|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | мітаційні моделі відтворюють процеси, що протікають у реальній системі. У тому випадку, коли в моделі враховуються випадкові фактори, під час моделювання необхідно провести велику кількість прогонів моделі, як із різними вхідними даними, так і з різними послідовностями випадкових чисел. Для моделей детермінованих систем, у яких не враховуються випадкові фактори, зазвичай досить лише одного прогону моделі для всіх допустимих комбінацій вхідних даних і параметрів моделі. Однак на практиці такі моделі майже не зустрічаються.
| |
| | | | |
| − | У ході експерименту з моделлю одержують безліч даних, які мають бути структуровані та інтерпретовані для використання під час прийняття рішень стосовно структури та параметрів системи чи моделі. Для того щоб правильно інтерпретувати отримані вихідні дані, необхідно планувати проведення експериментів з моделлю. Планування експерименту — це розроблення такого плану експерименту, який дає можливість за мінімальної кількості прогонів моделі і за мінімальних затрат ресурсів зробити статистично значимі висновки або знайти оптимальні рішення щодо функціонування системи. Під час планування експериментів, як правило, визначають:
| |
| − |
| |
| − | * вхідні дані для кожного експерименту і кількість прогонів імітаційної моделі;
| |
| − | * тривалість одного прогону моделі і перехідного процесу моделювання;
| |
| − | * стратегію збирання даних під час кожного прогону моделі;
| |
| − | * методи оцінювання точності вихідних даних і побудови довірчих інтервалів;
| |
| − | * чутливість моделі до вхідних даних, різних видів розподілів випадкових величин, сценаріїв поведінки модельованої системи;
| |
| − | * умови і сценарії проведення експерименту;
| |
| − | * умови генерування потоків випадкових чисел у системі моделювання та імовірнісних вхідних даних;
| |
