Відмінності між версіями «Трубка з мінералами»
3517415 (обговорення • внесок) |
3517415 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 20 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Демчик В`ячеслав,31 група | Демчик В`ячеслав,31 група | ||
| + | ==Загальний опис== | ||
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | + | ||
| − | + | Набір складається з трьох скляних запаяних трубок з рідинами: еозином, флуоресцеїном і родаміном. | |
| + | Трубки знаходяться у футлярі з трьома відділеннями і можуть бути демонстровані всі разом або кожна зокрема. | ||
| + | Освітлювати трубки найкраще ртутно-кварцовою лампою, електричною дугою, але можна і світлом звичайних електричних ламп. | ||
| + | Застосовуючи різні світлові фільтри, можна показати, що колір люмінесценції зміщується від фіолетової частини спектра до червоної. | ||
| − | == | + | ==Застосування== |
| − | + | ||
| − | + | '''Люмінесцентна дефектоскопія.''' Люмінесцентна дефектоскопія дозволяє виявляти за допомогою флуоресціючих розчинів невидимі неозброєним оком поверхневі дефекти на деталях, зварених з кольорових металів і сплавів, пластмас, сталей аустенітного класу, твердих сплавів і інших немагнітних матеріалів, дня яких магнітна дефектоскопія неможлива. При цьому можна точно визначити місце розташування і довжину дефектів. Основана люмінесцентна дефектоскопія на властивості ряду хімічних сполук флуоресцувати (світитися) під дією ультрафіолетових променів. | |
| − | + | Сутність методу полягає в тому, що на контрольовану поверхню зварного шва й околошовної зони наноситься флуоресціюча рідина, що добре проникає в усі тріщини, пори й інші поверхневі дефекти. Рідина проникає в дефект і після видалення надлишку її з поверхні при висвітленні ультрафіолетовими променями встановлюється дефект по інтенсивному світінню розчину Чутливість цього методу досить гарна. Він дозволяє виявляти дефекти шириною до 0,01 мм і глибиною до 0,03-0,04 мм. | |
| − | + | [[Файл:P70622-092758.jpg|міні]] | |
| − | + | ||
| − | + | [[Файл:P70622-092717.jpg|міні]] | |
| − | + | [[Файл:P70622-092732.jpg|міні]] | |
| + | |||
| + | ==Список використаної літератури== | ||
| + | |||
| + | http://ir.stu.cn.ua/bitstream/handle/123456789/12425/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%85.%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%3B%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4.%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7.%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA.%20%D0%BB%D0%B0%D0%B1.%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82.pdf?sequence=1&isAllowed=y | ||
Поточна версія на 09:15, 22 червня 2017
Демчик В`ячеслав,31 група
Загальний опис
Набір складається з трьох скляних запаяних трубок з рідинами: еозином, флуоресцеїном і родаміном. Трубки знаходяться у футлярі з трьома відділеннями і можуть бути демонстровані всі разом або кожна зокрема. Освітлювати трубки найкраще ртутно-кварцовою лампою, електричною дугою, але можна і світлом звичайних електричних ламп. Застосовуючи різні світлові фільтри, можна показати, що колір люмінесценції зміщується від фіолетової частини спектра до червоної.
Застосування
Люмінесцентна дефектоскопія. Люмінесцентна дефектоскопія дозволяє виявляти за допомогою флуоресціючих розчинів невидимі неозброєним оком поверхневі дефекти на деталях, зварених з кольорових металів і сплавів, пластмас, сталей аустенітного класу, твердих сплавів і інших немагнітних матеріалів, дня яких магнітна дефектоскопія неможлива. При цьому можна точно визначити місце розташування і довжину дефектів. Основана люмінесцентна дефектоскопія на властивості ряду хімічних сполук флуоресцувати (світитися) під дією ультрафіолетових променів. Сутність методу полягає в тому, що на контрольовану поверхню зварного шва й околошовної зони наноситься флуоресціюча рідина, що добре проникає в усі тріщини, пори й інші поверхневі дефекти. Рідина проникає в дефект і після видалення надлишку її з поверхні при висвітленні ультрафіолетовими променями встановлюється дефект по інтенсивному світінню розчину Чутливість цього методу досить гарна. Він дозволяє виявляти дефекти шириною до 0,01 мм і глибиною до 0,03-0,04 мм.
