Моє рідне селище Голованівськ

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук


Голованівськ — селище міського типу, центр Голованівського району на заході Кіровоградської області України за 7 км від залізничної станції Голованівськ на вузькоколійній лінії Гайворон — Підгородня.


При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:

  • Від свого заснування це поселення знаходилося у складі Браславського воєвідства Речі Посполитої в уманських володіннях Потоцьких. Згідно з найновішими дослідженнями,[2] Голованівськ виник близько середини 1750-х рр. понад старовинним бродом на шляху з Уманя до Очакова на річечці Кайнарі, відомим іще у XVII столітті. Перші історичні згадки про Голованівськ датовані 1757 роком, в переліку новозаснованих слобід київського воєводи Франця-Салезия Потоцького є згадка про нащодавне заснування осади під назвою «Holowaniewskie», зокрема, її осадження шляхтичем Косовським. У листопаді 1757 року сільце Голованевське згадується у списку претензій польських комісарів до російської Браславської комісії у переліку пограбованих гайдамаками поселень. Відпочатку — принаймні перші десятиліття, поселення здебільшого мало орфографію написання Голованецьке, котра згодом набула форми Голованевське.

1764 року дідичем Ф.-С. Потоцьким було надано фундуш для греко-католицької церкви Св. Івана Богослова у Голованевському. Невдовзі було здійснено чин посвяти церкви холмським та белзьким унійним єпископом Максиміліяном Риллом. Невдовзі перетворюється на центр одного з ключів Уманщини.

Із заснуванням Потоцькими Богополя, подальшим відсуненням кордонів Російської Імперії на південь, зокрема, заснуванням Херсона 1776 року, Голованевське отримує новий імпульс для свого розвитку, як транзитний пункт для експорту збіжжя.

Після другого поділу Польщі 1793 року Голованевське увійшло до складу Росії. У звязку із цим відтоді давніша назва Голованевське зазнала модернізації на російський взір і відтоді перетворилася на «Голованевск», звідки й виникла сучасна українська форма написання Голованівськ.

   Мандзенко Йосип Полікарпович — підполковник Армії УНР.
   Мандзенко Кость Полікарпович — сотник Армії УНР.
  • 1764 року дідичем Ф.-С. Потоцьким було надано фундуш для греко-католицької церкви Св. Івана Богослова у Голованевському. Невдовзі було здійснено чин посвяти церкви холмським та белзьким унійним єпископом Максиміліяном Риллом. Невдовзі перетворюється на центр одного з ключів Уманщини.

Із заснуванням Потоцькими Богополя, подальшим відсуненням кордонів Російської Імперії на південь, зокрема, заснуванням Херсона 1776 року, Голованевське отримує новий імпульс для свого розвитку, як транзитний пункт для експорту збіжжя.

Після другого поділу Польщі 1793 року Голованевське увійшло до складу Росії. У звязку із цим відтоді давніша назва Голованевське зазнала модернізації на російський взір і відтоді перетворилася на «Голованевск», звідки й виникла сучасна українська форма написання Голованівськ.

  • В центрі Голованівська, на лівому березі річки, виявлено поселення трипільської культури, що свідчить про населення цієї території ще в 3 тисячолітті до нашої ери (до Різдва Христового).
  • Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
  • Голованівськ. Дуб-велетень

Голованівськ. Дуб-велетень. Дуб-велетень в урочищі Воловик, що на околиці селища Голованівськ (Кіровоградська область), є одним з об’єктів району, куди запрошують туристичні путівники. Проте не кожному вдається відразу знайти це дерево. При в’їзді до урочища, праворуч від дороги, встановлено стенд, який вказує, що поряд росте «ботанічний пам’ятник природи». Проте не сказано, в який бік треба йти, щоб побачити його - прямо, ліворуч чи праворуч. Тож декому доводиться кружляти, перш ніж побачити метрів за сто праворуч від в’їзду в урочище це диво.

Цьому дубу понад 400 років. Могутній велетень пам’ятає часи Речі Посполитої, коли територія сучасного Голованівського району була частиною «Уманської пустоші». Пізніше під ним відпочивали козаки (поруч проходив чумацький шлях). Після Уманської різанини 1768 року в лісі під Голованівськом переховувався загін козаків під керівництвом Голованя. Пам’ятає дуб і засновника «Софіївки» графа Станіслава Потоцького - ці землі належали сім’ї Потоцьких із середини ХІІІ до кінця ХІХ століть. Бачив дуб і буремні роки початку минулого століття, батька Махна, який проходив із боями через Голованівський район, бомбардування лісу німецькими військами влітку 1941 року.

Дуб вистояв. Висота дерева - 25 метрів, обхват стовбура - майже 5 метрів, діаметр крони - 25 метрів. Незважаючи на поважний вік, дуб росте і щедро обдаровує своєю енергією.

Голованівськ [1] (вставити фотокопію карти)

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
Photo 5.jpg

Ресурси:

  • Посилання на презентацію у Google Диск;
  • Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
  • Посилання на власний блог у Blogger;
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
  • Посилання на спільний груповий постер.



Сторінка проекту Моє рідне місто або село

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка