USB флеш-накопичувач

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Файл:USB Flash Drive animated.gif
USB флеш-накопичувач

USB флеш-накопи́чувач (скор. UFD (USB Flash drive), сленгове — флешка) — носій інформації, що використовує флеш-пам'ять для збереження даних та підключається до комп'ютера чи іншого пристрою через USB-порт[1][2].

UFD флеш-накопичувачі зазвичай є пристроями з перезаписуванням. Розмір — близько 5 см, вага — менше, ніж 60 г. Надзвичайну популярність здобули у 2000-ні у зв'язку з тим, що вони дуже компактні, легкі і мають великий об'єм пам'яті (від 32 Мб до 256 Гб.[3]). Основне призначення — зберігання й перенесення файлів та обмін ними, резервне копіювання, завантаження операційних систем тощо.

Принцип роботи

В основі USB флеш-накопичувача лежить флеш-пам'ять типу NAND або NOR. У свою чергу, флеш-пам'ять містить в собі кристал кремнію, на якому розміщені транзистори з плаваючими і керуючими ізольованими затворами. Транзистори мають стік і витік. Плаваючий затвор транзистора здатний утримувати заряд (електрони).

Під час запису даних на керуючий затвор подається позитивна напруга і деяка частина електронів надсилається (рухається) від стоку до витоку, відхиляючись до плаваючого затвору. Частина електронів долає тонкий шар ізолятора і проникають в плаваючий затвор, де і залишаються на тривалий термін зберігання. Час зберігання інформації вимірюється роками, але так чи інакше він обмежений.

Дизайн USB флеш-накопичувачів

Зараз існує велике різноманіття дизайну (кольору, форми) USB флеш-накопичувачів. На що тільки не йдуть виробники, щоб догодити потенційним покупцям, поєднуючи USB накопичувач зі всіляким прикрасами, іграшками, авторучками тощо.

Шаблон:Gallery

Переваги

Файл:Usbkey internals.jpg
1 — USB рознім; 2 — мікроконтролер; 3 — контрольні точки; 4 — мікросхема флеш-пам'яті; 5 — кварцовий резонатор; 6 — світлодіод; 7 — перемикач «захист від запису»; 8 — місце для додаткової мікросхеми пам'яті
  • Мала маса, безшумність під час роботи, портативність.
  • Усі сучасні комп'ютери, телевізори, материнські плати та DVD-програвачі обладнані USB-гніздами.
  • Експлуатація у широкому діапазоні температур.
  • Висока щільність запису.
  • Мають змогу зберігати данні автономно протягом 5-10 років.
  • Більш стійкі до механічних впливів (ударів) порівняно з твердим диском.
  • Відсутність рухливих частин, що знижує енергоспоживання у 3—4 рази
  • Не чутливі до подряпин та пилу, які раніше були значною проблемою з дискетами, CD та DVD дисками.

Недоліки

  • Обмежене число циклів запису-очищення.
  • Здатні зберігати дані автономно лише протягом 5 років. Найперспективніші зразки — до 10 років.
  • Швидкість запису і зчитування обмежені пропускною здатністю шини USB і самої флеш-пам'яті.
  • На відміну від компакт-дисків, мають недоліки, властиві будь-якій електроніці:
    • Чутливість до радіації.
    • Чутливість до електростатичного розряду (зазвичай спостерігається у побуті).
  • Несиметричність інтерфейсу при симетричному вигляді розніма призводить до того, що під'єднати флешку з першої спроби виходить не завжди. Це є недоліком багатьох рознімів, що проявився для USB взагалі, а для флешок особливо — з-за частого підключення-відключення.

Флешка та комп'ютерні віруси

Флешки — один з найпоширеніших шляхів зараження вірусами. Саме тому необхідно кожен раз перевіряти їх перед використовуванням. Зараження флешки не обов'язково відбувається тільки тоді, коли ви щось переписали чи зберегли на носій. Є такі «флеш-віруси», які записуються на наш USB-носій просто після звичайного перебування в чужому комп'ютері, навіть якщо нічого на флешку не зберігати.

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Шаблон:Базові комп'ютерні компоненти
Помилка цитування: Для наявного тегу <ref> не знайдено відповідного тегу <references/>