Проект з ОІ та ІКТ і Зоології: "Плоскі черви" - №15 ПГФ, 2018

Зміст

1 Плоскі черви
2 Ідея проекту
3 Автор проекту
4 Матеріали проекту
- 4.1 Інтернет ресурси проекту
- 4.2 Додаткові матеріали проекту
5 Результати проекту

Плоскі черви

Тип Плоскі черви. Загальна характеристика, різноманітність

Переважна більшість плоских червів веде паразитичний спосіб життя. Вільноживучі черви трапляються в морських і прісних водоймах і значно рідше — на суходолі, у вологому ґрунті. Розміри плоских червів від 0,5 мм до 30 м (паразити в кишечнику китів).

Відомо близько 12 тисяч видів плоских червів.

Плоскі черви — білатерально-симетричні тварини з чітко визначеним головним кінцем. У них розрізняють черевний та спинний боки. У процесі ембріонального розвитку у плоских червів закладаються три зародкових листки — екто-, енто- та мезодерма. За рахунок мезодерми формуються мускулатура, статева система, а також недиференційована сполучна тканина — паренхіма, що заповнює всі проміжки між внутрішніми органами.

Характерною ознакою плоских червів є наявність у них шкірно-м’язового мішка. Він складається з одношарового шкірного епітелію та кількох шарів м’язів. Безпосередньо під шкірно-м’язовим мішком залягає паренхіма, що заповнює всі проміжки між внутрішніми органами. Паренхіма виконує функцію опори, служить місцем накопичення і транспорту поживних речовин та продуктів життєдіяльності.

Травна система більшості вільноживучих і деяких паразитичних (сисуни) плоских червів примітивна, складається з передньої кишки (глотки) і середньої, часто сильно розгалуженої, кишки, що закінчується сліпо. Неперетравлені рештки їжі викидаються назовні через рот. У деяких паразитичних плоских червів (ціп’яки) травна система редукована. Вони всією поверхнею тіла всмоктують уже перетравлені організмом-хазяїном поживні речовини з його кишечника.

Дихальна і кровоносна система відсутні. У вільноживучих організмів газообмін відбувається через шкіру, тоді як для паразитичних форм характерне безкисневе дихання.

У плоских червів уперше з’являється видільна система протонефридіального типу.

Нервова система у більшості плоских червів ортогонального типу — від мозкового ганглія, що розташований на передньому кінці тіла, відходять поздовжні стовбури, що з’єднуються між собою кільцевими перемичками.

Органи чуття представлені переважно шкірними сенсилами, які сприймають механічні та хімічні подразнення. Деякі вільноживучі плоскі черви мають очі та статоцисти — органи рівноваги.

Для плоских червів характерне статеве розмноження. За незначним винятком вони є двостатевими тваринами — гермафродитами. Характерною ознакою (особливо паразитичних форм) є надзвичайно велика плодючість. Розвиток у вільноживучих видів здебільшого прямий (відсутня личинкова стадія), у паразитичних — зі складним перетворенням та зміною хазяїнів (одного чи декількох).

Тип Плоскі черви включає кілька класів: Війчасті черви (вільноживучі), Сисуни та Стьожкові черви (паразити людини та тварин). Найважливіші в практичному аспекті такі паразитичні плоскі черви: печінковий, котячий, ланцетоподібний сисуни, стьожак широкий, ціп’яки, ехінокок. Людина заражається паразитичними червами різними шляхами: через брудні руки, через забруднену яйцями чи личинками їжу або питну воду, при споживанні фінозного м’яса тощо. Для профілактики захворювань, спричинених паразитичними червами, велике значення має дотримання особистої гігієни, загальних гігієнічних правил при споживанні їжі та води, належна кулінарна обробка м’яса та риби.