Відмінності між версіями «Обговорення користувача:7693792»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на « '''''<font color='red' size=6>Нікіфоренко Діана Сергіївна</font>''''' e»)
Рядок 1: Рядок 1:
  
  
'''''<font color='red' size=6>Моя улюблена пошукова система Google</font>'''''
+
'''''<font color='red' size=6>Нікіфоренко Діана Сергіївна</font>'''''
 
+
e
==Корпоративна культура==
+
У 2013 році Google вчетверте очолила список 100 кращих роботодавців США, який щорічно публікує Fortune.
+
 
+
У Google діяла програма «20 відсотків», в рамках якої інженери можуть витрачати 20 % робочого часу на проекти, які не входять в їх робочі обов'язки, однак, з 2011 року компанія стала на шлях становлення максимальної ефективності, і відмовилася від даної програми.
+
 
+
'''Підбір персоналу'''
+
При прийомі нових співробітників серед іншого оцінюється їх здатність працювати в умовах чинної корпоративної культури, зокрема в пласкій організаційній структурі й оточенні, що швидко змінюється. Успішний кандидат повинен володіти талантом, креативністю, бути етичним, відкритим, вміти справити враження і без ділового костюма.
+
 
+
Мільйони поданих онлайн резюме спочатку обробляються автоматично, виявляючи тих, хто потенційно може підійти компанії.
+
 
+
Прагнучи привернути таланти, компанія проводить серед студентів коледжів турнір Google Code Jam. На цьому турнірі програмісти змагаються в рішенні задач на час. 15 фіналістів запрошують в штаб-квартиру Google на фінальний раунд.
+
 
+
==Порушення права на недоторканність приватного життя==
+
Вперше проблеми в зв'язку з порушенням прав людини у Google почалися ще в 2005 році. При створенні карт Google Earth були використані зображення даху американського Білого дому, що становить загрозу для національної безпеки Сполучених Штатів. Американська громадськість була глибоко обурена тим, що потенційні терористи отримали шанс детально розглянути системи захисту Білого дому, розташовані на даху.
+
 
+
Наступним гучним скандалом, пов'язаним з Google, став позов проти американської сім'ї Борінг зі штату Пенсільванія. У 2008 році подружжя Борінг звинуватила компанію Google у порушенні недоторканності їх приватного життя. При створенні загальносвітових міських віртуальних карт Google Street View були використані зображення будинку і басейну подружньої пари. Борінг негайно подали в суд і зажадали від Google 25 тис. доларів як компенсацію за заподіяну моральну шкоду. Однак їх перший позов не був задоволений. Проте, судові розгляди були продовжені, і за рішенням суду в 2010 році Борінг отримали від компанії компенсацію в розмірі 1 долара. Однак представники Google заявили: "На жаль, абсолютної конфіденційності в сучасному світі не існує, адже є зображення із супутників, які знімають все, не звертаючи уваги на знаки «приватна територія». Тим не менш, фахівці компанії можуть прибрати зображення зі свого сервера, якщо їх попросити про це в приватному порядку.
+
 
+
Проти Google також виступив Американський Національний Юридичний і Політичний Центр (NLPC). Як доказ порушення сервісом приватних прав, члени центру надали інформацію про одного з керівників Google, зібрану за допомогою сервісів компанії менш ніж за півгодини — зображення його будинку, номера машин, припаркованих біля нього, назва фірми, що займається благоустроєм його території і навіть назва охоронної фірми, клієнтами якої є його сусіди.
+
 
+
Влітку 2013 року завдяки колишньому співробітнику американських спецслужб Едварду Сноудену стало відомо про те, що американський уряд платив Google, Yahoo, Microsoft і Facebook мільйони доларів за розкриття інформації про інтернет-користувачів (в рамках програми PRISM). Витрати, згідно з документами, були покриті підрозділом Агентства національної безпеки, відомим як Відділ по роботі зі спеціальними джерелами. У відповідь на це головний юрист Google Девід Драммонд опублікував в блозі компанії відкритий лист, адресований генпрокурору США і директору ФБР, в якому просив дозволити оприлюднити в регулярному звіті Transparency Report детальну інформацію про урядові запити, в тому числі про запити, заснованих на Законі про нагляд за діяльністю іноземних спецслужб (FISA). За твердженням Драммонд, відповіді на ці запити не забезпечували уряду США прямого доступу до даних користувачів.
+

Версія за 11:24, 25 вересня 2019


Нікіфоренко Діана Сергіївна e