Кіровоград-моє рідне містечко(Ляшук Анастасія)

Зміст

1 Основні відомості
2 Рельєф та Ґрунти
3 Клімат
4 Природні ресурси
5 Історичні події
6 Архітектура
7 Пам'ятки природи
8 Відомі люди наші земляки
9 Туризм Кіровоградщини
10 Кіровоград на карті
11 Невеличка фотогалерея

Основні відомості

Кіровогра́дська о́бласть — область в центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року. Розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу. Область на півночі межує з Черкаською, на півдні з Миколаївською, на сході з Полтавською та з Вінницькою областю на заході. Простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь — на 150 км.

Площа області становить 24,6 тисяч км², що складає 3,89 % території держави (14 місце в країні). Сільськогосподарські угіддя складають 14,548 тисяч км² (70 % загальної площі), з них ріллі — 12,736 тисяч км² (88 % площі сільськогосподарських угідь).

Рельєф та Ґрунти

Область розташовується на південних схилах Придніпровської височини. Таке місцерозташування обумовлює дуже нерівний горбистий рельєф, на території області знаходиться велика кількість балок і ярів. Дуже актуальною проблемою є водна ерозія ґрунтів. На схилах долин річок Тясмину та Інгульця розповсюджені поля зсувів гірських порід та блоково-пластичне зміщення. Зсуви сформувались на схилах, складених плейстоценовими суглинками потужністю близько 7 м.

Ґрунти області характеризуються високою родючістю. Ґрунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу. У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5,0 % та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти.

Клімат

Клімат: помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 °C, січня — 5,5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Їх середньорічна кількість становить від 450 до 520 мм. У 2014 році осінь настала відносно пізно. У вересні можно було відчути значне тепло,а листя на деревах було зеленим.

Природні ресурси

Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів тут є поклади бурого вугілля в м. Олександрія. Вагоме енергетичне значення мають значні (світового масштабу) поклади уранових руд. На лісові та водні ресурси область бідна. Гідроресурси річок обмежені. Є значні запаси підземних вод.

Історичні події

Дата	Історична подія
1362	битва на Синіх Водах; відбулася на річці Сині Води між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області
1752	створено військово-поселенську територію Нову Сербію
1754	засноване місто Єлисаветград
1754	створення Новослобідського козацького полку
1759	Новослобідські козачі поселення були приєднані до Нової Сербії
1764	скасовані Нова Сербія і Новослобідський козацький полк, їхні території під назвою Єлисаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом Новоросійської губернії
1796	створено Єлисаветградський повіт Новоросійської губернії Російської імперії
8 жовтня 1802—15 травня 1803	Єлисаветградський повіт у складі Миколаївської губернії
15 травня 1803—6 січня 1921	повіт у складі Херсонської губернії
1869	засноване місто Знам'янка, важливий залізничний вузол України
січень 1918 року	установлення радянської влади
6 січня 1921	Єлисаветградський повіт входить до Миколаївської губернії УСРР
30 грудня 1922	УСРР входить до складу Радянського Союзу
7 березня 1923	створено Єлисаветградський округ Миколаївської губернії
8 липня 1924	Єлисаветград перейменовано на Зинов'євськ, Єлисаветградський округ — на Зинов'євську округу
3 червня 1925	ліквідовано Миколаївську губернію
2 вересня 1930	ліквідовано округи
27 лютого 1932 року	cтворена Одеська область
1934	місто Зинов'євськ перейменоване на Кіров
22 вересня 1937 року	утворена Кіровоградська область, до якої ввійшли 30 районів.
10 січня 1939	створена Миколаївська область

Кіровоградська область є цікавою і багатою в археологічному плані — тут знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини на землях сучасної Кіровоградщини з часів пізнього палеоліту[4]. Особливо ж цікавими є знахідки поховань пізнішого часу, наприклад, предмети з розкопок кургану неподалік села Веселівки Новомиргородського району доби бронзи (2 тисячоліття до н. е.). Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться не лише на периферії, а й у межах обласного центру — так, у 2000-х сенсаційні знахідки були виявлені в ході розкопок на кіровоградській вулиці Попова.

Архітектура

У Кіровограді непогано збереглася стара забудова, в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо. Особливістю мого міста є застосування в архітектурі окремих стилів, як, наприклад, класицизму, неокласицизму, бароко та модерну. Зразком українського бароко є академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького, який, до речі, був тільки недавно відреставрований, що говорить про теперішній розвиток міста та бажання людей підтримувати Кіровоград у гарному стані.

На вулиці Дворцова використано мавританський стиль. У низці будівель в стилі модерн вдало застосовано мотиви неоросійського стилю.

Пам'ятки природи

Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107 — розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини. Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів, існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.

Рослинний світ області відображає типову екосистему лісостепу, хоча велика її частка розкопана і в даний час представлена ріллею.

Тваринний світ Кіровоградщини залишається відносно багатим. Цьому сприяє географічне положення даної території, яку з південного заходу на північний схід перетинає природна межа між Лісостепом і Степом. Серед земноводних найбільш численні жаби озерна та ставкова, а також кумка чер- воночерева. З 13 видів плазунів, що виявлені на території області, звичайною є ящірка прудка, місцями - ящірка зелена. До групи нечисленних видів відносяться вуж звичайний, ящірка живородяча і черепаха болотяна.

Відомі люди наші земляки

Сердюк Анатолій Григорович (1939) - відомий вчений та педагог, професор, член-кореспондент НААН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Маринич Олександр Мефодійович (1920) — географ-геоморфолог, член-кореспондент НАН України.
Авдієвський Анатолій Тимофійович (1933) — хоровий диригент, композитор, народний артист СРСР (1983)
Пестушко Костянтин Юрійович (псевдонім Кость Степовий-Блакитний; 1898 — 1921) — військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру.
Бондаренко Віталій Михайлович (1948) — доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Горячко Сергій – український військовий та громадський діяч, учасник бою під Крутами 1918 р.

Туризм Кіровоградщини

Туризм у Кіровоградські області поки що розвинений слабо. Але завдяки зручному географічному положенню (у центрі України), гарним кліматом, значному рекреаційному потенціалу, можна сподівати на стрімкий розвиток туризму. На 2010 рік в області було 18 готелів, із зальною кількістю номерів 859.

Найцікавіші об'єкти туризму:

Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. е.;
Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.;
Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.;
Свято-Покровська церква 1849 р.;
Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.;
Хрестовоздвиженська церква — усипальниця Раєвських 1833–1855 р.;
Колишній власний будинок — архітектурний зразок міського помешкання кінця XIX ст.;
Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста — неоросійський стиль XIX-ХХ ст.;
Краєзнавчий музей — приватний будинок у стилі модерн 1885–1905 рр.;
Синагога XIX ст.; Колишня гімназія 1891–1898 рр.; Міська лікарня1910-1913 рр.;
Колишній театр 90-х років XIX ст.;
Свято-Вознесенська церква 1898–1912 рр.;
Свято-Миколаївська церква 1853–1873 рр.;
Онуфріївський парк XVIII ст.