Навчальний курс "Історія німецької мови"

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук



ІСТОРІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6.020303.Мова і література (німецька)

Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр

Мета та завдання навчального курсу

Мета. Вчитель німецької мови, окрім вільного володіння мовленням німецькою мовою, повинен мати також широкий лінгвістичний кругозір, ясно розуміти ті історичні процеси, які відбуваються у мові протягом її історії у зв’язку з історією суспільства, яке нею користувалося, і бути готовим дати відповідь на різні питання, які можуть виникнути у учнів у зв’язку з тими чи іншими особливостями мови, що вивчається.

Студенти повинні зрозуміти певні методологічні питання:

1) розвиток мови йде шляхом поступового відмирання елементів старої якості і поступового розвитку елементів нової якості;

2) наявність тісного зв’язку історії лексики з історією і культурою німецького народу;

3) взаємозв’язок і взаємозалежність змін окремих сторін структури мови.


Студенти повинні також розуміти значення історії мови у формуванні поглядів учителя на мову як суспільне явище, на правильне розуміння і трактовку продуктивних явищ системного характеру, на правильний відбір мовного матеріалу, який повинен вивчатись у середній школі.

Завдання. Історія німецької мови, як дисципліна навчального плану факультетів іноземних мов, дозволяє показати процеси формування граматичного строю та фонетичної системи сучасної німецької мови. Розділ історичної лексикології дає можливість студентам зрозуміти, яким чином утворився словниковий склад німецької мови. Професійна спрямованість курсу досягається засвоєнням студентами необхідної суми відомостей, які дозволяють їм чітко уявити шляхи історичного формування німецької мови.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

1. Загальні відомості про германські племена та діалекти, походження і розвиток німецької мови, періодизацію історії німецької мови;

2. Характеристику дописемного періоду: звукова система та фонетичні зміни, що відбуваються в цей період;

3. Основні риси давньоверхньонімецького періоду: характеристика звукової та граматичної систем;

4. Основні риси середньоверхньонімецького та ранньоновонімецького періодів: характеристика звукової та граматичної систем;

5. Відомості з історичної лексикології.

вміти:


1. Аналізувати уривки з пам’яток давньонімецького, середньонімецького та ранньоверхньонімецького періодів;

2. Систематично викласти відповідний матеріал для пояснення окремих особливостей сучасної мови;

3. Здобувати базові теоретичні знання з базових програмних питань:

а) історія німецької мови як теоретична дисципліна в системі теоретичної лінгвістичної підготовки вчителів німецької мови.

б) історична фонетика;

в) виникнення та розвиток німецької мови;

г) історична граматика (морфологія, синтаксис);

д) історична лексикологія (словниковий склад мови, словниковий склад давньоверхньонімецьких діалектів, словниковий склад у середньоверхньонімецькій мові, нижньонімецька та південнонімецька лексика, шляхи збагачення словникового складу, способи словотворення та їхній розвиток).

Робоча програма курсу

глосарій до курсу "Історія німецької мови"

Автор курсу

Хоменко Тетяна Анатоліївна


Учасники

Сторінка координування курсу "Історія німецької мови" викладач



Графік навчання

Варіант Структура

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Розвиток німецької мови до 16 ст.

Тема 1. Предмет та завдання історії німецької мови (історія німецької мови як лінгвістична дисципліна; періодизація розвитку німецької мови; германські племена і діалекти; велике переселення народів).

Тема 2. Розвиток системи приголосних в німецькій мові (перший та другий пересув приголосних, приголосні середньоверхньонімецької мови; система приголосних нововерхньонімецької мови).

Тема 3. Розвиток системи голосних в німецькій мові (система голосних у давньоверхньонімецькій мові, особливості виникнення голосних у середньоверхньонімецькій мові; функціонування голосних у нововерхньонімецькій мові).

Тема 4. Розвиток словникового складу від давньоверхньонімецької до ново верхньонімецької мови (збагачення словникового складу у давньоверхньонімецькій мові; шляхи збагачення словникового складу у середньоверхньонімецькій мові; словниковий склад у сучасній мові)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Розвиток сучасної національної німецької мови.

Тема 1. Становлення німецької літературної мови (основні жанри середньоверхньонімецької поезії; бюргерська література; німецька літературна мова у ранньоверхньонімецькій період; Реформація).

Тема 2. Розвиток іменника як граматичної категорії (типи відмінювання іменників; вживання типів відмін у німецькій мові; розвиток артикля; розвиток системи числа).

Тема 3. Зміни у граматичній категорії дієслова протягом розвитку німецької мови (класи сильних дієслів; граматичні зміни за законом Вернера; аблаут сильних дієслів; відміни сильних дієслів у теперішньому і минулому часі; слабкі дієслова).

Тема 4. Розвиток двочленних і складних речень в німецькій мові (будова речень у давньоверхньонімецькій мові; типи речень у середньоверхньонімецькій мові; нові явища у синтаксисі ново верхньонімецької мови).


Зміст курсу

Теоретичний матеріал

лекція 1

лекція 2

Семінарські заняття

Змістовий модуль І.

THEMA 1. Gegenstand deк Sprachgeschichte. Völkerwanderung

Theoretische Fragen

1.Gegenstand der Sprachgeschichte.

2.Periodisierung der Sprachgeschichte.

3.Germanische Stämme und Dialekte.

4.Völkerwanderung.

Literatur:

1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - S. 8-9, 13-16.

2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.15, с. 53, §42, с. 60-61, § 49.

3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.3-6, 9-11.

4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 13-29, с. 35-42.


THEMA 2. Die Entwicklung des Konsonantismus vom Althochdeutschen bis zum Neuhochdeutschen

Theoretische Fragen

1.Die zweite Lautverschiebung.

2. Der Konsonantismus des Mittelhochdeutschen.

3. Die Konsonanten im Neuhochdeutschen.

Literatur:

1. Bublik W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - s.33, §22, §23, §24, s.66, §55, s.87 (Konsonant.).

2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - с.33, §28-30, s.68 §55-57, s.82 §66 p.2, §67 (Komsonantismus), s.109 §89.

3. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - s.118-137, s.139-140, s.150 §26, s.172§31.

4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.13-24, с.168-170, с.229-230.


THEMA 3 .DIE ENTWICKLUNG DES VOKALISMUS VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN

Theoretische Fragen

1.Vokalismus im Althochdeutschen.

2.Vokale im Mittelhochdeutschen.

3.Vokalismus im Neuhochdeutschen.


Literatur:

1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §11,15,17; §53,54; s.85 (Vokalismus.)

2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956 - c.82 §66 p.1, §67; c.108 §89 p.1; s.143 §114 p.2; s.253 §187 p.1.

3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956 - с.110-118, с.141-150, с.157-160, с.16, §29, §30.

4.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959- с.25-44, с.161-168, с.222-229, с.230-234.


THEMA 4. DIE ENTWICKLUNG DES WORTSCHATZES VOM ALTHOCHDEUTSCHEN BIS ZUM NEUHOCHDEUTSCHEN

Theoretische Fragen

1.Die Bereicherung des Wortschatzes im Althochdeutschen.

2.Die Bereicherung des Wortschatzes im Mittelhochdeutschen.

3.Der Wortschatz im Neuhochdeutschen.

Literatur:

1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §46, §48, §69, §80 §86.

2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - c.62 §50; s.78§63 p.1, 2a; s.84, p.6; s.91,§68,70,71; s.111, p.5; s.117, &§92-94, 96; s.124 §100-102; s.149 p.6; s.187 §136,138-141; s.208 p.6a,b; s.214 §151-156, 158-161, 163.

3.Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.134-150, 202-207, 269-277.

4.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - с.291-293, 306-318, 269-277.



Змістовий модуль ІІ.

THEMA 5. DIE HERAUSBILDUNG DER DEUTSCHEN LITERATURSPRACHE. REFORMATION. SPRACHLICHE TÄTIGKEIT VON MARTIN LUTHER


Theoretische Fragen

1.Die Hauptgattungen der mittelalterlichen Dichtung.

2.Die bürgerliche Literatur.

3.Die Frühneuhochdeutsche Periode.

4.Die Reformation.


Literatur:

1.Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §14, §50, §71-73, §81.

2.Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §41, §51-52, §64, §78-84, §103-109,§111-112, §120-127, §166-170, §174-176.

3.Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §6-11.


THEMA 6. DAS SUBSTANTIV. DEKLINATION. DER ARTIKEL


Theoretische Fragen

1.Deklinationstypen der Substantive.

2.Gebrauch des Kasus.

3.Die Entwicklung des Artikels.

4. Die mittelhochdeutsche Periode.

5.Die neuhochdeutsche Perode. Die Entwicklung der Pluralbildung.

Literatur:

1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §27-30, §56-58, §75-76, §82 (Substantiv).

2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §15, §33, §66 p.3-4, §89 p.2, §114 p.2a.

3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.46-63, с.171-178.

4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §33-40.


THEMA 7. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER STARKEN VERBEN

Theoretische Fragen

1. Klassen der starken Verben.

2. Grammatischer Wechsel nach Verners Gesetz.

3. Der Ablaut bei starken Verben.

4. Die Konjugation der starken Verben im Präsens und Präteritum.

Literatur:

1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - § 31, §59, §77, §82 (Verb).

2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.1,2 §114 п.1, 2б.

3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.65-71 с.178-181 с.247-250.

4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §41-42.


THEMA 8. DAS VERB. KLASSEN UND KONJUGATIONSTYPEN DER SCHWACHEN VERBEN


Theoretische Fragen


1. Klassen der schwachen Verben.

2. Die Konjugation der schwachen Verben im Präsens.

3. Die Konjugation der schwachen Verben im Präteritum.


Literatur: 1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §33, §60, §79, §82 (Verb).

2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - §16, §34, §66 п.2 §114 п. 2б.

3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- с.71 с.184 с.256.

4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - §45.


THEMA 9. DIE ENTWICKLUNG DER ZWEIGLIEDRIGEN UND KOMPLEXEN SÄTZE


Theoretische Fragen

1.Satzbau im Althochdeutschen.

2. Satztypen im Mittelhochdeutschen.

3. Neue Erscheinungen im Neuhochdeutschen.

Literatur:


1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983. - §84-85, §91-93.

2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956. - С.165, с. 173, §72, с. 180-181, §79.

3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.- С.50-56, 69-71.

4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956. - С. 43-49, с. 55-62.


Самостійна робота

Самостійна робота





Ресурси

Рекомендована література

Базова

Futhark.JPG

1. Bublyk W. Geschichte der deutschen Sprache.- К.: Вища школа, 1983.

2. Бах А. История немецкого языка. – М.:Просвещение, 1956.

3. Филичева Н. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1959.

4. Жирмунский В. История немецкого языка.- М.: Высшая школа, 1956.


Допоміжна

1. Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А. Вступ др. германського мовознавства. – К.: Вища школа, 1986. – с. 142-148.

2. Максимчук Б. В., Петращук Н.Є. Історія німецької мови: практичний курс. – Львів: ЛНУ, 2003. с. 31-38, 130-136, 210-216.

3. Москальская О.И. История немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1959. – с. 245-324.

4. Левицький В.В. Історія німецької мови. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 99-107, 155-157, 185.

Інформаційні ресурси

http://www.linguist.de

http://www.stefanjacob.de

https://de.wikipedia.org

https://gordonsblog.wordpress.com





бажаю успіхів!--Хомпнко Тетяна ---