Мала електронна обчислювальна машина (МЕОМ)

Загальний опис (принцип дії)

Іванова Яна

МАЛА ЕЛЕКТРОННА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА (МЕОМ),більш відома як"МЭСМ" — перша в Європі автоматична цифрова обчислювальна машина, створена в 1950 в Інституті електроніки АН УРСР (м. Київ) під керівництвом академіка С.Лебедєва, на ґрунті якої наприкінці 50-х років були розроблені спеціалізована (для вирішення певного класу завдань) та універсальна електронні обчислювальні машини. Розробка цієї машини була розпочата з наміром лише змоделювати (змакетувати) обчислювальну машину БЭСМ і тому спочатку перше «М» розшифровувалося як «мала». Після перших успіхів та з урахуванням гостроти потреби (як в Україні, так і в СРСР в цілому) в обчислювальних потужностях було прийнято рішення макет перетворити на машину для обчислення реальних задач. Практично до введення в експлуатацію першого екземпляра ЕОМ «Київ» «МЭСМ» була основою «обчислювальних потужностей» України (не беручи до уваги ЕОМ «СЭСМ», яка була спеціалізованою).

Історична довідка

Хронологія подій взята з документа «Етапи розробки першої електронної (малої) лічильної машини» з архіву матеріалів, зібраного С. О. Лебедєвим та вперше наведеного в книзі Б. М. Малиновського «История вычислительной техники в лицах»:

1.овтень-грудень 1948 р. — Розробка загальних принципів побудови електронних лічильних машин1

2.січень-березень 1949 р. — Окреслені загальні напрями для розробки окремих елементів. Проводяться семінари з лічильних машин з участю представників Інститутів математики та фізики Академії наук УРСР

3.березень-квітень 1949 р. — Розробка тригерів та інших компонентів (генератора імпульсів, лічильників) машини на електронних лампах

4.травень-червень 1949 р. — Розробка першого варіанту арифметичного пристрою. Переїзд в нове приміщення та облаштування лабораторії

5.липень-вересень 1949 р. — Розробка другого варіанту арифметичного пристрою, розробка статичних елементів пам'яті, електронних комутаторів

6.жовтень-грудень 1949 р. — Створення принципової блок-схеми макета машини, розробка загальної компоновки, конструювання та побудова каркасу

7.січень-березень 1950 р. — Розробка та виготовлення окремих блоків та їхнє налаштування. Розробка та виготовлення пульта керування. Розробка ТУ на магнітне запам'ятовування.

8.квітень-липень 1950 р. — Встановлення блоків на каркас та монтаж міжблочних з'єднань, монтаж зв'язків між каркасом та пультом. Налаштування на каркасі блоків та груп блоків в їх взаємодії. Роботи з магнітного запам'ятовування в Інституті фізики АН УРСР.

9.серпень-листопад 1950 р. — Налаштування керування машиною з пульту. Перший пробний запуск макету машини (6.11.1950 р.)

10.листопад-грудень 1950 р. — Збільшення кількості блоків запам'ятовування для розширення ємності запам'ятовуючого пристрою. Обробка операцій додавання та віднімання, множення та порівняння.

11.січень-лютий 1951 р. — Демонстрація діючого макету комісії (4.01.1951). Протягом демонстрації вирішувались завдання з обчислення суми непарного ряду факторіалу числа, зведення в ступінь. Почато переробку макета в електронну машину.

12.березень-травень 1951 р. — Розробка систем постійних чисел та команд. Ведення фотографічного запису результату. Розробка системи керування магнітним запам'ятовуванням. Введення в експлуатацію постійних чисел і команд. Демонстрація роботи машини Урядовій комісії й Комісії експертів.

13.червень-серпень 1951 р. — Пристосування сортування з перфокартами для введення вихідних даних у машину. Введення нових блоків для здійснення операцій додавання команд, введення підпрограм, зв'язку з системою магнітного запису кодів. Монтаж і налагодження управління системою магнітного запам'ятовування. Вихід урядової постанови (№ 2759—1321 від 1.06.1951 р.), яка зобов'язує ввести в експлуатацію Електронну (малу) машину в IV кварталі 1951 р.

14.серпень-листопад 1951 р. — Відпрацювання арифметичної операції ділення та інших операцій. Переробка блоків запам'ятовування з метою збільшення їхньої надійності. Закінчення переробки макета в малу машину й випробування її в цілому перед пуском.

15.грудень 1951 р. — Пуск Електронної (малої) машини в експлуатацію (25.XII.51 р.). Вирішення на машині реальних завдань: обчислення функцій розподілу ймовірностей. Підраховано 585 значень з точністю до одиниці 5-го знака, для чого зроблено близько 250 тис. операцій. Підрахунки зроблені за 2,5 годин. На підставі обчислень складені таблиці, призначені для визначення однорідності пострілів артилерійських гармат із погляду однаковості технічного розсіювання. Ці ж таблиці застосовуються для установки режиму роботи верстатів-автоматів.

На машині «МЭСМ» також були вирішена ціла низка завдання на замовлення провідних математичних та технічних інститутів, зокрема зі створення таблиць значень складних функцій, інженерних обчислень в галузі енергетики. Учасники створення

Технічні характеристики

-Система числення — двійкова з фіксованою комою перед старшим розрядом;

-Розрядність — 16 (+1 на знак);

-Запам'ятовувальний пристрій — тригери; можливе використання магнітного барабану;

-Ємність оперативного запам'ятовуючого пристрою — 31 для чисел та 63 для команд;

-Ємність постійного (штекерного) запам'ятовуючого пристрою — 31 для чисел та 63 для команд;

-Основні команди: додавання, віднімання, множення, ділення, зсув, порівняння з врахуванням знаку, порівняння за абсолютним значенням, передача управління, передача даних з магнітного барабану, складання команд, зупинка;

-Система команд — триадресна, команди довжиною 20 двійкових розрядів (з них 4 розряди — код операції);

-Арифметичний пристрій — один, універсальний, паралельної дії, на тригерах;

-Обмін між арифметичним та запам'ятовуючим пристроями — послідовний;

-Швидкодія — близько 50 оп/с;

-Робоча частота — 5 КГц;

-Введення вихідних даних — з перфокарт або безпосереднім набором кодів на штекерному комутаторі;

-Вивід результатів — фотографування або за допомогою електромеханічного друкуючого пристрою;

-Контроль — системою програмування;

-Пошук несправностей — спеціальні тести та переведення на ручну або напівавтоматичну роботу;

-Площа приміщення — 60 м²;

-Кількість електронних ламп-тріодів — близько 3500, ламп-діодів — 2500;

-Енергоспоживання — 25 КВт.

Сфера застосування

Перша модель вітчизняного комп’ютера була зібрана у 1948 році. Вона мала великий розмір та займала майже 60 кв.метрів. МЕОМ була спроможна генерувати близько трьох тисяч обчислювальних операцій в хвилину. В її конструкції застосований принцип лампової системи, що налічував близько шести тисяч ламп, і при запуску виділялась така кількість тепла, що довелось розібрати частину крівлі.

Програмувалась ця машина завдяки введенню даних з перфострічок чи завдяки набору кодів на комутаторі. Дані вводились за допомогою електромеханічного друкуючого пристрою або шляхом фотографування. МЕОМ була єдиною електронно-обчислювальною машиною, за допомогою якої вдавалося вирішувати різні науково-технічні задачі в області ракетної техніки, космічних польотів, термоядерних процесів, механіки та інших важливих галузей.

Фото, відео-матеріали

Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео

Список використаних джерел

• [1]
• [2]
• [3]
• [4]
• [Малиновский Б. Н. Очерки по истории компьютерной науки и техники на Украине. — К.: Феникс, 1998. — 452 с. — ISBN 5-87534-218-8]
• [Малиновский Б. Н., Янович И. А., Египко В. М. и др. Основы проектирования управляющих машин промышленного назначения. — М.: Машиностроение, 1969. — 344 с]
• [ Дашевский Л.Н., Шкабара Е.А. «Как это начиналось» (Воспоминания о создании первой отечественной электронной вычислительной машины — МЭСМ) Москва, «Знание», 1981, 63 с]