Перегляд вихідного коду сторінки Проект: "Операційні системи мобільних пристроїв" , Александрова В.О., ПГФ, 11 група

== Операційні системи мобільних пристроїв ==
'''Операційні системи мобільних пристроїв''' Система від початку розроблялася консорціумом Symbian Ltd. Консорціум було засновано у червні 1998 року компаніями Psion, Nokia, Ericsson та Motorola. Пізніше до косорціуму приєдналися компанії Sony-Ericsson, Siemens, Panasonic, Fujitsu, Samsung, Sony та Sanyo. У 2008 сформовано некомерційну організацію Symbian Foundation, яка продовжила розробку операційної системи. З осені 2010 розробкою Symbian займається компанія Nokia, в той час як Symbian Foundation опікується лише юридичними питаннями, зокрема ліцензуванням платформи.
=== Symbian OS === 

[[Файл:http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Файл:494px-Symbian_OS_logo.svg.png|міні]]

''Symbian OS'' є спадкоємцем операційної системи EPOC32, котра була розроблена компанією Psion для своїх кишенькових комп'ютерів. У 1998-2000 роках значану частину системи було переписано з метою оптимізації коду для подальшої роботи на пристроях з обмеженими ресурсами. Розробникам вдалося досягти значної економії пам'яті, покращення кешування коду та, як наслідок, прискорення роботи програм, при знижених вимогах до енерговитрати. З точки зору розробки, виключною особливістю системи є повністю об'єктно-орієнтована архітектура (на рівні API). Починаючи з версій системи 9.х з'явився серйозний механізм захисту — розмежування API відповідно до прав (англ. capabilities) застосунків. Основна мова розробки застосунків — С++, є підтримка Java.
На 2010 рік найбільш розповсюдженою (за кількістю пристроїв) версією є Symbian OS Series 60 2nd Edition. У 2005 році вийшла Symbian OS Series 60 3rd Edition, що призвело до порушення зворотньої сумісності з програмами, розробленими для попередніх версій. Windows Phone
=== Windows Phone ===

[[Файл:http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Файл:Windows-mobile-logo.jpg|міні]]

''Windows Phone'' (Windows Mobile) — операційна система для мобільних пристроїв з основним набором програм, таких як Windows Marketplace for Mobile, My Phone, Windows Live, заснованих на Microsoft Win32 API. Windows phone може працювати на ряді пристроїв, включаючи Pocket PC, смартфони, комунікатори.
Поточна версія називається "Windows Phone Classic 6.5. Вона заснована на Windows CE 5.2, має основний набір програм, розроблених з використанням Microsoft Windows API. Вона дещо аналогічна для настільних версій Windows, функціонально і естетично. Доступна третю частину software development для Windows Phone Classic, а також програмне забезпечення можна придбати через Windows Marketplace.
Початкова Pocket PC 2000 більше призначалася для управління стилусом, який використовується для введення команд, торкнувшись екрану. Windows Mobile була оновлена кілька разів, версію Windows Phone 7 Series, оголошено з великим торжеством на Mobile World Congress в Барселоні 15 лютого 2010.
Частка Windows Phone ринку смартфонів знижується. Зменшення 20% в 3 кварталі 2009. У Сполучених Штатах, це 3-тя найбільш популярна операційна система для бізнес-користувачів (після BlackBerry OS і iPhone OS), з 24% акцій серед корпоративних користувачів. У загальних продажів, це 4-а найбільш популярна операційна система, 7,9% частки світового ринку смартфонів.
=== iOS ===

[[Файл:http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Файл:125px-Apple_iOS_new.svg.png|міні]]

''iOS'' (відома як iPhone OS до червня 2010 року) — це власницька мобільна операційна система від Apple. Розроблена спочатку для iPhone, вона стала операційною системою також для iPod Touch, iPad і Apple TV. Apple не дозволяє роботи ОС на мобільних телефонах інших фірм. Станом на 31 травня 2011 року інтернет-магазин App Store містить понад 500 тисяч застосунків для iOS, які були завантажені понад 15 мільярдів разів. Станом на травень 2010 року, App Store становив 15,4% ринку операційних систем для смартфонів, третій після Symbian і Blackberry.
Користувальницький інтерфейс IOS заснований на концепції прямої маніпуляції з використанням Multi-Touch жестів. Елементи інтерфейсу управління складаються з повзунків, перемикачів і кнопок. Він призначений для безпосереднього контакту користувача з екраном пристрою. Внутрішній акселерометр використовуються деякими програмами для реагування на струшування пристрою, яке є також загальною командою скасування, або обертати пристрій у трьох вимірах, що є загальною командою перемикання між книжковим та альбомним режимами. іOS є похідною від Mac OS X, отже, є за своєю природою Unix-подібною операційною системою.

=== Android ===

[[Файл:http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Файл:Android_robot.svg.png|міні]]

''Android'' — операційна система і платформа для мобільних телефонів створена компанією Google на базі ядра Linux. Підтримується альянсом Open Handset Alliance (OHA).
Хоча Android базується на ядрі Лінукс, він стоїть дещо осторонь Лінукс-спільноти та Лінукс-інфраструктури. Базовим елементом цієї операційної системи є реалізація Dalvik віртуальної машини Java, і все програмне забезпечення і застосунки спираються на цю реалізацію Java.

=== MeeGo ===

[[Файл:http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Файл:206px-MeeGo_logo.svg.png|міні]]

''MeeGo'' — мобільна операційна система на основі Linux з відкритими кодами, анонсована на Mobile World Congress в Барселоні в лютому 2010 Intel і Nokia на їхній спільній прес-конференції. Метою проекту стало поєднання зусиль Intel з його системою Moblin та Nokia з його Maemo в один проект. Згідно з Intel, MeeGo розробляється через недостатню підтримку процесорів Atom компанією Microsoft у Windows 7. 15 листопада 2010 року на MeeGo-конференції у Дубліні компанія AMD також приєдналася до проекту.
MeeGo націлений на різноманітні апаратні платформи, включаючи ручні комп'ютери і комунікатори, інформаційні системи автомобілів, нетбуки і телевізори зі з'єднанням з мережею. Всі платформи будуть використовувати ядро MeeGo, і різні рівні розширень UX (User eXperience) для кожного типу пристроїв.
Каркас інтерфейсу користувача заснований на Qt, але GTK+ і Clutter будуть включатися для забезпечення сумісності із застосунками Moblin. Залежно від пристрою, застосунки будуть забезпечені системою цифрового розповсюдження або Intel AppUp, або Nokia Ovi.
MeeGo забезпечує підтримку для процесорних архітектур ARM та Intel x86. Bada
Bada має багаторівневу архітектуру. Ядром bada може бути Linux у потужних сматфонах або пропрієтарна операційна система реального часу у бюджетних варіантах. API платформи для розробки (офіційно надаються засоби розробки на C++) дає доступ до всіх рівнів платформи.[12]
Підсистеми Linux в Bada використовуються тільки на самому низькому рівні платформи, для роботи застосунків задіяний власний власницький фреймворк, що надає розробникам набір класів для керування телефоном, побудови користувацького інтерфейсу та організації обміну даними. Платформа побудована на основі сервіс-орієнтованої архітектури, в якій всі програми виступають в ролі сервісів, що підключаються. У застосунки можуть бути легко інтегровані компоненти, які забезпечують доступ до функцій виконання дзвінка, відправлення повідомлень, доступу до адресної книги. З цікавих можливостей, доступних для застосунків, можна відзначити детектор руху, тонке управління вібросигналів і систему розпізнавання облич.
Для користувацького оточення в платформі Bada задіяна власницька оболонка TouchWiz власної розробки. Безпосередньо в користувацьке оточення інтегрований заснований на WebKit браузер з підтримкою Adobe Flash, що дозволяє використовувати його можливості з усіх програмах. Основний акцент в користувацькому оточенні робиться на простому і інтуїтивно зрозумілому візуальному оформленні, робота якого забезпечується спеціальним фреймворком, що надає єдине зовнішнє оформлення для всіх виконуваних на платформі програм.
Для платформи Bada у вільному доступі поширюються тільки сирцеві тексти змінених вільних компонентів і інструментарій Bada SDK. SDK складається з набору стандартних GNU-інструментів і інтегрованого середовища на основі Eclipse, яке містить симулятор телефону, зневаджувач і візуальний будівник інтерфейсу. В якості мови програмування для створення застосунків підтримується C++ і JavaScript.