Навчальний курс "Фітоценологія" ПГФ

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук

Назва курсу

Фітоценологія


Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:

0401 Природничі науки

спеціальність: 8.04010201 Біологія*


01 Освіта (Освітньо-професійна програма)

спеціальність: 014 Середня освіта. Біологія

Додаткова спеціальність: 014 Середня освіта. Хімія

Мета та завдання навчального курсу

Мета навчальної дисципліни: Метою навчального курсу «Фітоценологія» є ознайомити студентів із закономірностями організації фітоценозів та факторами, які впливають на їх організацію, ознаками рослинного угруповання та їх динамікою, основними підходами до класифікації рослинності, класифікацією по домінантах та еколого-флористичною класифікацією (система Браун-Бланке), короткою характеристикою вищих одиниць (класів і порядків) рослинності України. Завдання навчальної дисципліни: Теоретичні – сформувати у студентів систему знань про теоретичні положення і закономірності фітоценології, флористичні і ценотичні особливості фітоценозів, їх динаміку, основні підходи до класифікації рослинних угруповань, еколого-флористичну класифікацію (систему Браун-Бланке), характеристику вищих одиниць (класів і порядків) рослинності України. Практичні – виробити у студентів навички виділяти фітоценози, досліджувати їх динаміку, використовувати основні підходи до класифікації рослинних угруповань, еколого-флористичну класифікацію (систему Браун-Бланке), вміти класифікувати фітоценози.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: ЗНАТИ: • принципи організації рослинних організмів в рослинні угруповання та систему взаємозв’язків всередині рослинних угруповань. • головні структурно-функціональні ознаки фітоценозів. • закономірності взаємозв’язків між фітоценозами та їхнім середовищем існування, давати загальну характеристику провідних факторів середовища. • принципи та головні сучасні методи класифікації фітоценозів, принципи номенклатури виділених одиниць класифікації, мати уявлення про сучасні визнані школи класифікації рослинності та найбільш розповсюджені синтаксономічні зведення. • закономірності розвитку рослинного покриву. • закономірності природно-географічного розподілу рослинності. • особливості застосування геоботанічних досліджень та їхніх результатів в інших наукових напрямках, в природоохоронній справі, а також у виробництві та інших галузях господарської діяльності.

УМІТИ: Конструктивні уміння: • у польових умовах, за стандартними геоботанічними методиками, виконувати повний геоботанічний опис фітоценозів основних типів та класів рослинності України. • проводити детально-маршрутні геоботанічні дослідження території для встановлення усіх основних синтаксонів рослинності і їх екологічної приуроченості: геоморфології, гідрологічного режиму, ґрунтових умов, умов материнської породи, типу господарського використання. • в польових умовах, використовуючи методи пробних ділянок та облікових площадок і спеціальні методи аналізу структури рослинних угруповань, визначати та описувати усі статичні ознаки рослинного угруповання. • використовуючи метод облікових площадок та статистичні методи, встановлювати кількісні характеристики фітоценозів: мінімум-ареал, коефіцієнт схожості між фітоценозами, коефіцієнт спільності, сталість компонентів фітоценоза, частоту трапляння виду, розподіл видів по площі фітоценоза, фітомасу та її розподіл у вертикальній структурі фітоценоза, біологічну продуктивність, загальний енергетинчий баланс та баланс речовин у системі "фітоценоз-екотоп". • встановлювати параметри основних екологічних факторів рослинних угруповань, використовуючи методики разового вимірювання, а також фізіологічне діючі режими екологічних факторів, використовуючи посезонні вимірювання в умовах стаціонарних досліджень. • використовуючи метод екологічних профілів та методи класифікації рослинних угруповань, складати еколого-фітоценотичні та еколого-генетичні ряди рослинних асоціацій річкових долин та плакорів. • в умовах стаціонарних досліджень встановлювати структуру ценопопуляцій домінантів, едифікаторів та рідкісних видів і прогнозувати напрямки їх змін. • в умовах стаціонарних досліджень, використовуючи методики дослідження життєвості ценопопуляцій визначати тип еколого-фітоценотичної стратегії видів-домінантів та асектаторів. • використовуючи онтогенетичні, морфологічні, анатомічні методи, в умовах стаціонарних досліджень встановлювати життєві форми рослин у фітоценозах і описувати усі їхні морфологічні та еколого-біологічні особливості. • в умовах стаціонарних досліджень, використовуючи метод екологічних профілів та спеціальні методи дослідження динаміки рослинних угруповань, описувати усі зміни рослинного покриву стаціонару, розпізнавати серед них оборотні і необоротні, встановлювати їх причини і прогнозувати напрямки розвитку рослинного покриву. • використовуючи повні геоботанічні описи, за набором діагностичних і індикаторних видів визначати типи лісу, лук, боліт. • використовуючи набір геоботанічних описів, класифікувати методом Браун-Бланке описані фітоценози. • картувати окремі екологічні профілі та покриту сіткою профілів територію на основі результатів детально-маршрутних геоботанічних досліджень. • в умовах маршрутно-рекогносцирувальних досліджень розпізнавати формації зональної, азональної, екстразональної та поясної рослинності і описувати їхню топографічну та геоморфологічну приуроченість. • складати програму рекогносцирувальних, детально-маршрутних та стаціонарних досліджень рослинності лісів, лук, степів, боліт, вищої водної та бур'янової рослинності залежно від предмету та цілей досліджень рослинного покриву. Організаторські уміння: • здійснювати контроль і допомогу в розумовому розвитку студентів; • організовувати різноманітні види колективної та індивідуальної діяльності студентів на занятті і під час екскурсій; • розвивати активну дослідницьку діяльність студентів; • керувати і допомагати виконувати науково-дослідницьку роботу студентів. Комунікативні уміння: • встановлювати доброзичливі відносини зі студентами; • знаходити оптимальні форми спілкування зі студентами; • передбачати результат навчальних дій на відносини зі студентами. Дослідницькі уміння: • критично оцінювати результати своєї діяльності; • вдосконалювати педагогічну майстерність, самоосвіту і самовиховання; • вміти виготовляти мікропрепарати і мікрофотографії.

Навчальна програма курсу Фітоценологія

Робоча програма курсу Фітоценологія


Автор (автори) курсу

Аркушина Г.Ф.


Учасники

Сторінка координування курсу "Фітоценологія" ПГФ"


Графік навчання

Модуль 1. Фітоценоз та його властивості

Тема 1. Фітоценологія – система знань про рослинний покрив.

Тема 2. Фітоценоз як одиниця рослинного покриву.

Тема 3. Структура фітоценозів.

Тема 4. Геоботанічний опис – структура та методика виконання.


Модуль 2. Динаміка та класифікація рослинності

Тема 1. Динаміка рослинності.

Тема 2. Класифікація рослинності.

Тема 3. Практичне використання геоботанічної інформації.


Зміст курсу

Теоретичний матеріал

План лекцій з фітоценології

І.М.Григора, В.А.Соломаха, Основи фітоценології

Практичні та лабораторні завдання

Практикум з фітоценології, автор Гапон С.В.

Самостійна робота

Тематика самостійної роботи

Теоретичний матеріал для самостійного опрацювання

Методичні рекомендації щодо оформлення самостійних робіт (зразки)


Ресурси

Рекомендована література

Базова

1. Абдулоєва О.С., Соломаха В.А. Фітоценологія. – Київ: Фітосоціоцентр, 2011. – 450 с.

2. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с.

3. Ипатов В.С., Кирикова Л.А. Фитоценология. – СПб: Из-во СПбГУ, 1998. – 314 с.

4. Миркин Б.М., Наумова, Соломещ В.Г. Современная наука о растительности. – М.: Логос, 2001. – 264 с.

5. Работнов Т.А. Фитоценология. – М.: Из-во Моск. ун-та, 1978. – 384.

6. Береговий П.М. Геоботаніка. – Київ: Рад. школа, 1966. – 175 с.

7. Быков Б.А. Геоботаника. – Алма-Ата, 1978. – 288 с.

8. Воронов А.Г. Геоботаника. – М.: Высш. школа. – 1973. – 382 с.

9. Ярошенко П.Д. Геоботаника: основньїе понятия, напрявления, методы. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1961.

10. Вальтер Г. Общая геоботаника. - М.-Л.: Мир, 1982. – 264 с.

Додаткова

11. Василевич В.И. Статистические методи в геоботанике. - Л., 1969. - 232 с.

12. Василевич М.М. Очерки теоретической фитоценологии.. – Л.: Наука, 1983. – 248 с.

13. Галанин А,В. Ценотическая организация растительного покрова. - Владивосток, 1989.-164 с.

14. Геоботаника. Сборник статгей./Под ред.а.П.Шенникова.-М.-Л., 1983.-Вьт.14.-228 с.

15. Григора І. М. Рослинність України (еколого-ценотичний, флористичний та географічний нарис) / І. М. Григора, В. А. Соломаха. – Київ : Фітосоціоцентр, 2005. – 452 с.

16. Дубына Д. В. Плавни Причерноморья / Д. В. Дубына, Ю. Р. Шеляг-Сосонко. – К. : Наук. думка, 1989в. – 272 с.

17. Екофлора України. Т. 1–3, 5, 6 / Відп. ред. Я. П. Дідух. – К. : Фітосоціоцентр, 2000, 2002, 2004, 2007, 2010.

18. Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, які підлягають охороні / Під. заг. ред. Я. П. Дідуха. – К. : Альтерпрес, 2009. – 448 с.

19. Летняя практика по геоботанике: практическое руководство./ Под ред В.С.Ипатова.-Л., 1983.-176 с.

20. Миркин Б.М., Розенберг. Фитоценология: принципи и методи. – М., 1978. – 148 с.

21. Мишнев В.Г. Учебная практика по геоботанике: учебное пособие. - К., 1988.-92 с.

22. Нешатаев Ю.Н. Методи анализа геоботанического материала. - Л., 1984. - 190 с.

23. Пачоский И.К. Основы фитосоциологии. Курс, читанный на Агрономическом факультете Херсонского Политехнического Института в 1919/20 году. – Херсон: Вторая гос. тип., 1921. – 346 с.

24. Работнов Т.А. Экспериментальная фитоценология. – М.: Из-во МГУ, 1987. – 160.

25. Рослинність УРСР : Природні луки. – К. : Наук. думка, 1968. – 256 с.

26. Рослинність УРСР. Болота. – К. : Наук. думка, 1969. – 243 с.

27. Рослинність УРСР : Ліси. – К. : Наук, думка, 1971. – 460 с.

28. Рослинність УРСР. Степи, кам'янисті відслонення, піски. – К. : Наук. думка, 1973. – 428 с.

29. Соломаха В. А. Синантропна рослинність україни / В. А. Соломаха, О. В. Костильов, Ю. Р. Шеляг-Сосонко. – К. : Наук. думка, 1992. – 251 с.

30. Соломаха В. А. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення / В. А. Соломаха. – К. : Фітосоціоцентр, 2008. – 296 c.

31. Травлеев Л.П., Травлеев А.П. Спутник геоботаника по почвоведению и гидрологии. - Днепропетровск, 1979. - 85 с.

32. Якубенко Б.Є., Попович С.Ю., Григорюк І.П., Мельничук М.Д. Геоботаніка: тлумачний словник. Навчальний посібник. – К.: Фітосоціоцентр, 2011. – 420 с.


Інформаційні ресурси

  1. Кучерявий В.П. Фітоценологія
  2. Геоботаніка словник
  3. Natural Resources Canada
  4. Історія розвитку геоботаніки
  5. Інститут ботаніки імені М.Холодного
  6. Актуальні проблеми ботаніки та мікології (2006-2016)
  7. Наумова Л.Г. Екологическая ботаника
  8. В.Ипатов Фитоценология
  9. Работнов Т.Фитоценология

---