Стаття до проекту "Кам'янець-Подільський" Коваленко Анастасії.

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

Улюблене місто - Кам'янець Подільський. Google карти

[[1]]

Карта Кам'янець Подільський.png

Історичні події

Кам'янець-Подільський — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, колишній обласний центр, з 22 березня 1919 по листопад 1920 — столиця УНР; значний економічний, освітній, культурний і туристичний осередок країни. Входить до Асоціації міст України. Має свій герб та прапор.

Місто розташоване за 102 км від Хмельницької залізничної станції на лінії Ярмолинці — Ларга зі залізничною станцією «Кам'янець-Подільський»

У Кам'янці-Подільському численні історико-архітектурні пам'ятки — Національний історико-архітектурний заповідник, Історичний музей-заповідник, Замок (XIV—XVI століття, перебудований у XVII—XVIII столітті), Петропавлівський кафедральний костел (XVI століття), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (XVIII століття) тощо. IMG 7448.JPG

Дата Історична подія
1672 рік Облога Кам'янця-Подільського
1672-1676 Польсько-турецька війна
(1 червня 1919 — 6 червня 1919) Бій за Кам'янець-Подільський

Цікаві місця Кам'янця Подільського

1280px-KamianecPod1875.jpg

Мабуть найвідомішим місцем цього величного міста є Кам'янець Подільська фортеця.Вона відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1924 pp.). Фортеця складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», що належить до «Семи чудес України».

                                                             Найдавніші описи замку

Найважливішими документами, які дозволяють досить рельєфно уявити, яким був замок у 15-16 століттях, є два його описи — 1494 року, коли замок передавали новому старості, та 1544 року, коли белзький каштелян Войцех Стажеховский перевіряв роботи, які виконав у замку військовий інженер та архітектор Йокуб Претфус (Іов Претвич). Ці надзвичайно важливі документи виявив Александер Яблоновський, оприлюднивши у 1880 році перший опис, а у 1882-му — наступний.

Замок має солідну будівельну історію. Навіть без дискусійного дако-римського періоду набігає, згідно з викладками Євгенії Пламеницької, аж 14 будівельних періодів (від 11 століття до початку 19 століття). Але, якщо говорити про час, коли замок набув вигляду близького до теперішнього, то це середина XVI століття. Саме величезна робота, виконана під керівництвом Йокуба (Іова) Претфуса, надала замку того вигляду, якого він, попри всі перипетії, не загубив упродовж майже півтисячоліття. Опис 1544 року фіксує це вдало віднайдене обличчя замку — зрілої фортифікаційної одиниці.

Кам'янець Подільська фортеця

Kamianiec Podilsky Stary Zamek DSC 0829 68-104-9007.jpg 800px-Castle Kamianets.jpg

Звідки ж походить назва міста?

Назва міста походить від слова «камінь» або «кам'яний», вона містить і другу частину, яка показує історичну місцевість розташування Поділля. До слова у давнину є багато згадок про поселення, наприклад у Київському та Галицько-Волинському літописах Кам'янець згадується 13 разів. Проте, у Волинській землі та в Галицько-Волинському князівстві тоді було декілька назв Кам'янець — Кам'янець-Волинський зараз у складі селища Миропіль, Кам'янець-Литовський — нині місто Кам'янець, Берестейської області Білорусі, Кам'янець-Каширський, тепер місто Камінь-Каширський.

Igor-melika-dnister-22-26-08-2012-kamianets-podilskyi-34.jpg

Назва міста іншими мовами

Дата Назва міста
Англійською Kamianets-Podilskyi
Польською Kamieniec Podolski
Литовською Kamenecas-Podolės
Італійською Kamjanec-Podilskyj
Білоруською Камянец-Падольскі
Румунською Camenița
Російською Каменец-Подольский

Кам'янець Подільський у новий час

13930 800x600 most 0.jpg

У 1793 році, після другого поділу Польщі, Кам'янець разом з усією правобережною Україною відійшов до Російської імперії.

У 1793–1797 роках — центр Подільського намісництва, від 1797 року (аж до 1917 року) — Подільської губернії. Під час франко-російської війни тут було сформовано 4-й козацький полк[14].

У 1846 році місто відвідав видатний український поет Тарас Шевченко. У 1850-х роках у місцевій духовній семінарії навчались видатні представники української літератури Степан Руданський та Анатолій Свидницький.

Із завершенням у 1874 році будівництва Новопланівського мосту розпочався розвиток Нового міста, де були зосередженні державні та міські установи, навчальні заклади.

Наприкінці XIX століття у Кам'янці проживало майже 36 тисяч мешканців, бурхливо розвивалась індустрія, вирувало культурне життя.


Радянський період 20- 40 роки, Голодомор 1932—1933 років

Зустріч Петлюри в Кам'янці 1920.jpg

Із входом у місто 16 листопада 1920 року частин Червоної армії тут остаточно було встановлено Радянську владу.

Голодомор 1932—1933 років жахливий злочин тоталітарної системи не оминув місто. Хоча ситуація була дещо краща ніж у інших областях, багато в чому внаслідок близькості кордону з сучасними західноукраїнськими територіями. Враховуючи прикордонний статус Кам'янеччини, населення, особливо з сіл, які знаходилися на річці Збруч, намагалося вирушити в сучасні західні області. Там подоляни міняли свої речі на хліб та зерно. Непоодинокими були випадки, коли люди наймалися на роботу за можливість харчуватися або працювали за хліб. Проте далеко не всім це вдавалося: вздовж кордону з Польщею по річці Збруч та кордону з Румунією по річці Дністер у багатьох місцях були влаштовані загороджувальні лінії та на кордонах несли варту радянські каральні органи. Скрутною ситуація була і місті, за даними у 1932–1933 роках від голоду померло 585 людей у Кам'янці. Студенти Кам'янця-Подільського на сторінках газети так писали про своє життя в 1933 році:

«На сьогоднішній день наше студентство міста Кам’янця в надзвичайно поганих умовах живе й не знає причин, хто ці умови склав йому. Студентство в сучасний момент надзвичайно обурене, але цієї обурливості не виявляє. Але, коли надальше студентство буде голодне, холодне та обшарпане, як до цих пір, то ця обуреність виявлятиметься страйками або демонстраціями протесту проти такого життя... У столовій хліба не дають, дають хліб у студрозпредах, які теж взяли курс на зниження норм хліба, з фунта сходило до 150 гр, а то його і по 3 дні не бувало... Боротьба за існування по-нашому – це боротьба за хліб».

Культура міста

1415833114 nich kamenec-11.jpg

Кам'янець-Подільський — значний культурний осередок області та країни; тут розташовані численні музеї, заклади культури й екскурсійні об'єкти, проводяться різноманітні культурні й фестивальні заходи.

Місто називають «містом семи культур» — за кількістю національностей, що в ньому жили і робили внесок у його розвиток. У різні часи на території Кам'янця-Подільського проживали українці й поляки, євреї, литовці, турки і татари, вірмени.

                                             Заклади культури і туризму

У Кам'янці-Подільському розташовані й здійснюють свою діяльність Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» та Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник. Також функціонують численні музеї та об'єкти, відкриті для екскурсійного обслуговування.

Стара фортеця

Ратуша

Кафедральний собор

800px-Кам'янецький міський Будинок культури.jpg

Фестивалі

Фестивалі.JPG

Кам'янець-Подільський відомий і як визначний український фестивальний осередок — тут відбуваються різноманітні культурні заходи, етнографічні, історичні та інші фестивалі. Зараз у місті проводять понад 10 постійних фестивалів.

Вже традиційним для міста стало гучне відзначення щовесни відкриття туристичного сезону. Завдяки численним історико-культурним пам'яткам і, в першу чергу, Кам'янецькій фортеці, популярними у місті є різноманітні історичні реконструкції — захисту міста від османської навали, середньовічних боїв і турнірів, а також на День міста «Кам'янець давній — серце Поділля».

Відомими масштабними заходами, що на регулярній основі проводяться в місті, є фольклорно-етнічне мультикультурне «Свято семи культур», мистецький «Respublica», а завдяки спеціалізованому фестивалю Кам'янець-Подільський став одним із головних у країні центрів повітроплавання.

Фестивалі Кам'янця Подільського


652984c7b5e87d5e5e30ae3d453061b848e91a57.jpeg
                                                   День міста

Якщо небо потемніло від повітряних куль та дирижаблів, це означає одне — розпочався найбажаніший захід кам'янчан — День міста. Проводиться з метою популяризації самобутніх національних культур, що формують соціокультурний етнос Поділля, збереження традицій та історичних коренів, пропаганди національного мистецтва та мистецтва національних меншин, що компактно проживають на території Поділля. Фестиваль, який щорічно проходить в травні, ставить за основу відродити, розкрити глибинний характер культури Подільського краю, яка увібрала в себе всі елементи культур, що формували історичний простір Поділля. Одним з його основних завдань є відродження та популяризація духовної спадщини нашого краю, особливо серед молоді, яка є основним носієм цього неоціненного скарбу. День міста Кам'янець-Подільський вшановується завжди з великим розмахом. І на це свято з'їжджаються гості, друзі та шанувальники з інших міст і країн, щоб наприкінці травня, в найяскравіші і найквітучіші дні року, привітати це прекрасне місто! На гостей чекає свято, яке весь час супроводжується виставками, вуличними музиками в історичному центрі Старого міста, парадами і всілякими веселощами.


Кам'янець-Подільський - це місто моєї мрії!

4dc61b42463d929026e5ae5d87233fac.jpeg

Кам’янець – місто старе й водночас юне : третину його населення становить молодь. І саме від молоді залежить те, яким місто буде в майбутньому. Ми повинні керуватися словами Себастьяна Фабіяна Кльоновича, який жив і творив у ХVI столітті : Люди не зводили тебе – вгору піднявся ти сам, Не людський геній тебе поставив, а сили природи, Не породив тебе хист – власну ти твердь сотворив... Ці слова сказано про наше місто, перлину Поділля. Пам’ятаймо їх!


Ресурси:




Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка