Історія слов’янських народів до кінця XV ст. перша частина

Матеріал з Вікі ЦДПУ
Перейти до: навігація, пошук


Зміст

Назва курсу

Історія слов’янських народів до кінця XVIII ст.

Галузь знань: Освіта/Педагогіка

Напрям підготовки: 014.03.02 Середня освіта (Історія)

Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалаврат

Факультет історії та права (денна форма навчання)

Мета та завдання навчального курсу

Мета курсу

  • розкриття процесу виникнення і нагромадження історичних знань;
  • формування і розвиток історичної науки у слов’янських народів Центрально-Східної та Південно-Східної Європи;
  • глибоке вивчення праць істориків різних поколінь, їх суспільно-політичних поглядів та історичних концепцій, оцінок ними різних періодів, проблем процесів, подій і фактів історичного минулого України, Росії, Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, Сербії, Хорватії, Словенії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Македонії.

Завдання курсу

  • Є ознайомлення майбутніх вчителів історії з найголовнішими джерелами слов’янської, насамперед української та російської історіографії, з основними принципами та методикою їх аналізу і використання у науковій, навчальній та виховній роботі.
  • В якості основи для розгляду історичного процесу у слов’янських народів Центрально-Східної і Південно-Східної Європи вибрана політична історія. Історія економічна, соціальна й культурна складають три інші домінуючі аспекти в курсі.
  • Курс розроблений і викладається на основі принципів послідовного історизму і наукової об’єктивності. При його вивчені використовується також історико-хронологічний та інші методи викладу і аналізу.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

  • особливості соціально-економічного та політичного розвитку слов’янських народів;
  • головні етапи у формуванні ранньодержавних утворень у східних, західних і південних слов’ян;
  • суть процесу феодалізації та структуру слов’янського феодального суспільства;
  • соцільно-економічний та політичний розвиток південних слов’ян під Османським ярмом, західних слов’ян під управлінням Габсбурзької імперії, східних слов’ян в рамках Московії, Російської імперії;

вміти:

  • використовувати різні види історичних джерел та критично до них ставитися;
  • узагальнювати і робити висновки на підставі визначення причинно-наслідкових зв’язків;
  • виділяти культурно-хронологічні та історичні етапи у розвитку слов’янських народів;
  • усвідомлювати проблему єдності світової історичної думки і науки, взаємозв’язку і взаємовпливу національних історіографій;
  • критично оцінювати здобутки історичної науки в Україні та інших слов’янських країнах і втрати, аналізувати причини останніх, виявляти малодосліджені, замовчувані, або спотворені раніше проблеми, події і факти минулого;
  • самостійно аналізувати наукові праці і концепції істориків різних поколінь, напрямків і шкіл, їх суспільно-політичні погляди та історичні концепції, оцінки ними окремих періодів, проблем, процесів, подій і фактів історичного минулого слов’янських народів і країн, використовуючи історико-хронологічний, порівняльний, синхронний, ретроспективний та інші сучасні методи пізнання;
  • захищати сучасну історичну науку від проникнення в неї під виглядом «новітніх теорій», «нового бачення» тощо науково-неспроможних або застарілих ідей і поглядів;

Робоча програма курсу

Автор курсу

Марченко Олег Миколайович


Учасники

Група ІП16Б, факультет історії та права викладач Марченко Олег Миколайович, Отримати консультацію

Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1 ПІВДЕННІ І ЗАХІДНІ СЛОВ’ЯНИ У СЕРЕДНІ ВІКИ

ТЕМА 1. Вступ до курсу «Історія слов’янських народів» Предмет курсу. Роль навчальної дисципліни «Історія слов’янських народів» у підготовці фахівця-історика. Хронологічні межі курсу: перша частина охоплює період середньовіччя (до кінця XV ст.); друга – період нової історії слов’янських народів до кінця XVIII ст. Географічні межі курсу охоплює територію Європи. Методологічна основа викладання історії слов’янських народів – принципи цивілізаційний, послідовного історизму, наукової об’єктивності, історико-хронологічний, аналізу, комплексний та інші. Зв’язок курсу з іншими історичними дисциплінами. Джерела курсу: історичні, археологічні, етнографічні, лінгвістичні, інших суміжних дисциплін. Структура курсу.

ТЕМА 2. Походження слов’ян Походження слов’ян в історіографії. Проблема слов’янської прабатьківщини. Нестор Літописець і «балканська» («дунайська») теорія походження слов’ян. Географ Баварський і концепція «місцевого» походження слов’ян. П.І.Шафарик, Л.Нідерле. «Вісло-одерська» теорія (Ю.Костшевський, Т.Лер-Сплавінський). «Вісло-Дніпровська» теорія (Ю.Ростафінський, М.Фасмер), «Одро-Дніпровська» концепція (А.Д.Удальцов, А.І.Тереножкін, П.Н.Третьяков, Б.О.Рибаков). Писемні джерела про слов’ян. Пліній Старший, Помпоніум Мела, Тацит, Птолемей, Певтінгерові таблиці, Йордан, візантійські автори (Йордан, Прокопій, Феофілакт, Маврикій).Лінгвістика щодо походження слов’ян (В.М.Топоров, О.М.Трубачов, І.Удольф, Ф.П.Філіним). Археологічні джерела щодо походження слов’ян. Теорія автохтонізму Б.О.Рибакова. Слов’яни зарубинецької, пшеворської, зарубинецької та пізньозарубинецької археологічних культур. Проблема етнічної структури черняхівської культури та місце в ній слов’янських племен. Слов’янські племена київської археологічної культури. Матеріальна культура слов’янських старожитностей V – VII ст.н.е. Пеньківська, колочинська та празька археологічні культури. Господарство, побут та духовна культура слов’ян. Землеробство та скотарство. Промисли. Ремесло та торгівля. Житло, посуд, одяг. Слов'янське язичництво.

ТЕМА 3. Болгарія у середні віки Утворення Болгарської держави і народності. Слов’яни і Візантія в VI – VII ст. Слов’яни і протоболгари. Початок державотворення. Внутрішня і зовнішня політика болгарських ханів. Прийняття християнства в Болгарії. Церковна організація. Болгарія за часи князя Бориса І. Виникнення богомільського руху. Болгарія наприкінці IX – на початку XI ст. Правління Симеона. Боротьба із Візантією 972 – 1018 рр. Загибель Першого Болгарського царства і встановлення візантійського панування. Західноболгарське царство. Болгарська держава ХІ – ХІІІ ст. Друге Болгарське царство. Соціально-економічний розвиток Болгарії XII – XIV ст. Повстання Івайло. Правління царів Івана Асеня II та Івана Олександра. Османське завоювання і втрата державної незалежності Болгарії в 1396 р.

ТЕМА 4. Сербія у середні віки Утворення ранньофеодальних держав в Сербії. Перші спроби політичної централізації. Сербія під владою Візантії. Протистояння Зети і Рашки за гегемонію на сербських землях. Виникнення та історія держави Неманичей на сербських землях. Розквіт сербської держави за правління Стефана Душана. «Законник» Стефана Душана. Османська експансія на Балканах. Розпад сербського царства. Битва 1389 р. на Косовом полі. Сербська деспотовіна XV ст. Завоювання османами Сербії.

ТЕМА 5. Хорватські землі, Боснія, Чорногорія та Дубровник у середні віки Хорватія в VII – на початку XII ст. Прийняття християнства. Виникнення незалежної держави Трпимировичей. Соціально-економічна структура хорватського суспільства в VII – на початку XII ст. Входження хорватських земель до складу держави Габсбургів. Словенські землі в VII - XIV ст. Боснія у середні віки. Боснія у складі сербської держави. Соціально-економічний розвиток. Боснійська бановина. Розквіт боснійської середньовічної держави за правління Твртко. Османська експансія на боснійські землі та входження Боснії до складу імперії. Перші державні утворення на території Чорногорії. Особливості суспільних відносин та господарський розвиток Дуклі. Суперництво Дуклі та Рашки за загальносербське лідерство. Чорногорія у складі Сербського королівства. Чорногорія між Османською імперією та Венецією. Завоювання турками Чорногорії. Роль слов’янського та романських елементів в історії Дубровника. Перетворення Дубровника на провідний центр Далмації. Специфіка господарського розвитку. Дубровник під зверхністю Венеції. Розквіт Дубровника під патронатом Венеції. Дубровник у складі Хорвато-Угорської корони.

ТЕМА 6. Південнослов’янські народи під владою Османської імперії Становище слов’ян під османським ярмом. Поділ Балкан на бейлербейства, еялети, санджаки, пашилики. Основні категорії османських чиновників. Військово-ленна (сіпахійська) система землекористування: тимари, зеамети, хаси. Становище селян-християн («райя»). Система податків, які сплачували слов’яни-християни: йошур, харадж, джизья, іспендже, девшурме. Яничарське військо. Соціально-економічне та політико-адміністративне становище південних слов’ян Балкан під османським ярмом. Національно-визвольний рух південних слов’ян. Гайдуцький, ускокський рух.

ТЕМА 7. Культура південнослов’янських народів доби середньовіччя Особливості язичницької культури південних слов’ян. Роль Кирила і Мефодія та їх учнів у поширенні християнства на Балканах. Культурна орієнтація на католицький Рим або ж православний Константинополь. Розвиток слов’янської писемності та літератури. Культова та фортечна архітектура. Болгарський живопис. Сербські писемність, архітектура та живопис. Роль монастирів у культурних процесах Сербії. Особливості розвитку хорватської культури. Культура середньовічної Боснії. Культура Дубровника у середні віки. Вплив Ренесансу. Дубровницько-далматинське літературне Відродження. Релігійно-патріотичні твори. Вплив Візантії на культуру південних слов’ян. Культурні центри південних слов’ян. Літературні пам’ятки південних слов’ян.

ТЕМА 8. Польща у середні віки Польські племена в VI – IX ст. Політичний і соціально-економічний розвиток Польщі в X ст. Сільське господарство. Ремесло і торгівля. Соціальна структура. Християнізація Польщі. Польська держава в ХІ – XIV ст. Розвиток феодальних відносин. Форми колонізації і перебудова аграрних відносин. Розвиток міст та торгівлі. Соціальна структура: духовенство, селянство, шляхта, міщани. Головні етапи політичного розвитку Польщі XIII – XIV ст.

ТЕМА 9. Чеська держава у середні віки Особливості етногенезу чехів. «Держава Само». Велика Моравія і її культурне значення для західнослов’янських племен. Чеська держава ХІ – ХІІІ ст. Формування держави Пржемисловичів. Соціально-економічний розвиток й адміністративний устрій чеської держави. Колонізація та її особливості в Чехії. “Германізація” чеських міст. Завершення процесу феодалізації. Станова структура чеського суспільства. Чехія за правління Пржемисла ІІ Отокара та Вацлава ІІ. Піднесення Чехії у ХІV ст. за правителів династії Люксембургів. Привілеї чеському дворянству. Чехія за правління Карла І. Перетворення Чехії на центр Священної Римської імперії німецької нації. «Золота булла». Взаємостосунки між різними соціальними верствами: королем, шляхтою, містами і церквою. Законник «Маестас Кароліна». Послаблення Чехії за Вацлава IV.

ТЕМА 10. Гуситський рух в Чехії Передумови гуситського руху. Вплив ідей Джона Вікліфа на формування ідей Яна Гуса (1371 – 1415). Релігійні та політичні погляди Яна Гуса. Рішення Констанцького собору. Конфлікт між Імперією та Ватиканом з одного боку та Чехією. Неоднорідність учасників соціального руху в Чехії. Ідейні розбіжності у поглядах чашників та таборитів. Хрестові походи проти Чехії. Чеський король Іржі із Подебрат. Підсумки та історичне значення гуситського руху.

ТЕМА 11. Полабські слов’яни (VII – XIII ст.) Слов’янські племена у межиріччі Ельби та Одеру (ободрити, лютичі, лужицькі серби). Суспільна організація та господарське життя. Політика германських імператорів Оттона І та Генріха І на західнослов’янських землях. Спроби християнізації та політика онімечення полабських слов’ян. Вендська держава. Слов’яни у складі німецьких графств. Остаточне поглинення полабських слов’ян германським світом.

ТЕМА 12. Словацькі землі у середні віки Соціально-економічний та політичний розвиток Словаччини. Включення словацьких територій до Угорського королівства в X – XI ст. Соціально-економічний розвиток Словаччини в XII – XIV ст. Словаччина в умовах феодальної роздробленості і за часи правління Матуша Чака Тренчинського.

ТЕМА 13. Культура західних слов’ян у середні віки Західні слов’яни між Візантією та франкською державою. Культура західних слов’ян до прийняття християнства. Прийняття християнства та сприйняття західноєвропейських впливів. Польська культура у середні віки. Розвиток освіти. Краківський університет. Розвиток польської науки. Книгодрукування. Латиномовна та польськомовна література. Образотворче мистецтво. Вплив на польське мистецтво культури Відродження. Особливості розвитку чеської середньовічної культури. Роль католицтва та латинської мови в культурі та освіті. Монастирі. Готичний стиль в архітектурі. Чеська драма та музична творчість. Культурне піднесення в роки правління Карла Люксембурга. Розбудова Праги: собор Св. Вітта, Нове Місто, Карлів міст. Празький університет та його місце в духовному розвитку країни.

Змістовий модуль 2 СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ У СЕРЕДНІ ВІКИ

ТЕМА 14. Держава Русь у ІХ – ХІІ ст. Східні слов’яни у давні часи. Соціально-економічний та політичний розвиток східних слов’ян в VI – VII ст. Сільське господарство, розвиток ремесел і торгівлі. Початок соціальної диференціації. Утворення племінних союзів. «Військова демократія» слов’ян VI – VII ст. Перші ранньодержавні утворення у ІV – VI ст. Слов’яно-візантійські відносини VI – VII ст. Соціальне-економічні та політичні передумови утворення держави Русь. Об’єднання східнослов’янських земель навколо Києва. Консолідаційні процеси в Русі за часів Олега. Часи княжіння Ігоря. Зростання міжнародного авторитета Русі. Реформи княгині Ольги. Княжіння Святослава – час міжнародного утвердження Русі. Джерела для вивчення історії Русі. Історіографія проблеми утворення держави Русь. Погляди С.М.Соловьева, М.П.Погодіна, М.М.Карамзіна, С.Ф.Платонова, В.Й.Ключевського, М.М.Костомарова, М.С.Грушевського, Б.Д.Грекова, С.В.Юшкова, М.М.Тихомирова, Б.О.Рибакова, П.П.Толочко. Причини відцентрових тенденції та феодальної міжусобиці. Політичні форми держави Русь: віче, княже правління, Боярська дума, дружина. Дуумвірат та тріумвірат князів. Еволюція відносин між Києвом та руськими землями. Русь за Ярослава Мудрого. «Правда та статут» Ярослава. Зростання авторитету церкви. Розвиток культури. Міжнародні зв’язки Київської Русі. Початок відцентрових процесів. «Правда Ярославичів». «Статут» Володимира Мономаха.

ТЕМА 15. Держава Русь в умовах феодальної роздробленості Особливості «феодалізму» в Давній Русі. Проблема «Руського феодалізму» в історіографії. Н.П. Павлов-Сільванський. Погляди В.О. Ключевського та ін. Класичний марксистсько-ленінський підхід до феодалізму. Сучасний стан проблеми. Передумови роздробленості держави Русь. Особливості організації політичної влади Рюриковичами. Соціально-економічні закономірності господарської автаркії окремих територій в добу середньовіччя. Ослаблення політичної влади Києва. Посилення ролі удільних князівств. Розподіл князівств між Рюриковичами. Галич. Володимир. Новгород. Русь в період 80-х років ХІІ ст. – 40-х р. XIII ст. Політика Андрія Боголюбського. Форма політичного правління на руських землях: автократична, аристократична, республіканська. Боротьба між княжою владою та боярською опозицією. Боротьба між різноманітними угрупованнями в середині боярства. Народні рухи на Русі.

ТЕМА 16. Культура Давньоруських земель у домонгольський період Релігія східних слов’ян. Пантеон язичницьких богів. Клан язичницьких жерців – волхви. Введення християнства на Русі. Наслідки християнізації Київської держави. Традиції русичів. Поховальний обряд. Святилища, ідоли та ігрища. Календарні свята. Виникнення та розвиток писемності у слов’ян. Розвиток освіти, науки, архітектури та живопису в Русі ІХ – ХІІІ ст. Усна творчість, сказання, билини. Героїчний епос. Культурні впливи Візантії. Література світська та духовна.

ТЕМА 17. Боротьба Русі з монгольською та шведсько-німецькою агресією Передумови виникнення держави у монголів. Культура монголів: вірування, писемність, соціальна та етнічна структура. Збірка законів Чінгіз-хана «Велика Ясса». Початок монгольських завоювань. Битва на р. Калка 1223 р. Підкорення монголами на шляху до Русі народів Середньої Азії, Північного Ірану та Кавказу. Походи Батия. Погром булгар на р. Камі. Розгром у 1227 р. Рязанського князівства. Захоплення Володимиро-Суздальського князівства. Битва 4 березня 1238 року на р. Сіті. Розорення частини Смоленського та Чернігівського князівств. Захоплення Козельська. Новий похід восени 1239 р. Батия на Південно-Західну Русь. Битва за Київ восени 1240 р. Навала монголів в 1241 р. на Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину та Трансильванію. Утворення Золотої Орди та її відносини з Руссю. Виникнення на Нижній Волзі держави монголів «Золота Орда», (улус Джучидів або Кипчакське ханство із столицею в Сараї). Військово-політична організація окупації монголами Русі. Інститут баскаків та бессерменів. Галицько-волинсько-володимиро-суздальский антиординський союз в особі князів Данила та Андрія. Два напрямки антиординської політики руських князів: «непокори» Данила Галицького та «покори» Олександра Невського. Каральна експедиція монголів 1252 р. – «Неврюєва рать». Міські повстання у 1262 р. в Ростові, Володимирі, Суздалі, Ярославлі. 1327 р. повстання у Твері проти хана Щелкана. Ліквідація інституту баскаків. Наслідки монгольського нашестя на Русь. Німецько-шведська агресія проти Русі. Невська битва. Розгром Данилом Галицьким німецьких лицарів від Дорогочинцями та угорсько-польських лицарів під Ярославом. «Льодове побоїще».

ТЕМА 18. Східнослов’янські землі у складі Великого князівства Литовського Історична концепція та етапи формування Литовсько-Руської держави. Зростання її територіальних меж від Міндовга до Ольгерда. Соціально-економічні чинники руських земель у складі князівства Литовського. Східнослов’янські народи в контексті польсько-литовських стосунків та боротьби з німецькою агресією. Особливості державно-політичного статусу руських земель у складі Литви. Литовсько-руська держава як федерація різноетнічних земель. Велике князівство Литовське як реальний суперник Москви у Східній Європі і як можливий центр об’єднання східнослов’янських земель.

ТЕМА 19. Об’єднання руських земель навколо Москви Географічні, політичні та економічні фактори піднесення Москви. Зростання території князівства у XIV ст. Москва – тримач ханського великокняжого ярлика. Перші «збирачі» руських земель: Данило Олександрович. Іван Калита. Дмитро Донський. Куликовська битва. Розорення Москви Тохтамишем. Відносини Москви з Ордою.

ТЕМА 20. Завершення політичного об’єднання північно-східних слов’янських земель навколо Москви. Утворення Московської держави Історичні обставини об’єднання руських земель. Династична війна в Московській державі у першій половині XV ст.: причини, хід та наслідки. Соціально-економічний, політичний лад Московського царства. Атрибути новоствореної держави. Централізація усіх сфер політичного життя. Боярська дума. Палац і Казна. Створення приказної системи. Вироблення державної ідеології Московського царства. Утворення загальноросійського державного апарату. Формування станової монархії. Початок оформлення кріпосного права. Судебник 1497 р. Московська держава в роки правління Івана ІІІ. Завоювання Новгорода. Приєднання Твері, Рязані, Пскова. Методи і засоби об’єднання. Зовнішня політика Івана ІІІ. Звільнення від золотоординського ярма. Війни з Литвою. Російсько-кримські відносини. Балтійське питання.

ТЕМА 21. Держава і церква в Московській державі XV ст. Релігійне життя. Роль церкви у процесі об’єднання руських земель. Церква і єресь. Нестяжателі і йосифляни. Спроба секуляризації монастирських земель Іваном ІІІ. Боротьба православного кліру зі світською владою.

Змістовий модуль 3 ПІВДЕННІ І ЗАХІДНІ СЛОВ’ЯНИ У XVI – XVIII ст.

ТЕМА 22. Південнослов’янські народи у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.) Періоди політичної історії Османської імперії у XVI – XVIII ст. Поява Східного питання. Адміністративний поділ, система влади та управління володіннями Порти на Балканах: Боснійський пашалик, Румелія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Сербія, Болгарія, Македонія. Конфесійно-релігійне становище в Османській імперії. Система міллетів. Система девширме для християн. Криза Османської імперії у другій половині XVIII ст. Практика ільтізам і малікяне. «Генеральні капітуляції» 1740 р. і їхня роль для економіки Порти. Погіршення становища селян. Система чифтликів. Погіршення становища яничар і сіпахів на Балканах. Діяльність греків-фанаріотів. Національно-визвольний рух у слов’янських володіннях Османської імперії. Вплив російсько-турецьких війн другої половини ХVІІІ ст. на розгортання визвольного руху на Балканах. Виникнення четницького та гайдуцького руху в Сербії та Болгарії.

ТЕМА 23. Болгарія у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.) Соціально-економічний розвиток та політичний лад Болгарії у ХІV ст. Вплив кризи Османської імперії XVI – XVIII ст. на політичний розвиток болгарських земель. Поява чифтліків, зміни в становищі болгарського ремесла, торгівлі, міст. Підйом національно-визвольного руху в Болгарії. Повстання у Тирново та Чипровцях. Друга половина XVIII ст. – період початку Болгарського національного Відродження. Важлива роль православного духовенства та монастирів. Творчість діячів болгарського Відродження: Й. Брадатий, Паїсій Хілендарський, С. Врачанський.

ТЕМА 24. Сербські землі у складі Османської імперії (XVI – XVIII ст.) Розвиток сербських земель у XV – XVI ст. під впливом постійних воєн між Османською імперією та європейськими країнами. Значні міграційні процеси сербів, занепад господарства. Соціально-економічний розвиток та політичний лад Сербії. Специфіка адміністративної, фіскальної, судової та економічної політики Порти на сербських землях та її еволюція. Велике переселення сербів 1690 р. Національно-визвольний рух сербів проти османів. Роль у сербському русі сербської православної патріархії та просвітницького руху з другої половини XVIIІ ст.

ТЕМА 25. Боснія та Герцеговина у складі Османської імперії Особливості політичного, соціально-економічного, етнічного та конфесійного становища Боснійського пашалику. Перетворення Боснії на арену інтересів європейських держав та вплив цього на становище боснійських земель. Еволюція позиції боснійської знаті в умовах наростаючої кризи Османської імперії.

ТЕМА 26. Чорногорські землі у XVI – XVIIІ століттях Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Чорногорії у складі Османської імперії. Особливості традиційних чорногорських соціальних інститутів. Роль Цетинської митрополії та її роль у протистоянні місцевим кланам та централізації країни. Національно-визвольний рух чорногорців проти османів.

ТЕМА 27. Культура південнослов’янських народів у XVI – XVIII століттях Болгарська культура у XVI – XVIII ст. Рильський, Бачківський, Хілендарський та інші православні монастирі – центри болгарської культури. Діяльність Й. Брадатого, Паїсія Хілендарського, С. Врачанського. Вплив грецьких просвітників на болгарське культурне Відродження. Сербська культура. «Слов’яносербська школа»: патріарх Паїсій, Захаріє Орфелін, Івакін Вуїч. Й. Раїч та його «Історія різних слов’янських народів, насамперед болгар, хорватів і сербів». Культурно-просвітницька діяльність Д. Обрадовича. Перші сербські періодичні видання. Хорватська та словенська культура. Вплив Просвітництва. Створення єдиної літературної мови південних слов’ян. Вплив Просвітництва.

ТЕМА 28. Південнослов’янські народи у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.) Становище хорватських та словенських земель у складі імперії Габсбургів. Прикордонний з Османською імперією статус цих земель. Реформаційні процеси та поширення протестантизму, формування Воєнного Кордону (Границі). Антигабсбургська змова родин хорватської знаті Зринських та Франкопанів. Вплив реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ. Політичний та економічний розвиток територій Австрійської імперії, заселених південними слов’янами. Антагонізм між сербами та угорською стороною. Окремішність становища сербів в Австрійській імперії (наявність привілеїв, інститут «граничарства»). Політична та культурна орієнтація сербів на православну Росію, втіленням якої стали міграційні хвилі середини XVIII ст. Зміни у становищі сербів у складі Австрійської імперії у другій половині XVIII ст.

ТЕМА 29. Польська держава у XVI – XVIII ст. Економічний та соціальний розвиток Польщі. Перехід до панщинно-фільваркової системи. «Друге закріпачення» селян. Суспільний устрій. Люблінська унія й утворення Речі Посполитої. Послаблення централізованої влади. Боротьба між шляхтою і магнатами. «Генріхові артикули». Релігійна боротьба: перемога контрреформації та наступ на православ’я. Берестейська унія. Внутрішня та зовнішня політика правителів з династії Ваза у кінці XVI – першій половині XVII ст. Сигізмунд ІІІ Ваза. Посилення впливу католицької церкви. Зовнішня політика. Московський вектор. Відносини з Османської імперією. Польсько-шведські війни. Владислав IV. Річ Посполита і Північна війна. Економічний і політичний занепад Польщі у першій половині XVIII ст. Військово-політичні, демографічні та соціально-економічні наслідки воєн другої половини XVIІ – першої чверті XVIIІ ст. Посилення позицій магнатів. Криза політичної системи Речі Посполитої. Початок розкладу феодалізму і розвиток капіталістичних відносин у другій половині XVIII ст. Реформи 60-х років XVIII ст. Барська конференція. Втручання Росії, Прусії та Австрії у польські справи в другій половині XVIII ст. Перший поділ Речі Посполитої. Суспільно-політичний рух за реформи 70 – 80-х років. Конституція 1791 р. Повстання під проводом Т. Костюшко. Другий та третій поділи Польщі.

ТЕМА 30. Західнослов’янські землі у складі імперії Габсбургів (XVI – XVIII ст.) Основні етапи становлення та розвитку імперії Габсбургів. Політика Габсбургів щодо слов’янського населення. Сутність «освіченого абсолютизму» в Габсбургській імперії. Основні напрямки реформ Марії Терезії. Адміністративна, фінансова, економічна, судова, освітня, медична, аграрна, церковна, військова реформи. Продовження реформ Йосипом ІІ в галузі державного управління, економіки, освіти, армії, землі, свободи селян, релігії, культури.

ТЕМА 31. Чеські землі у складі Австрійської імперії (XVI – XVIII ст.) Економічний та соціально-політичний розвиток Чехії. Антигабсбурзька опозиція станів. Повстання 1547 р. Посилення соціального та національного гноблення в Чехії в другій половині ХVІ ст. Визвольна боротьба чеського народу на початку ХVІІ ст. Повстання 1608 р. та 1613 – 1620 рр. Битва біля Білої Гори. Панщинно-фільваркова система та її еволюція у XVIII ст. Генеза капіталізму в чеських землях. Розвиток міст, торгівлі, промисловості та ремесел. Зародження мануфактури. Соціальна стратифікація сільської та міської людності.«Освічений абсолютизм» його передумови та особливості на чеських та словацьких теренах. Реформи Марії Терезії та Йосипа ІІ в галузі державного устрою, економіки та освіти. Національне питання. Витоки чеського відродження. Національно-визвольна та антифеодальна боротьба чеського та словацького народів.

ТЕМА 32. Культура західних слов’ян у XVI – XVIII ст. Вплив просвітницької ідеології на розвиток культури та суспільної думки в слов’янських країнах. Суспільно-громадська думка на розвиток освіти і наукових знань. Література і образотворче мистецтво. Музика і театр. Культура Речі Посполитої. Сарматизм. Основні етапи польського Просвітництва. Реформа шкільної освіти. Реформаторська діяльність С. Конарського. Робота Едукаційної комісії. Колегіум Нобіліум. «Рицарська школа». Створення польських культурних закладів нового типу. Польська періодична преса. Журнал «Монітор». Розвиток природничих наук. Дослідження в галузі історії. Польська література. Архітектура, скульптура, образотворче мистецтво. Культура на чеських землях. Бароко. Розвиток архітектури, скульптури та живопису. Літературний гурток Б. Бальбіна. Просвітництво. Особливості розвитку словацької культури.

Змістовий модуль 4 СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ У XVI – XVIII ст.

ТЕМА 33. Московська держава у XVI ст. Політична боротьба 30 – 40-х років ХVI ст. Внутрішня політика уряду Івана ІV в 1547 – 1556 рр. Судебник 1550 р. «Обрана рада». Стоглавий собор. Реформи середини ХVI ст.: «земська та військова», «Уложення про службу» 1556 р. Загострення внутрішньополітичного становища на початку 60-х рр. Опричнина та її соціально-політична суть. Деспотизм та самовладдя Івана Грозного. Основні напрямки зовнішньої політики. Завоювання Казанського та Астраханського ханства. Лівонська війна та її наслідки. Політика Росії щодо Криму, українських та білоруських земель у складі Речі Посполитої. Початок підкорення Сибіру.

ТЕМА 34. Московська держава на зламі XVI – XVIІ ст. Смутний час Наслідки правління Івана ІV. Ускладнення внутрішньополітичного та міжнародного становища наприкінці ХVI ст. Правління Бориса Годунова. Боярська опозиція. Соціально-економічна криза в кінці ХVІ ст. Лжедмитрій І. Соціальна напруга: повстання Хлопка, повстання під проводом Івана Болотникова. Внутрішня та зовнішня політика В.Шуйського. Політична криза. Лжедмитрій ІІ та Тушинський табір. Польсько-литовська та шведська агресія. Оборона Смоленська. Державний переворот. «Семибоярщина». Окупація Москви. Визвольна боротьба російського народу. Перше ополчення. Організація другого ополчення. К.Мінін і Д.Пожарський. Звільнення Москви. Відновлення державної влади. Земський собор 1613 року. Початок правління Романових. Патріарх Філарет. Ліквідація наслідків Смути.

ТЕМА 35. Московія після Смути (перша половина XVIІ ст.) Московська держава на початку ХVІІ ст. Населення, етнічний склад. Сільське господарство. Етапи закріпачення селянства. Ремесло і мануфактура. Торгівля: початок формування всеросійського ринку. Соціальна організація суспільства. Бояри і дворяни. Служилі люди «по набору». Приватновласницькі та чорносошні селяни. Міщани: купці, ремісники, посадські люди. Духовенство. «Вільні» люди. Структура і діяльність Боярської думи, Земського собору, приказів. Особливість розвитку місцевого управління у ХVІІ ст. Соборне Уложення – кодекс феодального права. Процес його підготовки й прийняття, правова характеристика. Процес юридичного оформлення кріпосного права в державі. Зміни в статусі вотчини і помістя, «білі» та «чорні» слободи в містах. Кримінальне, цивільне, сімейне, процесуальне право за Соборним Уложенням. Значення документу для подальшого розвитку Російської держави.

ТЕМА 36. Московська держава другої половини XVIІ ст. Правління Олексія Михайловича. Еволюція станово-представницької монархії в напрямку абсолютизму. Формування централізованої системи управління. Церковний розкол і справа Никона. Сутність поглядів старовірів. Загострення соціальних суперечностей. Міські повстання в середині XVII ст. «Мідний бунт» 1662 р. Повстання під проводом С. Разіна. Реформи Федора Олексійовича. Перші спроби модернізації Росії. Військова реформа В. Голіцина. Правління Софії.

ТЕМА 37. Зовнішня політика Росії XVII ст. Напрямки зовнішньополітичної діяльності російських правителів у XVII ст. Включення Української території в орбіту московських зовнішньополітичних пріоритетів. Смоленська війна 1632 – 1634 рр. Визвольна війна українського народу та позиція Росії. Переяславські угоди. Російсько-польська 1654 – 1667 та російсько-шведська 1656 – 1667 рр. війни. Російсько-турецька війна 1677 – 1681 рр. Бахчисарайський мир. Кримські походи.

ТЕМА 38. Росія в першій чверті XVIIІ ст. Політична боротьба в Росії в 80-90-х рр. ХVІІ ст. Початок царювання Петра І. Стрілецькі повстання 1682-1698 рр. Передумови петровських перетворень. Державно-адміністративні реформи: міська реформа; створення Сенату і колегій; перша і друга обласні реформи; станова та церковна реформи. Абсолютна монархія в Росії в першій чверті XVIII ст. Історичне значення реформ Петра І. Історіографія проблеми. Північна війна: військово-дипломатичні передумови війни; військово-політичні події в Прибалтиці та Польщі; /1700-1708 р./; вторгнення армії Карла ХІІ в Росію і в Україну. Полтавська битва. Гангут і Гренгам. Ніштадський мир. Східна політика Петра І. Російсько-турецька війна 1711 р. Каспійський похід російської армії 1722 – 1723 рр.

ТЕМА 39. Дворянська імперія в Росії в 20 – 50-х роках ХVІІІ ст. Соціально-політична суть та особливості двірцевих переворотів 20 – 40-х рр. Катерина І. Петро ІІ. «Верховна таємна рада». Боротьба за владу дворянських угрупувань після 19 січня 1730 р. Анна Іванівна. Режим «біронівщини». Двірцевий переворот 25 листопада 1741 р. Правління Єлизавети Петрівни. Внутрішня та зовнішня політика Петра ІІІ Федоровича в сучасній історіографії.

ТЕМА 40. Російська імперія у другій половині XVIII ст. Правління Катерини ІІ Прихід до влади Катерини ІІ в результаті перевороту 1762 р. Теоретичне обгрунтування завдань правління через «Наказ». Робота Уложенної комісії 1766 – 1767 рр. Секуляризація церковних земель. Адміністративні реформи (реформи Сенату). «Освічений абсолютизм» в Росії та його особливості за Катерини ІІ. Причини селянської війни (1773 – 1775 рр. ) Початок селянської війни. Облога Оренбурга. Похід О.Пугачова по Уральських заводах. Розмах селянської війни в Поволжі. Причини поразки та історичне значення селянської війни. Губернська реформа 1775 р. Соціальна політика Катерини ІІ. Аграрне питання. Закріпачення селян. Погіршення їхнього становища. Жалувані грамоти дворянству і містам 1785 р. Історичне значення правління Катерини ІІ. Історіографія проблеми.

ТЕМА 41. Зовнішня політика Російської імперії останньої третини ХVІІІ ст. Проблема Півдня у зовнішній політиці. Російсько-турецькі війни 1768 – 1774 і 1787 – 1791 років. Росія та європейські проблеми. Поділи Речі Посполитої. Загарбання Росією Правобережної України, Білорусії, Литви і Курляндії. Колоніальна політика царизму та її регіональні особливості. Російська імперія і французька буржуазна революція 1789 р.

ТЕМА 42. Правління Павла І Формування поглядів Павла І. Причини його перетворень. Військові та економічні реформи імператора. Реформа центральних і місцевих органів влади. Зовнішня політика Павла І. Змова і переворот 11 березня 1801 року. Оцінка діяльності Павла І в історіографії.

ТЕМА 43. Культура Росії в XVI – XVIII ст. Російська культура у XVI ст. Роль церкви. Рішення Стоглавого Собору 1551 року. Суспільно-політична думка. Ідея «Москва – Третій Рим». Літописання. Никонівський літопис. Початок книгодрукування. І. Федоров. Розвиток архітектури. Живопис. Діонісій. Особливості розвитку культури XVII ст. Протистояння світської та церковної культури. Розвиток освіти. Слов’яно-греко-латинська академія. Розвиток географічних знань. Експедиції С.Дежньова, Є.Хабарова, В.Атласова. Література. «Новий літописець». «Синопсис». Театральне мистецтво. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва. Нова російська культура XVIII ст. Виникнення світської школи. Вищі навчальні заклади нового типу. Розвиток науки і техніки. Природничі науки. М.Ломоносов. Становлення російської історіографії. В.Татищев. Кунсткамера. Суспільно-політична думка. Ф.Прокопович, О.Радищев. Російська література. М.Ломоносов, Д.Фонвізін. І.Крилов, Г.Державін. Зміни в побуті різних верств населення. Архітектура та образотворче мистецтво

Варіант Календар

Тиждень 1

Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.

Тиждень 2

Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.

Тиждень 3

Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.

Тиждень 4

Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.


Зміст курсу

Змістовий модуль І. Південні і західні слов’яни у середні віки

Тема 1. Болгарія і Сербія у середні віки

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Практичні завдання

Практична №1

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота

Самостійна робота №2

Самостійна робота

Самостійна робота №3

Тема 2. Польща і Чехія у середні віки

Теоретичний матеріал

Лекція №2

Практичні завдання

Практична №1

Самостійна робота

Самостійна робота №4

Самостійна робота

Самостійна робота №5

Самостійна робота

Самостійна робота №6

Змістовий модуль 2. Східні слов’яни у середні віки

Тема 1. Держава Русь в ІХ – ХІІІ ст.

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Практичні завдання

Практична №1

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота

Самостійна робота №2

Тема 2. Завершення політичного об’єднання північно-східних слов’янських земель навколо Москви. Утворення Московської держави

Теоретичний матеріал

Лекція №2

Практичні завдання

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №3

Самостійна робота

Самостійна робота №4

Змістовий модуль 3. Південні і західні слов’яни у XVI – XVIII ст.

Тема 1. Південнослов’янські землі у складі Османської та Австрійської імперій

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Практичні завдання

Практична №1

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота

Самостійна робота №2

Тема 2. Польська держава у XVI – XVIII ст.

Теоретичний матеріал

Лекція №2

Практичні завдання

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №3

Самостійна робота

Самостійна робота №4

Самостійна робота

Самостійна робота №5

Самостійна робота

Самостійна робота №6

Змістовий модуль 4. Східні слов’яни у XVI – XVIII ст.

Тема 1. Московська держава у XVI ст.

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Практичні завдання

Практична №1

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота

Самостійна робота №2

Тема 2. Росія в першій чверті ХVІІІ ст.

Теоретичний матеріал

Лекція №2

Практичні завдання

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №3

Самостійна робота

Самостійна робота №4

Тема 3. Російська імперія у другій половині XVIII ст. Правління Катерини ІІ

Теоретичний матеріал

Лекція №3

Самостійна робота

Самостійна робота №5

Самостійна робота

Самостійна робота №6


Ресурси

Рекомендована література

Базова

  1. Анисимов Е.В. Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти XVIII в. – СПб., 1997.
  2. Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К., 1991.
  3. Боханов А.Н., Горинов М.М. История России с древнейших времен до конца XVII века. – Книга 1-2. – М.,2001.
  4. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. – К., 2000.
  5. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. – М.: Высшая школа, 1968.
  6. Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.
  7. Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів. – Львів, 2002.
  8. Зимин А.А. Образование Великорусского государства. – М., 1998.
  9. Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба. 1300 – 1600. / Пер. з англ. – К., 1998.
  10. История России. С древнейших времен до конца XVII века. Учебное пособие. – М., 2001.
  11. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін.– К., 2001.
  12. Ключевский В.О. Сочинения в 9-ти томах. – Т.ІІІ – IV. – М., 1988.
  13. Любавский М.К. История западнях славян (Прибалтийских, чехов и поляков). – М., 1918.
  14. Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Частина перша. Історія Русі, Московської держави, Російської імперії до кінця XVIII ст. – Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів: Навчальний посібник. Друге видання, перероблене і доповнене – Кіровоград, ПОЛІМЕД-Сервіс. – 2014.
  15. Марченко О.М. Історія слов’янських народів. Частина друга. Історія південних і західних слов’ян іфд епохи середньовіччя до кінця XVIII ст. – Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів: Навчальний посібник. – Кіровоград, ПОЛІМЕД-Сервіс. – 2014.
  16. Нефедов С.А. История России. Факторный анализ. – Т.1. – М.,2010; Т.2. – М.,2011.
  17. Поляков А.Н. Киевская Русь как цивилизация. – Оренбург, 2010.
  18. Российская империя: от истоков до начала ХІХ века. Очерки социально-политической и экономической истории /ИРИ РАН. – М.,2011.
  19. Толочко П.П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. – К., 1997.

Допоміжна

  1. Алексеев Ю.Г. Под знаменем Москвы: Борьба за единство Руси (царствование Ивана III). – М., 1992.
  2. Аль Д. Иван Грозный: известный и неизвестный. От легенд к фактам. – СПб.,2005.
  3. Богданов А.П. Несостоявшийся император Федор Алексеевич. – М.,2009.
  4. Волков В.А. Войны и войска Московского государства. – М.,2004.
  5. Горский А.А. Москва и Орда. – М.,2003.
  6. Государственные учреждения России XVI – XVIII вв. / Под ред. Н.Б. Голиков. - М, 1991.
  7. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. І – ІІІ. – К., 1991 – 1993.
  8. Гумилев Л.Н. От Руси к России. – М., 1992.
  9. Гуса В. История Чехословакии. – М., 1981.
  10. Державин Н.С. История Болгарии. – Т. 2. – Болгария времен Первого и Второго Болгарского царств (679 – 1393). – М. – Л., 1946.
  11. Державин Н.С. История Болгарии. – Т. 3. – Болгарский народ под турецким владычеством. – М. – Л., 1955.
  12. Достян И.С. Борьба сербского народа против турецкого ига (ХV – начало ХIХ вв.). – М., 1968.
  13. Еременко М. Дворцовые перевороты. – М., 2007.
  14. Зимин А.А. Опричнина Ивана Грозного. – М., 1996.
  15. Историография истории южных и западных славян. – М., 1987.
  16. История России. С древнейших времен до начала XXI в. /под ред. А.Н. Сахарова. – М.:, 2007.
  17. История южных и западных славян. Средние века и Новое время / Под ред. Г. Матвеева. – М.: изд. МГУ,2001. – Т. 1.
  18. Каменский А.Б. От Петра І до Павла І: Реформы России XVIII. Опыт целостного анализа. – М.,2001.
  19. Карамзин Н.М. История государства Российского. – М.,1989. – Кн. 1 – 2.
  20. Краткая история Болгарии. С древнейших времен до наших дней. – М., 1987.
  21. Краткая история Польши. – М., 1993.
  22. Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. – М., 1988.
  23. Кривошеев Ю.В. Русь и монголы. Исследования по истории Северо-Восточной Руси ХІІ – ХІV вв. – СПб., 2003.
  24. Любавский М.К. Лекции по древней русской истории до конца ХVI в. – М., 1916.
  25. Мацек Й. Гуситское революционное движение.: Пер. с чеш. – М., 1954.
  26. Мизун Ю.В. Ханы и князя. Золотая Орда и русские княжества. – М.,2005.
  27. Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVIІ в. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М.,1998. – Ч. 1.
  28. Песков А.М. Павел І. – М., 2000.
  29. Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов’янських зі “спільної колиски”. – К., 2001.
  30. Писарькова Л.Ф. Государственное управление России с конца XVII до конца XVIII века. Эволюция бюрократической системы. – М., 2007.
  31. Похлебкин В.В. Татары и Русь: 360 лет отношений Руси с татарскими государствами в XIII – XVI вв. (1238 – 1598). – М., 2000.
  32. Пронина Н.М. Иван Грозный: «мучитель» или мученик? . – М.,2005.
  33. Раннефеодальные государства на Балканах, VI – XII вв. / Отв. ред. Г.Г. Литаврин. – М., 1985.
  34. Ричка В.М. Феодальна роздробленість на Русі // Історія народів Росії. Від найдавніших часів до сер. XVIII ст. – К., 1992.
  35. Российское законодательство Х – ХХ веков. – М.,1985.
  36. Скрынников Р.Г. Лихолетье. Москва в XVI – XVIII вв. – М.,1998.
  37. Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996.
  38. Ульяновский В.И. Смутное время. – М.,2006.
  39. Филиппов М.А. Патриарх Никон. – М.,2000.
  40. Цветков С.Э. Русская история. – Кн.1, 2. – М., 2004.
  41. Шульгин В.С., Л.В. Кошман, М.Р. Зезина Культура России IX – XX вв. – М,1996.

Інформаційні ресурси

  1. Європейська історія – http://library.byu.edu/~rdh/
  2. Історія зарубіжних держав – http://www.mavicanet
  3. Історія зарубіжних держав – http://www.hronos.km.ru
  4. Канал історії – http://www.historychannel.com
  5. Історія війн – http://www.militera.lib.ru
  6. Ресурси з історії – http://kuhttp.cc.ukans.edu/history/
  7. Мережа “Історія” – http://www.thehistorynet.com.

---