Гуцало 3.4. Розвиток особистості. Криза 1 року

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук

До двох років пізнання дитиною себе розширюється ще більше. Вона вже не тільки впізнає своє зображення в дзеркалі, але поступово починає усвідомлювати і зміст тих дій, які роблять дорослі, зачісуючи або вмиваючи її.

На першому році життя в дитини розвивається дуже своєрідне ставлення до себе. В основному воно складається в результаті спілкування з дорослими, адекватно і безпосередньо відбиваючи ті почуття любові, турботи, безумовного прийняття особистості дитини, що виходять від близьких. Внаслідок цього в дитини формуються такі важливі складові образу-Я, як емоційно-позитивне самовідчуття і переживання своєї значимості для навколишніх (М.І. Лісіна). Таким чином, усі ці фактори впливають на розвиток у дитини загальної самооцінки. Однак на першому році життя роль власного досвіду дитини (її взаємодія з предметами, спілкування з дорослими) у розвитку образу-Я ще дуже незначна. З моменту народження і два місяці потому дитина не може виділити себе з навколишнього світу. Однак згодом починає розуміти, що вона – окрема і єдина у своєму роді істота. Усвідомленню цього відкриття присвячена значна частина дитинства (Г. Крайг).

Формування статевої ідентичності

Розпізнавати стать людини діти навчаються рано. Так, різна “реактивність” на чоловіків і жінок спостерігається вже в 7-8-місячних дитини. Первинна статева ідентичність, тобто знання своєї статевої приналежності, складається до 1,5 років. Усвідомлення своєї статі є найбільш стійким, стрижневим елементом самосвідомості дитини (І. Кон). До 2 років дитина знає свою стать, але ще не вміє обґрунтувати цю приналежність. Визначаючи себе як хлопчика чи дівчинку, маля не пов’язує це зі своїми біологічними ознаками. Надалі в дитини відбудеться статева ідентифікація як результат складного біосоціального процесу, що з'єднує онтогенез, статеву соціалізацію і розвиток самосвідомості.

Криза 1 року

Перехідний період між немовлячим періодом і раннім дитинством дослідники називають кризою 1 року. Як і будь-яка криза вона зв'язана з появою самостійності і афективних реакцій. Афективні форми поведінки дитини можуть виникати, коли дорослі не розуміють її бажань, її слів, жестів і міміки, або розуміють, але не виконують те, що вона хоче. Встановлення нових взаємин з дитиною, надання їй деякої самостійності, терпіння і витримка пом'якшує кризу, допомагає дитині уникнути гострих емоційних реакцій.

 далі п.4.1. Ранній вік. Соціальна ситуація розвитку дитини раннього віку Стрілка вправо.jpeg

або

Перейти на головну сторінку курсу "Вікова психологія"