Служби інтернету

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Веб

Internet

Всесвітня павутина (англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також: веб або тенета — найбільше багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: мільйони пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах розміщених на всій земній кулі. Вважається найпопулярнішою і найцікавішою службою-мережею в Інтернет, яка дозволяє одержувати доступ до інформації незалежно від місця її розташуваня.


Основні особливості

В наш час, найбільш бурхливо прогресуюча компонента мережі Інтернет. Користувачі автоматично переходять від однієї бази даних (сайту) до іншої за допомогою гіперпосилань. Кількість серверів WWW постійно зростає, а швидкість росту WWW навіть більша ніж у самої мережі Internet. WWW – найрозвиненіша технологія Internet, вона вже стала масовою. Перспективи розвитку – необмежені.

WWW – інформаційна система, якій не можна дати конкретного визначення. Наведемо лише деякі з епітетів, якими вона може бути позначена: гіпертекстова, гіпермедійна, розподілена, інтегруюча, глобальна. Нижче буде показано, що слід розуміти від кожною з цих властивостей у контексті WWW.


Принцип роботи

WWW працює по принципу клієнт-сервер, а точніше, клієнт-сервери: існує велика кількість серверів, які по запиту клієнта надають йому гіпермедійний документ — документ, що складається із частин з різними представленням інформації (текст, звук, графіка, тривимірні об’єкти тощо), в якому кожний елемент може бути посиланням на інший документ чи його частину. Такі посилання в WWW організовані таким чином, що кожний інформаційний ресурс в глобальній мережі Internet однозначно адресується, і документ, який зчитується в даний момент, може посилатися як на інші документи на цьому ж сервері, так і на документи, які (і взагалі ресурси Internet) на інших комп’ютерах Internet, причому користувач не помічає цього і працює з усім інформаційним простором Internet як з єдиним цілим. Посилання WWW вказують не тільки на документи, специфічні для самої WWW, але й на інші сервіси і інформаційні ресурси Internet Більш того, більшість програм клієнтів WWW (браузер) не просто розуміють такі посилання, а є програмами-клієнтами відповідних сервісів: FTP, Gopher, новин мережі Usenet, електронної пошти і т. і. Таким чином, програмні засоби WWW — універсальні для різних сервісів Internet, а сама інформаційна система WWW грає інтегруючу роль.


Основні вживані терміни Всесвітньої павутини

Наведемо роз’яснення деяких термінів, які використовуються в WWW — звичайний користувач може їх і не знати, але рано чи пізно він зіткнеться з ними і вони не повинні викликати ускладнень. Перший термін — HTML (hyper text markup language, мова розмітки тексту). Це формат гіпермедійних документів, які використовують в WWW для представлення інформації. Цей формат не описує те, як документ повинен виглядати, а його структуру і зв’язки. Зовнішній вигляд документа на екрані користувача визначається навігатором — якщо користувач працює за графічним або текстовим терміналом, у кожному випадку документ на екрані матиме різний вигляд, але його структура залишиться незмінною, оскільки вона задана форматом html. Імена файлів у форматі html, як правило, закінчуються на html (або мають розширення htm у випадку, якщо сервер працює під Windows). Другий термін URL (uniform resource locator, універсальний вказівник на ресурс). Таку назву носять посилання на інформаційні ресурси Internet. Ще один термін – HTTP (hypertext transfer protocol, протокол передачі гіпертексту). Таку назву носить протокол, за яким взаємодіють клієнт та сервер WWW.

WWW — сервіс прямого доступу, який потребує повноцінного підключення до Internet, і більше того, який часто вимагає швидких ліній зв’язку, у випадку, коли документи, які користувач читає, містять багато графічної або іншої нетекстової інформації. Проте існують так звані мости, які дають змогу отримати інформацію, що міститься в WWW, за допомогою електронної пошти. Така можливість є, проте таких мостів мало, та й користі від них мало, оскільки для того, щоб успішно використовувати можливості WWW, потрібен прямий доступ до Internet. Коли ж його немає, то втрачаються всі ті переваги, які зробили WWW таким популярним. Крім того деякі можливості, які доступні при звичайній роботі, просто недоступні через електронну пошту. Це, в основному, стосується елементів інтерактивності в WWW. Наприклад, у мові html підтримуються форми. Користувач вводить в них деяку інформацію, яка потім передається на сервер. Таким чином заповнюються анкети, реєстраційні карти, проводяться соціальні опитування.


Проблеми та майбутній розвиток

Практично будь-яка інформація, яка подається для публічного доступу може бути відображена засобами WWW. Якщо ж щось не може бути відображене в WWW, то це зумовлене лише деякими обмеженнями та недоліками WWW. По-перше, з’єднання між клієнтом і сервером одноразове: клієнт посилає запит, сервер видає документ, і зв’язок переривається. Це означає, що сервер не має механізму сповіщення клієнта про зміну або надходження нових даних. Ця проблема сьогодні вирішується декількома способами: розробляється нова версія протоколу http, яка дасть змогу підтримувати тривале з’єднання, передачу даних у декілька потоків, розподіл каналів передачі даних та управління ними. Якщо вона буде реалізована і буде підтримуватися стандартним програмним забезпеченням WWW, то це зніме вищезгадані недоліки. Інший шлях – використання навігаторів, які зможуть локально виконувати програми на інтерпретованих мовах, як, наприклад, проект Java компанії Sun Microsystems. Інший варіант розв'язку цієї проблеми — використання технологія AJAX, на основі XML, яке дає змогу доотримувати данні з серверу тоді, коли сторінка WWW вже завантажена з сервера.

Наступна проблема WWW — бідність опису мови html для вирішення багатьох задач. Наприклад, html не передбачає виведення математичних символів, тексту, який зменшений у порівнянні і з стандартним розміром. Ця проблема вирішується тим же чином, що і попередня – розробкою нових версій мови html та нових типів навігаторів, які можна розширювати довільним чином, але ця проблема, як і багато інших, може бути вирішена за допомогою специфічних спосібів. Для виведення математичних формул потрібно використовувати малюнки.

Такі зусилля утруднені децентралізацією WWW — наприклад, сьогодні стандартом стають не ті розширення мови html, які кращі, а ті, які привносяться найпопулярнішими навігаторами. Децентралізованість несе і велику кількість інших проблем: відсутність загального каталогу серверів та засобів тотального пошуку в них. Проте і ця проблема вирішується, причому набагато успішніше чим попередні — на нинішньому етапі вже існують і каталоги, і пошукові системи, які, якщо і не є глобальними, то хоча б охоплюють доволі велику частину доменів WWW.


Веб 2.0

Розвиток WWW останнім часом в значній мірі здійснюється шляхом активного впровадження ряду принципів та технологій, які отримали спільну назву Веб 2.0. Сам термін Веб 2.0 вперше з’явився в 2004 році та покликаний ілюструвати якісні зміни в WWW на 2-му десятилітті його існування. По своїй суті Веб 2.0 не є запереченням існуючих веб-технологій, а є, швидше, їхнім логічним розвитком. Іншим важливим аспектом Веб 2.0 є зміна пріоритетів та акцентів у використанні технологій та задоволенні потреб користувачів. Зазначимо, що не всі складові комплексу Веб 2.0 є новими. Багато з них (особливо, базові принципи Веб 2.0) були сформовані на початку існування WWW, проте довгий час не впроваджувалися в силу різних причин. Розглянемо детальніше основні відмінності комплексу технологій Веб 2.0 від Веб. Головною особливістю Веб 2.0 є стрімкий ріст активності користувачів, який зокрема проявляється в:

участі в Інтернет-спільнотах (зокрема, в форумах); розміщенні коментарів на сайтах; ведення персональних журналів (блогів); розміщення посилань у WWW. Іншою важливою особливістю Веб 2.0 є активний обмін даними, зокрема:

експорт новин між сайтами; активна агрегація інформації зі сайтів. З точки зору реалізації сайтів Веб 2.0 відзначається зростанням вимог до простоти та зручності сайтів для звичайних користувачів та з врахуванням стрімкого падіння кваліфікації користувачів у близькому майбутньому, а також на передній план виноситься дотримання ряду стандартів та узгоджень. Це зокрема:

стандарти візуального оформлення та функціональності сайтів; типові вимоги пошукових систем; стандарти XML та відкритого інформаційного обміну. З другого боку, у Веб 2.0 понизилися:

вимоги до "яскравості" та "креативності" дизайну та наповнення; потреби в комплексних Веб-сайтах (порталах); значення оффлайн-реклами; бізнес-інтерес до великих проектів. Таким чином, Веб 2.0 зафіксував перехід WWW від одиничних дорогих комплексних рішень до сильно типізованих, дешевих, легких у використанні сайтів з можливістю ефективного обміну інформацією. Основними причинами такого переходу стали:

критична недостача якісного інформаційного наповнення; потреба активного самовираження користувача в WWW; розвиток технологій пошуку та агрегації інформації в WWW. Перехід до комплексу технологій Веб 2.0 має ряд значних наслідків для глобального інформаційного середовища WWW. Зокрема:

успішність проекту визначається рівнем активного спілкування користувачів проекту та рівнем якості інформаційного наповнення; сайти можуть досягати високої успішності та рентабельності без великих капіталовкладень, за рахунок вдалого позиціонування в WWW; окремі користувачі WWW можуть досягати значних успіхів в реалізації своїх ділових та творчих планів в WWW без наявності власних сайтів; поняття персонального сайту поступається поняттям "блог", "авторська рубрика"; з'являються принципово нові ролі активного користувача WWW (модератор форуму, авторитетний учасник форуму, блогер). Приклади Веб 2.0

Наведемо декілька прикладів сайтів, що ілюструють технології Веб 2.0 і, фактично, змінили середовище WWW. Це зокрема:

http://LiveJournal.com — глобальна спільнота блогерів;

http://eBay.com — Інтернет-аукціон зі саморегульовною спільнотою;

http://WikiPedia.org — Найбільша в світі енциклопедія;

ODP (http://dmoz.org) — найбільший каталог сайтів.

Крім цих проектів, існує значна кількість аналогічних та подібних проектів (а також принципово нових проектів), які формують сучасне глобальне середовище і базуються на активності своїх користувачів. Таким чином, чином, сайти, наповнення та популярність яких формується в першу чергу не зусиллями та ресурсами власників сайтів, а спільноти користувачів, зацікавлених в у розвитку сайту, складають новий клас глобальних сервісів, які визначають правила глобального середовища WWW.

Веб-форуми

Форум — інтернет-ресурс, популярний вид спілкування в інтернеті. На форумі створюються теми для спілкування, що робить його кращим за чат. Всі, кого цікавить певна інформація, можуть зручно й швидко переглянути її на форумі. На форумі є адміністратори (власники форуму) та модератори (обслуговуючий персонал, який стежить за виконанням установлених правил і порядку). Форуми можуть бути присвячені програмному забезпеченню, автомобілям, футбольній команді і т. д.

Веб-форум — це клас веб-додатків для організації спілкування відвідувачів веб-сайту. Термін відповідає значенню початкового поняття «форум». Форум пропонує набір розділів для обговорення. Робота форуму полягає у створенні користувачами тем у розділах і можливістю обговорення всередині цих тем. Окремо взята тема, по суті, являє собою тематичну гостьову книгу. Найпоширеніше ділення веб-форуму: розділи→теми→повідомлення.

Звично повідомлення несуть інформацію «автор-тема-зміст-дата/час». Повідомлення та всі відповіді на нього створює гілку (тему, тред, трєд, топік, топ). Відхилення від початкової теми обговорення часто заборонене правилами поведінки форуму. За дотриманням правил слідкують модератори та адміністратори — учасники, наділені можливістю редагувати, переміщати та видаляти чужі повідомлення у визначеному розділі чи темі, а також контролювати доступ до них інших учасників.

На форумах може застосовуватися надзвичайно гнучке розмежування доступу до повідомлень. Так, на одних форумах створення нових повідомлень доступні будь-яким випадковим відвідувачам, на інших — необхідна попередня реєстрація (найбільш поширений варіант) — ці та інші форуми називають відкритими. Застосовується і змішаний варіант — коли деякі теми можуть бути доступні до запису всіх відвідувачів, а інші — тільки зареєстрованим учасникам. Крім відкритих, існують закриті форуми, доступ до яких визначається персонально для кожного учасника адміністраторами форуму. На практиці також нерідко зустрічається варіант, коли деякі розділи форуму загальнодоступні, а решта доступна тільки вузькому колу учасників.

Під час реєстрації учасники форуму можуть створювати профілі.

Профілі — сторінки з відомостями про даного учасника. У своєму профілі учасник форуму може повідомити інформацію про себе, налаштувати свій аватар або підпис, що буде автоматично додаватися до його повідомлень. Підпис може бути статичним текстом або містити графічні зображення, в тому числі так звані юзербари.

Блоги

Відомий значок LiveJournal
Блог – скорочена назва від англійського сполучення Web Log. Блогом вважається певний різновид сайту, що час від часу наповнюється текстом та мультимедійною інформацією, а останні записи блогу (їх прийнято називати постами) відображаються у зворотньому хронологічному порядку – найновіші є найостаннішими. Проте слід розуміти це поняття досить ширше.

Блог має декілька головних принципів, котрі, однак, не є обов’язковими. Блог повинен час від часу оновлюватись Блог може бути як авторським (його веде одна особа), так і колективним (кілька авторів) Кожне блог-повідомлення може будь-хто прокоментувати, що передбачає діалог між автором блогу та його читачами

Найчастіше блоги розділяють за тематикою – персональні, в яких головним чином ведуться записи про особисте життя автора, його розповіді та спостереження, – та тематичні, де прослідковується чітка тематика, наприклад, блог про подорожі, книги, музику або політичний блог. У наші дні блог перетворився у певний жанр. Саме завдяки тематичним блогам набувають широкої популярності. Адже тепер блог – це не тільки сукупність кількох записів або медіафайлів, а й потужний ресурс, що здатен виступити у ролі ЗМІ.

Секрет популярності блогів у тому, що для того, аби "залишити" слід на сторінках інтернету, не треба багато вмінь чи технічних знань, особливо якщо користуватись спеціальними блог-сервісами. Серед таких сайтів найпопулярнішими в Україні є

Зараз загальна кількість блогів в Україні становить більше 200 тисяч, і ця цифра подвоюється щороку.

Різновиди блогів

За автором (авторами):

  • Особистий (авторський, персональний) блог — ведеться однією особою (як правило – його власником);
  • «Примарний» блог — ведеться від імені чужої особи невизначеною персоною;
  • Колективний або соціальний блог — ведеться групою осіб за правилами, які визначає власник;
  • Корпоративний блог — ведеться усіма співробітниками однієї організації;

За наявністю /виду мультимедіа:

  • Текстовий блог — блог, основним контентом якого є тексти;
  • Фотоблог — блог, основним контентом якого є фотографії;
  • Музичний блог — блог, основним контентом якого є музичні файли;
  • Подкаст і блогкастинг — блог, основний контент якого надиктовується та викладається у вигляді MP3-файлів;
  • Відеоблог — блог, основним контентом якого є відеофайли;

За особливостями контенту:

  • Контентний блог — блог, який публікує первісний авторський контент;
  • Мониторінговий блог — блог, основним контентом якого є відкоментовані посилання на інші сайти чи блоги;
  • Цитатний блог — блог, основним контентом якого є цитати з інших блогів;
  • Сплог — спам-блог;

За технічною основою:

  • Stand-alone блог — блог на окремому хостингу та движку (CMS);
  • Блог на блог-платформі — блог, який ведеться на потужностях блог-служб (LiveJournal, LiveInternet та ін.);
  • Моблог — мобільний веблог, який містить контент, котрий розміщується в мережі з мобільних чи портативних пристроїв;

День Блогу

День Блогу (BlogDay, БлогДень) - відзначається щороку 31 серпня. Цього дня кожен користувач публікує у себе посилання на 5 інших блогів відмінних за тематикою. Вперше свято відзначалося в 2005 році.

Як йдеться на офіційному сайті організаторів, «блогери обов'язково повинні мати хоча б один день, який можна було б присвятити знайомству зі своїми колегами з різних країн і з різними інтересами».

Якщо перекласти слово Blog в цифри, то вийде 3108, тобто 31 серпня. Так і народилася ідея цього дня святкувати День Блогу (або Blog Day).

Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)

Інтернет-магазини

Інтернет-магазин - це магазин, "вітрина" якого розташована в інтернеті і який дає можливість замовити товар через інтернет.

Принцип роботи інтернет-магазину

Відвідувач інтернет-магазину переглядає перелік пропонованих йому товарів або послуг, вибирає підходящу позицію й додає обраний товар у свій купівельний "кошик". Далі в такий же спосіб відвідувач може вибрати ще кілька пропонованих позицій - стільки, скільки потрібно. Коли всі необхідні товари обрані, можна приступати до оформлення замовлення на покупку. При цьому необхідний мінімум особистої інформації про покупця, що сприяє підвищенню безпеки покупок.

У заявці на покупку крім інформації про обраний товар міститься також інформація і про способи оплати. Для розрахунків за інтернет-покупки способи оплати застосовують різні: за допомогою банківської карти або банківським переказом, поштовим переказом, оплата електронними грішми і, нарешті, оплата готівкою при одержанні товару. Однак щоб уникнути можливих шахрайських махінацій чесні інтернет-магазини не використовують, наприклад, перекази Western Union, оскільки такий платіж не можна скасувати або опротестувати. Не застосовуються в серйозних інтернет-магазинах і способи оплати через SMS на короткий номер з незмінною сумою платежу, тому що в цьому випадку також неможливо опротестувати або скасувати платіж.

Доставка замовлення здійснюється або власною кур'єрською службою інтернет-магазину, або за допомогою інших компаній, що надають кур'єрські послуги. Також можливий варіант доставки замовлення покупцеві поштою посилкою або бандероллю. Якщо ж замовлений товар електронний (фотографія, програмне забезпечення, ліцензійні ключі до нього, текст, електронна книга і т.д.), то його доставка здійснюється електронними каналами, наприклад, електронною поштою або за допомогою доступу в захищену область сайту.

Переваги інтернет-магазину:

  • такий магазин працює завжди! у нього немає вихідних і перерв на обід, відвідати його можна навіть уночі
  • зайти в інтернет-магазин може кожний, у кого є доступ в інтернет, незалежно від свого місцезнаходження
  • не потрібне торговельне приміщення
  • не потрібне спеціальне торговельне устаткування
  • не потрібно наймати штат співробітників: продавців-консультантів персонал, що обслуговує, бухгалтерів, охоронців і т. д.
  • не обов'язкова навіть наявність товару - головне, щоб була добре налагоджена взаємодія з постачальниками
  • управляти інтернет-магазином можна в будь-якім місці, де є доступ в інтернет.

Інтернет-магазин ROZETKA

Інтернет-аукціони

Останні 3-4 роки інтернет-аукціони почали користуватися серед українців особливою популярністю.

Інтернет-аукціони: Що це?

Віртуальний аукціон - це щось середнє між дошкою оголошень в газеті і інтернет-магазином. Тобто на їх сторінках всі охочі можуть, як виставити що-небудь на продаж, так і купити вподобану річ.

Принцип роботи інтернет-аукціонів

ЩО ПРОДАЮТЬ

За даними досліджень консалтингової компанії Gemius, найчастіше на українських аукціонах купуються побутова техніка і електроніка (27%), книги, CD і фільми (27%), комп'ютерне «залізо» (26%). Також мають попит одяг і антикваріат.

Для початку роботи на аукціоні потрібно уважно ознайомитися з правилами його роботи. Часто, новачкам досить пройти нескладну процедуру реєстрації, тобто вибрати логін і пароль, заповнити анкету, вказавши в ній свої адресу, телефон і e-mail, на який вам і вишлють лист для активізації.

Якщо ви продавець і виставляєте лот на продаж, то після введення логіна і пароля ви повинні описати товар, вказавши його початкову ціну, тривалість аукціону (найчастіше це від 3 до 10 днів), і завантажити на сервер фотографію товару.

Для вас створять персональну сторіночку, на якій ви зможете відстежувати відгуки покупців і їх ставки. Система сама визначить переможця, вибравши максимальну пропозицію на момент закінчення аукціону. Вам пришлють лист з контактами покупця і ціною продажу. Потім сторони домовляються про порядок оплати і отримання товару.

НЕ ТОРГУЮЧИСЬ

За статистикою, приблизно кожен третій лот продається без торгів за принципом «Продам зараз», тобто першому, хто дасть встановлену ціну. Якщо ви покупець, то тяганина буде ще меншою. Знайшовши через пошукову систему на сайті аукціону потрібний вам товар, введіть логін, пароль і свою ціну, яка, звичайно ж, повинна бути хоч трохи вище за ставки конкурентів. Після цього потрібно періодично заходити на цю сторінку відстежувати хід торгів, щоб зробити, наприклад, нову ставку. Про перемогу вас сповістять по електронній пошті.

Плата з продавців береться в основному за рекламні послуги. Наприклад, виділення лота кольором або більшим шрифтом для залучення більшої уваги.

Покупці ж платять тільки за доставку, якщо не домовляться з продавцем про особисту зустріч. Найбільш популярна оплата готівкою, банківським переказом, післяплатою або через платіжні системи Web Money, Western Union і ін.

Переваги і недоліки Інтернет-аукціонів

У інтернет-аукціонів є три основні переваги перед роздрібною торгівлею. По-перше, це ціна товару, яка зазвичай на 20-50% нижче, ніж в магазині. По-друге, можливість кожному стати продавцем. І третє - необмежений асортимент товарів, які можна виставляти на торг.

Головний недолік аукціонів - вірогідність стати жертвою шахрайства з боку покупця або продавця. Тому експерти радять бути особливо обережними при розрахунках, особливо, якщо ви оплачуєте банківською карткою.

Електронна пошта та списки розсилки

Список розсилки (англ. mailing list, англ. mail-list) — сервіс Інтернет що надає можливість об'єднати певну кількість людей в єдину закриту групу розсилки. Це практично єдиний сервіс, який не має власного протоколу та програми-клієнта і працює винятково через електронну пошту. При цьому e-mail адреси учасників приховані, а спілкування між ними відбувається через єдину e-mail адресу. Кожному, хто бажає стати учасником списку розсилок чи від'єднатись від нього, достатньо написати листа на адресу списку.

Лист, якого посилають на адресу списку розсилки, автоматично розповсюджується поміж усіма учасниками списку розсилки, не вимагаючи від автора знати адрес усіх зацікавлених осіб. Новий учасник такого списку може одразу включатись в дискусію, не збираючи адреси всіх інших учасників. Також відпадає потреба щоразу складати перелік адрес, на які має прийти лист. [ред.] Принцип дії

Ідея роботи списку розсилки полягає в тому, що існує деяка адреса електронної пошти, яка насправді є загальною адресою багатьох людей-передплатників цього списку розсилки. Користувач посилає лист за цією адресою і його отримують люди, які передплатили цей список розсилки. [ред.] Використання

Такий сервіс за задачами, які він повинен вирішувати, схожий на новини мережі Usenet, але має суттєві відмінності.

   * По-перше, повідомлення, які розповсюджуються по електронній пошті, завжди будуть прочитані передплатником, дочекавшись його у поштовій скриньці, в той же час, як статті у новинах мережі знищуються з плином часу і стають недоступними.
   * По-друге, списки розсилки більш керовані та конфіденційні: адміністратор списку повністю контролює набір передплатників та може слідкувати за вмістом повідомлень. Кожен список розсилок ведеться якоюсь організацією і вона повністю контролює список, на відміну від новин Usenet, які не належать нікому і менш керовані.
   * По-третє, для роботи із списком розсилки досить доступу до електронної пошти, і передплатниками можуть бути люди, які не мають доступу до новин Usenet або яких-небудь груп цих новин.
   * По-четверте, такий спосіб передачі повідомлень може бути просто швидшим, оскільки повідомлення передаються напряму абонентам, а не по ланцюжку між серверами Usenet. Проте, порівнюючи списки розсилки та новини Usenet, потрібно відмітити, що часто групи Usenet можуть також бути доступними через списки розсилки і іншими способами, наприклад, через WWW. Це означає, що користувач може обрати спосіб роботи, який найбільш для нього зручний.

Списки розсилки можуть бути використані в таких цілях:

   * одностороння розсилка новин (як правило від однієї адреси усім іншим);
   * дискусія між учасниками.

Ситуації, коли застосовують списки розсилки як адекватний засіб вирішення поставлених задач, досить характерні.

   * По-перше, організації часто створюють списки розсилки для оповіщення своїх клієнтів, користувачів своїх продуктів чи просто зацікавлених осіб про випуск нових продуктів, комерційних пропозиціях, різних новинах компанії і т. д. Наприклад, видавництво O`Reilly & Associates має список розсилки, з якого можна дізнатися про вихід нових книг видавництва. Такі списки стають все більш популярні.
   * Друга ситуація, коли потребуються створення списку розсилок — коли обговорюється якесь питання, яке дуже специфічне і цікавить надто малу кількість людей для того, щоб заводити для нього відповідну групу в новинах Usenet.
   * По-третє, списки розсилки часто заводяться віртуальними робочими групами — людьми, які живуть у різних точках планети, але працюють над однією проблемою. Зокрема, деякі книги вищезгаданого видавництва були написані групою авторів, які ніколи не зустрічалися у реальному житті і спілкувалися винятково через список розсилок.

Списки розсилки мають і певні недоліки та складнощі. Якщо користувач передплатив декілька доволі активних списків, то настане такий момент, коли поштова скринька буде заповнена листами із списків розсилки, в результаті чого особисті листи, які цікавлять користувача в першу чергу загубляться. Для того, щоб не виникало такої проблеми, потрібно скористатися програмою, яка розсортовує листи із списків розсилки в окремі папки в момент отримання пошти — як правило, такі листи можна впізнати за їх заголовками.

Групи новин (в основному, Usenet)

Файлообмінні мережі

Файлообмінна мережа — сукупна назва мереж для сумісного використання файлів.

Часто в основі файлообмінних мереж лежать однорангові комп'ютерні мережі, засновані на рівноправ'ї тих, хто бере участь в обміні файлами, тобто кожен учасник одночасно є і клієнтом, і сервером Принципи роботи

Основні принципи роботи файлообмена полягають в наступному: користувач викачує програму до себе на комп'ютер; дає доступ іншим користувачем до частини своїх ресурсів (цей процес називається «расшаріванієм», англ. sharing); у кожній такій програмі присутній пошук, який шукає ресурси, викладені на комп'ютерах інших користувачів для вільного викачування. Будь-який користувач, використовуючи пошук, може знайти на комп'ютері будь-якого іншого користувача ті ресурси, які він виклав у вільний доступ, і безоплатно викачати їх. А оскільки кількість користувачів таких файлообмінних програм обчислюється сотнями тисяч, а іноді навіть мільйонами, користувач напевно знайде файл, що цікавить його. Ця технологія отримала назву P2P (pear to pear), в призлизному перекладі — децентралізована.

Типи організації файлообмінних мереж

Централізовані мережі

Не дивлячись на те, що кожен учасник файлообмінної мережі є і клієнтом і сервером, необхідна інфраструктура для об'єднання розрізнених клієнтів між собою у визначене співтовариство. У централізованих файлообмінних мережах службову інформацію зберігають сервери індексацій.

Перевагою такої мережі є відносна простота її програмування та невеликий об'єм службової інформації, що передається на сервери. Закриття мереж Napster і WINMX показало ненадійність централізованих файлообмінних мереж. Сервери індексацій можуть бути відключені з різних причин (технічний збій, розорення компанії, що ним володіє, судове рішення). У такому разі мережа перестає функціонувати. До централізованих мереж відноситься Direct Connect. Централізовані мережі

Не дивлячись на те, що кожен учасник файлообмінної мережі є і клієнтом і сервером, необхідна інфраструктура для об'єднання розрізнених клієнтів між собою у визначене співтовариство. У централізованих файлообмінних мережах службову інформацію зберігають сервери індексацій.

Перевагою такої мережі є відносна простота її програмування та невеликий об'єм службової інформації, що передається на сервери. Закриття мереж Napster і WINMX показало ненадійність централізованих файлообмінних мереж. Сервери індексацій можуть бути відключені з різних причин (технічний збій, розорення компанії, що ним володіє, судове рішення). У такому разі мережа перестає функціонувати. До централізованих мереж відноситься Direct Connect. Частково децентралізовані (гібридні) мережі

Поєднуючи швидкість централізованих мереж і надійність децентралізованих, використовуються гібридні схеми, в яких використовуються незалежні індексації сервери, що постійно синхронізують інформацію між собою. Таким чином, при виході з ладу одного з них, мережа продовжує функціонувати. До частково децентралізованих файлообмінних мереж відносяться eDonkey2000 OpenNap

Електронні платіжні системи

Вступ

1. Умови проведення електронних платежів.

Перш ніж розглянуті умови проведення електронних платежів, введемо декілька визначень. Банк-емітент (банк покупця) — випускає (емітує) картки, відкриває клієнтові рахунок, пов’язаний з карткою, проводить авторизацію платежів картками (підтверджує, що на рахунку є гроші) та здійснює переведення грошей з карткового рахунка клієнта на рахунок банка-екваєра. Банк-екваєр (банк продавця, розрахунковий банк) — банк, з яким пов’язаний електронний магазин, здійснює розрахунки з магазином по операціях, що проходять з участю кредитних карток. (В ньому може бути відкритий Merchant Account — рахунок продавця — підтвердження згоди банку брати платежі по пластикових картках від цього продавця.) Зазвичай банк-екваєр працює з певним процесинговим центром. Електронні гроші (e-money, e-cash) — це послідовність чисел або файли, які відіграють роль грошей і розміщуються на електронних носіях. Інтернет-банкінг (Internet-banking) — системи надання банківських послуг через Інтернет. Можуть забезпечувати як інформаційні послуги, так і здійснення платежів та ін. Інтернет-брокеридж — послуга, що надається інвестиційним посередником (брокером) і дозволяє клієнту здійснювати купівлю-продаж цінних паперів або валюти в реальному часі через мережу Інтернет. Інтернет-платіжна система — електронна платіжна система, що забезпечує розрахунки між суб’єктами електронної комерції через Інтернет. Зазвичай має авторизаційний сервер (платіжний шлюз), основною функцією якого є авторизація платіж¬ного засобу. Працює лише з певним переліком банків (може бути замкнута на один банк). Інтернет-страхування — це комплекс взаємин страхової компанії і клієнта, що виникають у процесі продажу продукту страхування, його обслуговування і виплати страхового відшкодування, використовуючи технології мережі Інтернет. Інтернет-трейдинг (E-trading, I-trading) — діяльність з управління інвестиціями через Інтернет. Процесинговий центр — створюється емітентами пластикових карток (банками) та їх об’єднаннями, дозволяє здійснювати авторизацію платежів по певних типах кредитних карток. Для того щоб продавець міг подати в процесинговий центр запит на авторизацію, він повинен укласти договір на обслуговування або з банком-учасником платіжної системи або з самим процесинговим центром. Смарт-картка (smart — інтелектуальна, або розумна) — пластикова картка на якій замість магнітної смуги розміщена мікросхема. Може зберігати інформацію та виконувати операції з обробки інформації. Смарт-картка, призначена для електронних розрахунків, зберігає в пам’яті електронні гроші. Смарт-карт-ридер (PC card reader) — пристрій, призначений для зчитування інформації зі смарт-карт, встановлюється на комп’ютері власника, уможливлює використання смарт-картки для Інтернет-платежів.

Платіжна система Internet- система проведення розрахунків між фінансовими установами, бізнес-організаціями і Internet-користувачами в процесі купівлі/продажу товарів і послуг через Internet. Саме платіжна система дозволяє перетворити службу по обробці замовлень або електронну вітрину в повноцінну крамницю з усіма стандартними атрибутами: вибравши товар або послугу на сайті продавця, покупець може здійснити платіж, не відходячи від комп'ютера.

В системі електронної комерції платежі вчиняються при дотриманні низки умов: - конфіденційність: при проведенні платежів через Internet покупець бажає, щоб його дані (наприклад, номер кредитної картки) були відомі тільки установам, які мають на це законне право; - збереження цілісності інформації: інформацію про купівлю ніхто не в змозі змінити; - аутентифікація: покупці і продавці повинні бути впевнені, що всі сторони, що беруть участь в правочині, є тими, за кого вони себе вдають; - багатоваріантність засобів оплати: можливість оплати будь-якими доступними покупцю платіжними засобами; - - авторизація: процес, під час якого вимога на проведення трансакції схвалюється або відхиляється платіжною системою. Ця процедура дозволяє визначити наявність коштів у покупця; - гарантії ризиків продавця: здійснюючи торгівлю в Internet, продавець потерпає від безлічі ризиків, пов'язаних з відмовами від товару і несумлінністю покупця. Величина ризиків повинна бути узгоджена з провайдером платіжної системи й іншими установами, включеними до торгівельних ланцюжків, шляхом спеціальних угод; - збереження таємниці; - мінімізація плати за трансакцію: плата за обробку трансакцій замовлення і оплати товарів входить до їх вартості, тому зниження ціни трансакції збільшує конкурентоспроможність продавців. Важливо відзначити, що трансакція повинна бути оплачена в будь-якому випадку, навіть при відмові покупця від товару.

2. Класифікація і характеристика платіжних систем Інтернету.

Усі платіжні Internet-системи за наявною схемою платежів можна поділити на: дебетові (які працюють з електронними чеками і цифровою готівкою) та кредитні (які працюють з кредитними картками).

Інтернет-радіо

Интернет-радио

Интернет-радио - це, як не дивно, радіомовлення в Інтернеті. Більшість найвідоміших радіоканалів що віщають в Інтернеті просто ретранслюють програми ефірних радіостанцій, але зустрічаються серед них і багато каналів повністю незалежних від традиційних засобів передачі сигналу. Вони транслюють свої програми тільки в Інтернеті. Як і звичайне ефірне радіо, радіо в Інтернеті охоплює широкий спектр інтересів різних груп і співтовариств. У програмах різних каналів присутня музика безлічі стилів і напрямів, інформаційні випуски, розважальні шоу, розмови про культуру і ісськустве, прогнози погоди, гороскопи і інші програми складові “джентельменській″ набір більшості сучасних радіоканалів. Вещание в Інтернеті має свої переваги і недоліки. Серед переваг потрібно відзначити можливо звернутися до улюбленого радіоканалу практично з будь-якої точки миру. Наприклад, слухати яку-небудь австралійську програму радіо в Інтернеті цілком можливо з Європи або Америки. Це робить інтернет-радіо популярним серед іммігрантів і людей, які не мають якісного обслуговування місцевих ефірних радіостанції.

Недоліки

Среди недоліків - велике споживання інтернет-трафіку і вимоги до більш-менш високої швидкості передачі даних. Йдучи назустріч слухачам, більшість станцій Інтернет-радіо передають сигнал в декількох режимах, що розрізняються за якістю звуку і швидкості передачі даних. Залежність прямо пропорційна - ніж менша швидкість передачі сигналу - тим гірше звук. В технологической основе системы лежит три элемента:

  • 1.Станция — генерирует аудиопоток (либо из списка звуковых файлов, либо прямой оцифровкой с аудио карты, либо копируя существующий в сети поток) и направляет его серверу. (Станция потребляет минимум трафика, потому что создаёт один поток)
  • 2.Сервер (повторитель потока) — принимает аудиопоток от станции и перенаправляет его копии всем подключенным к серверу клиентам, по сути является репликатором данных. (Трафик сервера пропорционален количеству слушателей + 1)
  • 3.Клиент — принимает аудиопоток от сервера и преобразует его в аудиосигнал, который и слышит слушатель интернет-радиостанции. Можно организовывать каскадные системы радиовещания, используя в качестве клиента повторитель потока. (Клиент, как и станция, потребляет минимум трафика. Трафик клиента-сервера каскадной системы зависит от количества слушателей такого кли

Багато хто пророкував смерть телебаченню і радіо - адже Світова павутина являла собою новий унікальний по зручності і обхвату джерело інформації. Але на цей раз лжепророки помилилися - інтернет розрісся до небачених масштабів, а телебачення і радіо як і раніше живі.

Інтернет-телебачення

Телебачення міжмережевого протоколу (англ. Internet Protocol Television, скорочено IPTV) - система, що використовує двосторонній цифровий сигнал радіопередачі, який передається через кабельну мережу за допомогою широкосмугового підключення. Воно базується на декодуванні відео IP і перетворення його в стандартні телевізійні сигнали.

Інтернет-телебачення вийшло на новий рівень розвитку. Якщо до недавнього часу воно здавалося простому користувачу дивним, то тепер інтернет-телебачення набуває колосальних масштабів. Користувачів спокушають великий вибір можливостей застосування телевізійного контенту, які до останнього часу були практично нездійсненні на традиційному телебаченні.

Споживча модель в INTERNET-TV

Споживча модель і модель віщання в INTERNET-TV істотно відрізняється від інших концепцій. Модель INTERNET-TV відкрита для будь-якого суб’єкта-утримувача має рацію, тому що вона заснована на моделі, що існує у Веб: кожен може опублікувати інформацію, яка глобально доступна. Видавцем може стати як традиційна теле- або кінокомпанія, так і любитель. В моделі INTERNET-TV у видавця є прямий канал комунікації із споживачем, незалежно від Інтернет-провайдера або кабельного оператора. Підхід INTERNET-TV виявляється настільки незалежним від призначеного для користувача устаткування, наскільки це взагалі можливо. Доступ споживача до ТБ не обмежений його телевізором у вітальні. Завдяки відкритим стандартам і форматам, у INTERNET-TV може бути таке ж майбутнє, яке у Веб сьогодні.

Інтернет-телебачення є ідеальною платформою для маркетингу і розповсюдження медіа-продукції. Крім того, Інтернет сприяє появі розподіленого середовища для спільної роботи і створення медіа-продукції. Можлива поява Интернет-медиа-колективів і open-source проектів - від розважальних до інформаційних програм

Можливості інтернет-телебачення

IPTV система дозволяє реалізувати:

  • Управління пакетом передплати кожного користувача
  • Захист змісту телебачення на будь-якому рівні
  • Трансляцію каналів у форматі MPEG-2, MPEG-4
  • Перегляд телевізійних програм
  • Функцію реєстрації телевізійних передач
  • Пошук минулих телевізійних передач для перегляду
  • Функцію паузи для телеканалу в режимі реального часу
  • Індивідуальний пакет телеканалів для кожного користувача

Online TV

Интернет тб - це унікальна можливість дивитись онлайн тб зі всього світу в прямому ефірі через інтернет, тепер вам не потрібно встановлювати супутникові тарілки і декодери, вам досить всього лише мати доступ в інтернет і там відкриється можливість дивитись інтернет-телебачення в онлайн.

IP-телефонія

ІР-телефонія (що це таке?)

Стрімкий розвиток Internet-технологій привів до появи безлічі додаткових сервісів. Одним з таких сервісів є IP-телефонія і за твердженням багатьох джерел вона скоро витіснить традиційну телефонію. Під IP-телефонією розуміється технологія, що дозволяє використовувати Internet для ведення міжнародних і міжміських телефонних розмов, а також передачі факсів в режимі реального часу.

IP-телефонія об'єднує телефонні мережі і мережі передачі даних в єдину комунікаційну мережу, яка пропонує могутній і економічний засіб зв'язку.

У чому відмінність IP-телефонії від звичайної телефонії?

У звичайному телефонному дзвінку підключення між обома співрозмовниками встановлюється через телефонну станцію виключно з метою розмови. Голосові сигнали передаються по певних телефонних лініях, через виділене підключення. При запиті ж по Internet, стислі пакети даних поступають в Internet з адресою призначення. Кожен пакет даних проходить власний шлях до адресата, по різних маршрутах. Для адресата, пакети даних перегруповуються і декодуються в голосові сигнали оригіналу.

Чому IP-Телефонія коштує дешевше?

Звичайні телефонні дзвінки вимагають розгалуженої мережі зв'язку телефонних станцій, зв'язаних закріпленими телефонними лініями, підведення волоконно-оптичних кабелів і супутників зв'язку. Високі витрати телефонних компаній приводять для нас до дорогих міжміських розмов. Виділене підключення телефонної станції також має багато надмірної продуктивності або час простою протягом мовного сеансу.

ІР-Телефония частково грунтується на існуючій мережі закріплених телефонних ліній. Але головне, вона використовує саму передову технологію стиснення наших голосових сигналів, і повністю використовує місткість телефонних ліній. Тому пакети даних від різних запитів, і навіть різні їх типи, можуть переміщатися по одній і тій же лінії в один і той же час

Переваги

1. Висока якість, що набагато перевершує аналогові телефонні лінії.

2. Економія за рахунок зниження витрат: значно скорочується вартість міжнародних розмов. Низькі тарифи на розмови між абонентами усередині мереж «СвітLAN» та «ВізорNET». Відсутня плата за з’єднання. Можливість безкоштовно користуватися в своєму офісі голосовою поштою, перенаправленням дзвінків і багатьма іншими голосовими послугами. Помітна економія в порівнянні з традиційною телефонією.

3. Мобільність. Для деяких компаній характерні часті переміщення робочих місць співробітників з своїми телефонними номерами. Це пов'язано з додатковими витратами робочого часу техніків і матеріалів на перекомутацію номеру. При використанні IP-телефонії користувачі самостійно реєструють свої телефони в мережі компанії і при переїзді не потрібно ніяких змін в конфігурації устаткування. IP-телефонія доступна з будь-якої точки світу де є Інтернет, причому за однаковими тарифами.

4. Ви можете отримати необмежену кількість луцьких, нововолинських та інших номерів незалежно від місця знаходження офісу. За бажанням клієнта може бути організований багатоканальний телефонний номер.

5. Відкриття нового офісу. При створенні філіалу головної компанії потрібно було придбати АТС, прокласти телефонну мережу, підключити її до АТС. З використанням IP-телефонії достатньо тільки підключитися до Internet.

6. Економія на техперсоналі і лініях зв'язку. Традиційно служба зв'язку і IT відділ - різні логічні і фізичні одиниці в структурі компанії. При використанні IP-телефонії телефонна мережа адмініструється мережевим або системним адміністратором і самими користувачами (у потрібних межах) через WEB браузер. Відпадає потреба в прокладенні окремої телефонної мережі, оскільки використовується одна IP мережа для голосу і даних.

7. Підвищення якості передачі факсового повідомлення. Оскільки, по суті, факсове повідомлення - потік цифрових даних, а в технології VоIP дані передаються в цифровому вигляді, тому при передачі повідомлень факсом знижується навантаження на канали і підвищується якість.

8. Легкість переходу: Клієнти Візора самі вибирають темпи поступового переходу до IP зв'язку. Політика Візора відносно призначених для користувача пристроїв дозволяє рухатися поетапно, одночасно захищаючи вже зроблені інвестиції в АТС.

9. Безпека: захист зв'язку між кінцевими пристроями при кожному IP-дзвінку.

10. Передова технологія. Не стійте на шляху технічного прогресу.

Якість

Якість зв'язку можна оцінити наступними основними характеристиками:

1. рівень спотворення голосу;

2. частота "зникання" голосових пакетів;

3. час затримки (між вимовленням фрази першого абонента і моментом, коли вона буде почута другим абонентом).

Втрачені пакети в IP -телефонії порушують мову і створюють спотворення тембру. У існуючих IP -мережах всі голосові кадри обробляються як дані. При пікових навантаженнях і перевантаженнях голосові кадри відкидатимуться, як і кадри даних. Проте кадри даних не зв'язані з часом і відкинуті пакети можуть бути успішно передані шляхом повторення. Втрата голосових пакетів, у свою чергу, не може бути заповнена у такий спосіб і в результаті відбудеться неповна передача інформації. Передбачається, що втрата до 5% пакетів непомітна, а понад 10-15% — недопустима. Причому дані величини істотно залежать від алгоритмів компресії/декомпресії.

Послуги сервісу ІР-телефонії

• дешеві дзвінки за кордон;

• дзвінки з будь-якого телефону, навіть з відключеною «8»;

• контроль стану Вашого рахунку;

• послуга АВН (доступ до оператора з фіксованого номеру телефону без постійних наборів Номера рахунку та ПІН-коду);

• служба голосового меню;

• повна статистика дзвінків;

• можливість поповнення рахунку за допомогою карток зв’язку «Візор 3 в 1».

Системи обміну повідомленнями

Програми миттєвого обміну повідомленнями (англ. Instant messenger, IM)— це програми для обміну повідомленнями через Internet в режимі реального часу за допомогою служби миттєвих повідомлень (Instant Messaging Service, IMS). Ці програми використовують передачі текстових повідомлень, різних файлів, зображень, звуків, музики, відео, тощо. Також за допомогою них можна вести відеоконференції, спільно грати у онлайн-ігри, малювати, працювати.

Загальний огляд

Відкриті вікна месенджера qip
Миттєвий обмін повідомленнями - це спосіб негайно зв’язатися зі співрозмовниками за допомогою Інтернету. Обмін повідомленнями в реальному часі надає змогу спілкуватися негайно, не чекаючи, доки співрозмовник перевірить свою електронну скриньку. Це дуже простий спосіб спілкування: просто вводити потрібні повідомлення у спільне для 2 чи більше співрозмовників вікно. Іншою відмінністю між миттєвим обміном повідомленнями і електронною поштою є те, що у службах миттєвого обміну повідомленнями можно бачити присутність тих, з ким потрібно поспілкуватись, тобто те, чи з’єднано їх програми обміну повідомленнями з мережею. Миттєве повідомлення з’явиться на екрані співрозмовника майже негайно після його надсилання.

Кожна система миттєвого обміну повідомленнями повинна мати наступні складові:

  1. Система ідентифікації (адресації) клієнтів.
  2. Система обліку стану клієнтів (хто є підключений а хто ні)
  3. Система доставки повідомлень (зазвичай передає повідомленя через компьютерні мережу, але може наприклад безпосередьно до іншого користувача на тому самому компьютері)

Система ідентифікації клієнтів IM

У безсерверних протоколів виникають проблеми ідентификації співрозмовника. Для точної ідентифікації вони можуть використовувати лише фізичний мережовий адрес (IP), а це не дуже зручно, так як на одному комп’ютері може бути декілька користувачів. Для вирішення цієї проблеми і були створені серверні протоколи, у яких видиляється сервер, який веде облік користувачей. На сервері потрібно зареєструватися використовуючи ідентифікатор та пароль. Ідентифікатори користувачів це зазвичай використовується або номер, або спеціальне ім’я користувача .

Інформація про користувачів IM

Відома іконка ICQ
Майже всі IM-програми дозволяють вносити в свій профіль інформацію про анкетні дані, інтереси, тощо. Найпоширеніші поля:
  • Нік
  • Справжнє імя
  • Фото користувача або зображеня (аватара)
  • Адреса
  • Дата народженя та вік
  • Інтереси
  • Опис про себе
  • Контактна інформація (email, номера телефонів та інше)

Стани користувачів IM

У програмах миттєвого обміну повідомленнями зазвичай використовується так званий стан. Стан клієнтів у месенджерах має більш розширене призначення і називається статусом.
  • Online — доступний
  • Away — відійшов від комп'ютера (довго не працював)
  • N/A (Not available) — не доступний
  • Occupied — зайнятий
  • Do not disturb — не турбувати
  • Invisible — невидимий
  • Offline — відключений

Основні IM-програми

FTP-сервери

Робота з файлами засобами FTP-сервера

В Iнтернеті зберігається величезна кількість файлів, і для їх збереження використовуються спеціальні FTP-сервери. Деякі з них відкриті для вільного доступу, їх часто називають анонімними серверами. інші доступні лише для обмеженого кола зареєстрованих користувачів, і потребують при під'єднанні уводу ідентифікатора і пароля. Навряд чи можна відшукати комерційну версію програми на FTP-сервері, але тестові версії програм, а також програми, що розповсюджуються вільно, там можна знайти. Розрізняють два види програм, які можна, не порушивши законів про авторське право, скопіювати через Iнтернет: 1.Вільно-розповсюджувані програми (freeware). Програми цього типу розповсюджуються безкоштовно, деколи за певних умов. Наприклад, користувач зобов'язаний скопіювати пакет повністю, а не частково. 2.Умовно-безкоштовні програми (shareware). Дані програми розповсюджуються безкоштовно, і їх можна спробувати в роботі, але для законного використання цих програм потрібно заплатити деяку невелику суму. Для доступу до цих файлів потрібно знати їх повні адреси, які мають такий загальний вигляд: <назва сервера>/<повний шлях до файлу>/<назва файлу>. Щоб одержати файли з Iнтернета, використовують універсальні програми, типу Internet Explorer або Netscape Navigator, але в деяких випадках зручніше користуватися спеціальною програмою для передачі файлів. Pозглянемо одну з програм такого типу CuteFTP,яка дозволяє автоматизувати пошук файлів на FTP-сереверах.

IRC

До служб Інтернету відносяться

   -Веб
   -Веб-форуми
   -Блоги
   -Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)
   -Інтернет-магазини
   -Інтернет-аукціони
   -Електронна пошта та списки розсилки Групи новин (в основному, Usenet)
   -Файлообмінні мережі
   -Електронні платіжні системи
   -Інтернет-радіо
   -Інтернет-телебачення
   -IP-телефонія
   -Системи обміну повідомленнями
   -FTP-сервери
   -IRC