Гуцало 5.6. Криза семи років

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук

Криза семи років завжди пов'язувалася з початком шкільного навчання. При переході від дошкільного до шкільного віку дитина різко змінюється. Ці зміни носять більш глибокий і складний характер, ніж у кризі трьох років. Негативна симптоматика кризи повною мірою виявляється й у цьому віці (негативізм, упертість, норовистість та ін.). Поряд з цим з'являються специфічні для даного віку особливості: нарочитість, безглуздість, штучність поведінки, клоунада. Описуючи поведінку дітей цього віку, він характеризує її як неприродну, манірну, дивну, немотивовану: вважає, що перераховані ознаки зумовлені втратою дитячої безпосередності, мимовільності поведінки, яка формується в результаті диференціації внутрішнього і зовнішнього життя. У цей час відбувається втрата тих якостей “дитячості”, які визначають дошкільника. Старші дошкільники перестають бути наївними і безпосередніми, як раніш, стають менш зрозумілими для навколишніх. Втрата безпосередності за Л.С. Виготським, є тільки однією з багатьох змін, що відбуваються в цьому віці.

Д.Б. Ельконін звертає увагу на негативну симптоматику кризи 7-ми років, на втрату безпосередності, відсутність безпосередніх емоційних реакцій на зовнішні стимули: дитина навчається приховувати власні почуття, поведінка відзначається примхливістю, невмотивованістю, неадекватністю реакцій. Л.І. Божович додає, що дитина стає неслухняною, злою, агресивною, конфліктною, впертою, переважно виявляє негативізм.

Л.І. Божович вбачає природу кризи в появі фрустраційності, афектів, зумовлених стереотипними діями дорослих, а також особливої потреби відокремлення від дорослого. Діти вже “дозріли” для включення їх до нових форм життя, а зовнішні обставини цьому перешкоджають, утримуючи їх у системі попередніх відносин. Для кризи 7 років характерна депривація двох потреб – у знаннях і соціальних відношеннях, що виявляються в статусі школяра. Виходить, що надання дитині статусу школяра знімає проблему кризи. Л.І. Божович обґрунтовувала це тим, що перехід до навчання у 7 років у її дослідженні зменшував кількість дітей із симптомами кризи.

На підставі виникнення особистої свідомості криза 7-ми років має специфічні симптоми: 1) втрата безпосередності – між бажанням і дією вклинюється переживання того, яке значення ця дія буде мати для самої дитини; 2) вередування; дитина щось із себе вдає, щось приховує (вже душа “закрита”); 3) симптом “гіркої цукерки”: дитині погано, але вона намагається цього не показувати. Виникають труднощі виховання дитини, вона починає закриватися і стає некерованою.

Домінування позитивних змін – другий аспект, характерний для розуміння Л.С. Виготським проблем вікової кризи: йдеться про довільність, котра зумовлює основні прогресивні закономірні зміни в психіці дитини та перебудови її особистості в цьому перехідному періоді. Поява нового рівня довільності породжується появою позаситуаційної поведінки, із звільненням від влади емоцій. Дитина перестає сліпо керуватися власними реакціями.

До кінця дошкільного віку вперше спостерігається феномен “гіркої цукерки”. Якщо раніше дитина, що не виконала завдання чи інструкції дорослого із задоволенням вислуховувала похвалу і отримувала приз (“цукерку”), то тепер незаслужене заохочення чи нагорода засмучує, дитині стає соромно. Діти не народжуються з почуттям провини, воно з'являється з дорослішанням дитини. Експеримент показав, що ставало соромно тільки дітям старшого дошкільного віку. Почуття провини, що не пов'язане зі страхом покарання, – перша ознака пробудження совісті.

В основі цих симптомів лежить узагальнення переживань. У дитини виникло нове внутрішнє життя, життя переживань, яке прямо і безпосередньо не накладається на зовнішнє життя. До 75% дітей сьомого року життя виявляють гостру симптоматику кризи. Криза вимагає переходу до нової соціальної ситуації, вимагає нового змісту стосунків. Дитина повинна вступити в стосунки з суспільством як з сукупністю людей, які здійснюють обов'язкову, суспільно необхідну і суспільно корисну діяльність. В наших умовах тенденція до неї виражається в прагненні швидше піти до школи [22, с. 165-168].

далі Молодший шкільний вік п.6.1. Стрілка вправо.jpeg

або

 Перейти на головну сторінку курсу "Вікова психологія"