Відмінності між версіями «ПК-01 Львів»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''ПК-01 Львів''' - 8-розрядний навчально-побутовий мікрокомп'ютер розроблений у 1986–1987 рока...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''ПК-01 Львів''' - 8-розрядний навчально-побутовий мікрокомп'ютер розроблений у 1986–1987 роках у Львівському політехнічному інституті доцентом В. Я. Пуйдою.
+
'''ПК-01 Львів''' - 8-розрядний навчально-побутовий мікрокомп'ютер розроблений у 1986–1987 роках у Львівському політехнічному інституті доцентом В. Я. Пуйдою. Випускався Львівським виробничим об'єднанням ім. В. І. Леніна. Ціна комп'ютера становила 750 рублів. Пізніше було створено спеціальну лабораторію, де під керівництвом В. Я. Пуйди вдосконалювався серійний зразок ПК-01, було розроблено ПК-01М, ПК-02 «Мукачево», ПК-03.
 
[[Файл:pclviv.jpg|міні]]
 
[[Файл:pclviv.jpg|міні]]
 
{| class="wikitable"
 
{| class="wikitable"
! rowspan="1" style="text-align: left;"| Назва
+
! rowspan="1" style="text-align: left;"| Процесор
| Fugaku
+
| КР580ВМ80А на частоті 2,22 МГц
 
|-
 
|-
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Активність
+
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Швидкодія
| з 2020 року
+
| 200...300 тис. оп./сек
 
|-
 
|-
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Спонсори
+
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Пам'ять
| Fujitsu
+
| ОЗУ - 64 КБ (включаючи відеопам'ять 16 КБ, що підключається сторінки
 +
в другу чверть загального адресного простору), ПЗУ - 16 КБ
 
|-
 
|-
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Місце
+
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Відео
| Японія
+
| 16 КБ з роздільною здатністю 256×256 - 4 кольори (загальна палітра 8 кольорів,
 +
але одночасно можна було використовувати не більше 4-х)
 
|-
 
|-
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Архітектура
+
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Зовнішня пам'ять
| 158976 вузлів, Fujitsu A64FX[en] 52-ядерні ЦПУ, Tofu Interconnect[en] D
+
| Побутовий магнітофон
 
|-
 
|-
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Потужність
+
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Розширення
| 29,899 МВт
+
| Підключення контролера НГМД, підключення принтера «ROBOTRON CM 6329.01 M»
 +
зі складу комплексу «ДВК-3» та подібних до нього
 
|-
 
|-
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Оперативна пам'ять
+
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Габарити
| HBM2 32 ГіБ/вузол
+
| Системний блок – 338×268×65 мм, блок живлення – 200×157×97 мм
 
|-
 
|-
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Продуктивність
+
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Потужність
| 442,010 петафлопс робоча та 537,212 петафлопс пікова, після модернізації
+
| Не більше 30 Вт
вище 2,0 ексафлопс на іншому тісті змішаної точності
+
 
|-
 
|-
! rowspan="1" style="text-align: left;" | Рaнкiнг
 
| 1 (Top500, листопад 2020)
 
 
|}
 
|}
== Апаратні засоби ==
+
== Історія ==
У суперкомп'ютері використовуються мікропроцесори Fujitsu A64FX[en], засновані на архітектурі ARM версії 8.2A з використанням масштабованих векторних розширень (Scalable Vector Extensions). Розробники Фугаку мали намір побудувати комп'ютер у 100 разів більш потужний, ніж K computer (тобто з продуктивністю 1 ексафлопс) та з високим рівнем практичності. Усього у Фугаку встановлено 158 976 процесорів Fujitsu A64FX[en], з'єднаних з допомогою проприетарного Tofu Interconnect[en] від Fujitsu.
+
Роботи в напрямку створення малогабаритного комп'ютера для спеціальних застосувань почались Пуйдою В. Я. в Дослідному конструкторському бюро (ДКБ) Львівського політехнічного інституту на початку 80-х років. Назву «ПК-01 "Львів"» придумав Володимир Якович. Під таким ім'ям перший прототип попав на ВДНГ у Києві в 1986 році. Там його побачив міністр освіти України В. Д. Пархоменко. Комп'ютер був відзначений нагородою і відповідна інформація була передана у Львівський політехнічний інститут. Коли ПК-01 «Львів» відправили на закриту виставку в Москві, де демонструвались копії IBM/PC (ЕС1840, Іскра 1030, Нейрон). Проте, всі ці ПЕОМ мали великі габарити, спеціальні монохромні дисплеї, на яких зображення виводились методом псевдографіки — набором алфавітно-цифрових символів. А ПК-01 був у габаритах клавіатури, виводив на звичайний кольоровий телевізор, наприклад, «Юність» різноманітні кольорові графічні зображення в чистому графічному вигляді. Як зовнішній запам'ятовувальний пристрій використовувався звичайний касетний магнітофон, наприклад «Весна». Окрім цього, ПК-01 мав порт для підключення принтера та роз'єм із сигналами системної магістралі для підключення інших пристроїв, наприклад контролера ГМД, різноманітних спеціалізованих пристроїв. Усе це дуже здивувало керівництво, і було прийняте остаточне рішення про серійний випуск на військовому заводі у Львові із назвою ПК-01 «Львів»
Заявлена продуктивність суперкомп'ютера становить 0,44 ексафлопс, а пікова - 0,54 ексафлопс у FP64.
+
  
== Програмне забезпечення ==
+
== Відео ==
Фугаку використовує «легковісну багатоядерну операційну систему» IHK/McKernel. Вона включає одночасно працюючі ядро Linux та полегшене ядро операційної системи McKernel. Інфраструктура, де працюють обидва ядра, називається «інтерфейс гетерогенних ядер» (Interface for Heterogeneous Kernels, IHK). Високопродуктивні симуляції виконуються на McKernel, а Linux доступний для всіх інших POSIX-сумісних сервісів.
+
Монітором служив побутовий телевізор, після певних доробок. Роздільна здатність відеоконтролера становить 256×256 точок, але краї зображення часто не поміщались на екран, або спотворювались. Тому були виділені основна зона — 200×225 точок та кольоровий бордюр. Малювати поза основною зоною можна було лише звертаючись безпосередньо до відеопам'яті. Відеоконтролер міг працювати із 8-ма кольорами, 4 з яких можна відобразити одночасно. Колір фону міг бути будь-яким, інші 3 кольори вибирались із 7 фіксованих палітр.
  
== Історія та досягнення ==
+
== Клавіатура ==
На повну потужність він був запущений у березні 2021 року у обчислювальному центрі японського державного Інституту природничих наук (Рікен) у місті Кобе. Цей суперкомп'ютер створений електротехнічною корпорацією Fujitsu спільно з фахівцями Рікен. Він здатний здійснювати понад 415 квадрильйонів обчислень за секунду. Це приблизно в 2,8 рази перевищує швидкість суперкомп'ютера Summit із Національної лабораторії США.
+
Клавіатура містила російську та латинську розкладки. Російська була класичною ЙЦУКЕН, а латинська замість звичної QWERTY була транслітерацією JCUKEN. Це могло створювати незручності для користувачів, які звикли працювати на інших комп'ютерах, а також при розробці емуляторів.
Президент і головний виконавчий директор Fujitsu Такахіто Токіта додав, що як перший суперкомп'ютер, який отримав чотири нагороди у ключових світових рейтингах, Fugaku продемонстрував виняткову продуктивність у таких галузях, як аналіз великих даних та штучний інтелект, а також у моделюванні, що є традиційно сильною стороною суперкомп'ютерів. .
+
Позначки на клавішах були не нанесені, а були виконані із пластику іншого кольору, який було вплавлено в клавішу. Такі позначки не витирались при використанні.
Потужності Fugaku надано Міністерству освіти, культури, спорту, науки та технологій Японії для проведення складних симуляцій та аналізу великих масивів даних у дослідженнях, пов'язаних з коронавірусом. Зокрема, за допомогою машини вивчатиметься вплив ліків на віруси на молекулярному рівні. Планується вивчити близько 2 тис. препаратів, що не пройшли клінічні випробування, які потенційно можуть допомогти в боротьбі з COVID-19.
+
Також «ПК-01 Львів», на відміну від більшості комп'ютерів свого часу, мав клавіші зі стрілочками, винесені окремим блоком.
 +
 
 +
== Програмне забезпечення ==
 +
Початково ПК-01 Львів постачався із окремим інтерпретатором мови Бейсик на касеті, пізніше його було внесено до ПЗП. Також в комплекті йшло декілька навчальних програм, гра та програма-тест. Більшість ПЗ було створено власноруч користувачами, або невеликими фірмами.
  
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BA%D1%83]<br />
+
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%9A_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2]<br />
  
* [https://www.tadviser.ru/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82:Fugaku_%D0%A1%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80]<br />
+
* [https://www.old-games.ru/wiki/%D0%9F%D0%9A-01_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2]<br />

Поточна версія на 23:14, 12 січня 2022

ПК-01 Львів - 8-розрядний навчально-побутовий мікрокомп'ютер розроблений у 1986–1987 роках у Львівському політехнічному інституті доцентом В. Я. Пуйдою. Випускався Львівським виробничим об'єднанням ім. В. І. Леніна. Ціна комп'ютера становила 750 рублів. Пізніше було створено спеціальну лабораторію, де під керівництвом В. Я. Пуйди вдосконалювався серійний зразок ПК-01, було розроблено ПК-01М, ПК-02 «Мукачево», ПК-03.

Pclviv.jpg
Процесор КР580ВМ80А на частоті 2,22 МГц
Швидкодія 200...300 тис. оп./сек
Пам'ять ОЗУ - 64 КБ (включаючи відеопам'ять 16 КБ, що підключається сторінки

в другу чверть загального адресного простору), ПЗУ - 16 КБ

Відео 16 КБ з роздільною здатністю 256×256 - 4 кольори (загальна палітра 8 кольорів,

але одночасно можна було використовувати не більше 4-х)

Зовнішня пам'ять Побутовий магнітофон
Розширення Підключення контролера НГМД, підключення принтера «ROBOTRON CM 6329.01 M»

зі складу комплексу «ДВК-3» та подібних до нього

Габарити Системний блок – 338×268×65 мм, блок живлення – 200×157×97 мм
Потужність Не більше 30 Вт

Історія

Роботи в напрямку створення малогабаритного комп'ютера для спеціальних застосувань почались Пуйдою В. Я. в Дослідному конструкторському бюро (ДКБ) Львівського політехнічного інституту на початку 80-х років. Назву «ПК-01 "Львів"» придумав Володимир Якович. Під таким ім'ям перший прототип попав на ВДНГ у Києві в 1986 році. Там його побачив міністр освіти України В. Д. Пархоменко. Комп'ютер був відзначений нагородою і відповідна інформація була передана у Львівський політехнічний інститут. Коли ПК-01 «Львів» відправили на закриту виставку в Москві, де демонструвались копії IBM/PC (ЕС1840, Іскра 1030, Нейрон). Проте, всі ці ПЕОМ мали великі габарити, спеціальні монохромні дисплеї, на яких зображення виводились методом псевдографіки — набором алфавітно-цифрових символів. А ПК-01 був у габаритах клавіатури, виводив на звичайний кольоровий телевізор, наприклад, «Юність» різноманітні кольорові графічні зображення в чистому графічному вигляді. Як зовнішній запам'ятовувальний пристрій використовувався звичайний касетний магнітофон, наприклад «Весна». Окрім цього, ПК-01 мав порт для підключення принтера та роз'єм із сигналами системної магістралі для підключення інших пристроїв, наприклад контролера ГМД, різноманітних спеціалізованих пристроїв. Усе це дуже здивувало керівництво, і було прийняте остаточне рішення про серійний випуск на військовому заводі у Львові із назвою ПК-01 «Львів»

Відео

Монітором служив побутовий телевізор, після певних доробок. Роздільна здатність відеоконтролера становить 256×256 точок, але краї зображення часто не поміщались на екран, або спотворювались. Тому були виділені основна зона — 200×225 точок та кольоровий бордюр. Малювати поза основною зоною можна було лише звертаючись безпосередньо до відеопам'яті. Відеоконтролер міг працювати із 8-ма кольорами, 4 з яких можна відобразити одночасно. Колір фону міг бути будь-яким, інші 3 кольори вибирались із 7 фіксованих палітр.

Клавіатура

Клавіатура містила російську та латинську розкладки. Російська була класичною ЙЦУКЕН, а латинська замість звичної QWERTY була транслітерацією JCUKEN. Це могло створювати незручності для користувачів, які звикли працювати на інших комп'ютерах, а також при розробці емуляторів. Позначки на клавішах були не нанесені, а були виконані із пластику іншого кольору, який було вплавлено в клавішу. Такі позначки не витирались при використанні. Також «ПК-01 Львів», на відміну від більшості комп'ютерів свого часу, мав клавіші зі стрілочками, винесені окремим блоком.

Програмне забезпечення

Початково ПК-01 Львів постачався із окремим інтерпретатором мови Бейсик на касеті, пізніше його було внесено до ПЗП. Також в комплекті йшло декілька навчальних програм, гра та програма-тест. Більшість ПЗ було створено власноруч користувачами, або невеликими фірмами.

Посилання