Бісероплетіння,Кулик

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Версія від 12:06, 11 січня 2019; 7695013 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Бісероплетіння — різновид декоративно-ужиткового мистецтва з використанням перлів — природного чи штучного походження. Має тисячолітню історію. Використовувалося майстрами у Стародавньому Єгипті і державних утвореннях Південної Африки, Індії та в Південній Америці. Історично давно люди використовували різноманітні природні матеріали для виготовлення прикрас. На початку це було яскраво забарвлені «насіння» рослин, квіти та їх бутони, морські та річкові мушлі, різноманітні морські камінчики незвичної форми, також — коштовні і напівкоштовні камені, і нарешті, металеві і скляні намиста. Найдавніші намистини, вік яких перевищує 40.000 років, були знайдені американським археологами при розкопках у Кенії (Африка). Стародавня Русь вважається царством скляних намист та браслетів, скроневих колець : доля їх серед найдених при розкопках перевищує дві третини. Потім ідуть намиста бурштинові, із сердоліку, кришталю, аметисту, а також із кістки, глини, бронзи, срібла і золота. Починаючи з ХІ ст. на Русі одним з найулюбленіших матеріалів для ремесла бісероплетіння були морські та річкові перлини. Їх використовували для оздоблення ікон, жіночого та чоловічого одягу, тіар для священиків. Перлина була головним матеріалом для майстринь, які працювали в царських «світлицях», де шився одяг для членів царської родини, вироблялися подарунки для церкви і монастирів. Пізніше з цією ж метою почали використовувати бісер. Спочатку ним лише підкреслювали контур малюнка перлових і золотошвейних робіт. Найбільша кількість кольорів бісеру була створена в Західній Європі в XIX ст. Особливо уславилися майстерні по виготовленню бісера та скляруса в Богемії (сучасна Чехія). При реставрації речей з бісеру і зараз часто використовують бісер з скляних майстерень Чехії через досить широкий спектр товарного бісеру.

інформаційні джерела