Стаття до проекту "Моє рідне місто або село" Юрти Владислава

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук

Герб Тернополя

Історія

Уперше Тернопіль згадується 15 квітня 1540 р., коли польський король Сигізмунд I видав краківському каштелянові, великому коронному гетьману Янові Амору Тарновському грамоту на заснування міста та володіння землею навколо нього. Протягом двох років відчутно укріпив його, зробивши сторожею Поділля і Червоної Руси[13]. Тоді розпочалося будівництво замку, який у перебудованому вигляді зберігся до наших днів. Поселення на території Тернополя були і до заснування міста. На його околицях, зокрема, виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в Х тис. до н. е.

Період Речі Посполитої

У 1548 р. місто отримало Магдебурзьке право, за яким Тернополю надавались певні привілеї, а саме: його жителі на 15 років звільнялися від податків, на 20 років — від сплати мита, а також одержали право влаштовувати три ярмарки на рік та щотижневі торги. У XVI–XVII ст. місто не раз зазнавало руйнівних нападів ординців.

1605 року місто зазнало татарського нападу.

Через Тернопіль проходив визвольний шлях козаків Богдана Хмельницького у боротьбі проти польської шляхти: 1648 р., 1651 р. і 1655 р.

Австрійський період

У 1772 р., після першого поділу Польщі, Тернопіль перейшов під владу Австрії. За цісарським патентом від 25 листопада 1783 року Тернопіль став адміністративним центром Томашівського циркулу, який змінив назву на «Тернопільський циркул».[15]

Невеликий період, 1809–1815 рр, місто було окуповане Російською імперією і було центром окремої адміністративної одиниці — Тернопільського краю. У 1820 р. відкрилась у Тернополі гімназія. У 1844 р. місто звільнилося від свого приватного власника і стало вільним королівським містом. Під час «весни народів» 1848 р. була створена у Тернополі Руська рада як філія Головної Руської Ради у Львові. У 1870 р. у Тернопіль прийшла залізниця. У вересні 1875 р. заснована тернопільська «Просвіта». У 1898 р. почала діяти українська гімназія.

Перша світова війна

Від серпня 1914 р. до липня 1917 р. місто було зайняте російськими військами і було центром Тернопільської губернії воєнного генерал-губернаторства. Відступаючи, частини російської армії розгромили місто; при цьому були грабунки, насильство, убивства здебільшого жидівського населення міста.[16]

3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду УНР, на якому були присутні близько 10000 осіб.

Західноукраїнська Народна Республіка

У ніч на 1 листопада 1918 р. селяни з села Біла взяли під контроль тернопільський залізничний вузол.[18] 3 листопада 1918 р. у Тернополі утвердилась українська влада. Безпосереднє керівництво встановленням влади Української держави здійснював Петро Карманський.[19] Міським комісаром став гімназійний професор С. Сидоряк. Делегатами парламенту ЗУНР були обрані: від міста — Петро Карманський, від повіту — Антін Кунько. Від 23 листопада до 31 грудня 1918 р. у Тернополі перебував уряд ЗУНР на чолі з Костем Левицьким (від середини грудня виконував обов'язки голови уряду Сидір Голубович).

16—31 травня 1919 р. у Тернополі перебувала Директорія УНР, уряд і вище армійське командування УНР на чолі з Симоном Петлюрою.

Один з двох літунських відділів УГА зорганізував у Тернополі поручник Василь Томенко (інший — поручник Петро Франко, син Івана Франка). 3-тя сотня Літунського полку (авіазагону) УГА під проводом сотника Залозного перебувала в Тернополі.

Друга Річ Посполита

У липні 1919 р. місто перейшло під владу Польщі і було у складі цієї держави до вересня 1939 р., за винятком серпня-вересня 1920 р., коли Тернопіль був столицею маріонеткової більшовицької держави — Галицької соціалістичної радянської республіки, влада в якій належала Галревкому на чолі з В. Затонським. Отож, Тернопіль — єдине місто в Україні, в якому перебували уряди трьох держав у період національно-визвольних змагань. У 1921 р. Тернопіль став центром новоствореного однойменного воєводства Польщі, що охоплювало 17 повітів.

Радянський період

17 вересня 1939 р. місто зайняли війська Червоної армії. 4 грудня цього ж року Тернопіль став центром області у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Період Незалежної України

Генеральний план Тернополя Нині Тернопіль — центр Тернопільської області у складі України.

3 квітня 2004 року в Катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці Тернополя відбулася архиєрейська хіротонія Преосвященного владики Василя Семенюка — єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівського (головний святитель — Блаженніший Любомир, співсвятителі: Преосвященний владика, Єпарх Тернопільсько-Зборівський Михаїл Сабрига та Преосвященний владика, Апостольський візитатор для українців греко-католиків Італії, Прокуратор Верховного Архиєпископа в Римі Гліб Лончина.[20]

У 2010 році Інститут проектування міст «Діпромісто» розробив Генеральний план Тернополя на період до 2031 року. Згодом головний містобудівельний документ затвердила Тернопільська міська рада.

26 — 27 жовтня 2013 р. у місті пройшов перший кулінарний фестиваль «Галицька дефіляда». Організатори: Гільдія рестораторів Тернопільщини, підтримка — міська рада Тернополя.

Культура

Окрасою Тернополя є театральний майдан і бульвар Шевченка. Тут 29 квітня 1990 р. вперше в нашій державі було піднято і освячено український національний прапор. Ще раніше тут провела віче Крайова Рада Народного Руху, створена першою в Україні 24 березня 1989 р. На майдані проходять велелюдні зібрання, мітинги, які проводять демократичні партії та громадські організації, відбувається урочини випускників шкіл. Сюди люди приносять квіти до пам'ятника Т. Г. Шевченка, встановленого у сквері біля майдану.

На вулиці гетьмана П. Сагайдачного 28 травня 1995 року освячено пам'ятник І. Франку, який природно поєднується із архітектурним ансамблем міста. Це — ще одне підтвердження того, що Тернопіль продовжує свої культурно-мистецькі традиції.

Ще з минулого століття до нинішнього дня тернополяни щороку урочисто відзначають роковини Т. Г. Шевченка. Пам'ятними подіями у житті міста були виступи корифеїв українського театру М. Кропивницького, М. Заньковецької, М. Садовського, композитора М. Лисенка, всесвітньо відомої Соломії Крушельницької. В роки першої світової війни режисер Лесь Курбас організовував славнозвісні «Тернопільські театральні вечори». В різні часи у нашому місті перебували П. Куліш, І. Франко, В.Стефаник, Лесь Мартович, В.Гнатюк, О.Довженко, І.Багряний, П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, А.Малишко, О.Гончар.Відомі

Діячі

Ян Амор Тарновський Соломія Крушельницька Володимир Гнатюк Лесь Курбас Володимир Лучаківський Іван Гавдида Ігор Герета Петро Касінчук Богдан Лепкий Омелян Польовий Іван Горбачевський Іван Пулюй Йосип Сліпий Віктор Ющенко Бучинський Вінцент Будний Всеволод

Тернопіль на карті

Тернопіль.JPG

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
1540 Заснований Яном Амором Тарновським
15 квітня 1540 р уперше згадується
1548 р місто отримало Магдебурзьке право
1772 р. Тернопіль перейшов під владу Австрії
вересень 1875 р заснована тернопільська «Просвіта».
1898 р. почала діяти українська гімназія.
3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду УНР, на якому були присутні близько 10000 осіб
16—31 травня 1919 р. у Тернополі перебувала Директорія УНР, уряд і вище армійське командування УНР на чолі з Симоном Петлюрою.
липень 1919 р. місто перейшло під владу Польщі
1921 р Тернопіль став центром новоствореного однойменного воєводства Польщі, що охоплювало 17 повітів.
17 вересня 1939 р. місто зайняли війська Червоної армії.
29 квітня 1990 р вперше в нашій державі було піднято і освячено український національний прапор.
Photo 5.jpg

Ресурси:

  • Посилання на презентацію у [1];
  • Посилання на власний фотоальбом у [2];
  • Посилання на власний блог у [3];



Сторінка проекту Моє рідне місто або село

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка