Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
- 3.2 Варіант Календар
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Загальна етнографія---

Галузь знань: 0203. Гуманітарні науки.

напрям підготовки: 6.020302. Історія*

освітньо-кваліфікаційний: рівень бакалавр

факультет історії та права (денна форма навчання)

Мета та завдання навчального курсу

Мета курсу:

теоретичне засвоєння матеріалу з курсу "Загальна етнографія";
ознайомлення студентів з етнографічною спадщиною народів світу;
розширення їх культурно-світоглядних горизонтів;
залучення студентів до найкращих і своєрідних зразків матеріальної та духовної культури населення Землі

Завдання курсу:

формування в студентів історичного та етнографічного мислення, вміння ними давати етнографічну характеристику народів світу;
вміння студентів оперувати етнографічними термінами, поняттями, категоріями;
ознайомлення їх з політичною картою світу, історико-географічними регіонами, історико-етнографічними областями Землі;
засвоєння студентами основних етапів походження та етнічної історії розглядуваних народів, уміння ними класифікувати етноси світу за антропологічним, етнолінгвістичним та господарсько-культурним поділами;
розуміння студентами особливостей матеріальної культури етносів (поселення, житло, одяг, їжа, прикраси) в залежності від господарсько-культурного типу, до якого належить народ, природнокліматичних умов його проживання, історичного фактору та інше;
вміння студентів характеризувати специфіку сімейно-шлюбних відносин народів світу, становище жінок у суспільстві, методи виховання дітей, форми укладання шлюбів, етикетну поведінку етносів;
могти висвітлювати елементи духовної культури етносів (обряди, звичаї, свята, вірування, усна народна творчість, музика, танці, релігія тощо;
вміння самостійно добирати і опрацьовувати історичні, етнографічні матеріали, науково-популярну й довідкову літературу, співставляти інформацію з різних джерел, узагальнювати і критично оцінювати історичні та етнографічні факти, події, явища;

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

особливості походження та могти назвати основні етапи етнічної історії народів світу;
аналізувати природний рух населення країн світу та його вплив на етнічні процеси;
розпізнавати й порівнювати типи поселень, жител у народів світу, визначати локальні особливості народного вбрання та харчування цих народів;

вміти:

співставляти основні галузі господарства й заняття народів різних регіонів світу, аналізувати етнічну специфіку їхніх домашніх промислів і ремесел;
розуміти особливості громадського побуту народів світу, інтерпретувати їхню сімейну та календарну обрядовість;
оцінювати досягнення етносів у різних галузях народного мистецтва: вишивці, килимарстві, різьбленні по дереву, кераміці та інших;
визначати їхній внесок в основні жанри фольклору: обрядові пісні, перекази, казки, епічні твори, а також у народну музику, танці.

Робоча програма курсу

Автор курсу

Марченко Олег Миколайович

Учасники

Сторінка координації Навчального курсу "Загальна етнографія"

Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1. Теоретична сутність курсу "Загальна етнографія

ТЕМА 1. Вступ до курсу "Загальна етнографія". Етнос – об’єкт вивчення етнографії. Основні ознаки етносу. Типи етнічних спільностей: етнікос, субетнос, етносоціальний організм, національна меншість, національність, народ, етнічна група. Формування структури етносу. Сутність та типи націй. Предмет “Загальної етнографії” – характерні, традиційні риси повсякденної побутової культури народів.Завдання навчального курсу: дослідження етнічного складу населення, походження народів та їхня взаємодія; вивчення традицій у сфері звичаїв, соціальної організації, культурних надбань, народного мистецтва; форми сучасних етнічних і етносоціальних процесів.Практичне значення “Загальної етнографії: використання результатів народознавчих досліджень у господарській, політичній, культурній і побутовій сферах сучасного суспільства. Зв’язок курсу з іншими історичними, народознавчими, суспільними та природничими науками. Складові частини народознавства: етнографія, фольклор, етнолінгвістика, краєзнавство, етнопсихологія, географія, історія.

ТЕМА 2. Джерела, методи дослідження, етнічні процеси етнографічної науки. Польові матеріали. Писемні джерела: літописи, хроніки, описи і щоденники мандрівників. Архівні та музейні зібрання. Фольклор. Зображувальні джерела: малюнки, скульптури, дрібна пластика, народні орнаменти. Використання відомостей інших наук. Методи польових досліджень: безпосереднє спостереження (стаціонарне, експедиційне), опитування, анкетування, інтерв’ювання, картографічний, статистико-математичний, структурно-функціональний, порівняльний, типологічний, комплексний методи. Форми етнічних процесів: етноеволюційні, етнотрансформаційні, об’єднуючі (консолідація, асиміляція, міжетнічна інтеграція), роз’єднуючі (парціація, сепарація, дисперсизація). Поділ культури на матеріальну (виробничий досвід і матеріальні речі: знаряддя праці, засоби пересування, житло, одяг, їжа) і духовну (народні знання, звичаї, обряди, релігія, вірування, свята, фольклор та інше). Види первісних вірувань: тотемізм, магія, фетишизм, анімізм, шаманство, культ предків.Форми укладання шлюбу.Форми сім’ї: парна, індивідуальна, моногамна, полігамна, поліандрична.

ТЕМА 3. Історія етнографічної науки. Історія етнографічної науки. Вивчення етнографії за кордоном у стародавні часи, в епоху середньовіччя. Формування етнографії як самостійної науки у середині ХІХ ст. Основні школи та напрямки народознавства. Еволюційна школа, неоеволюційна,дифузійні концепції в етнографії: антропогеографія, школа „культурних кіл”, міфологічна школа; психологічна, соціологічна, історична школи, структурно-функціональне направлення, школа культурного релятивізму, школа структуралізму. Нагромадження етнографічних знань у період Київської Русі. “Повість минулих літ“, А.Нікітін “Ходіння за три моря”. Колонізація Сибіру. Поява перших географічно-етнографічних описів Сибіру. Популяризація етнографічних знань. Кругосвітні експедиції. Подорожі і вивчення Західної Європи, Середньої Азії, Кавказу, Китаю, Індії. Утворення Російського географічного товариства. Стаціонарно-етнографічні і краєзнавчі дослідження російської етнографія у другій половині ХІХ ст. Розвиток етнографії у радянський період. Популяризація етнографічних знань у 60 - 80-ті роки ХХ ст. Журнали – “Вокруг света”, “Советская этнография”, “Азия и Африка сегодня”. Регіональні дослідження, енциклопедії, довідники, монографії, науково-популярна література дослідників. Основні тенденції розвитку етнографії на початку ХХІ ст.

ТЕМА 4. Класифікація народів світу. Класифікація народів світу. Географічна класифікація. Виділення історико-географічних регіонів та історико-етнографічних областей. Антропологічна класифікація. Великі раси: європеоїдна, монголоїдна, негроїдна, австралоїдна. Малі раси. Антропологічні типи. Расові ознаки. Перехідні, контактні, змішані раси. Їхні особливості та основні області розселення. Етнолінгвістична класифікація. Мовні сім ї та групи. Господарсько-культурна класифікація. Господарсько-культурні типи: бродячі мисливці, збирачі, рибалки арктичної та тропічної зон; ручні мотичні землероби і скотарі; плужні землероби, кочові і напівкочові скотарі.

Змістовий модуль 2. Етнографічна характеристика народів Європи та Африки

ТЕМА 1. Етнографічна характеристика народів Західної Європи.Народи Зарубіжної Європи у первіснообщинний, античний, середньовічний, новий та новітній періоди. Сучасні етнічні процеси в Європі. Становище національних меншин. Народи, які розмовляють на германських, романських, слов’янських, кельтських, фінно-угорських мовах. Антропологічний склад.Історико-етнографічні та культурні особливості народів Зарубіжної Європи. Середземноморська історико-етнографічна область. Атлантична історико-етнографічна область. Північноскандинавська історико-етнографічна область. Центральноєвропейська історико-етнографічна область.

ТЕМА 2. Етнографічна характеристика неслов’янських народів Східної Європи. Народи Волго-Кам’я та Уралу. Фінномовні і тюркомовні народи: удмурти, марійці, мордва, чуваші, башкири, казанські татари. Заняття, сімейно-шлюбні відносини, матеріальна та духовна культура народів регіону. Народи півночі Східної Європи. Заняття, сімейно-шлюбні відносини, матеріальна та духовна культура карел, комі-зирян, комі-перм’яків, ненців, лопарів, вепсів. Народи Півдня і Південного Заходу Східної Європи. Заняття, сімейно-шлюбні відносини, матеріальна та духовна культура молдаван, євреїв, циган (ромів), гагаузів, кримських татар, кримчаків, караїмів, калмики.

ТЕМА 3. Етнографічна характеристика народів Африки. Історико-географічний і культурно-етнографічний поділ Африки. Антропологічний склад населення. Історико-культурні особливості народів Африки. Народи Північної Африки. Народи Північно-Східної Африки. Народи Західної Тропічної Африки. Народи Центральної, Східної Тропічної і Південної Африки. Койсанські народи. Пігмеї. Населення Мадагаскару. Сучасні етнічні процеси в Африці.

Змістовий модуль 3. Етнографічна характеристика народів Азії

ТЕМА 1. Етнографічна характеристика народів Південно-Західної Азії. Географічне розміщення та природні умови. Поділ Азії на географічні регіони та історико-етнографічні області. Походження, розселення, заняття, матеріальна та духовна культура семітомовних, іраномовних та тюркомовних народів. Релігія: іслам, зороастризм, християнство, іудаїзм, та інші. Календарні звичаї та обряди.

ТЕМА 2. Етнографічна характеристика народів Центральної Азії,Кавказу та Закавказзя. Народи Монголії, Середньої Азії у стародавні часи, середньовічну епоху, новий і новітній час. Складання антропологічного складу населення регіону: європеоїди і монголоїди, змішанні і перехідні антропологічні типи. Традиційні господарсько-культурні типи: осілі землероби оазисів, кочівники-скотарі степів і напівпустель, напівосілі землероби-скотарі на окраїнах оазисів і в дельтах великих річок. Етнічні процеси на Кавказі на сучасному етапі. Сімейно-шлюбні відносини та духовна культура народів регіонів.

ТЕМА 3. Етнографічна характеристика народів Південної Азії. Антропологічна та етнолінгвістична класифікація. Господарсько-культурні типи у минулому і на сучасному етапі. Особливості матеріальної та духовної культури народів регіону. Сімейно-шлюбні відносини.

ТЕМА 4. Етнографічна характеристика народів Південно-Східної Азії.Антропологічна та етнолінгвістична класифікація. Китайсько-тібетська, тайська, австроазіатська, австронезійсьна мовні сім'ї. Сучасні етнічні процеси. Різноманітність господарсько-культурних типів і рівнів суспільного розвитку. Заняття, матеріальна та духовна культура народів регіону. Сімейно-шлюбні відносини.

ТЕМА 5. Етнографічна характеристика народів Східної Азії. Народи алтайської, китайсько-тібетської, австроазіатської, австронезійської, тайської мовних сімей. Японська, айнська, корейська самостійні мови. Антропологічний склад. Господарсько-культурні типи плужних землеробів, кочівників-скотарів, тайгових оленярів. Особливості матеріальної та духовної культури народів регіону. Сімейно-шлюбні, відносини. Релігії: буддизм (ламаїзм), даосизм, конфуціанство, іслам, християнство, синтоїзм, шаманство, культ предків.

ТЕМА 6. Етнографічна характеристика народів Сибіру та Північної Азії.Антропологічна і етнолінгвістична класифікації. Алтайська, уральська, індоєвропейська мовні сім'ї. Палеоазіатські народи. Колонізація регіону східними слов'янами та її наслідки. Господарсько-культурні типи корінного населення краю. Патріархально-общинний лад, територіально-сусідська спільність, родинно-генеалогічні племінні структури. Релігійно-міфологічні уявлення і релігійні культи. Буддизм, бурханізм, іслам. Календарні звичаї та обряди.

Змістовий модуль 4. Етнографічна характеристика народів Америки, Австралії та Океанії

ТЕМА 1. Господарсько-культурні типи доколумбової Америки. Географічне розміщення та природні умови. Історико-географічний та культурно-етнографічний поділ. Індіанські та індоєвропейські мови в Америці. Антропологічна характеристика корінного населення. Історія колонізації Америки. ГКТ лісових індіанців Північної Америки. ГКТ північно-західного узбережжя Північної Америки та Алеутських островів. ГКТ індіанців прерій та пампи. ГКТ землеробів східної частини Північної Америки. ГКТ індіанців південного заходу США і північних районів Мексики (народи "пуебло"). ГКТ мотичні землероби, риболови і мисливці тропічного лісу. ГКТ бродячі мисливці і збирачі Півдня Бразилії. ГКТ риболови і збирачі молюсків (вогнеземельці).

ТЕМА 2. Державні утворення Америки у доколумбову епоху.Міста-держави майя. Розвиток землеробства. Ремесла: обробіток металів, ювелірне мистецтво, високохудожнє гончарство і ткацтво. Суспільний устрій. Правителі, жерці, рядові общинники, раби. Раціональні знання майя: писемність, архітектура (піраміди, стели, планування міст), календар, астрономічні уявлення, релігія, медицина, математика. Епоси: "Пополь-Вух", "Чалам-Балам", гімни, пісні. Держава ацтеків. Землеробство зі штучним зрошуванням. Розвиток ремесла, обміну. Суспільна організація. Релігійні уявлення. Імперія інків. Завойовницькі походи інків. Мотичне і терасне землеробство. Тваринництво. Розвиток ремесла. Будівництво пірамід, доріг. Гончарство, ткацтво, обробіток металів, ювелірне мистецтво. Соціальний устрій. "Індіанський соціалізм". Релігійні вірування. Культ сонця. Раціональні знання.

ТЕМА 3. Етнографічна характеристика народів Австралії та Океанії.Історико-культурне районування Австралії та Океанії. Проблема етногенезу, заселення регіону. Європейське проникнення, колонізація регіону та її наслідки. Етнографічна характеристика австралійських аборигенів та англоавстралійців. Народи Меланезії. Заняття: ручне підсічно-вогневе землеробство, морське рибальство, розведення домашніх тварин (собак, свиней, курей), плетіння, гончарство, знаряддя праці, зброя. Матеріальна та духовна культура. Соціальна організація. Народи Полінезії. Заняття: ручне землеробство, морське рибальство, ремесла. Матеріальна та духовна культура. Соціальна організація. Народи Мікронезії. Своєрідність господарства і матеріальної культури Західної та Східної Мікронезії. Соціальна організація. Духовна культура.

ТЕМА 4. Етикетна поведінка у народів світу.Походження, сутність етикетної поведінки людей. Історія правил спілкування між людьми: давні часи, епоха середньовіччя, новий період, новітня доба. Форми традиційного вітання у народів світу. Класифікація жестів. Роль руки у комунікативній поведінці людини. Ритуальні етикетні жести й символи: сидіння, стояння, уклін, коліносхилення, простягання по землі, зняття головного убору, поцілунок. Сутність гостинності. Ритуали прийому гостя серед кавказьких, балканських, арабських народів. Гостинність в українському середовищі. Застільний етикет у народів світу. Ритуальні функції вогнища, їжі, хліба, солі. Способи вживання їжі.