Проект з ОІ та ІКТ і Зоології: "Двостулкові молюски" - група №16 ПГФ, 2018

Зміст

1 Двостулкові молюски
2 Нервова система
3 Розмноження і розвиток
4 Значення
5 Ідея проекту
6 Автор проекту
7 Матеріали проекту
- 7.1 Інтернет ресурси проекту
- 7.2 Додаткові матеріали проекту
8 Результати проекту
9 Категорії

Двостулкові молюски

Більшість двостулкових молюсків пересувається за допомогою клиноподібної ноги. Деякі, наприклад, морський гребінець, різко закриваючи черепашку, виштовхують воду з мантійної порожнини й одержують поштовх у протилежну сторону. Відсутність голови, спрощення ротового апарату і малорухливий спосіб життя двостулкових зумовили слабкий розвиток органів чуття. Мешкає в стоячих або поволі поточних водах, повзає по мулистому або піщаному ґрунту.

Тіло молюска двосторонньо-симетричне, покрите черепашкою, що складається з двох стулок, сполучених між собою еластичною зв'язкою і м'язами — замикачами. Завдяки скороченню м'язів стулки закриваються. Коли м'язи розслаблені, стулки залишаються напіввідкритими унаслідок натягнення зв'язок. Черепашка молюска завдовжки до 20 см., утворюється в результаті секреції клітин мантії, звичайно тонкостінна, всередині з перламутром. Голова редукована, і тіло складається з тулуба й ноги. Замкових зубів немає (звідси назва). Нога сильно сплюснута з боків і служить не тільки для повзання, але й для риття піску або мула. Швидкість пересування беззубки — 20-30 см/год.

Нервова система

Складається з трьох пар нервових вузлів, які пов'язані між собою нервовими волокнами. Органи чуття у двостулкових молюсків розвинені досить слабо. Щупальця та очі на передньому кінці тіла відсутні. Іноді очі розташовані по краю мантії або по краях сифонів. Є органи рівноваги, дотику й хімічного чуття. Кровоносна система складається з серця, розташованого на спинній стороні тіла й судин, які виходять із нього, з них кров виливається в щілини між внутрішніми органами. Дихання здійснюється за допомогою зябер, які знаходяться в мантійній порожнині. Живиться малорухлива беззубка пасивно. Мантія її, зростаючись на задньому кінці тіла, утворює два сифони: ввідний (нижній, зябровий), і вивідний (верхній, клоачний). Через зябровий сифон вода поступає в мантійну порожнину і омиває зябра, чим забезпечується дихання. З водою приносяться різні найпростіші, дрібні рачки, одноклітинні водорості, залишки відмерлих рослин. Відфільтровані харчові частинки потрапляють у травну систему через ротовий отвір у стравохід, потім у шлунок і кишечник, де піддаються дії ферментів. У беззубки добре розвинена трилопатева печінка, протоки якої впадають у шлунок.

Розмноження і розвиток

Переважна більшість двостулкових роздільностатеві, проте відомі й гермафродити (устриці). Запліднення зовнішнє. Чоловічі статеві клітини з мантійної порожнини самців виходять через сифон у воду, а потім з водою потрапляють до мантійної порожнини самок, де і відбувається запліднення яєць. Таке запліднення можливе лише за умови тісних скупчень молюсків. У більшості двостулкових розвиток відбувається з перетворенням. Із заплідненої яйцеклітини розвивається планктонна личинка, яка сприяє розселенню виду. В деяких прісноводних двостулкових (жабурниці, перлівниці) утворюється личинка, розвиток якої відбувається у шкірі риб. З личинки формується маленький молюск, який через розриви у шкірі випадає на дно. Паразитизм личинок двостулкових на рибах забезпечує розселення молюсків вверх і вниз за течією річки.

Значення

Двостулкові є важливими ланками в ланцюгах живлення. Дорослих двостулкових споживають морські зірки, хижі черевоногі та головоногі молюски, риби, птахи, ссавці. Личинками двостулкових живляться всі планктонні фільтруючі організми. Двостулкові є найефективнішими фільтраторами, які очищають воду. Практичне значення зумовлене тим, що багато їх видів людина здавна споживає як висококалорійну та смачну їжу (устриці, мідії, морські гребінці) і як корм для домашніх тварин. Двостулкових широко застосовують як промислову сировину. Черепашки та перли деяких молюсків використовують для виготовлення ювелірних прикрас та інкрустаційних робіт, з деяких видів молюсків Середземного моря одержують цінний барвник — пурпур. Проте деякі види молюсків приносять шкоду людині, наприклад, прісноводний молюск дрейсена, яким обростають днища суден і тим уповільнюють їх хід; оселяючись у турбінних решітках електростанцій, у трубах водопроводів, він перешкоджає їхній роботі. Серед двостулкових є й проміжні хазяї паразитичних плоских червів.