Глосарій до курсу "ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-СТИЛЬОВІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ"

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 20:16, 2 лютого 2016; Okirilyuk (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук


Багатство мовлення – це використання мовцями великої кількості мовних одиниць – слів, словосполучень, речень. Мовець повинен уникати повторів слів, користуватися синонімами.

Виразність мовлення – це такі особливості структури мовлення, які підтримують увагу й інтерес реципієнта (слухача, читача), тобто інтонація, логічний наголос, милозвучність – на фонетичному рівні.

Глосарій – словник, зібрання слів, що потребують пояснень.

Глоси (від лат. glossa – застаріле або малозрозуміле слово) – пояснювальні внутрішньорядкові або покрайні (написи на полях книг) ремарки переважно грецьких і південнослов’янських слів.

Доречність мовлення – це добір мовних засобів відповідно до цілей і мети спілкування. Наприклад, терміни використовують у науковому стилі, в усній мові спеціалістів.

Етикет (від фр. etiquette – етикетка, напис) – сукупність встановлених норм і правил поведінки людей у суспільстві.

Жаргонізми – слова, що вживаються в жаргоні – соціальному діалекті мови, яким користуються люди, об’єднані спільними інтересами, захопленнями, професією, віком, ситуацією.

Загальномовна норма – це норма, що передбачає спосіб організації всіх одиниць мови незалежно від стильових різновидів.

Загальномовні словники бувають різних видів: а) тлумачні – подають значення слова; б) орфографічні – пояснюють правила написання слів і граматичних форм; в) перекладні – подають переклад слів з однієї мови іншою (бувають двомовними, чотиримовними та ін.), г) термінологічні – пояснюють терміни з тієї чи тієї галузі науки, ґ) орфографічні – словник подає правильне написання слів, д) орфоепічні – подають правильну вимову й наголос слів та ін.; е) етимологічні – пояснюють походження слова.

Комунікативна компетенція – полягає в умінні застосувати набуті знання, уміння, навички, необхідні для розуміння інших і формування власних програм мовленнєвої поведінки.

Комунікативна професіограма – це модель професійної діяльності, що передбачає перелік вимог до спеціаліста як активного учасника процесу спілкування.

Комунікація − це процес обміну інформацією під час спілкування.

Лексикографія – (грец. λεξικογραφία, від λεξικόν — словник і γράφω — пишу), словникарство – розділ мовознавства, пов’язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад.

Повернутися на сторінку Навчальний курс "ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-СТИЛЬОВІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ"