Моє рідне село Павлівка
Поблизу міста Світловодськ розташувалось густо населене село Павлівка. Це типове село на Україні. Та є у нього і свої відмінності, власне , своя історія, яка об"єд-нує його минуле і сучасне. Першими, хоч і німими свідками доісторичного життя Павлівки є курганні поховання на її полях, адже сьогодні павлівчани живуть на території де у ІІ тисячолітті до н.е. жили люди бронзової доби та скіфського періоду. А в УІІ-УІІІ ст. н.е. було поселення Чорноліської, згодом ранньослов"янської Черняхівської, культур. Але це передісторія. Історія села Павлівка бере свій початок у далекому 1725 році. Першими поселенцями, за переказами сторожилів села, були вартові козаки, які поставили на постах, горах Лисій і Моченській- сигнальні вишки із соломи, діжками зі смолою. А згодом , на захищеній від вітрів ділянці з масним чорноземом, біля водоймищ, поставили пращури перші свої оселі.Оздобили їх барвінками і м"ятою, насадили мальв та соняхів, розвели вишневі та яблуневі садочки, засіяли лан пшеницею, розчистили життєдайне джерело, яке нині вже оповите легендами та переказами павлівчан.
У 1859 р. налічувалось 29 дворів, у 1886р.- вже 88 хат і 3-и будинки. Поруч з Павлів-
кою знаходилась слобода Свинарка (1740 року заснування). У 1752-78 рр. в ній налі- чувалось 26 дворів, в яких проживали вихідці з Полтавської губернії. Від Павлівки її відділяла невеличка річка Мокринка.
Як і скрізь на Україні в ХІХ ст., в Павлівці були свої поміщики, свої бідняки і за-
можні селяни. Свої п"яниці, свої селінські бунти, які все частіше примушували панів рахуватися з кріпаками.
Після реформи 1861 р. частина Павлівських селян шукала роботу в Крюкові. Деякі
займалися гончарною справою та садівництвом, деякі шили кожухи, чоботи та більшість займалася землеробством. Були і свої мисливці та рибалки. Раніше Павлівські плавні називалися Конотіпкою, там і промишляли предки павлівчан.
У 1906 році північну частину села охопила пожежа. Потерпілим царський уряд
виділив по 200 карбованців, дозволив вирубку лісу на нові будівлі.
Наступала доба Жовтневої революції. Село Павлівка та слобода Свинарка об"єдна-
лися. У лютому 1918 року в Свинаро-Павлівці було встановлено радянську владу. Весною 1924 року організувався ТСОЗ "Колос", у 1928-му "Веселі бурти" і "Зелений гай" . Це період електрофікації і колективізації усієї країни. З небаченим ентузіазмом вчорашні бідняки Свинаро-Павлівки взялися господарювати.
Але політика партійних вождів була жорстокою: котилася хвиля репресій. Жахливі сторінки голодомору,
який не обминув і наше село, хоча і в меншій мірі завдяки близь- кому розташуванню біля села овочевого радгоспу Крюківського цукрозаводу.
Сталінські політрепресії забрали 21-не життя жителів села, переважно хліборобів,
активістів. Серед них-Петро Олександрович Плахотний, Михайло Маркович Холоден- ко, Павло Єфремович Неводничий.
Тяжким випробуванням для павлівчан стала Велика Вітчизняна війна. Під час окупа-
ції села, яка почалася 7 серпня 1941 року, німці розстріляли кращих його людей: Марка Сергійовича Яременка, Григорія Олександровича Яременка, Федора Явтуховича Дьяченка.
Під час війни 311 жителів села билися на фронтах проти фашистських загарбників.
135 з них –загинули. В Німеччину було вивезено 65 юнаків та дівчат. Важким був шлях до звільнення території і жителів села Павлівки. Про це свідчать очевидці і мемуари його визволителів. У важких кровопролитних боях за Свинаро-Павлівку та північно- західні висоти полягло понад 150 чоловік.
Давно відгриміли грізні роки . Та і сьогодні павлівчани щороку вшановують пам"ять
тих, хто віддав своє життя за свободу Павлівки, святкуючи День визволення села 26-28 листопада 1943 року. Вічною його святинею є Братська могила, що пломеніє в чорнобривцях в центрі Павлівки. Людно біля неї на всі великі свята.Їй приходять вклонитися новобранці, молодята в день свого весілля, першокласники і випускники школи, та особливо – ветерани, вдови. І не заросте стежка до неї. як і не проходить пошана у павлівчан до сивочолих фронтовиків- захисників Вітчизни.
У 1946 році Свинаро-Павлівку було переіменовано на с.Павлівка. В повоєнні роки багато сил і праці для відбудови села доклали і нині живі жителі села. Майже все сіль-
ське населення працювало в колгоспі та артілі "Ударник" гончарного цеху.
В кінці 50-х в селі з"явилися нові вулиці та провулки-це заселялися із затоплених
сіл Липове, Калаборок, Чернече, Вітрівка, Стецівка та інші. В середині 80-х- ще нові вулиці, які заселяли вже молоді сім"ї павлівчан. В цей же час розпочалася газифікація села, яку розпочав сільський голова Олійник Віктор Григорович і яка закінчилася в 2007 році завдяки сільському голові Панасенку Миколі Васильовичу.
У тому ж 2007 році в селі з"явився перший почесний житель- ветеран Великої Вітчизняної війни,
колишній голова ветеранської організації Назаренко Іван Павлович.
Гордиться Павлівка своїми видатними земляками.
Це Микола Борисович Славинський- автор багатьох прозових творів, член спілки письменників України. Народився 28 березня 1948 року в селі Павлівка. Закінчив факультет журналістики Київського університету. Працює завідувачем відділу гуманітарної політики журналу "Віче".
Саме в Павлівці розпочав свій родовід відомий футболіст київського "Динамо" Владислав Ващук.
Викохало село і підкорювача Всесвіту, льотчика-космонавта, Героя Росії і Казахстану
Юрія Івановича Маленченка. Народився Юрій Маленченко 22 грудня 1961 року в місті Хрущов, нині Світловодськ. В 1978 році із золотою медаллю закінчив Павлівську середню школу . Рік навчався в Харківському інституті радіоелектроніки, а потім пере- вівся на І курс Харківського військового авіаційного училища. Перший свій політ у космос здійснив у 1994 році. Три рази виходив у космічний простір, брав участь у 5-х космічних експедиціях.
Григорій Федорович Кучеренко –головний інженер ТОВ НВП "БілоцерківМАЗ",
винахідник, заслужений раціоналізатор України. Народився в селі Павлівка в 1953 році.
Закінчив Павлівську середню школу в 1970 році, в 1979- Київський політихнічний інститут.
Пройшов шлях від інженера –конструктора до заступника начальника СКБ з-ду "Сільмаш".
Поблизу села знаходиться селікатний завод(з виготовлення білої цегли), який омивав пісок. Чере це не подалік від села з"явився кар"єр, який має чисту та прозору воду. В народі прозвали "голубе озеро". На Павлівській території знаходиться
Гідро-Електро Станція, не подалік від неї розташований шлюз, який найбільний на всьому Дніпрі.
- А ви знаєте історію рідного села?
- Які відомі люди Ваші земляки?
- Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
- Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
- Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
- Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 1725 | Першими поселенцями, за переказами сторожилів села, були вартові козаки (Створення села) |
| У 1859 р. | налічувалось 29 дворів, |
| у 1886р | вже 88 хат і 3-и будинки. |
| У 1906 | північну частину села охопила пожежа. |
| У лютому 1918 року | Село Павлівка та слобода Свинарка об"єдна- лися.Та утворилася Свинаро - Павлівка. |
| 7 серпня 1941 року | німці розстріляли кращих людей.135–загинули на війні. |
| У 1946 | Свинаро-Павлівку було переіменовано на с.Павлівка. |
| 1950-1980 | Почали з"являтися нові вулиці. |
| 1980-до н.д | село розквітає |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Хмарка-КДПУ;
- Посилання на власний фотоальбом у Хмарка-КДПУ;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Моє рідне місто або село
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
