Відмінності між версіями «Трубка з мінералами»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 15 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
Демчик В`ячеслав,31 група
 
Демчик В`ячеслав,31 група
  
 +
==Загальний опис==
 
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]
 
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]
==Загальний опис (принцип дії)==
 
[[Файл:Udachnaya pipe.JPG|міні]]
 
  
 +
 +
Набір складається з трьох скляних запаяних трубок з рідинами: еозином, флуоресцеїном і родаміном.
 +
Трубки знаходяться у футлярі з трьома відділеннями і можуть бути демонстровані всі разом або кожна зокрема.
 +
Освітлювати трубки найкраще ртутно-кварцовою лампою, електричною дугою, але можна і світлом звичайних електричних ламп.
 +
Застосовуючи різні світлові фільтри, можна показати, що колір люмінесценції зміщується від фіолетової частини спектра до червоної.
  
 +
==Застосування==
  
Трубка Вдала(кімберлітова трубка) - родовище алмазів на півночі Якутії. Розташоване в 20 кілометрах від північного полярного кола, в Далдин-Алакітском кімберлітових поле.
+
'''Люмінесцентна дефектоскопія.''' Люмінесцентна дефектоскопія дозволяє виявляти за допомогою флуоресціючих розчинів невидимі неозброєним оком поверхневі дефекти на деталях, зварених з кольорових металів і сплавів, пластмас, сталей аустенітного класу, твердих сплавів і інших немагнітних матеріалів, дня яких магнітна дефектоскопія неможлива. При цьому можна точно визначити місце розташування і довжину дефектів. Основана люмінесцентна дефектоскопія на властивості ряду хімічних сполук флуоресцувати (світитися) під дією ультрафіолетових променів.
 +
Сутність методу полягає в тому, що на контрольовану поверхню зварного шва й околошовної зони наноситься флуоресціюча рідина, що добре проникає в усі тріщини, пори й інші поверхневі дефекти. Рідина проникає в дефект і після видалення надлишку її з поверхні при висвітленні ультрафіолетовими променями встановлюється дефект по інтенсивному світінню розчину Чутливість цього методу досить гарна. Він дозволяє виявляти дефекти шириною до 0,01 мм і глибиною до 0,03-0,04 мм.
  
Трубка була відкрита в червні 1955 року В. Н. Щукіна в рамках пошукових робіт Амакинской геолого-розвідувальної експедиції. Пізніше для промислового видобутку алмазів неподалік був побудований селище (нині - місто) Вдалий і гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК).
+
[[Файл:P70622-092758.jpg|міні]]
  
Насправді трубка Вдала не одна, а складається з двох прилеглих трубок - Східної і Західної. Обидві вони високоалмазоноснимі, але не однакові за змістом алмазів.
+
[[Файл:P70622-092717.jpg|міні]]
  
Трубка Вдала примітна у багатьох відношеннях. Це найбільша за обсягами сировини і розмірам рудного тіла родовище алмазів в Росії. У ній було видобуто безліч великих каменів, в тому числі і кристали, які зараз перебувають в Алмазному фонді. Інша примітна особливість трубки - присутність в ній дуже слабо змінених автометасоматоз кімберлітів і глибинних ксенолитов, в тому числі і алмазоносних. Тому трубка стала місцем постійних експедицій вчених, що займаються вивченням глибинних порід.
+
[[Файл:P70622-092732.jpg|міні]]
  
Трубка відпрацьовується відкритим способом з 1982 року, в червні 2014 року на родовищі заробив підземний рудник.
+
==Список використаної літератури==
  
==Історична довідка==
+
http://ir.stu.cn.ua/bitstream/handle/123456789/12425/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%85.%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%3B%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4.%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7.%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA.%20%D0%BB%D0%B0%D0%B1.%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82.pdf?sequence=1&isAllowed=y
[[Файл:1280px-Relief Yakutia.png|міні]]
+
 
+
 
+
 
+
Спочатку потужності Удачнінского ГЗК були спрямовані на відпрацювання руди першого корінного родовища, відкритого в СРСР, - кимберлитовой трубки «Зірниця» [1], в подальшому комбінат почав видобуток руди на трубці «Вдала». На даний момент видобуток руди на «Зірниці» припинена, вивчаються варіанти скорочення витрат.
+
 
+
Кімберлітові трубка «Вдала» була відкрита 15 червня 1955 [2] геологорозвідувальних загоном під керівництвом В. Н. Щукіна. Назва родовища стало символічним, не тільки тому, що його вдалося відкрити відразу ж на початку експедиції, але, як з'ясувалося в ході попередньої розробки, ще й тому, що «Вдала» являє собою дві трубки, які йдуть майже паралельно, зустрічаючись на поверхні.
+
 
+
Після відкриття «Щасти» обсяги геолого-вишукувальних робіт в басейні річки Далдин різко збільшилися [3]. У 1956 році було прийнято рішення про розширення виробничих потужностей вже існуючих підприємств і будівництві нового гірничо-збагачувального комбінату. Однак будівництво відклалося практично на 10 років, і в дійсності роботи за проектом почалися лише в 1967 році, коли на родовищі в лад була введена збагачувальна фабрика № 11.
+
 
+
З 1967 по 1971 рік на родовищі йшла розробка алмазоносних розсипів верхніх горизонтів. Перший проект розробки корінного родовища відкритим способом до глибини 400 метрів був виконаний в 1970 році, з 1971 року на «Щасти» почався видобуток кимберлитовой руди, яка подавалася на фабрику № 11 автомобільним транспортом.
+
У тому ж 1971 році почалися роботи з будівництва нової фабрики № 12 в безпосередній близькості від кар'єру «Вдалий», в 1976 році введена в експлуатацію перша черга, а в 1978 році - друга черга фабрики, яка стала найбільшою в алмазодобувної промисловості Росії .
+
 
+
16 лютого 1979 року наказом Міністра Кольоровий металургії СРСР рудник «Вдалий» був реорганізований в Удачнінскій гірничо-збагачувальний комбінат.
+
 
+
Для залучення в експлуатацію глибоких горизонтів родовища алмазів і підтримки потужностей Удачнінского ГЗК в 1987 році був розроблений проект реконструкції кар'єра «Вдалий». На комбінаті було впроваджено бессточное хвостосховище збагачувального комплексу, яке представляє собою систему водопостачання з очисними спорудами технологічної води. Введення і експлуатація хвостосховища є прикладом послідовної технічної політики Удачнінского ГЗК, спрямованої на захист природних багатств Якутії від відходів промислової діяльності.
+
 
+
З 1989 року на фабриці № 11 аж до її закриття в 1991 році збагачували руду, видобуту на родовищі «Зірниця». Надалі, щоб зайняти всі виробничі потужності фабрики № 12, руду з «Зірниці» почали доставляти на переробку і туди.
+
 
+
3 жовтня 2001 року на пленарному засіданні Державної комісії РФ по запасам (ДКЗ) були затверджені запаси нижніх горизонтів трубки «Вдала» до глибини 1400 метрів. В цьому ж році почалося проектування підземного рудника «Вдалий», будівництво якого тривало майже 13 років.
+
 
+
27 червня 2014 року введений в експлуатацію перший пусковий комплекс підземного рудника.
+
 
+
==Технічні характеристики==
+
Проектна глибина кар'єру «Вдалий» - 640 метрів. Розміри кар'єра по поверхні - 2000 х 1600 метрів, по дну - 600 х 230 метрів.
+
Руда видобувається буропідривних способом, вантажиться екскаваторами і навантажувачами, доставляється автомобільним транспортом на фабрику № 12. Обсяг щорічної вироблення фабрики становить 11 мільйонів тонн руди [2]. Відпрацювання крутопадающими рудного тіла здійснюється із застосуванням кільцевої системи розробки з розвитком гірських робіт від центру до периферії. У робочій зоні горизонти розкриваються тимчасовими з'їздами.
+
 
+
З введенням в експлуатацію рудника «Вдалий» підземний видобуток і роботи в кар'єрі будуть вестися попутно. Відкрите видобування завершиться в 2016 році [13].
+
 
+
До 2019 року рудник вийде на проектну потужність 4 мільйони тонн руди на рік [14]. При цьому він зможе забезпечувати видобуток понад 5 мільйонів карат алмазів в рік.
+
 
+
==Сфера застосування ==
+
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування
+
 
+
==Фото, відео-матеріали==
+
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео
+
 
+
==Список використаних джерел==
+
 
+
[[Категорія:Музей історії техніки]]
+

Поточна версія на 09:15, 22 червня 2017

Демчик В`ячеслав,31 група

Загальний опис

Emblema-MIT.png


Набір складається з трьох скляних запаяних трубок з рідинами: еозином, флуоресцеїном і родаміном.
Трубки знаходяться у футлярі з трьома відділеннями і можуть бути демонстровані всі разом або кожна зокрема.
Освітлювати трубки найкраще ртутно-кварцовою лампою, електричною дугою, але можна і світлом звичайних електричних ламп.
Застосовуючи різні світлові фільтри, можна показати, що колір люмінесценції зміщується від фіолетової частини спектра до червоної.

Застосування

Люмінесцентна дефектоскопія. Люмінесцентна дефектоскопія дозволяє виявляти за допомогою флуоресціючих розчинів невидимі неозброєним оком поверхневі дефекти на деталях, зварених з кольорових металів і сплавів, пластмас, сталей аустенітного класу, твердих сплавів і інших немагнітних матеріалів, дня яких магнітна дефектоскопія неможлива. При цьому можна точно визначити місце розташування і довжину дефектів. Основана люмінесцентна дефектоскопія на властивості ряду хімічних сполук флуоресцувати (світитися) під дією ультрафіолетових променів. Сутність методу полягає в тому, що на контрольовану поверхню зварного шва й околошовної зони наноситься флуоресціюча рідина, що добре проникає в усі тріщини, пори й інші поверхневі дефекти. Рідина проникає в дефект і після видалення надлишку її з поверхні при висвітленні ультрафіолетовими променями встановлюється дефект по інтенсивному світінню розчину Чутливість цього методу досить гарна. Він дозволяє виявляти дефекти шириною до 0,01 мм і глибиною до 0,03-0,04 мм.

P70622-092758.jpg
P70622-092717.jpg
P70622-092732.jpg

Список використаної літератури

http://ir.stu.cn.ua/bitstream/handle/123456789/12425/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%85.%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%3B%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4.%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7.%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA.%20%D0%BB%D0%B0%D0%B1.%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82.pdf?sequence=1&isAllowed=y