Відмінності між версіями «Кількість кадрів за секунду»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Кількість кадрів в секунду''' — це число нерухомих зображень, що змінюють одне одного упродовж однієї секунди відеоматеріалу, створюючи ефект руху об'єктів на екрані. Чим більша частота кадрів на секунду, тим плавнішим і природнішим буде здаватися рух. Мінімальний показник, при якому рух буде сприйматися однорідним - приблизно 10 кадрів у секунду (це значення індивідуально для кожної людини). У традиційному плівковому кінематографі використовується частота 24 кадри в секунду. Системи телебачення PAL й SE'CAM використовують 25 кадрів у секунду (англ. 25 fps або 25 Герц), а система NTSC | + | '''Кількість кадрів в секунду''' — це число нерухомих зображень, що змінюють одне одного упродовж однієї секунди відеоматеріалу, створюючи ефект руху об'єктів на екрані. Чим більша частота кадрів на секунду, тим плавнішим і природнішим буде здаватися рух. Мінімальний показник, при якому рух буде сприйматися однорідним - приблизно 10 кадрів у секунду (це значення індивідуально для кожної людини). У традиційному плівковому кінематографі використовується частота 24 кадри в секунду. Системи телебачення PAL й SE'CAM використовують 25 кадрів у секунду (англ. 25 fps або 25 Герц), а система NTSC використовує 29,97 кадрів у секунду. Комп'ютерні оцифровані відеоматеріали гарної якості, як правило, використовують частоту 30 кадрів у секунду. Верхня гранична частота мелькання, сприймана людським мозком, у середньому становить 39-42 Герца й індивідуальна для кожної людини. Деякі сучасні професійні камери можуть знімати із частотою до 120 кадрів на секунду. Застосовуються також спеціальні камери для надшвидкої зйомки знімають із частотою до 1000 кадрів у секунду і вище, така швидкість необхідна для детального вивчення траєкторії польоту кулі або структури вибуху. |
Поточна версія на 09:21, 28 травня 2008
Кількість кадрів в секунду — це число нерухомих зображень, що змінюють одне одного упродовж однієї секунди відеоматеріалу, створюючи ефект руху об'єктів на екрані. Чим більша частота кадрів на секунду, тим плавнішим і природнішим буде здаватися рух. Мінімальний показник, при якому рух буде сприйматися однорідним - приблизно 10 кадрів у секунду (це значення індивідуально для кожної людини). У традиційному плівковому кінематографі використовується частота 24 кадри в секунду. Системи телебачення PAL й SE'CAM використовують 25 кадрів у секунду (англ. 25 fps або 25 Герц), а система NTSC використовує 29,97 кадрів у секунду. Комп'ютерні оцифровані відеоматеріали гарної якості, як правило, використовують частоту 30 кадрів у секунду. Верхня гранична частота мелькання, сприймана людським мозком, у середньому становить 39-42 Герца й індивідуальна для кожної людини. Деякі сучасні професійні камери можуть знімати із частотою до 120 кадрів на секунду. Застосовуються також спеціальні камери для надшвидкої зйомки знімають із частотою до 1000 кадрів у секунду і вище, така швидкість необхідна для детального вивчення траєкторії польоту кулі або структури вибуху.
