Інформатика у Китаї

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Версія від 08:51, 29 грудня 2020; 2547815 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Підготував студент групи МІЕ17Б Гаврюшенко Роман

Зміст

1) Викладання інформатики в Китаї
2) Використані джерела
3) Презентація

Курс шкільного навчання в Китаї становить 12 років: 6 років в початковій школі, 3 роки в середній і 3 роки в старшій. Предмет, за змістом близький до нашої шкільної інформатики, називається в Китаї інформаційними технологіями (ІТ).

З 2012 р в Китаї прийнята і реалізується програма, яку можна назвати безперервним курсом ІТ, що охоплює всіх учнів на всіх ступенях шкільної освіти. Згідно з цим документом, основна мета шкільного курсу ІТ полягає в формуванні, розвитку і вдосконалення інформаційної грамотності учнів, що виражається в їх здатності: за допомогою інструментів ІТ отримувати, обробляти, висловлювати і передавати інформацію, управління інформаційними ресурсами; висловлювати свої погляди, обмінюватися думками, розвивати співпрацю і вирішувати практичні завдання в навчанні і житті за допомогою ІТ; розуміти сутність змін, що відбуваються в сучасному суспільстві під впливом ІТ, дотримуватися норм і правил інформаційного суспільства.

Особливо підкреслюється, що формування інформаційної грамотності\компетентності є багатоаспектним і безперервним процесом: програма для молодших класів фокусуються на базових знаннях і використанні базових ІТ; в програмі для середніх класів пріоритетна увага приділяється розвитку навичок аналізу і оцінки можливостей ІТ, вихованню на цій основі здібностей до критичного мислення і пізнання; в старших класах головний акцент ставиться на різних областях застосування ІТ, на формуванні досить глибоких знань та умінь, використовувати програмні продукти з урахуванням індивідуальних переваг і здібностей учнів.

Курс «Інформаційні технології» має наступну структуру:

Початкова школа:

● базовий модуль «Введення в ІТ» (72 год);
● додатковий модуль «Знайомство з розробкою алгоритмів і програмуванням» (36 год);
● додатковий модуль «Знайомство з роботом» (36 год);

Середня школа:

● базовий модуль «Інформаційні технології» (36 год);
● додатковий модуль «Розробка алгоритмів і програмування» (36 год);
● додатковий модуль «Проектування і створення роботів» (36 год);

Старша школа:

● варіативний модуль 1 «Практичне використання мережевих технологій» (36 год);
● варіативний модуль 2 «Практичне використання мультимедійних технологій» (36 год);
● варіативний модуль 3 «Розробка алгоритмів і програмування» (36 год).


Для всіх учнів початкової і середньої школи базові модулі є обов'язковими. Крім того, в залежності від наявних в конкретній школі умов, їм можуть бути запропоновані від одного до чотирьох додаткових модулів, що розширюють уявлення учнів про сферу ІТ. Для учнів старших класів кожна школа повинна обрати не менше двох з трьох перерахованих модулів.

Введення вивчення предмета «Інформаційні технології» рекомендується з 3-го класу. Мінімальний час, що відводиться на його вивчення в 3-8-х класах становить 1 академічна година, в 10-12-х класах - 2 академічні години.

Базовий модуль «Введення в ІТ» орієнтований на учнів 3-4-х класів. У ньому розкриваються теми «Апаратне і програмне забезпечення», «Обробка та запис інформації», «Всесвітня павутина і обмін інформацією».

Результати вивчення теми «Апаратне і програмне забезпечення» представлені в блоках «Комплектуючі та цифрове обладнання», «Програмне забезпечення (ПЗ)» і «Інформаційна безпека». Вивчивши цю тему, учні повинні:

1) візуально визначати основні компоненти комп'ютера і називати їх (комп'ютер, монітор, клавіатура, миша та інше);
2) розпізнавати і використовувати кнопки включення і виключення на комп'ютері та інших комп'ютерних пристроях (кнопка включення, кнопка перезавантаження, USB-порт, аудіовхід та інше);
3) знати назви і призначення цифрового обладнання (планшет, тачскрін, принтер, сканер, цифрова камера, мобільний телефон та ін.);
4) навчитися працювати з мишею і клавіатурою;
5) вміти користуватися стандартними програмами;
6) знати значки на робочому столі і вміти ними керувати;
7) знати основні типи файлів, вміти створювати і зберігати файли, присвоювати імена файлів і папок, управляти файлами і папками;
8) навчитися архівувати і розпаковувати файли;
9) знати і використовувати основні можливості різних операційних систем (Windows, Linux або Android і т. д.);
10) знати і використовувати основні елементи діалогового вікна;
11) знати про віруси і трояни, вміти позбуватися від них;
12) сформувати звичку резервного копіювання файлів;
13) вміти встановлювати на комп'ютер антивірусне ПЗ.

Значно більший інтерес представляє зміст додаткових модулів, орієнтованих на учнів 5-6-х класів. Перший з них називається «Знайомство з розробкою алгоритмів і програмуванням». Основна ідея цього модуля полягає у визнанні пріоритетності розвитку алгоритмічного мислення школярів; програмування не зводиться до тренування в написанні коду - набагато важливіше розуміння його сутності як особливого методу обробки інформації. В рамках даного модуля школярі вчаться переходити від опису життєвих ситуацій на природній мові до їх подання за допомогою блок-схем; розглядають лінійні, розгалуджені та циклічні алгоритми; знайомляться із середовищем візуального програмування; розробляють прості алгоритми, що містять базові алгоритмічні конструкції, пишуть відповідні їм програми в середовищі візуального програмування.

Другий додатковий модуль («Знайомство з роботом») призначений для учнів, зацікавлених у вивченні робототехніки. В рамках вивчення модуля «Знайомство з роботом» школярі дізнаються про основні функції роботів і областях їх застосування; знайомляться електронними компонентами робота (мікропроцесор); дізнаються про джерело живлення (батарейка, зовнішнє джерело), функції електромотора; дізнаються основні функції різних датчиків; обговорюють функції людини, які може симулювати робот.

У середніх класах китайської школи існує базовий модуль «Інформаційні технології», що продовжує і поглиблює тематичні блоки відповідного базового курсу для початкової школи, а саме «Апаратне і програмне забезпечення», «Обробка та запис інформації», «Мережеві комунікації та обмін інформацією». Серед вимог до результатів оволодіння цим модулем поряд з переліком конкретних практичних навичок є і результати, які передбачають серйозну аналітичну діяльність.

Серед вимог до курсу «Розробка алгоритмів і програмування» є: уявлення про історію виникнення, класифікації та тенденції розвитку мов програмування; розуміння значення мов програмування високого рівня; розширене знайомство з об'єктно-орієнтованою мовою програмування.

Зміст блоку «Проектування і створення роботів» для середньої школи продовжує і розвиває ідеї однойменного модуля для початкової школи: роботи стають трохи складнішими за своїм устроєм, складаються з більшої кількості компонентів, володіють більш широким спектром можливостей, можуть вирішувати більш складні практичні завдання.

У старшій школі Китаю вивчення ІТ триває в рамках модулів «Практичне використання мережевих технологій», «Практичне використання мультимедійних технологій», «Розробка алгоритмів і програмування» (учні 10-12-х класів в обов'язковому порядку повинні освоїти будь-які два з цих модулів).

Модуль «Практичне використання мережевих технологій» складається з таких блоків, як «Принципи передачі даних по Інтернету» та «Проектування і розробка інтернет-додатків». Вимоги до результатів освоєння учнями першого блоку досить серйозні та включають в себе наступне: розуміння основних переваг комп'ютерних мереж, областей їх використання та основних функцій; наявність уявлень про класифікацію мереж, вміння пояснити різницю між LAN (Local Area Networks), MAN (Metropolitan Area Networks) і WAN (World Area Networks); наявність уявлень про еталонну мережеву модель взаємодії відкритих систем; знання основних функції мережі Інтернет, протоколу TCP/IP, IP-адресації, класів IP-адрес, основних понять системи доменних імен, структуру доменного імені, поняття мережевого сервера; вміння створити невелику локальну мережу, налаштувати в ній служби друку і спільний доступ до ресурсів; знання способів підключення мережі до Інтернет, в тому числі бездротових технологій (мобільний інтернет); розуміння призначення особистих видів мережевого обладнання, вміння налаштовувати підключення локальної мережі до мережі Інтернет; наявність досвіду використання WEB 2.0, хмарних технологій; наявність уявлень про TriplePlay (комплексний широкосмуговий канал передачі даних відео й мови) та інших сучасних мережевих технологіях.

Зміст другого блоку включає в себе питання, що стосуються загальних уявлень про мережевих додатках, практичних аспектів створення веб-сайтів, використання і проектування баз даних. В результаті вивчення даного модуля учні повинні вміти створювати веб-сторінки, що містять гіперпосилання, списки, таблиці, малюнки; знати і використовувати основні елементи HTML і JavaScript для найпростішого програмування веб-сторінок.


Презентація: https://drive.google.com/file/d/1OrylyETkFo-GSD9Z0wXOovdlUcCqCDCy/view?usp=sharing


Використана література: [[1]] [|[2]] [[3]]