Навчальний курс "ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО"/Семінарське заняття №2

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук

Семінарське заняття №2

Тема: Людське буття, мислення і мова

План

  1. Поняття буття у філософії та лінгвістиці.
  2. Мовна практика та її філософська рефлексія. Проблема „Іншого” в мовному спілкуванні.
  3. Мисленнєва і мовна діяльність людини в культурно-історичному процесі.
  4. Єдність чуттєвого й раціонального, вербалізованого та невербалізованого в мовленнєвій сфері людського спілкування.

Література

Основна

  1. Апель К.О. Язык и истина в современной ситуации философии// Апель К.О. Трансформація філософії. – М.: Лотос, 2001. – С. 33-60.
  2. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М.: Наука, 1979. – С. 297-393.
  3. Вежбицкая А. Понимание культуры через посредство ключевых слов. – М.: Языки словянской культуры, 2001. – С. 14-55.
  4. Гумбольдт В Фон. Избранные труды по языкознанию. – ОАО ИГ „Прогресс“, 2000. – С. 46-84.
  5. Жоль К.К. Язык как практическое сознание. – К.: Вища школа, 1990. – С. 18-33.
  6. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К. – С. 36-43.
  7. Потебня А.А. Полное собрание трудов: Мысль и язык. – М.: Лабиринт, 1999. – С. 80-98.
  8. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1996. – С. 219-246.
  9. Сосюр Ф. де. Курс общей лингвистики. – Екатиринбург: Из–во Уральск. ун-та, 1999. – С. 16-30.

Додаткова

  1. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М., – 1979. – С. 71-89.
  2. Кодухов В.И. Общее языкознание. – М., 1974. – С. 152-167.
  3. Выгодский Л.С. Мышление и речь. – М. – Л., 1934.
  4. Панфилов В.З. Взаимоотношение языка и мышления. – М. – 1971.
  5. Горелов И.Н. Невебальные компоненты комуникации. – М., 1980.
  6. Хайдеггер. Бытие и время. – М.: Ad Marginem, 1997. – С. 160-166.

Питання та завдання для самоконтролю

  1. Як розуміється поняття людського буття у філософії?
  2. Сформулюйте основні ознаки буттєвого статусу мови.
  3. Поясніть сенс введених В. фон Гумбольдтом понять „духовна сила народу”.
  4. Що собою являє „лінгвістичний поворот” у філософії кінця ХІХ – початку ХХ століть? З іменами яких філософів і лінгвістів він пов’язаний?
  5. Як розумів проблему „Іншого” М.М.Бахтін?
  6. Поясніть висловлювання Ф. Де Соссюра: „Наше мислення, якщо відволікатися від вираження його словами, є аморфною масою”. Як воно характеризує зв’язок мови та мислення?
  7. Чим пояснюється єдність чуттєвого та раціонального моментів у мовленнєвій діяльності людини? Яка роль емоцій у формуванні слова?
  8. Які ви знаєте невербалізовані складові ментальних образів людини?




Повернутися на сторінку Навчальний курс "ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО"