Лабораторна робота №6 Белоногов Віталій

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

Відеостандарти

VideoCD

Video Compact Disc (VCD) — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0. Якість зображення можна порівняти з VHS-відео. VideoCD може містити до 99 аудіо/відеодоріжок (англ. A/V-tracks), які можуть містити в собі такі елементи як відео, аудіо або поодинокі зображення (до 2000 картинок високої розділової здатності) із звуковим супроводом чи без нього.

Технічні характеристики

Відео

  • Кодек: MPEG-1
  • Роздільність:
    • NTSC: 352x240
    • PAL/SECAM: 352x288
  • Формат:
    • NTSC: 107:80 (на 0,3% відрізняється від 4:3)
    • PAL/SECAM: 4:3
  • Кількість повних кадрів на секунду:
    • NTSC: 29,97 (30/1,001) lub 23,976 (24/1,001)
    • PAL/SECAM: 25
  • Бітрейт: 1 150 кб/с (сталий)

Якість зображення, записаного у стандарті VCD, загалом має відповідати VHS, але артефакти стиснення можуть її погіршити.

Відеоформат VCD сумісний з більшістю стандартів DVD-Video, за винятком відео, що записані із частотою 23,976 кадрів на секунду, оскільки стандарт DVD-Video вимагає, щоб потік відео MPEG-1 мав частоту кадрів рівну 25 або 29,97 кадрів на секунду.

Аудіо

  • Кодек: MPEG-1 Audio Layer II
  • Частота дискретизації: 44 100 Гц
  • Канали: два моно, або один стерео
  • Бітрейт: 224 кб/с (сталий)

Як і у більшості CD стандартів, аудіо VCD несумісне зі стандартом DVD-Video через різницю у частоті дискретизації — VCD використовує 44.1 кГц, тоді як DVD вимагає 48 кГц.

VideoDVD

DVD (ді-ві-ді́, англ. Digital Versatile Disc — цифровий багатоцільовий диск; англ. Digital Video Disc — цифровий відеодиск) — носій інформації у вигляді диска, зовні схожий з компакт-диском, однак має можливість зберігати більше інформації за рахунок використання лазера з меншою довжиною хвилі, ніж для звичайних компакт-дисків. Був розроблений у 1995 році компаніями Philips, Sony, Toshiba, та Panasonic.

Для відтворення DVD з відео необхідні DVD-привід і декодер MPEG-2 (тобто або побутовий DVD-програвач, або комп'ютерний DVD-привід і програмний плеєр). Фільми на DVD стиснуті з використанням алгоритму MPEG-2 для відео і різних (часто багатоканальних) форматів для звуку. Бітрейт стиснутого відео варіюється від 2000 до 9800 Кбіт/с, часто буває динамічним (VBR Variable bitrate).

Аудіодані в DVD-фільмі можуть бути у форматі PCM, DTS, MPEG чи Dolby Digital (AC-3). У країнах, що використовують стандарт NTSC, усі фільми на DVD повинні містити звукову доріжку у форматі PCM чи AC-3, а всі NTSC-плеєри повинні ці формати підтримувати. Таким чином, будь-який стандартний диск може бути відтворений на будь-якому стандартному устаткуванні.

У країнах, що використовують стандарт PAL (значна частина Європи), спочатку хотіли ввести як стандарт звуку для DVD формати PCM і MPEG-2, але під впливом тиску громадськості і, йдучи врозріз з побажаннями Philips, DVD-Forum включив Dolby AC-3 у список опціональних форматів звуку на дисках і обов'язкових форматах у плеерах.

Технічні характеристики

Відео

  • Кодек: H.262/MPEG-2 (MPEG-1 також підтримується)
  • Роздільна здатність:
    • NTSC: 720×480
    • PAL: 720×576
  • Кількість повних кадрів на секунду:
    • NTSC: 29.97 або 23.976 кадрів в секунду
    • PAL: 25 кадрів в секунду
  • Бітрейт: від 2000 до 9800 Кбіт/с (часто - динамічний)
  • Наявність субтитрів

Аудіо

  • Багатоканальний "об'ємний" звук.
    • 8 цифрових потоків аудіо (варіантів звукового супроводу для різних мов)
      • 8x2 стерео
      • реалізація об'ємного звуку 5.1 або 7.1 звук
  • Формати: PCM, DTS, MPEG чи Dolby Digital (AC-3)

HD-video

HD-video (High-Definition Video) - це новий стандарт відео, що пропонує користувачеві більш високу якість зображення за рахунок збільшення роздільної здатності (точок на дюйм) на відеокартинці відтворюючого пристрою (монітор, телевізор). Цей формат ще називають "формат високої чіткості" або "формат високої роздільної здатності". Для перегляду HD-video потрібен пристрій, який підтримує роздільну здатність не менше 1280х720 точок на дюйм.

Для представлення відео в HD форматі використовується кодек H.264/MPEG-4 AVC (MPEG-4 Part 10).

MKV - один з найпопулярніших контейнерів для цього формату. Кодеки для MPEG-4 AVC більш вимогливі до ресурсів, ніж кодеки на основі MPEG-4 ASP (такі як DivX і XviD), проте це компенсується іншими перевагами:

  • High Efficiency Video Coding (HEVC) - спадкоємці H.264/MPEG-4 AVC, у них закладена підтримка формату кадру до 8K (UHDTV) з роздільною здатністю 8192×4320 пікселів
  • Основні роздільні здатності HD1080 (1920x1080) і HD720 (1280x720). Для обох варіантів відношення сторін зображення є 16:9.
  • Універсальність: MKV всередині себе може містити відеодані, які стиснені безліччю кодеками: MPRG, H264, AVC1, WMV і ін.
  • Легке редагування контейнеру
  • Можливість вилучення аудіоданих і відеоданих.
  • Відсутність сбоїв при роботі з файлами великого розміру
  • Розширені можливості зберігання службової інформації
  • Можливість багатомовності аудіодоріжек

Зразки відеоформатів

Формат Розмір Посилання
Оригінал .мр4 110 Мб Переглянути
DivX 69 Мб Переглянути
VideoDVD 11 Мб Переглянути
.mp4 (HD) 64 Мб Переглянути