Правила набору тексту27.07

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук

ПРАВИЛА НАБОРУ ТЕКСТУ2707

  • робити хоча б один пробіл між словами;
  • розділовий знак не відривати від слова, за яким він стоїть (між ними не повинен стояти “пробіл”);
  • після кожного розділового знаку ставити "пробіл";
  • після відкриваючих дужок або лапок зразу писати текст;
  • закриваючі дужки або лапки писати зразу за текстом;
  • до і після дефісу не ставити пропуск (який-небудь);
  • до і після тире ставити "пробіл" (книга — джерело знань).
  • Для переходу на початок наступного рядка натискати клавішу Enter.

Правила набору тексту для форматів А4 та А5 (parhetka)

11parheta.jpg









Правила набору тексту у вигляді презентації (parhetka)

12parheta.pdf












Медіатекст — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації.

Автенти́чний те́кст — офіційний текст міжнародного договору, підписаний уповноваженими на те представниками і скріплений печатями відповідних держав, або текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу. У заключних статтях договору, складеного двома або кількома мовами, звичайно вказується, який його текст автентичний.

Мегатекст — це термін, що застосовується письменниками у фантастичних творах для опису підґрунтя певного сюжету, тропів, зображень, що мають бути описані в певному фантастичному творі.

Стереотекст — поєднання різномовних текстів для повнішого представлення одного комплексу ідей. У ньому використовуються можливості різних мов для втілення однієї ідеї або образу. Цей вид тексту, як правило, складається з двох або кількох паралельних текстів, які трактують один предмет і є вільними перекладами один одного.

Структура тексту — поняття, формулювання якого знаходиться у розвитку. Структура є природною властивістю тексту, це означає, що будь-яка теорія, яка прагне адекватно його описати, повинна відобразити його структурність.

Парале́льний текст (бітекст)– це текст однією мовою разом з його перекладом на іншу мову.

Прецедентний текст — певний текст, зображення чи мелодія, які відомі певній спільноті — та для нагадування (використання) яких достатньо цитати, алюзії, натяку.

Тип те́ксту — це центральне поняття лінгвістики тексту і загальної теорії тексту. У широкому сенсі це певна обмежена сукупність текстів, що об'єднані особливими спільними ознаками на різних структурних рівнях тексту, на рівні семантики, змісту, особливостей побудови, ситуативних параметрів та комунікативної функції.

ЛІНГВІ́СТИКА ТЕ́КСТУ – галузь мовознавства, що вивчає структурно-граматичні, се­мантико-змістові, комунікативно-прагматичні, семіотичні властивості тексту, його категорійні ознаки, закономірності структурної організації, зв’язки з іншими текстами, а також процеси ство­рення, сприймання й інтерпретації тексту.

Текстологія— історично-філологічна дисципліна, що вивчає пам'ятки писемності, твори літератури і фольклору для критичної перевірки і встановлення на підставі наявних варіантів автентичності текстів.

Lorem ipsum— класичний варіант умовного беззмістовного тексту, що вставляється в макет сторінки.