Відмінності між версіями «Світова музична література»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 81: Рядок 81:
  
 
==Тема 4. І. Стравінський (1882-1971)==
 
==Тема 4. І. Стравінський (1882-1971)==
[[Файл:Stravinskiy.jpg|200пкс|ліворуч]]
 
 
Стравінський - один із найвидатніших композиторів ХХ-го століття, диригент, музикознавець. Його великий вплив на сучасне музичне мистецтво.<br>
 
Стравінський - один із найвидатніших композиторів ХХ-го століття, диригент, музикознавець. Його великий вплив на сучасне музичне мистецтво.<br>
 
Періодизація творчості. Неофольклоризм, неокласицизм. Головні жанри, теми та образи. Новаторство. Особливості музичної мови. Театр Стравінського. <br>
 
Періодизація творчості. Неофольклоризм, неокласицизм. Головні жанри, теми та образи. Новаторство. Особливості музичної мови. Театр Стравінського. <br>

Версія за 10:47, 20 листопада 2018

Зміст

Назва курсу

Світова музична література. 4-й рік навчання


Напрям підготовки: 0202 "Мистецтво"
Спеціальність: 5.02020401 "Музичне мистецтво"
Освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст

Мета та завдання навчального курсу

Метою предмета є залучення студентів до найвищих досягнень світової музики, загальнолюдських та національних цінностей, виховання естетичного смаку, високої слухацької та загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури.

Для успішного вивчення предмета необхідно вирішувати такі головні завдання:

  • навчати студентів сукупності відомостей про вершинні явища світового музичного процесу та особливості його перебігу;
  • давати їм музикознавчі поняття, необхідні для аналізу художніх текстів і розгляду музичного процесу, вчити визначати національну своєрідність та загальнолюдську цінність творів світової музики;
  • розвивати мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо) студентів;
  • виховувати повагу до духовних надбань людства, релігійну та етнічну толерантність водночас з неприйняттям культу сили і переваги матеріальних цінностей над духовними;
  • відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен знати:

  • основні етапи розвитку світової музичної культури,
  • основні стилі та жанри музичного мистецтва та їх риси;
  • біографічні відомості життя та творчості композиторів;
  • особливості музичної мови;
  • визначену кількість музичних творів.

вміти:

  • пояснювати головні поняття і терміни, засвоєні протягом курсу;
  • давати образні словесні характеристики музичним фрагментам;
  • визначати стильову та жанрову належність музичного твору;
  • логічно і послідовно викладати матеріал і висловлювати власну думку;
  • користуватися довідниковими джерелами, зокрема музичними енциклопедіями та словниками;
  • узагальнювати та систематизувати інформацію, порівнювати явища і робити висновки.

Робоча програма курсу

Автор (укладач) курсу

Долгіх Ярослав Вікторович


Учасники

Сторінка координування курсу "Назва курсу" викладач


Зміст курсу

Контроль успішності

Тема 1. Огляд світової музичної культури на межі ХІХ – ХХ ст.

Соціально-політичне життя Західної Європи та Росії на межі ХІХ - ХХ ст. Огляд найважли-віших явищ в літературі та мистецтві. Література (символізм, акмеїзм, футуризм). Живопис (неокласицизм, футуризм, фовізм, кубізм, експресіонізм, абстракціонізм). Музика (класичні та романтичні традиції, імпресіонізм, експресіонізм, неофольклоризм, авангард). Теми та образи. Новаторство у сфері форм, драматургії, музичної мови.

Тема 2. С. Рахманінов (1873-1943)

Rachmaninoff.jpg

Рахманінов – видатний російський композитор, піаніст і диригент.
Відображення у творчості пульсу епохи. Філософські мотиви. Поєднання ліризму і мужності. Трагедійна спрямованість. Жанри творчості. Традиції класичної музики. Народнопісенні джерела. Взаємовплив виконавської та композиторської діяльності.
Огляд життя і творчості.
Фортепіанна музика, її провідне значення у творчості композитора. Основні риси фортепіанного стилю. Найважливіші жанри і твори. Прелюдії — жанр, що розкриває коло типових музичних образів Рахманінова і основні особливості фортепіанного стилю. Відмінність від прелюдій Шопена, Скрябіна. Етюди-картини, їх відмінність від прелюдій. Концертний план, великі масштаби, внутрішня иоглибленість змісту. Зображальні і програмні риси. Інші фортепіанні твори Рахманінова — сонати, транскрипції, концерти.
Концерт № 2 до мінор ор. 18 (1901) — один із кращих творів Рахманінова. Образний зміст твору. Співвідношення фортепіано і оркестру. Поєднання властивостей епічного і драматичного симфонізму. Структура, розвиток образів.
Хорова творчість. Основні твори. Традиції.
Камерно-вокальна творчість. Коло образів. Текст і музика. Музична мова. Жанри.

Музичний матеріал:
Прелюдії ор. 3, 23, 32 (за вибором); „Музичні моменти” (за вибором); етюди-картини ор. 33, 39 (за вибором); концерти для фортепіано з оркестром № 2, 3; Рапсодія на тему Паганіні; „Дзвони”; романси.

Самостійна робота. Життєвий і творчий шлях С. Рахманінова

Тема 3. О. Скрябін (1871-1915)

Скрябін - видатний російський композитор і піаніст початку XX-го століття.
Естетично-філософські погляди Скрябіна і його художня творчість. Фортепіанна і симфонічна музика — дві основні галузі творчості композитора. Розвиток мистецтва Скрябіна в руслі традицій московської композиторської школи (Чайковський, Танєєв), зв’язки творчості Скрябіна з романтичним мистецтвом Шопена, Ліста, Вагнера. Суперечливість внутрішнього світу, складність художніх образів і мови музики Скрябіна. Вселюдські масштаби устремлінь, втілення найтонших нюансів внутрішнього життя художника, прагнення виразити особливі, незвичні стани людського духа, потяг до лірико-психологічного та лірико-філософського змісту. Неповторність І багатство музичної мови.
Фортепіанна творчість. Новизна стилю. Романтичні традиції, камерність. Жанри. Образний зміст. Вишуканість музичної мови. Симфонічна творчість. Втілення філософських ідей. Програмність.
Симфонія № 3 як зразок драматичного симфонізму Скрябіна. Програма симфонії. Основні музичні образи. Структура та драматургія. Тематичні зв’язки. „Поема екстазу”. Ідейний задум. Особливості жанру, композиції, драматургії. Оркестр.

Музичний матеріал:
Прелюдії ор. 11; етюди ор. 8, 25; поеми ор. 32; Соната № 4; Симфонія № 3; „Поема екстаза”.

Лекція. Життя і творчість О. Скрябіна

Практична робота. Фортепіанна творчість О. Скрябіна

Тема 4. І. Стравінський (1882-1971)

Стравінський - один із найвидатніших композиторів ХХ-го століття, диригент, музикознавець. Його великий вплив на сучасне музичне мистецтво.
Періодизація творчості. Неофольклоризм, неокласицизм. Головні жанри, теми та образи. Новаторство. Особливості музичної мови. Театр Стравінського.
Балетна творчість. Стравінський – Дягілєв. „Петрушка”. Зміст балету, його проблематика і символіка. Будова, музична драматургія. Оркестр. „Весна священна”. Зміст та композиція. Застосування найновіших засобів метроритму, гармонії, поліфонії. Вплив на розвиток музики ХХ століття.

Музичний матеріал:
„Петрушка”; „Весна священна”; „Жар-птиця” (фрагменти); Симфонія псалмів (за вибором).

Тема 5. Музична культура Франції. „Група шести”

„Шістка” – група провідних композиторів Франції початку ХХ ст. Естетичні принципи, нові шляхи у мистецтві. Вплив постімпресіонізму, дадаїзму, урбанізму. Творчі обличчя композиторів групи та її лідерів (Е. Саті, Ж. Кокто). Основні твори. Новаторські риси. Особливості жанрів, форми, драматургії та музичної мови.

Музичний матеріал:
Е. Саті „Парад” (фрагмент), А. Онеггер „Пасіфік 231”, Симфонія № 3 (оглядово); Ф. Пуленк опера „Людський голос”, „Ранкова серенада”; Д. Мійо „Карнавал в Ексі” (фрагмент).

Тема 6. Музична культура Австрії. Нова віденська школа

Соціально-політичні умови виникнення експресіонізму. Його ознаки. Експресіонізм в літературі (Ф. Кафка). Трагічне відчуття дійсності, підвищена емоційність. Представники музичного експресіонізму.
А. Шонберг (1874-1951) - видатний австрійський композитор кінця ХІХ-го — першої половини ХХ-го століть, голова нововіденської школи. Різнобічна діяльність Шонберга як композитора, педагога, диригента, музичного теоретика. Створення додекафонії - атональної, позаладової і серійної системи в музиці. Шлях Шонберга від романтичного періоду через атональний до трагізму пізніх творів.
А. Берг (1885-1935) – видатний австрійський копмозитор. Правдивість, життєвість його творчості. Зв’язки з мистецтвом пізнього романтизму. Широке використання побутових жанрів. Опера „Воццек” – драма „маленької людини”. Атональність. Створення тривожної атмосфери.
А. Веберн (1883-1945) - відомий австрійський композитор, диригент, філософ, музикознавець. Характерні риси стилю - гранична сконцентрованість і лаконізм виразу (пуантилізм). Підпорядкування додекафонії усіх елементів виразності. Схильність Веберна до невеликих камерно-інструментальних і вокальних жанрів.

Музичний матеріал:
А.Шонберг «Ніч просвітлення», «Місячний П’єрро», «Свідок із Варшави» (фрагменти); А.Берг Опера «Воццек» (фрагменти), Скрипковий концерт; А.Веберн "5 п'єс для оркестру".

Практична №1

Тема 7. Музична культура Німеччини

Неокласицизм як провідний напрямок у німецькій музиці ХХ-го століття. Відродження стилістичних рис музики ранньокласичного і докласичного періоду. Найбільший розвиток неокласицизму у період між двома війнами. Поєднання у неокласицизмі бахівської логіки принципів розвитку і конструювання музичної форми з найновішими засобами музичної мови.
П. Хіндеміт (1895-1963) – німецький композитор, педагог, музично-громадський діяч. Морально-етичний зміст музики. Жанри творчості. Переважаюче значення камерно-інструментальної та симфонічної музики. Особливе ладогармонічне мислення. Роль поліфонії.
К. Орф (1895-1986) – композитор і педагог. Самобутність творчого напрямку. Розробка маловідомих пластів старонімецької народної творчості і створення на їх основі кантати та опери нового типу. Неофольклоризм.

Музичний матеріал:
П. Хіндеміт "Ludus tonalis", Симфонія "Художник Матіс" (фрагменти); К. Орф "Carmina Burana" (фрагменти).

Тема 8. Музична культура Угорщини. Творчість Б. Бартока

Барток – видатний угорський композитор, піаніст, фольклорист, педагог. Новаторство в галузі музичної мови: новий ладогармонічний стиль. Роль метроритму. Жанри. Основні теми та образи.

Музичний матеріал:
Музика для струнних, ударних і челести; балет „Чарівний помаранч” (фрагменти).

Практична №1

Тема 9. С. Прокоф’єв (1891-1953)

Класик ХХ сторіччя.
Життєвий шлях. Періодизація творчості. Основні теми та образи. Жанри. Музична мова. Традиції та новаторство.
Фортепіанна творчість. Виконавський стиль. Фортепіанна техніка. Провідні жанри.
Симфонічна творчість. Основні твори. Вплив оперної та балетної музики. Хронологія симфоній, їх стилістична різноманітність. Симфонія № 1 як зразок неокласичного стилю; № 5 як продовження російської епічної лінії симфонізму; № 7 - лірико-епічний зразок пізнього стилю. Особливості структури, драматургії, музичної мови. Оркестр.
Балетний театр. Новаторство в сфері тематики та форм. Основні твори та їх жанрові різновиди. „Ромео і Джульєтта” – вершина балетної творчості.
Кантатно-ораторіальна творчість. Робота в галузі музики для кіно. Кантата „Олександр Нєвський”. Характерні риси.

Музичний матеріал:
„Швидкоплинності”; концерти для фортепіано з оркестром № 1, 3; симфонії № 1, 5, 7; балет „Ромео і Джульєтта”; кантата „Олександр Нєвський”; опера „Война і мир” (фрагменти).

Тема 10. Д. Шостакович (1906-1975)

Шостакович - великий російський композитор ХХ сторіччя. Шостакович та його час. Соціально-політичне та культурне життя Росії після Жовтневого перевороту. Життєвий та творчий шлях Д.Шостаковича. Основні теми та образи. Трагедія і сатира. Провідні жанри.
Симфонічна творчість. Загальний огляд симфоній: різноманітність тем, жанрів та форм. Традиції та новаторство. Еволюція стилю. Симфонія № 1 – початок творчості, формування особистого стилю. № 4, 5, 6 – симфонії – трагедії. Симфонія № 5: історія створення, зміст, структура та драматургія. Особливості музичної мови. Поліфонічність мислення. Оркестр. Симфонія № 7: програмність, трагічність змісту та оптимістична розв’язка. Структура і драматургія. Оркестр. Риси пізнього стилю на прикладі останніх симфоній.
Камерно-інструментальні жанри. Квартет № 8: філософський зміст, зв’язок з симфонічним жанром. Інтонаційна драматургія.
Огляд фортепіанної творчості: жанри, риси стилю.
Опера «Катерина Ізмайлова». Сюжетна основа, жанр (сатира-трагедія). Традиції. Структура та драматургія. Головні образи. музична мова.

Музичний матеріал:
Симфонії № 1, 5, 7; № 8, 13, 14, 15 (оглядово); квартет № 8; Концерт для фортепіано з оркестром № 1; опера «Катерина Ізмайлова» (фрагменти).

Тема 11. А. Хачатурян (1903-1978)

Хачатурян –вірменський композитор, засновник вірменського балету, симфонії, концерту. Національна самобутність творчості. Поєднання принципів народного та професійного мистецтва. Огляд творчості. Основні теми та образи. Жанри.
Концерт для скрипки з оркестром – зразок стилю композитора. Зміст твору. Поєднання лірики, драматизму та жанровості. Класична форма та національна природа тематизму.

Музичний матеріал:
Концерт для скрипки з оркестром, балет «Спартак» (фрагменти).

Тема 12. Фольклорний напрямок в російської музичної культурі ХХ сторіччя. Г.Свірідов, В.Гаврилін, М.Сідельников, Р.Щедрін

Інтерес до народної тематики в літературі та мистецтві. Різноманітність трактування національної теми: трагічне, ліричне, комедійне. Творчі обличчя композиторів. Особливості перетворення фольклору кожним із них. Традиції та новаторство.

Музичний матеріал:
Г.Свірідов. Поема «Пам’яті Єсєніна»; В.Гаврилін «Передзвони»; М.Сідельников «Російські казки»; Р.Щедрін Опера «Не тільки любов» (фрагменти).

Тема 13. Нові стильові пошуки західноєвропейської та російської музики 2-ї половини ХХ ст. Авангард

Огляд нових художніх напрямків. Конкретна, медитативна, електронна музика. Інтелектуалізм, полістилістика. Панорама жанрів. Пошуки нових засобів виразності.Традиції та експеримент. Використання різних видів техніки: алеаторика, сонористика, пуантилізм.
Огляд творчості А.Шнітке, Е.Денисова, С.Губайдуліної, Г.Канчелі.
Західноєвропейський авангард. О.Мессіан, П.Булез, К,Штокгаузен, К,Пендерецький.

Музичний матеріал:
Твори за вибором викладача.

Тема 14. Огляд американської музичної культури ХХ сторіччя. Джаз

Особливості розвитку американської музики. Національні традиції та вплив інших культур.
Дж.Гершвін (1899-1937) та Ч. Айвз – засновники національної композиторської школи. Виникнення джазу, його джерела: обрядові танки, трудові пісні, духовні гімни (спірічуелси), ліричні блюзи, фортепіанні регтайми. Особливості джазової музики: лад, ритм, гармонія, статичність форми.
Джазовий оркестр. Стилі джазу: ранній Ново-Орлеанський (диксиленд), «свінг» - 30-ті роки, «бі-боп» - 40-ві роки, «холодний» або «прохолодний» («кул») – 50-ті роки, «комерційний» джаз, авангардні форми джазу (хард-боп, вільний джаз, джаз-рок). Представники: Д. Олівер, Л. Армстронг, Е. Орі, Д. Мортон, Ч.Паркер.

Музичний матеріал:
Дж.Гершвін. Опера «Поргі і Бесс» (фрагменти); рапсодія в блюзових тонах.


Ресурси

Рекомендована література

Базова

  1. Русская музыкальная литература. Учебное пособие для училищ. Вып.4. М. 1962
  2. Советская музыкальная литература. Учебное пособие для училищ. Вып.1. М.1980
  3. Музыка ХХ века. Очерки. Кн. 1-5. М., 1976-1987

Допоміжна

  1. Бэлза И. А.Н.Скрябин. М., 1982
  2. Гаккель А. Фортепианная музика ХХ века. Очерки Л., 1990
  3. Григорьева Г. Стилевые проблемы русской советской музыки второй половины ХХ века. М., 1989
  4. Друскин М. Игорь Стравинский. Л.,1974
  5. Долгополов М. На рубеже веков. М.,
  6. Келдыш Ю. Рахманинов и его время. М.,1983
  7. Лобанов А. Кризисные черты музикального театра экспрессионизма. К.,1985
  8. Мазель Л. Этюды о Шостаковиче. М., 1986
  9. Нестьев И. Сергей Прокофьев. М., 1983
  10. Сабинина М. Шостакович – симфонист. М., 1976
  11. Сохор А. Г.В.Свиридов. Л., 1956
  12. Тараканов М. Творчество Родиона Щедрина. М., 1980
  13. Холопова В. Альфред Шнитке. М., 1981

Інформаційні ресурси

  1. Скрябин.ru. Сайт о великом русском композиторе. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scriabin.ru/
  2. Arthur Honegger – Site officiel du compositeur Arthur Honegger. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://arthur-honegger.com/

---