Київ (комп'ютер)

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук

«Київ»

ЕОМ «Київ»

«Київ» – радянська цифрова електронна обчислювальна машина. Почала працювати у 1956 р. та повністю завершена у 1958 р. у обчислювальному центрі АН УРСР.

Розробка та експлуатація

Налагодження ЕОМ «Київ»

Розробка ЕОМ «Київ» розпочалася у 1954 році, у тій же лабораторії, де під керівництвом С. А. Лебедєва було створено ЕОМ «МЕСМ» (лабораторія на той час перейшла до складу Інституту математики АН УРСР); розробку виконував майже той самий колектив. Безпосереднім ініціатором розробки був Б. В. Гнєденко, на той час директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалося У. М. Глушковим.

Система команд ЕОМ «Київ» включала унікальну групову операцію над адресами: n-кратне застосування операції розіменування покажчика (Dereference operator), що дозволяло суттєво прискорити роботу з абстрактними типами даних. Наприклад, доступом до довільному елементу списку здійснювався виконанням групових операцій модифікації адрес. (Dereference operator). Непряма адресація вищих рангів (маніпулювання покажчиками) Адресного програмування (1955 р.) була апаратно реалізована в ЕОМ «Київ», тоді як покажчики у західних мовах програмування виникли лише 1964 г. .

Перший екземпляр ЕОМ було встановлено у Обчислювальному центрі Академії наук УРСР, другий – в Об'єднаному центрі ядерних досліджень у Дубні.

1960 року за допомогою ЕОМ «Київ» проводилися експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (у конвекторному цеху Дніпродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).

Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова було виконано серію унікальних на той час експериментів із штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових літер, автоматичного синтезу функціональних схем. Також цією машиною адресною мовою програмування була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».

Технічні характеристики

- Елементна база: електронні лампи

- Пам'ять: оперативне ЗУ – на феритових сердечниках, об'ємом 1024 слова, цикл звернення до ОЗУ – 10 мс; постійне ЗУ - ферит-трансформаторного типу, з циклом обігу 7 мс, об'ємом 512 слів - призначене для зберігання змінних програм; зовнішнє ЗУ на магнітних барабанах, загальною ємністю 9 тис. слів

- Структура команд: трихадресна, 32 операції

- Подання чисел: з фіксованою комою

- Довжина слова: 41 біт

- Середня швидкодія: 15 тис. оп/с

- Програмне забезпечення: адресна мова програмування (перша версія 1955 р.) та стандартні бібліотеки програм, включаючи елементарні функції

- Пристрої введення/виводу: магнітні барабани, введення/виводу з перфокарт і перфострічок, введення зображень з паперового носія, фотоплівки та фотопластин, виведення зображень на папір та засвітлення фотопластин.

Архитектура

В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема, в машині був реалізований асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення і виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний пристрій з набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси підвищення ефективності обробки складних структур - деревоподібних форматів, яким подібні абстрактні типи даних.

Корисні посилання

ЭВМ «Киев» — Виртуальный компьютерный музей

Музей історії комп'ютерів

Сторінка проекту Проекти ЕОМ історичного значення