Класифікація, номенклатура і хімічні властивості оксидів.

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 12:48, 3 жовтня 2019; 8464491 (обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Номенклатура

Назви оксидів утворюються так: спочатку вказують назву хімічного елементу, потім, якщо елемент має змінну валентність, то її вказують римською цифрою в дужках, а потім додають слово «оксид»

СО – карбон (ІІ) оксид;

СО2 – карбон (IV) оксид;

FeO – ферум (ІІ) оксид;

Al2O3 – алюміній оксид.


Фізичні властивості

Оксиди мають різні фізичні властивості. За стандартних умов більшість оксидів — тверді речовини (BaO, CuO, Р2О5), деякі — рідкі (Сl2О7, Н20) і газуваті (СО2, NО). Мають різний колір. Густина, температури плавлення і кипіння змінюються в широких межах.


Хімічні властивості

За хімічними властивостями оксиди поділяють на солетворні та несолетворні, або байдужі. Несолетворних оксидів дуже мало, це – CO, SiO, NO, N2O. Вони не утворюють солей.

Оксиди за складом класифікують на оксиди металів і оксиди неметалів.

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Класифікація,_номенклатура_і_хімічні_властивості_оксидів.&oldid=356009