Відмінності між версіями «Ніщеменко Лабораторна робота №5»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(3 улюблені музикальні композиції в некомпресованому форматі)
(Висновки)
 
Рядок 67: Рядок 67:
  
 
== Висновки ==
 
== Висновки ==
 +
Для прослуховування вдома я використовував три засоби: динаміки, влаштовані в ноутбук, дешеві навушники, дорогі навушники. Слухаючи аудіофайли с бітрейтом 128, 192, 256 та 320 kbps я відчув деяку різницю лише між 128 та 320 kbps та лише через дорогі навушники. Дешеві навушники та динаміки, влаштовані в ноутбук взагалі не дали можливості почути хоча б якусь різницю між файлами. Слухаючи через дорогі навушники одразу було відчутно, що звук став більш об'ємним, насиченим різними частотами, стало можливим почути деякі призвуки і елементи композиції, які не було чутно на інших використаних приладах, з'явилась різниця між форматом без втрат (FLAC) та з втратами (mp3).
 +
Слухаючи аудіофайли в аудиторії ситуація була аналогічна - динаміки, влаштовані в ноутбук, не давали можливості почути різницю між різними форматами та різним бітрейтом, а використовуючи колонки звук відчувався більш якісним, об'ємним, а слухаючи звук в різних частинах аудиторії він відчувався по-різному.
 +
Різниця у файлах є також в їх розмірі - файли з більшим бітрейтом мають більший розмір тому, що в цих файлах більша кількість біт, які передаються за секунду. Різниця в розмірі є і в різних форматах - з втратами та без втрат тому, що у форматах з втратами видаляється деяка частина частот, які були збережені при записі.

Поточна версія на 19:48, 18 травня 2021

Формати звукових файлів

Звукові формати файлів — це формати файлів для збереження звукових даних у комп'ютерних системах. Файли таких форматів називають також аудіофайлами, або звуковими файлами. Загальний принцип збереження аудіо на цифрових носіях полягає у послідовній фіксації значень амплітуди звукових коливань, які при відтворенні звуку відповідатимуть положенню мембран у гучномовцях. Ці значення записуються з певною частотою дискретизації та певним амплітудним розділенням. Для зменшення обсягів, ці дані можуть бути стиснені з втратами або без втрат. Існує дві основні групи аудіофайлів: формати без втрат та формати з втратами. Група аудіо форматів без втрат поділяються ще на дві групи - зі стисненням та без стиснення.

Формати без втрат

Без стиснення:

  • AIFF - розроблений компанією Apple Computer (нині Apple Inc.) в 1988 році, найчастіше використовується в комп'ютерах Apple Macintosh
  • AU - простий формат аудіофайлів, уведений Sun Microsystems
  • CDDA - стандарт цифрового запису звуку на компакт-диск, що використовує кодування PCM
  • RAW - містить необроблені (або мінімально оброблені) дані, що дозволяє уникнути втрат інформації
  • WAV - формат аудіофайлу, розроблений компаніями Microsoft та IBM. WAVE базується на форматі RIFF

Зі стисненням:

  • FLAC - Free Lossless Audio Codec — аудіокодек для стиснення аудіо при 100% збереженні оригінального звукового потоку
  • LPAC - Losseless Predictive Audio Compression - прогнозована компресія звуку без втрат
  • Apple Losseless (M4A) - відкритий аудіокодек, розроблений Apple Inc.
  • Monkey`s Audio (APE) - формат кодування цифрового звуку, поширюється безкоштовно разом з відкритим вихідним кодом і набором програмного забезпечення для кодування і відтворення
  • OptimFROG (ofr) - пропрієтарний кодек розроблений Florin Ghido. OptimFROG оптимізований для високого ступеня стиснення, ціною збільшення накладних витрат на стиск і декомпресію даних.
  • TTA - The True Audio - аудіокодек, що здатний працювати в режимі реального часу
  • WavPack - вільний аудіо кодек з відкритим вихідним кодом
  • WMA - Windows Media Audio - ліцензований формат файла, розроблений компанією Microsoft, з самого початку WMA позиціювався як альтернатива MP3

Формати з втратами

  • MP3 - розроблений наприкінці 1980-тих років. Формат був ліцензованим, але 23 квітня 2017 року термін дії всіх патентів сплив. Широко використовується в файлообмінних мережах для передачі музичних творів. Базується на теоремі Котельникова-Шеннона.
  • Speex - вільний кодек для стиснення мовного сигналу, який може використовуватися в додатках «голос-через-інтернет» (VoIP)
  • Ogg Vorbis — вільний формат стиснення звуку, що розроблявся компанією Xiph.Org Foundation 1998 року. Подібний до MP3, однак його поява була зумовлена тим, що MP3 був захищений патентом.
  • GSM - був розроблений спеціально для використання на телефонах в Європі, оптимізований для запису телефонних розмов і голосів.
  • AAC - стандартна схема стиснення із втратами для аудіоданих. AAC розроблена як альтернатива форматам mp3 його розробником, Fraunhofer IIS, розроблений у 1997 році
  • Musepack - неліцензований формат файлу для зберігання аудіо, розповсюджуваний за GNU General Public License.
  • RealAudio - запатентований аудіоформат, розроблений RealNetworks і вперше випущений у квітні 1995 року. Він може використовуватися як потоковий аудіоформат, який відтворюється одночасно із завантаженням. Раніше багато Інтернет-радіостанцій використовували RealAudio для передачі своїх програм через Інтернет в режимі реального часу
  • SWA - спочатку створений для Macromedia Shockwave (нині Adobe Shockwave) - попередника Flash. Зберігає аудіо-дані в стислому форматі, близькому до формату MP3.

3 улюблені музикальні композиції в некомпресованому форматі

Назва композиції Тривалість Бітрейт
128kbps 192kbps 256kbps 320kbps
Can`t Stop 4:29 4.21 Mb [1] 6.31 Mb [2] 8.42 Mb [3] 10.52 Mb [4]
Fortunate Son 2:19 2.31 Mb [5] 3.20 Mb [6] 4.37 Mb [7] 5.46 Mb [8]
Somebody to love 2:58 2.79 Mb [9] 4.19 Mb [10] 5.58 Mb [11] 6.98 Mb [12]

Висновки

Для прослуховування вдома я використовував три засоби: динаміки, влаштовані в ноутбук, дешеві навушники, дорогі навушники. Слухаючи аудіофайли с бітрейтом 128, 192, 256 та 320 kbps я відчув деяку різницю лише між 128 та 320 kbps та лише через дорогі навушники. Дешеві навушники та динаміки, влаштовані в ноутбук взагалі не дали можливості почути хоча б якусь різницю між файлами. Слухаючи через дорогі навушники одразу було відчутно, що звук став більш об'ємним, насиченим різними частотами, стало можливим почути деякі призвуки і елементи композиції, які не було чутно на інших використаних приладах, з'явилась різниця між форматом без втрат (FLAC) та з втратами (mp3). Слухаючи аудіофайли в аудиторії ситуація була аналогічна - динаміки, влаштовані в ноутбук, не давали можливості почути різницю між різними форматами та різним бітрейтом, а використовуючи колонки звук відчувався більш якісним, об'ємним, а слухаючи звук в різних частинах аудиторії він відчувався по-різному. Різниця у файлах є також в їх розмірі - файли з більшим бітрейтом мають більший розмір тому, що в цих файлах більша кількість біт, які передаються за секунду. Різниця в розмірі є і в різних форматах - з втратами та без втрат тому, що у форматах з втратами видаляється деяка частина частот, які були збережені при записі.