10BASE2

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
BNC connector.jpg

Тонкий коаксіальний кабель відрізняється від товстого меншою товщиною (діаметр близько 5мм), значно більшою гнучкістю, зручністю монтажу, меншою вартістю (він приблизно в три рази дешевше товстого). Не дивно, що мережі на його основі одержали більше поширення. Тонкий кабель, як і товстий, має хвильовий опір 50 Ом і вимагає такого ж 50-омного кінцевого узгодження. Якщо товстий кабель обов'язково повинен бути надійно закріплений, наприклад, на стіні приміщення, то тонкий кабель цілком може бути прокладений начіпним монтажем, що дозволяє переміщати комп’ютери в межах приміщення.

Найбільшим недоліком тонкого кабелю є менша допустима довжина сегмента (до 185 м). Іноді виробники мережевих адаптерів вказують допустиму довжину сегмента 200 м або навіть 300 м. В останньому випадку може виявитися, що такі мережеві адаптери не здатні працювати з адаптерами інших типів, тому що використовують нестандартні рівні сигналів. Найбільш розповсюджений тип тонкого коаксіального кабелю – це RG-58 A/U.

Працювати з тонким кабелем значно легше, ніж з товстим. Апаратура, яка застосовується в цьому випадку, набагато простіша (Мал. 6). Крім мережевих адаптерів, використовуються тільки кабелі необхідної довжини, термінатори, термінатори з заземленням (один на кожен сегмент), роз’єми і конектори двох типів. Між кожною парою абонентів прокладається окремий шматок кабелю з двома роз’ємами типу BNC на кінцях. Мінімальна довжина шматка кабелю (мінімальна відстань між абонентами) – 0,5 м.

На платі адаптера повинне знаходитися BNC-роз’єми, до якого приєднується BNC Т-конектор, який з'єднує плату з двома шматками кабелю (Мал. 6). При цьому, якщо в структурі мережевого адаптера передбачене переключення режимів (тумблерами перемичками) «Ethernet – Cheapernet», необхідно переключити адаптери у режим «Cheaper-net» ( розповсюджена назва 10BASE2).

Female BNC Connector.jpg Connector Termination Registor.jpg

Mal 6.JPG

Мал. 6 Апаратура 10BASE2.

Mal 7.JPG

Мал. 7 З’єднання адаптера з тонким коаксіальним кабелем.

T-Connector

Може здатись зручним вставити між роз’ємами адаптера і BNC Т-конектором відрізок кабелю і розташувати сполучний вузол подалі від комп’ютера. Але стандарт визначає, що довжина такого відрізка кабелю не повинна перевищувати 4см. Тому краще виконувати з'єднання саме так, як показано на Мал. 7.

Відзначимо, що роз’єми вітчизняного виробництва типу СР-50 підходять для з'єднання з роз’ємами BNC, але зовсім невелика відмінність у розмірах цих роз’ємів призводить до того, що їхнє з'єднання вимагає значних фізичних зусиль, отже краще все-таки дотримуватись одного типу.

Якщо вся мережа виконується на тонкому кабелі, то, відповідно до стандарту, кількість сегментів не повинна перевищувати п'яти (загальна довжина мережі складе 925 м, буде потрібно чотири репітери). При цьому на одному сегменті не повинно бути більше 30 абонентів включаючи репітери, тобто загальне число комп’ютерів у мережі на базі тонкого кабелю не може бути більшим 150.

Приклад з'єднання комп’ютерів у мережу за допомогою тонкого кабелю показаний на Мал. 8. Тут, як і при застосуванні товстого кабелю, реалізується стандартна конфігурація типу «шина».

Mal 8.JPG

Мал. 8 Сегмент мережі на тонкому коаксіалі.

Мінімальний набір обладнання для односегментної мережі на тонкому кабелі повинен містити в собі наступні елементи:

• мережеві адаптери (за числом поєднуваних у мережу комп’ютерів);

• відрізки кабелю з BNC-роз’ємами на двох кінцях, загальна довжина яких достатня для об'єднання всіх комп’ютерів;

• BNC Т-конектори (за числом мережевих адаптерів);

• один BNC термінатор без заземлення;

• один BNC термінатор із заземленням.

Якщо мережа складається з декількох сегментів з використанням репітерів і концентраторів, то необхідно враховувати, що деякі концентратори мають вбудовані 50-омні узгоджувачі (іноді – такі, що відключаються), це спрощує проблеми узгодження. Якщо вбудованих узгоджувачів немає, то необхідно використовувати термінатори на обох кінцях кожного сегмента, тоді перерахована апаратура буде вимагатися для кожного сегмента.

Можлива реалізація якогось сегмента мережі на базі відрізків кабелів різного типу (товстого і тонкого). У цьому випадку для розрахунку допустимої довжини сегмента кабелю можна скористатися таким простим співвідношенням:

(3,28 Lтн)+Lтв <500м,.

де Lтн і Lтв. – відповідно довжина тонкого і товстого кабелю.