістю тексту, це означає, що будь-яка теорія, яка прагне адекватно його описати, повинна відобразити його структурність.

Парале́льний текст (бітекст)– це текст однією мовою разом з його перекладом на іншу мову.

Прецедентний текст — певний текст, зображення чи мелодія, які відомі певній спільноті — та для нагадування (використання) яких достатньо цитати, алюзії, натяку.

Тип те́ксту — це центральне поняття лінгвістики тексту і загальної теорії тексту. У широкому сенсі це певна обмежена сукупність текстів, що об'єднані особливими спільними ознаками на різних структурних рівнях тексту, на рівні семантики, змісту, особливостей побудови, ситуативних параметрів та комунікативної функції.

ЛІНГВІ́СТИКА ТЕ́КСТУ – галузь мовознавства, що вивчає структурно-граматичні, се­мантико-змістові, комунікативно-прагматичні, семіотичні властивості тексту, його категорійні ознаки, закономірності структурної організації, зв’язки з іншими текстами, а також процеси ство­рення, сприймання й інтерпретації тексту.

Текстологія— історично-філологічна дисципліна, що вивчає пам'ятки писемності, твори літератури і фольклору для критичної перевірки і встановлення на підставі наявних варіантів автентичності текстів.

Lorem ipsum— класичний варіант умовного беззмістовного тексту, що вставляється в макет сторінки.