МЭСМ

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук

Мала електронно-обчислювальна машина

Мала електронна Лічильна машина. Загальний вигляд.
Mesm2.jpg
Mesm3.jpg

Основні відомості

Академiк Сергiй Олексiйович Лебедєв, пiд керiвництвом якого в Українi був створений перший на континентi Європи комп'ютер - Мала електронна лiчильна машина ("МЭСМ"), неначе прожив два життя. Перше спiвпало з дитинством, навчанням i двадцятьма роками наукової дiяльностi в галузi енергетики, друге було цiлком вiддане комп'ютеробудуванню - створенню ЕОМ (електронних обчислювальних машин) i органiзацiї їх серiйного випуску. Мiж ними пролягає доленосний вододiл - п'ять рокiв, проведених у Києвi. Саме тут вiдбувся перехiд вiд першого життя до другого. Вiн був достатньо рiзким, але i цiлком зрозумiлим. Дослiдження в енергетицi, чим спочатку займався С.О.Лебедєв, потребували великої кiлькостi обчислень i тому його iнтереси стали перемiщатися убiк автоматизацiї обчислень. В Київ Лебедєв був запрошений у 1946 р. на посаду директора iнституту електротехнiки (спочатку енергетики) АН України. У тому ж роцi його обирають дiйсним членом Академiї. За першi два роки життя в Києвi вiн як би пiдбив пiдсумок своєї дiяльностi в галузi енергетики, завершивши її роботою (разом iз Л.В.Цукерником) по створенню пристроїв компаундування генераторiв електростанцiй, вiдзначеною Державною премiєю СРСР, а в наступнi три зробив основний внесок у вiтчизняну цифрову обчислювальну технiку - незалежно i паралельно з захiдними вченими розробив принципи побудови ЕОМ iз зберiгаємою в пам'ятi програмою i реалiзував їх з колективом своєї лабораторiї в Малiй електроннiй лiчильнiй машинi ("МЭСМ"). За життя в газетах i журналах про нього не писали. На це були двi причини. Одна офiцiйна: його iм'я як головного конструктора ЕОМ для систем протиракетної оборони було засекречено. Друга випливала з особливостей характеру: вiн мiг би чимало розповiсти про вiдкриту, головну частину його робiт iз створення супер-ЕОМ для обчилювальних центрiв, про свiй iнститут i багато iншого, але вiн не любив зустрiчатися з журналiстами, був гранично далекий вiд самореклами та абсолютно байдужий до популярностi i слави. Вiдкриваючи Першу Всесоюзну конференцiю по обчислювальнiй технiцi в 1956 р. у Москвi i характеризуючи рiвень розвитку обчислювальної технiки в СРСР, вiн навiть не згадав "МЭСМ", що стала, як зараз очевидно, першою ЕОМ у континентальнiй Європi. Для нього це була лише модель ЕОМ, створюючи яку, вiн нагромадив досвiд для наступних робiт. .

Характеристики

  • Система рахунку — двiйкова з фiксованою комою;
  • Кiлькiсть розрядiв — 16 i один на знак;
  • Вид запам'ятовуючого пристрою — на тригерних комiрках з можливiстю використання магнiтного барабана.;
  • Ємнiсть запам'ятовуючого пристрою — 31 для чисел i 63 для команд;
  • Операцiї якi виконуються: додавання, вiднiмання, множення, дiлення, зсув, порiвняння з урахуванням знака, порiвняння за абсолютною величиною, передача керування, передача чисел з магнiтного барабана, додавання команд, зупинка.;
  • Швидкiсть роботи — близько 3000 операцiй за хвилину.;
  • Введення вихiдних з перфорацiйних карт або за допомогою набору кодiв на штекерному комутаторi;
  • Знiмання результатiв — фотографування або за допомогою електромеханiчного друкуючого пристрою.;
  • Визначення несправностей — спецiальнi тести i перехiд на ручну або напiвавтоматичну роботу.;
  • Площа примiщення — 60 м2;
  • Споживана потужнiсть — 25 квт.

Керівники роботи по створенню "МЭСМ"

  • Сергiй Олексiйович Лебедєв

Етапи створення та експлуатації "МЕСМ"

Хронологія подій взята з документа «Етапи розробки першої електронної (малої) лічильної машини» з архіву матеріалів, зібраного С. О. Лебедєвим та вперше наведеного в книзі Б. М. Малиновського «История вычислительной техники в лицах»:

  1. жовтень–грудень 1948 р. — Розробка загальних принципів побудови електронних лічильних машин
  2. січень–березень 1949 р. — Окреслені загальні напрями для розробки окремих елементів. Проводяться семінари з лічильних машин з участю представників Інститутів математики та фізики Академії наук УРСР
  3. березень–квітень 1949 р. — Розробка тригерів та інших компонентів (генератора імпульсів, лічильників) машини на електронних лампах
  4. травень–червень 1949 р. — Розробка першого варіанту арифметичного пристрою. Переїзд в нове приміщення та облаштування лабораторії
  5. липень–вересень 1949 р. — Розробка другого варіанту арифметичного пристрою, розробка статичних елементів пам'яті, електронних комутаторів
  6. жовтень–грудень 1949 р. — Створення принципової блок-схеми макета машини, розробка загальної компоновки, конструювання та побудова каркасу
  7. січень–березень 1950 р. — Розробка та виготовлення окремих блоків та їхнє налаштування. Розробка та виготовлення пульта керування. Розробка ТУ на магнітне запам'ятовування.
  8. квітень–липень 1950 р. — Встановлення блоків на каркас та монтаж міжблочних з'єднань, монтаж зв'язків між каркасом та пультом. Налаштування на каркасі блоків та груп блоків в їх взаємодії. Роботи з магнітного запам'ятовування в Інституті фізики АН УРСР.
  9. серпень–листопад 1950 р. — Налаштування керування машиною з пульту. Перший пробний запуск макету машини (6.11.1950 р.)
  10. листопад–грудень 1950 р. — Збільшення кількості блоків запам'ятовування для розширення ємності запам'ятовуючого пристрою. Обробка операцій додавання та віднімання, множення та порівняння.
  11. січень–лютий 1951 р. — Демонстрація діючого макету комісії (4.01.1951). Протягом демонстрації вирішувались завдання з обчислення суми непарного ряду факторіалу числа, зведення в ступінь. Почато переробку макета в електронну машину.
  12. березень–травень 1951 р. — Розробка систем постійних чисел та команд. Ведення фотографічного запису результату. Розробка системи керування магнітним запам'ятовуванням. Введення в експлуатацію постійних чисел і команд. Демонстрація роботи машини Урядовій комісії й Комісії експертів.
  13. червень–серпень 1951 р. — Пристосування сортування з перфокартами для введення вихідних даних у машину. Введення нових блоків для здійснення операцій додавання команд, введення підпрограм, зв'язку з системою магнітного запису кодів. Монтаж і налагодження управління системою магнітного запам'ятовування. Вихід урядової постанови (№ 2759—1321 від 1.06.1951 р.), яка зобов'язує ввести в експлуатацію Електронну (малу) машину в IV кварталі 1951 р.
  14. серпень–листопад 1951 р. — Відпрацювання арифметичної операції ділення та інших операцій. Переробка блоків запам'ятовування з метою збільшення їхньої надійності. Закінчення переробки макета в малу машину й випробування її в цілому перед пуском.
  15. грудень 1951 р. — Пуск Електронної (малої) машини в експлуатацію (25.XII.51 р.). Вирішення на машині реальних завдань: обчислення функцій розподілу ймовірностей. Підраховано 585 значень з точністю до одиниці 5-го знака, для чого зроблено близько 250 тис. операцій. Підрахунки зроблені за 2,5 годин. На підставі обчислень складені таблиці, призначені для визначення однорідності пострілів артилерійських гармат із погляду однаковості технічного розсіювання. Ці ж таблиці застосовуються для установки режиму роботи верстатів-автоматів.

На машині «МЭСМ» також були вирішена ціла низка завдання на замовлення провідних математичних та технічних інститутів, зокрема зі створення таблиць значень складних функцій, інженерних обчислень в галузі енергетики.

Учасники створення

  • Дашевський Лев Наумович, старший науковий співробітник лабораторії С. О. Лебедєва в Інституті електротехніки АН УРСР, кандидат технічних наук, активний учасник розробки та наладки «МЭСМ». Один із авторів монографії 'Малая электронная счетная машина'(1952 р.)
  • Шкабара Катерина Олексіївна, старший науковий співробітник лабораторії С. О. Лебедєва в Інституті електротехніки АН УРСР, кандидат технічних наук, керівник розробки та наладки пристрою керування «МЭСМ» та системи керування запам'ятовуючим пристроєм на магнітному барабані. Один із авторів монографії 'Малая электронная счетная машина' (1952 р.).
  • Погреби́нський Соломо́н Беніамі́нович — брав участь у проектуванні основного варіанту арифметичного пристрою, монтажі, налагодженні та експлуатації «МЭСМ» — першої електронно-обчислювальної машини з програмою, яка зберігалася в пам'яті.
  • Рабинович Зіновій Львович — брав участь у проектуванні зовнішніх пристроїв «МЭСМ» — першої електронно-обчислювальної машини з програмою, яка зберігалася в пам'яті.
  • Зоріна-Рапота Зоя Сергіївна — брала участь у проектуванні запам'ятовуючого пристрою на магнітному барабані, монтажі, налагодженні та експлуатації «МЭСМ»
  • Гладиш Ганна Леонидівна — брала участь у проектуванні запам'ятовуючого пристрою на магнітному барабані, монтажі, налагодженні та експлуатації «МЭСМ»
  • Окулова Івета Петрівна — брала участь у проектуванні запам'ятовуючого пристрою на магнітному барабані
  • Черняк Ростислав Якович — брав участь у проектуванні, монтажі, налагодженні запам'ятовуючого пристрою на магнітному барабані
  • Абалишнікова Лідія Михайлівна — брала участь у проектуванні арифметичного пристрою, монтажі.
  • Кондалєв Андрій Іванович — брав участь у проектуванні пасивного запам'ятовуючого пристрою «МЭСМ»
  • Крайницький Володимир Васильович — брав участь у проектуванні стійок та пульту «МЭСМ».
  • Піневич Михайло Михайлович — брав участь у проектуванні 1-го варіанту арифметичного пристрою
  • Дедешко Євген Євгенович — брав участь у проектуванні пристрою живлення, монтажі, налагодженні та експлуатації «МЭСМ».
  • Офенгенден Рафаїл Григорович — брав участь у проектуванні, монтажі, налагодженні та експлуатації магнітного барабану «МЭСМ».
  • Похило Микола Павлович — брав участь у проектуванні елементної бази «МЭСМ».

Презентація

Документальний фільм

Посилання