https://wiki.cusu.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Uletniy&feedformat=atomВікі ЦДУ - Внесок користувача [uk]2024-03-28T18:52:15ZВнесок користувачаMediaWiki 1.23.2https://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D0%B5%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB.Сторінково-сегментний розподіл.2013-05-20T11:46:50Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>Даний метод являє собою комбінацію сторінкового і сегментного розподілу пам'яті і, внаслідок цього, об’єднує в собі переваги обох підходів. Віртуальний простір процесу поділяється на сегменти, а кожен сегмент у свою чергу поділяється на віртуальні сторінки, що нумеруються в межах сегмента. Оперативна пам'ять поділяється на фізичні сторінки. Завантаження процесу виконується операційною системою посторінково, при цьому частина сторінок розміщається в оперативній пам'яті, а частина в дисковій. Для кожного сегменту створюється своя таблиця сторінок, структура якої збігається зі структурою таблиці сторінок, використовуваної при сторінковому розподілі. Для кожного процесу створюється таблиця сегментів, у якій вказуються адреси таблиць сторінок для всіх сегментів даного процесу. Адреса таблиці сегментів завантажується в спеціальний регістр процесора, коли активізується відповідний процес.<br />
<br />
[[Файл:ch_22.gif |300px]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D0%B5%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB.Сторінково-сегментний розподіл.2013-05-20T11:46:03Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>Даний метод являє собою комбінацію сторінкового і сегментного розподілу пам'яті і, внаслідок цього, об’єднує в собі переваги обох підходів. Віртуальний простір процесу поділяється на сегменти, а кожен сегмент у свою чергу поділяється на віртуальні сторінки, що нумеруються в межах сегмента. Оперативна пам'ять поділяється на фізичні сторінки. Завантаження процесу виконується операційною системою посторінково, при цьому частина сторінок розміщається в оперативній пам'яті, а частина в дисковій. Для кожного сегменту створюється своя таблиця сторінок, структура якої збігається зі структурою таблиці сторінок, використовуваної при сторінковому розподілі. Для кожного процесу створюється таблиця сегментів, у якій вказуються адреси таблиць сторінок для всіх сегментів даного процесу. Адреса таблиці сегментів завантажується в спеціальний регістр процесора, коли активізується відповідний процес.<br />
<br />
[[Файл:ch_22.gif |200px]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D0%B5%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB.Сторінково-сегментний розподіл.2013-05-20T11:44:06Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>Даний метод являє собою комбінацію сторінкового і сегментного розподілу пам'яті і, внаслідок цього, об’єднує в собі переваги обох підходів. Віртуальний простір процесу поділяється на сегменти, а кожен сегмент у свою чергу поділяється на віртуальні сторінки, що нумеруються в межах сегмента. Оперативна пам'ять поділяється на фізичні сторінки. Завантаження процесу виконується операційною системою посторінково, при цьому частина сторінок розміщається в оперативній пам'яті, а частина в дисковій. Для кожного сегменту створюється своя таблиця сторінок, структура якої збігається зі структурою таблиці сторінок, використовуваної при сторінковому розподілі. Для кожного процесу створюється таблиця сегментів, у якій вказуються адреси таблиць сторінок для всіх сегментів даного процесу. Адреса таблиці сегментів завантажується в спеціальний регістр процесора, коли активізується відповідний процес.<br />
<br />
[[Файл:ch_22.gif |widht:200]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D0%B5%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB.Сторінково-сегментний розподіл.2013-05-20T11:43:05Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>Даний метод являє собою комбінацію сторінкового і сегментного розподілу пам'яті і, внаслідок цього, об’єднує в собі переваги обох підходів. Віртуальний простір процесу поділяється на сегменти, а кожен сегмент у свою чергу поділяється на віртуальні сторінки, що нумеруються в межах сегмента. Оперативна пам'ять поділяється на фізичні сторінки. Завантаження процесу виконується операційною системою посторінково, при цьому частина сторінок розміщається в оперативній пам'яті, а частина в дисковій. Для кожного сегменту створюється своя таблиця сторінок, структура якої збігається зі структурою таблиці сторінок, використовуваної при сторінковому розподілі. Для кожного процесу створюється таблиця сегментів, у якій вказуються адреси таблиць сторінок для всіх сегментів даного процесу. Адреса таблиці сегментів завантажується в спеціальний регістр процесора, коли активізується відповідний процес.<br />
<br />
[[Файл:ch_22.gif]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ch_22.gifФайл:Ch 22.gif2013-05-20T11:42:11Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div></div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D0%B5%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB.Сторінково-сегментний розподіл.2013-05-20T11:40:31Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>Даний метод являє собою комбінацію сторінкового і сегментного розподілу пам'яті і, внаслідок цього, об’єднує в собі переваги обох підходів. Віртуальний простір процесу поділяється на сегменти, а кожен сегмент у свою чергу поділяється на віртуальні сторінки, що нумеруються в межах сегмента. Оперативна пам'ять поділяється на фізичні сторінки. Завантаження процесу виконується операційною системою посторінково, при цьому частина сторінок розміщається в оперативній пам'яті, а частина в дисковій. Для кожного сегменту створюється своя таблиця сторінок, структура якої збігається зі структурою таблиці сторінок, використовуваної при сторінковому розподілі. Для кожного процесу створюється таблиця сегментів, у якій вказуються адреси таблиць сторінок для всіх сегментів даного процесу. Адреса таблиці сегментів завантажується в спеціальний регістр процесора, коли активізується відповідний процес.</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D0%B5%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB.Сторінково-сегментний розподіл.2013-05-20T11:35:15Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>Даний метод являє собою комбінацію сторінкового і сегментного розподілу пам'яті і, внаслідок цього, об’єднує в собі переваги обох підходів. Віртуальний простір процесу поділяється на сегменти, а кожен сегмент у свою чергу поділяється на віртуальні сторінки, що нумеруються в межах сегмента. Оперативна пам'ять поділяється на фізичні сторінки. Завантаження процесу виконується операційною системою посторінково, при цьому частина сторінок розміщається в оперативній пам'яті, а частина в дисковій. Для кожного сегменту створюється своя таблиця сторінок, структура якої збігається зі структурою таблиці сторінок, використовуваної при сторінковому розподілі. Для кожного процесу створюється таблиця сегментів, у якій вказуються адреси таблиць сторінок для всіх сегментів даного процесу. Адреса таблиці сегментів завантажується в спеціальний регістр процесора, коли активізується відповідний процес.<br />
[[Файл:]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D0%B5%D0%B3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB.Сторінково-сегментний розподіл.2013-05-20T11:31:14Z<p>Uletniy: Створена сторінка: Даний метод являє собою комбінацію сторінкового і сегментного розподілу пам'яті і, внасл...</p>
<hr />
<div>Даний метод являє собою комбінацію сторінкового і сегментного розподілу пам'яті і, внаслідок цього, об’єднує в собі переваги обох підходів. Віртуальний простір процесу поділяється на сегменти, а кожен сегмент у свою чергу поділяється на віртуальні сторінки, що нумеруються в межах сегмента. Оперативна пам'ять поділяється на фізичні сторінки. Завантаження процесу виконується операційною системою посторінково, при цьому частина сторінок розміщається в оперативній пам'яті, а частина в дисковій. Для кожного сегменту створюється своя таблиця сторінок, структура якої збігається зі структурою таблиці сторінок, використовуваної при сторінковому розподілі. Для кожного процесу створюється таблиця сегментів, у якій вказуються адреси таблиць сторінок для всіх сегментів даного процесу. Адреса таблиці сегментів завантажується в спеціальний регістр процесора, коли активізується відповідний процес.</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8Операційні системи2013-05-20T11:28:00Z<p>Uletniy: /* Віртуальна пам'ять */</p>
<hr />
<div>Зміст курсу <br />
<br />
== Вступ ==<br />
<br />
[[Тема 1. Вступ до курсу. Означення операційної системи.]] <br />
<br />
[[Тема 2. Еволюція ОС. Тенденції розвитку. Класифікації ОС.]]<br />
<br />
[[Тема 3. Віртуальні машини.]]<br />
<br />
== Процеси ==<br />
<br />
[[Тема 1. Поняття «процес». Стани процесів. ]]<br />
<br />
[[Тема 2. Контекст і дескриптор процесу. Перемикання процесів.]] <br />
<br />
[[Призупиненні процеси | Тема 3. Призупиненні процеси.]]<br />
<br />
[[Тема 4. Процеси в Linux.]]<br />
<br />
[[Тема 5. Потоки. Стани потоків. Багатопоточність.]]<br />
<br />
[[Тема 6. Потоки та нитки в Windows. | Тема 6. Потоки та нитки в Windows.]] <br />
<br />
[[Тема 7. Алгоритми планування.]] <br />
<br />
[[Тема_8._Проблема_синхронізації._Ефект_гонок._Критична_секція.| Тема 8. Проблема синхронізації. Ефект гонок. Критична секція.]]<br />
<br />
[[Тема 9. Моделювання станів процесів в Linux.]] <br />
<br />
[[Тема 10. Тупик.]]<br />
<br />
[[Тема 11. Багатопроцесорні системи. ]]<br />
<br />
[[Тема 12. Реалізація планування в Linux. ]]<br />
<br />
== Віртуальна пам'ять ==<br />
<br />
[[Тема 1. Керування пам’яттю. Типи адрес.]]<br />
<br />
[[Тема 2. Класифікація розподілів пам’яті без використання дискового простору.]]<br />
<br />
[[Класифікація розподілів пам’яті з використання дискового простору. | Тема 3. Класифікація розподілів пам’яті з використання дискового простору.]]<br />
<br />
[[Тема 4. Сегментний розподіл.]]<br />
<br />
[[Тема 5. Сторінковий розподіл.]]<br />
<br />
[[Тема 6. Віртуальна пам’ять в Linux.]]<br />
<br />
[[Тема 7. Віртуальна пам’ять в Windows.]]<br />
<br />
[[Тема 8. Прямий доступ до пам'яті (DMA).]]<br />
<br />
[[Сторінково-сегментний розподіл.]]<br />
<br />
== Ввод-вивід ==<br />
[[Тема 1. Керування вводом-виводом.. Види вводу-виводу.]]<br />
<br />
[[Фізична_організація_пристроїв_вводу-виводу._Класифікації | Тема 2. Фізична організація пристроїв вводу-виводу. Класифікації]]<br />
<br />
[[Тема 3. Дискове планування.]]<br />
<br />
[[Тема 3. Робота із жорсткими дисками. ]]<br />
<br />
[[Тема 4. RAID. Класифікація та рівні.]]<br />
<br />
[[Тема 5. Файли. Архітектура файлової системи. Організація файлів.]]<br />
<br />
[[Квоти_в_Linux| Тема 7. Створення дискових квот в операційній системі Linux. ]]<br />
<br />
[[Створення дискових квот в операційній системі Windows.| Тема 8. Створення дискових квот в операційній системі Windows. ]]<br />
<br />
[[Тема 9. Планування файлового простору Linux]]<br />
<br />
== Наявні операційні системи ==<br />
<br />
[[Тема 1. Unix]]<br />
<br />
[[Тема 2. Linux]]<br />
<br />
[[Тема 3. Android]]<br />
<br />
[[Тема 4. Symbian OS]]<br />
<br />
[[Тема 5. ReactOS]]<br />
<br />
[[Тема 6. MacOS]]<br />
<br />
[[Тема 7. MS DOS]]<br />
<br />
[[ElementaryOS]]<br />
<br />
== Завдання до лабораторних робіт ==<br />
<br />
Спеціальність "Інформатика"<br />
<br />
1 семестр<br />
<br />
[[Лаб_ОС_1]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2|Лаб_ОС_3]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_4]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_4|Лаб_ОС_5]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_4|Лаб_ОС_6]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_6|Лаб_ОС_7]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_6|Лаб_ОС_8]]<br />
<br />
<br />
2 семестр<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_1|Лаб_ОС_1]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_1|Лаб_ОС_2]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_1|Лаб_ОС_3]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_4|Лаб_ОС_4]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_4|Лаб_ОС_5]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_6|Лаб_ОС_6]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_6|Лаб_ОС_7]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_8|Лаб_ОС_8]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_8|Лаб_ОС_9]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_10|Лаб_ОС_10]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_10|Лаб_ОС_11]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_11|Лаб_ОС_12]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_11|Лаб_ОС_13]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_14|Лаб_ОС_14]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_14|Лаб_ОС_15]]<br />
<br />
[[Лаб_ОС_2012_16|Лаб_ОС_16]]<br />
<br />
<br />
Спеціальність "Математика. Основи інформатики"<br />
<br />
[[Лаб_СОС_1]]<br />
<br />
[[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_2]]<br />
<br />
[[Лаб_СОС_1|Лаб_СОС_3]]<br />
<br />
[[Лаб_СОС_4]]<br />
<br />
[[Лаб_СОС_4|Лаб_СОС_5]]<br />
<br />
[[Лаб_СОС_6]]<br />
<br />
[[Лаб_СОС_6|Лаб_СОС_7]]<br />
<br />
[[Лаб_СОС_8]]<br />
<br />
[[Лаб_СОС_9]]<br />
<br />
[[Лаб_СОС_9|Лаб_СОС_10]]<br />
<br />
[[Лаб_СОС_11]]<br />
<br />
[[Лаб_СОС_12]]<br />
<br />
<br />
<br />
==Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт==<br />
<br />
[[До створення віртуальних машин]]<br />
<br />
[[До інсталяції Linux]]<br />
<br />
[[До інсталяції Windows]]<br />
<br />
[[До моніторингу процесів в Linux]]<br />
<br />
[[До моніторингу процесів в Windows]]<br />
<br />
[[До моніторингу пам'яті в Linux]]<br />
<br />
[[До моніторингу пам'яті в Windows]]<br />
<br />
[[До створення файлових систем]]<br />
<br />
<br />
Викладач [[Болілий Василь Олександрович]]<br />
<br />
<br />
[[category:Навчальні проекти]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:UletniyКористувач:Uletniy2013-01-03T21:24:10Z<p>Uletniy: /* Про себе */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
<br />
== Про себе ==<br />
<br />
The Good!!!!!!!<br />
<br />
== Мої інтереси ==<br />
....<br />
<br />
<br />
== Проекти в яких беру участь ==<br />
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. <br />
<br />
<br />
<br />
== Мої роботи ==<br />
[[Навчальний проект Захарчука Василя]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%3D%3D_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86i%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BBi%D0%B2_%3D%3D== Комутацiя каналiв ==2013-01-03T21:17:59Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>''Комутація каналів'' має на меті створення неперервного складеного фізичного каналу з послідовно з'єднаних окремих канальних ділянок для прямої передачі даних між вузлами. Окремі канали з'єднуються між собою спеціальною апаратурою – комутаторами, що можуть встановлювати зв'язок між будь-якими кінцевими вузлами мережі. У мережі з комутацією каналів перед передачею даних завжди необхідно виконати процедуру встановлення з'єднання, в процесі якої і створюється складений канал.<br />
<br />
Комутатори, а також канали, що їх з’єднують повинні забезпечувати одночасну передачу даних декількох абонентських каналів. Для цього вони мають бути високошвидкісними і підтримувати деяку техніку мультиплексування абонентських каналів.<br />
<br />
В даний час для мультиплексування абонентських каналів використовуються дві техніки:<br />
<br />
• техніка частотного мультиплексування (Frequency Division Multiplexing, FDM);<br />
<br />
• техніка мультиплексування з поділом часу (Time Division Multiplexing, TDM).<br />
<br />
'''Комутація каналів на основі частотного мультиплексування.'''<br />
<br />
Техніка частотного мультиплексування каналів (FDM) була розроблена для телефонних мереж, але застосовується вона і в інших видах мереж, наприклад мереж кабельного телебачення.<br />
<br />
Розглянемо особливості цього виду мультиплексування на прикладі телефонної мережі.<br />
<br />
Мовні сигнали мають спектр шириною приблизно в 10 000 Гц, однак основні гармоніки вкладаються в діапазон від 300 до 3400 Гц. Тому, для якісної передачі мови, досить створити між двома співрозмовниками канал зі смугою пропускання в 3100 Гц, який і використовується в телефонних мережах для з'єднання двох абонентів. Водночас смуга пропускання кабельних систем із проміжними підсилювачами, що з'єднують телефонні комутатори між собою, звичайно складає сотні кілогерц, а іноді і сотні мегагерц. <br />
<br />
Для поділу абонентських каналів характерна техніка модуляції високочастотної несучої синусоїдального сигналу низькочастотним мовним сигналом (Мал. 24). Ця техніка подібна техніці аналогової модуляції при передачі дискретних сигналів модемами, тільки замість дискретного вихідного сигналу використовуються неперервні сигнали, породжені звуковими коливаннями. У результаті, спектр модульованого сигналу переноситься в інший діапазон, що симетрично розташовується щодо несучої частоти і має ширину, яка приблизно збігається із шириною модулюючого сигналу.<br />
<br />
[[файл:komut_pak.jpg]]<br />
<br />
Мал. 24 Модуляція мовним сигналом.<br />
<br />
Якщо сигнали кожного абонентського каналу перенести у власний діапазон частот, то в одному широкополосному каналі можна одночасно передавати сигнали декількох абонентських каналів.<br />
<br />
На входи FDM-комутатора надходять вихідні сигнали від абонентів телефонної мережі. Комутатор виконує перенос частоти кожного каналу у свій діапазон частот. Звичайно високочастотний діапазон поділяється на смуги, що призначаються для передачі даних абонентських каналів. Щоб низькочастотні складові сигналів різних каналів не змішувалися між собою, смуги роблять шириною в 4 Кгц, а не в 3,1 Кгц, залишаючи між ними страховий проміжок у 900 Гц. У каналі між двома FDM-комутаторами одночасно передаються сигнали всіх абонентських каналів, але кожний з них займає свою смугу частот. Такий канал називають ущільненим.<br />
<br />
Вихідний FDM-комутатор виділяє модульовані сигнали кожної несучої частоти і передає їх на відповідний вихідний канал, до якого безпосередньо підключений абонентський телефон.<br />
<br />
Комутатори FDM можуть виконувати і динамічну, і постійну комутацію. При динамічній комутації один абонент ініціює з'єднання з іншим абонентом, посилаючи в мережу номер викликуваного абонента. Комутатор динамічно виділяє даному абоненту одну з вільних смуг свого ущільненого каналу. При постійній комутації за абонентом смуга в 4 Кгц закріплюється на тривалий термін шляхом надання комутатором окремого входу, недоступного іншим користувачам.<br />
<br />
Принцип комутації на основі поділу частот залишається незмінним і в мережах іншого виду, змінюються тільки границі смуг, що виділяються окремому абонентському каналу, а також кількість низькошвидкісних каналів в ущільненому високошвидкісному.<br />
<br />
'''Комутація каналів на основі поділу часу.'''<br />
<br />
Комутація на основі техніки поділу частот розроблялася в розрахунку на передачу неперервних сигналів, що представляють голос. При переході до цифрової форми представлення голосу була розроблена нова техніка мультиплексування, що орієнтується на дискретний характер переданих даних.<br />
<br />
Ця техніка зветься мультиплексування з поділом часу (Time Division Multiplexing, TDM). Рідше використовується й інша її назва – техніка синхронного режиму передачі (Synchronous Transfer Mode, STM).<br />
<br />
Апаратура TDM-мереж – мультиплексори, комутатори, демультиплексори – працює в режимі поділу часу, по черзі обслуговуючи протягом циклу своєї роботи всі абонентські канали. Цикл роботи устаткування TDM дорівнює 125 мкс, що відповідає періоду проходження вимірів голосу в цифровому абонентському каналі. Це значить, що мультиплексор чи комутатор встигає вчасно обслужити будь-який абонентський канал і передати його черговий вимір далі мережею. Кожному з'єднанню виділяється один квант часу циклу роботи апаратури, іменований також тайм-слотом. Тривалість тайм-слоту залежить від числа абонентських каналів, що обслуговуються мультиплексором TDM чи комутатором.<br />
<br />
Мультиплексор приймає інформацію з N вхідних каналів від кінцевих абонентів, кожен з який передає дані абонентським каналом зі швидкістю 64 Кбіт/с – 1 байт кожні 125 мкс. У кожному циклі мультиплексор виконує наступні дії:<br />
<br />
• прийом від кожного каналу чергового байта даних;<br />
<br />
• складання з прийнятих байтів ущільненого кадру, який також називають обоймою;<br />
<br />
• передача ущільненого кадру на вихідний канал з бітовою швидкістю, рівної Nx64 Кбіт/с.<br />
<br />
Порядок байт в обоймі відповідає номеру вхідного каналу, від якого цей байт отриманий. Кількість абонентських каналів, що обслуговуються мультиплексором залежить від його швидкодії. Наприклад, мультиплексор Т1, що представляє собою перший промисловий мультиплексор, який працював за технологією TDM, підтримує 24 вхідних абонентських каналів, створюючи на виході обойми стандарту Т1, передаючи дані з бітовою швидкістю 1,544 Мбіт/с.<br />
<br />
Демультиплексор виконує зворотну задачу – він розбирає байти ущільненого кадру і розподіляє їх по декількох своїх вихідних каналах, при цьому він вважає, що порядковий номер байта в обоймі відповідає номеру вихідного каналу.<br />
<br />
Комутатор приймає ущільнений кадр по швидкісному каналі від мультиплексора і записує кожен байт із нього в окремий осередок своєї буферної пам'яті, причому в тому порядку, у якому ці байти були упаковані в ущільнений кадр. Для виконання операції комутації байти вибираються з буферної пам'яті не в порядку надходження, а в такому порядку, який відповідає підтримуваним у мережі з'єднанням абонентів.<br />
<br />
Один раз виділений номер тайм-слоту залишається в розпорядженні з'єднання «вхідний канал – вихідний слот» протягом усього часу існування цього з'єднання, навіть якщо переданий трафік є пульсуючим і не завжди вимагає захопленої кількості тайм-слотів. Це означає, що з'єднання в мережі TDM завжди має відому і фіксовану пропускну здатність, кратну 64 Кбіт/с.<br />
<br />
Мережі, що використовують техніку TDM, вимагають синхронної роботи всього устаткування, що і визначило іншу назву цієї техніки – синхронний режим передач (STM). Порушення синхронності руйнує необхідну комутацію абонентів, тому що при цьому губиться адресна інформація. Тому перерозподіл тайм-слотів між різними каналами в устаткуванні TDM неможливий, навіть якщо в якомусь циклі роботи мультиплексора тайм-слот одного з каналів є надлишковим, тому що на вході такого каналу в цей момент немає даних для передачі (наприклад, абонент телефонної мережі мовчить).<br />
<br />
Існує модифікація техніки TDM, названа статистичним поділом каналу в часі (Statistical TDM, STDM). Ця техніка розроблена спеціально для того, щоб за допомогою тимчасово вільних тайм-слотів одного каналу можна було збільшити пропускну здатність інших. Для вирішення цієї задачі кожен байт даних доповнюється полем адреси невеликої довжини, наприклад у 4 чи 5 біт, що дозволяє мультиплексувати 16 чи 32 канали. Однак техніка STDM не знайшла широкого застосування і використовується в основному для підключення терміналів до мейнфреймів. Розвитком ідей статистичного мультиплексування стала технологія асинхронного режиму передачі – ATM, що увібрала в себе кращі риси техніки комутації каналів і пакетів.<br />
<br />
Мережі TDM можуть підтримувати або режим динамічної комутації, або режим постійної комутації, а іноді й обидва ці режими. Так, наприклад, основним режимом цифрових телефонних мереж, що працюють на основі технології TDM, є динамічна комутація, але вони підтримують також і постійну комутацію, надаючи своїм абонентам службу виділених каналів.<br />
<br />
Сьогодні практично всі дані – голос, зображення, комп'ютерні дані – передаються в цифровій формі. Тому виділені канали TDM-технології, що забезпечують нижній рівень для передачі цифрових даних, є універсальними каналами для побудови мереж будь-якого типу: телефонних, телевізійних і комп'ютерних.<br />
Загальні властивості мереж з комутацією каналів.<br />
<br />
Мережі з динамічною комутацією вимагають попередньої процедури встановлення з'єднання між абонентами. Для цього в мережу передається адреса абонента, що викликається, яка проходить через комутатори і налаштовує їх на наступну передачу даних. Запит на встановлення з'єднання передається від одного комутатора до іншого і зрештою досягає абонента, якого викликають. Мережа може відмовити у встановленні з'єднання, якщо ємність необхідного вихідного каналу уже вичерпана. Для FDM-комутатора ємність вихідного каналу дорівнює кількості частотних смуг цього каналу, а для TDM-комутатора – кількості тайм-слотів, на які поділяється цикл роботи каналу. Мережа відмовляє в з'єднанні також у тому випадку, якщо абонент вже встановив з'єднання з іншим абонентом. У першому випадку говорять, що зайнятий комутатор, а в другому – абонент. Можливість відмови в з'єднанні є недоліком методу комутації каналів.<br />
<br />
Якщо з'єднання може бути встановлено, то йому виділяється фіксована смуга частот у FDM-мережах чи фіксована пропускна здатність у TDM-мережах. Ці величини залишаються незмінними протягом усього періоду з'єднання. Гарантована пропускна здатність мережі після встановлення з'єднання є важливою властивістю, необхідною для таких додатків, як передача голосу, зображення чи керування об'єктами в реальному масштабі часу. Однак динамічно змінювати пропускну здатність каналу за вимогою абонента, мережі з комутацією каналів не можуть, що робить їх неефективними в умовах пульсуючого трафіка.<br />
<br />
Недоліком мереж з комутацією каналів є неможливість застосування користувацької апаратури, що працює з різною швидкістю. Окремі частини складеного каналу працюють з однаковою швидкістю, тому що мережі з комутацією каналів не буферизують дані користувачів.<br />
<br />
Мережі з комутацією каналів добре пристосовані для комутації потоків даних постійної швидкості, коли одиницею комутації є не окремий байт чи пакет даних, а довгостроковий синхронний потік даних між двома абонентами. Для таких потоків мережі з комутацією каналів додають мінімум службової інформації для маршрутизації даних через мережу, використовуючи тимчасову позицію кожного біта потоку в якості його адреси призначення в комутаторах мережі.<br />
<br />
У залежності від напрямку можливої передачі дані способи передачі даних по лінії зв'язку поділяються на наступні типи:<br />
<br />
• ''симплексний'' – передача здійснюється лінією зв'язку тільки в одному напрямку;<br />
<br />
• ''напівдуплексний'' – передача ведеться в обох напрямках, але поперемінно в часі. Прикладом такої передачі служить технологія Ethernet;<br />
<br />
•'' дуплексний'' – передача ведеться одночасно в двох напрямках.<br />
<br />
''Дуплексний режим'' – найбільш універсальний і продуктивний спосіб роботи каналу. Найпростішим варіантом організації дуплексного режиму є використання двох незалежних фізичних каналів (двох пар провідників чи двох світловодів) у кабелі, кожен з яких працює в симплексному режимі, тобто передає дані в одному напрямку. Саме така ідея лежить в основі реалізації дуплексного режиму роботи в багатьох мережевих технологіях, наприклад Fast Ethernet чи ATM.<br />
<br />
Іноді таке просте рішення є недоступним чи неефективним. Найчастіше це відбувається в тих випадках, коли для дуплексного обміну даними є всього один фізичний канал, а організація другого зв'язана з великими витратами. Наприклад, при обміні даними за допомогою модемів через телефонну мережу в користувача є тільки один фізичний канал зв'язку з АТС – двопровідникова лінія. У таких випадках дуплексний режим роботи організується на основі поділу каналу на два логічних підканали за допомогою техніки FDM чи TDM.<br />
<br />
Модеми для організації дуплексного режиму роботи на двопровідниковій лінії застосовують техніку FDM. Модеми, що використовують частотну модуляцію, працюють на чотирьох частотах: дві частоти – для кодування даних в одному напрямку, а інші дві частоти – для передачі даних у зворотному напрямку.<br />
<br />
При цифровому кодуванні дуплексний режим на двопровідниковій лінії організовується за допомогою техніки TDM. Частина тайм-слотів використовується для передачі даних в одному напрямку, а частина – для передачі в іншому. Звичайно тайм-слоти протилежних напрямків чергуються, через що такий спосіб іноді називають «пінг-понговою» передачею. TDM-поділ лінії характерний наприклад, для цифрових мереж з інтеграцією послуг (ISDN) на абонентських двопровідникових лініях.<br />
<br />
У оптоволоконних кабелях при використанні одного оптичного волокна для організації дуплексного режиму роботи застосовується передача даних в одному напрямку за допомогою світлового пучка однієї довжини хвилі, а в зворотному – іншої довжини хвилі. Така техніка відноситься до методу FDM, однак для оптичних кабелів вона одержала назву поділу за довжиною хвилі (Wave Division Multiplexing, WDM). WDM застосовується і для підвищення швидкості передачі даних в одному напрямку, звичайно використовуючи від 2 до 16 каналів.</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%3D%3D_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86i%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BBi%D0%B2_%3D%3D== Комутацiя каналiв ==2013-01-03T21:13:58Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>''Комутація каналів'' має на меті створення неперервного складеного фізичного каналу з послідовно з'єднаних окремих канальних ділянок для прямої передачі даних між вузлами. Окремі канали з'єднуються між собою спеціальною апаратурою – комутаторами, що можуть встановлювати зв'язок між будь-якими кінцевими вузлами мережі. У мережі з комутацією каналів перед передачею даних завжди необхідно виконати процедуру встановлення з'єднання, в процесі якої і створюється складений канал.<br />
<br />
Комутатори, а також канали, що їх з’єднують повинні забезпечувати одночасну передачу даних декількох абонентських каналів. Для цього вони мають бути високошвидкісними і підтримувати деяку техніку мультиплексування абонентських каналів.<br />
В даний час для мультиплексування абонентських каналів використовуються дві техніки:<br />
<br />
• техніка частотного мультиплексування (Frequency Division Multiplexing, FDM);<br />
<br />
• техніка мультиплексування з поділом часу (Time Division Multiplexing, TDM).<br />
<br />
'''Комутація каналів на основі частотного мультиплексування.'''<br />
<br />
Техніка частотного мультиплексування каналів (FDM) була розроблена для телефонних мереж, але застосовується вона і в інших видах мереж, наприклад мереж кабельного телебачення.<br />
Розглянемо особливості цього виду мультиплексування на прикладі телефонної мережі.<br />
Мовні сигнали мають спектр шириною приблизно в 10 000 Гц, однак основні гармоніки вкладаються в діапазон від 300 до 3400 Гц. Тому, для якісної передачі мови, досить створити між двома співрозмовниками канал зі смугою пропускання в 3100 Гц, який і використовується в телефонних мережах для з'єднання двох абонентів. Водночас смуга пропускання кабельних систем із проміжними підсилювачами, що з'єднують телефонні комутатори між собою, звичайно складає сотні кілогерц, а іноді і сотні мегагерц. <br />
Для поділу абонентських каналів характерна техніка модуляції високочастотної несучої синусоїдального сигналу низькочастотним мовним сигналом (Мал. 24). Ця техніка подібна техніці аналогової модуляції при передачі дискретних сигналів модемами, тільки замість дискретного вихідного сигналу використовуються неперервні сигнали, породжені звуковими коливаннями. У результаті, спектр модульованого сигналу переноситься в інший діапазон, що симетрично розташовується щодо несучої частоти і має ширину, яка приблизно збігається із шириною модулюючого сигналу.<br />
<br />
[[файл:komut_pak.jpg]]<br />
<br />
Мал. 24 Модуляція мовним сигналом.<br />
Якщо сигнали кожного абонентського каналу перенести у власний діапазон частот, то в одному широкополосному каналі можна одночасно передавати сигнали декількох абонентських каналів.<br />
На входи FDM-комутатора надходять вихідні сигнали від абонентів телефонної мережі. Комутатор виконує перенос частоти кожного каналу у свій діапазон частот. Звичайно високочастотний діапазон поділяється на смуги, що призначаються для передачі даних абонентських каналів. Щоб низькочастотні складові сигналів різних каналів не змішувалися між собою, смуги роблять шириною в 4 Кгц, а не в 3,1 Кгц, залишаючи між ними страховий проміжок у 900 Гц. У каналі між двома FDM-комутаторами одночасно передаються сигнали всіх абонентських каналів, але кожний з них займає свою смугу частот. Такий канал називають ущільненим.<br />
Вихідний FDM-комутатор виділяє модульовані сигнали кожної несучої частоти і передає їх на відповідний вихідний канал, до якого безпосередньо підключений абонентський телефон.<br />
Комутатори FDM можуть виконувати і динамічну, і постійну комутацію. При динамічній комутації один абонент ініціює з'єднання з іншим абонентом, посилаючи в мережу номер викликуваного абонента. Комутатор динамічно виділяє даному абоненту одну з вільних смуг свого ущільненого каналу. При постійній комутації за абонентом смуга в 4 Кгц закріплюється на тривалий термін шляхом надання комутатором окремого входу, недоступного іншим користувачам.<br />
Принцип комутації на основі поділу частот залишається незмінним і в мережах іншого виду, змінюються тільки границі смуг, що виділяються окремому абонентському каналу, а також кількість низькошвидкісних каналів в ущільненому високошвидкісному.<br />
Комутація каналів на основі поділу часу.<br />
Комутація на основі техніки поділу частот розроблялася в розрахунку на передачу неперервних сигналів, що представляють голос. При переході до цифрової форми представлення голосу була розроблена нова техніка мультиплексування, що орієнтується на дискретний характер переданих даних.<br />
Ця техніка зветься мультиплексування з поділом часу (Time Division Multiplexing, TDM). Рідше використовується й інша її назва – техніка синхронного режиму передачі (Synchronous Transfer Mode, STM).<br />
Апаратура TDM-мереж – мультиплексори, комутатори, демультиплексори – працює в режимі поділу часу, по черзі обслуговуючи протягом циклу своєї роботи всі абонентські канали. Цикл роботи устаткування TDM дорівнює 125 мкс, що відповідає періоду проходження вимірів голосу в цифровому абонентському каналі. Це значить, що мультиплексор чи комутатор встигає вчасно обслужити будь-який абонентський канал і передати його черговий вимір далі мережею. Кожному з'єднанню виділяється один квант часу циклу роботи апаратури, іменований також тайм-слотом. Тривалість тайм-слоту залежить від числа абонентських каналів, що обслуговуються мультиплексором TDM чи комутатором.<br />
Мультиплексор приймає інформацію з N вхідних каналів від кінцевих абонентів, кожен з який передає дані абонентським каналом зі швидкістю 64 Кбіт/с – 1 байт кожні 125 мкс. У кожному циклі мультиплексор виконує наступні дії:<br />
• прийом від кожного каналу чергового байта даних;<br />
• складання з прийнятих байтів ущільненого кадру, який також називають обоймою;<br />
• передача ущільненого кадру на вихідний канал з бітовою швидкістю, рівної Nx64 Кбіт/с.<br />
Порядок байт в обоймі відповідає номеру вхідного каналу, від якого цей байт отриманий. Кількість абонентських каналів, що обслуговуються мультиплексором залежить від його швидкодії. Наприклад, мультиплексор Т1, що представляє собою перший промисловий мультиплексор, який працював за технологією TDM, підтримує 24 вхідних абонентських каналів, створюючи на виході обойми стандарту Т1, передаючи дані з бітовою швидкістю 1,544 Мбіт/с.<br />
Демультиплексор виконує зворотну задачу – він розбирає байти ущільненого кадру і розподіляє їх по декількох своїх вихідних каналах, при цьому він вважає, що порядковий номер байта в обоймі відповідає номеру вихідного каналу.<br />
Комутатор приймає ущільнений кадр по швидкісному каналі від мультиплексора і записує кожен байт із нього в окремий осередок своєї буферної пам'яті, причому в тому порядку, у якому ці байти були упаковані в ущільнений кадр. Для виконання операції комутації байти вибираються з буферної пам'яті не в порядку надходження, а в такому порядку, який відповідає підтримуваним у мережі з'єднанням абонентів.<br />
Один раз виділений номер тайм-слоту залишається в розпорядженні з'єднання «вхідний канал – вихідний слот» протягом усього часу існування цього з'єднання, навіть якщо переданий трафік є пульсуючим і не завжди вимагає захопленої кількості тайм-слотів. Це означає, що з'єднання в мережі TDM завжди має відому і фіксовану пропускну здатність, кратну 64 Кбіт/с.<br />
Мережі, що використовують техніку TDM, вимагають синхронної роботи всього устаткування, що і визначило іншу назву цієї техніки – синхронний режим передач (STM). Порушення синхронності руйнує необхідну комутацію абонентів, тому що при цьому губиться адресна інформація. Тому перерозподіл тайм-слотів між різними каналами в устаткуванні TDM неможливий, навіть якщо в якомусь циклі роботи мультиплексора тайм-слот одного з каналів є надлишковим, тому що на вході такого каналу в цей момент немає даних для передачі (наприклад, абонент телефонної мережі мовчить).<br />
Існує модифікація техніки TDM, названа статистичним поділом каналу в часі (Statistical TDM, STDM). Ця техніка розроблена спеціально для того, щоб за допомогою тимчасово вільних тайм-слотів одного каналу можна було збільшити пропускну здатність інших. Для вирішення цієї задачі кожен байт даних доповнюється полем адреси невеликої довжини, наприклад у 4 чи 5 біт, що дозволяє мультиплексувати 16 чи 32 канали. Однак техніка STDM не знайшла широкого застосування і використовується в основному для підключення терміналів до мейнфреймів. Розвитком ідей статистичного мультиплексування стала технологія асинхронного режиму передачі – ATM, що увібрала в себе кращі риси техніки комутації каналів і пакетів.<br />
Мережі TDM можуть підтримувати або режим динамічної комутації, або режим постійної комутації, а іноді й обидва ці режими. Так, наприклад, основним режимом цифрових телефонних мереж, що працюють на основі технології TDM, є динамічна комутація, але вони підтримують також і постійну комутацію, надаючи своїм абонентам службу виділених каналів.<br />
Сьогодні практично всі дані – голос, зображення, комп'ютерні дані – передаються в цифровій формі. Тому виділені канали TDM-технології, що забезпечують нижній рівень для передачі цифрових даних, є універсальними каналами для побудови мереж будь-якого типу: телефонних, телевізійних і комп'ютерних.<br />
Загальні властивості мереж з комутацією каналів.<br />
Мережі з динамічною комутацією вимагають попередньої процедури встановлення з'єднання між абонентами. Для цього в мережу передається адреса абонента, що викликається, яка проходить через комутатори і налаштовує їх на наступну передачу даних. Запит на встановлення з'єднання передається від одного комутатора до іншого і зрештою досягає абонента, якого викликають. Мережа може відмовити у встановленні з'єднання, якщо ємність необхідного вихідного каналу уже вичерпана. Для FDM-комутатора ємність вихідного каналу дорівнює кількості частотних смуг цього каналу, а для TDM-комутатора – кількості тайм-слотів, на які поділяється цикл роботи каналу. Мережа відмовляє в з'єднанні також у тому випадку, якщо абонент вже встановив з'єднання з іншим абонентом. У першому випадку говорять, що зайнятий комутатор, а в другому – абонент. Можливість відмови в з'єднанні є недоліком методу комутації каналів.<br />
Якщо з'єднання може бути встановлено, то йому виділяється фіксована смуга частот у FDM-мережах чи фіксована пропускна здатність у TDM-мережах. Ці величини залишаються незмінними протягом усього періоду з'єднання. Гарантована пропускна здатність мережі після встановлення з'єднання є важливою властивістю, необхідною для таких додатків, як передача голосу, зображення чи керування об'єктами в реальному масштабі часу. Однак динамічно змінювати пропускну здатність каналу за вимогою абонента, мережі з комутацією каналів не можуть, що робить їх неефективними в умовах пульсуючого трафіка.<br />
Недоліком мереж з комутацією каналів є неможливість застосування користувацької апаратури, що працює з різною швидкістю. Окремі частини складеного каналу працюють з однаковою швидкістю, тому що мережі з комутацією каналів не буферизують дані користувачів.<br />
Мережі з комутацією каналів добре пристосовані для комутації потоків даних постійної швидкості, коли одиницею комутації є не окремий байт чи пакет даних, а довгостроковий синхронний потік даних між двома абонентами. Для таких потоків мережі з комутацією каналів додають мінімум службової інформації для маршрутизації даних через мережу, використовуючи тимчасову позицію кожного біта потоку в якості його адреси призначення в комутаторах мережі.<br />
У залежності від напрямку можливої передачі дані способи передачі даних по лінії зв'язку поділяються на наступні типи:<br />
• симплексний – передача здійснюється лінією зв'язку тільки в одному напрямку;<br />
• напівдуплексний – передача ведеться в обох напрямках, але поперемінно в часі. Прикладом такої передачі служить технологія Ethernet;<br />
• дуплексний – передача ведеться одночасно в двох напрямках.<br />
Дуплексний режим – найбільш універсальний і продуктивний спосіб роботи каналу. Найпростішим варіантом організації дуплексного режиму є використання двох незалежних фізичних каналів (двох пар провідників чи двох світловодів) у кабелі, кожен з яких працює в симплексному режимі, тобто передає дані в одному напрямку. Саме така ідея лежить в основі реалізації дуплексного режиму роботи в багатьох мережевих технологіях, наприклад Fast Ethernet чи ATM.<br />
Іноді таке просте рішення є недоступним чи неефективним. Найчастіше це відбувається в тих випадках, коли для дуплексного обміну даними є всього один фізичний канал, а організація другого зв'язана з великими витратами. Наприклад, при обміні даними за допомогою модемів через телефонну мережу в користувача є тільки один фізичний канал зв'язку з АТС – двопровідникова лінія. У таких випадках дуплексний режим роботи організується на основі поділу каналу на два логічних підканали за допомогою техніки FDM чи TDM.<br />
Модеми для організації дуплексного режиму роботи на двопровідниковій лінії застосовують техніку FDM. Модеми, що використовують частотну модуляцію, працюють на чотирьох частотах: дві частоти – для кодування даних в одному напрямку, а інші дві частоти – для передачі даних у зворотному напрямку.<br />
При цифровому кодуванні дуплексний режим на двопровідниковій лінії організовується за допомогою техніки TDM. Частина тайм-слотів використовується для передачі даних в одному напрямку, а частина – для передачі в іншому. Звичайно тайм-слоти протилежних напрямків чергуються, через що такий спосіб іноді називають «пінг-понговою» передачею. TDM-поділ лінії характерний наприклад, для цифрових мереж з інтеграцією послуг (ISDN) на абонентських двопровідникових лініях.<br />
У оптоволоконних кабелях при використанні одного оптичного волокна для організації дуплексного режиму роботи застосовується передача даних в одному напрямку за допомогою світлового пучка однієї довжини хвилі, а в зворотному – іншої довжини хвилі. Така техніка відноситься до методу FDM, однак для оптичних кабелів вона одержала назву поділу за довжиною хвилі (Wave Division Multiplexing, WDM). WDM застосовується і для підвищення швидкості передачі даних в одному напрямку, звичайно використовуючи від 2 до 16 каналів.</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%3D%3D_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86i%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BBi%D0%B2_%3D%3D== Комутацiя каналiв ==2013-01-03T21:12:47Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>Комутація каналів має на меті створення неперервного складеного фізичного каналу з послідовно з'єднаних окремих канальних ділянок для прямої передачі даних між вузлами. Окремі канали з'єднуються між собою спеціальною апаратурою – комутаторами, що можуть встановлювати зв'язок між будь-якими кінцевими вузлами мережі. У мережі з комутацією каналів перед передачею даних завжди необхідно виконати процедуру встановлення з'єднання, в процесі якої і створюється складений канал.<br />
Комутатори, а також канали, що їх з’єднують повинні забезпечувати одночасну передачу даних декількох абонентських каналів. Для цього вони мають бути високошвидкісними і підтримувати деяку техніку мультиплексування абонентських каналів.<br />
В даний час для мультиплексування абонентських каналів використовуються дві техніки:<br />
• техніка частотного мультиплексування (Frequency Division Multiplexing, FDM);<br />
• техніка мультиплексування з поділом часу (Time Division Multiplexing, TDM).<br />
Комутація каналів на основі частотного мультиплексування.<br />
Техніка частотного мультиплексування каналів (FDM) була розроблена для телефонних мереж, але застосовується вона і в інших видах мереж, наприклад мереж кабельного телебачення.<br />
Розглянемо особливості цього виду мультиплексування на прикладі телефонної мережі.<br />
Мовні сигнали мають спектр шириною приблизно в 10 000 Гц, однак основні гармоніки вкладаються в діапазон від 300 до 3400 Гц. Тому, для якісної передачі мови, досить створити між двома співрозмовниками канал зі смугою пропускання в 3100 Гц, який і використовується в телефонних мережах для з'єднання двох абонентів. Водночас смуга пропускання кабельних систем із проміжними підсилювачами, що з'єднують телефонні комутатори між собою, звичайно складає сотні кілогерц, а іноді і сотні мегагерц. <br />
Для поділу абонентських каналів характерна техніка модуляції високочастотної несучої синусоїдального сигналу низькочастотним мовним сигналом (Мал. 24). Ця техніка подібна техніці аналогової модуляції при передачі дискретних сигналів модемами, тільки замість дискретного вихідного сигналу використовуються неперервні сигнали, породжені звуковими коливаннями. У результаті, спектр модульованого сигналу переноситься в інший діапазон, що симетрично розташовується щодо несучої частоти і має ширину, яка приблизно збігається із шириною модулюючого сигналу.<br />
<br />
[[файл:komut_pak.jpg]]<br />
<br />
Мал. 24 Модуляція мовним сигналом.<br />
Якщо сигнали кожного абонентського каналу перенести у власний діапазон частот, то в одному широкополосному каналі можна одночасно передавати сигнали декількох абонентських каналів.<br />
На входи FDM-комутатора надходять вихідні сигнали від абонентів телефонної мережі. Комутатор виконує перенос частоти кожного каналу у свій діапазон частот. Звичайно високочастотний діапазон поділяється на смуги, що призначаються для передачі даних абонентських каналів. Щоб низькочастотні складові сигналів різних каналів не змішувалися між собою, смуги роблять шириною в 4 Кгц, а не в 3,1 Кгц, залишаючи між ними страховий проміжок у 900 Гц. У каналі між двома FDM-комутаторами одночасно передаються сигнали всіх абонентських каналів, але кожний з них займає свою смугу частот. Такий канал називають ущільненим.<br />
Вихідний FDM-комутатор виділяє модульовані сигнали кожної несучої частоти і передає їх на відповідний вихідний канал, до якого безпосередньо підключений абонентський телефон.<br />
Комутатори FDM можуть виконувати і динамічну, і постійну комутацію. При динамічній комутації один абонент ініціює з'єднання з іншим абонентом, посилаючи в мережу номер викликуваного абонента. Комутатор динамічно виділяє даному абоненту одну з вільних смуг свого ущільненого каналу. При постійній комутації за абонентом смуга в 4 Кгц закріплюється на тривалий термін шляхом надання комутатором окремого входу, недоступного іншим користувачам.<br />
Принцип комутації на основі поділу частот залишається незмінним і в мережах іншого виду, змінюються тільки границі смуг, що виділяються окремому абонентському каналу, а також кількість низькошвидкісних каналів в ущільненому високошвидкісному.<br />
Комутація каналів на основі поділу часу.<br />
Комутація на основі техніки поділу частот розроблялася в розрахунку на передачу неперервних сигналів, що представляють голос. При переході до цифрової форми представлення голосу була розроблена нова техніка мультиплексування, що орієнтується на дискретний характер переданих даних.<br />
Ця техніка зветься мультиплексування з поділом часу (Time Division Multiplexing, TDM). Рідше використовується й інша її назва – техніка синхронного режиму передачі (Synchronous Transfer Mode, STM).<br />
Апаратура TDM-мереж – мультиплексори, комутатори, демультиплексори – працює в режимі поділу часу, по черзі обслуговуючи протягом циклу своєї роботи всі абонентські канали. Цикл роботи устаткування TDM дорівнює 125 мкс, що відповідає періоду проходження вимірів голосу в цифровому абонентському каналі. Це значить, що мультиплексор чи комутатор встигає вчасно обслужити будь-який абонентський канал і передати його черговий вимір далі мережею. Кожному з'єднанню виділяється один квант часу циклу роботи апаратури, іменований також тайм-слотом. Тривалість тайм-слоту залежить від числа абонентських каналів, що обслуговуються мультиплексором TDM чи комутатором.<br />
Мультиплексор приймає інформацію з N вхідних каналів від кінцевих абонентів, кожен з який передає дані абонентським каналом зі швидкістю 64 Кбіт/с – 1 байт кожні 125 мкс. У кожному циклі мультиплексор виконує наступні дії:<br />
• прийом від кожного каналу чергового байта даних;<br />
• складання з прийнятих байтів ущільненого кадру, який також називають обоймою;<br />
• передача ущільненого кадру на вихідний канал з бітовою швидкістю, рівної Nx64 Кбіт/с.<br />
Порядок байт в обоймі відповідає номеру вхідного каналу, від якого цей байт отриманий. Кількість абонентських каналів, що обслуговуються мультиплексором залежить від його швидкодії. Наприклад, мультиплексор Т1, що представляє собою перший промисловий мультиплексор, який працював за технологією TDM, підтримує 24 вхідних абонентських каналів, створюючи на виході обойми стандарту Т1, передаючи дані з бітовою швидкістю 1,544 Мбіт/с.<br />
Демультиплексор виконує зворотну задачу – він розбирає байти ущільненого кадру і розподіляє їх по декількох своїх вихідних каналах, при цьому він вважає, що порядковий номер байта в обоймі відповідає номеру вихідного каналу.<br />
Комутатор приймає ущільнений кадр по швидкісному каналі від мультиплексора і записує кожен байт із нього в окремий осередок своєї буферної пам'яті, причому в тому порядку, у якому ці байти були упаковані в ущільнений кадр. Для виконання операції комутації байти вибираються з буферної пам'яті не в порядку надходження, а в такому порядку, який відповідає підтримуваним у мережі з'єднанням абонентів.<br />
Один раз виділений номер тайм-слоту залишається в розпорядженні з'єднання «вхідний канал – вихідний слот» протягом усього часу існування цього з'єднання, навіть якщо переданий трафік є пульсуючим і не завжди вимагає захопленої кількості тайм-слотів. Це означає, що з'єднання в мережі TDM завжди має відому і фіксовану пропускну здатність, кратну 64 Кбіт/с.<br />
Мережі, що використовують техніку TDM, вимагають синхронної роботи всього устаткування, що і визначило іншу назву цієї техніки – синхронний режим передач (STM). Порушення синхронності руйнує необхідну комутацію абонентів, тому що при цьому губиться адресна інформація. Тому перерозподіл тайм-слотів між різними каналами в устаткуванні TDM неможливий, навіть якщо в якомусь циклі роботи мультиплексора тайм-слот одного з каналів є надлишковим, тому що на вході такого каналу в цей момент немає даних для передачі (наприклад, абонент телефонної мережі мовчить).<br />
Існує модифікація техніки TDM, названа статистичним поділом каналу в часі (Statistical TDM, STDM). Ця техніка розроблена спеціально для того, щоб за допомогою тимчасово вільних тайм-слотів одного каналу можна було збільшити пропускну здатність інших. Для вирішення цієї задачі кожен байт даних доповнюється полем адреси невеликої довжини, наприклад у 4 чи 5 біт, що дозволяє мультиплексувати 16 чи 32 канали. Однак техніка STDM не знайшла широкого застосування і використовується в основному для підключення терміналів до мейнфреймів. Розвитком ідей статистичного мультиплексування стала технологія асинхронного режиму передачі – ATM, що увібрала в себе кращі риси техніки комутації каналів і пакетів.<br />
Мережі TDM можуть підтримувати або режим динамічної комутації, або режим постійної комутації, а іноді й обидва ці режими. Так, наприклад, основним режимом цифрових телефонних мереж, що працюють на основі технології TDM, є динамічна комутація, але вони підтримують також і постійну комутацію, надаючи своїм абонентам службу виділених каналів.<br />
Сьогодні практично всі дані – голос, зображення, комп'ютерні дані – передаються в цифровій формі. Тому виділені канали TDM-технології, що забезпечують нижній рівень для передачі цифрових даних, є універсальними каналами для побудови мереж будь-якого типу: телефонних, телевізійних і комп'ютерних.<br />
Загальні властивості мереж з комутацією каналів.<br />
Мережі з динамічною комутацією вимагають попередньої процедури встановлення з'єднання між абонентами. Для цього в мережу передається адреса абонента, що викликається, яка проходить через комутатори і налаштовує їх на наступну передачу даних. Запит на встановлення з'єднання передається від одного комутатора до іншого і зрештою досягає абонента, якого викликають. Мережа може відмовити у встановленні з'єднання, якщо ємність необхідного вихідного каналу уже вичерпана. Для FDM-комутатора ємність вихідного каналу дорівнює кількості частотних смуг цього каналу, а для TDM-комутатора – кількості тайм-слотів, на які поділяється цикл роботи каналу. Мережа відмовляє в з'єднанні також у тому випадку, якщо абонент вже встановив з'єднання з іншим абонентом. У першому випадку говорять, що зайнятий комутатор, а в другому – абонент. Можливість відмови в з'єднанні є недоліком методу комутації каналів.<br />
Якщо з'єднання може бути встановлено, то йому виділяється фіксована смуга частот у FDM-мережах чи фіксована пропускна здатність у TDM-мережах. Ці величини залишаються незмінними протягом усього періоду з'єднання. Гарантована пропускна здатність мережі після встановлення з'єднання є важливою властивістю, необхідною для таких додатків, як передача голосу, зображення чи керування об'єктами в реальному масштабі часу. Однак динамічно змінювати пропускну здатність каналу за вимогою абонента, мережі з комутацією каналів не можуть, що робить їх неефективними в умовах пульсуючого трафіка.<br />
Недоліком мереж з комутацією каналів є неможливість застосування користувацької апаратури, що працює з різною швидкістю. Окремі частини складеного каналу працюють з однаковою швидкістю, тому що мережі з комутацією каналів не буферизують дані користувачів.<br />
Мережі з комутацією каналів добре пристосовані для комутації потоків даних постійної швидкості, коли одиницею комутації є не окремий байт чи пакет даних, а довгостроковий синхронний потік даних між двома абонентами. Для таких потоків мережі з комутацією каналів додають мінімум службової інформації для маршрутизації даних через мережу, використовуючи тимчасову позицію кожного біта потоку в якості його адреси призначення в комутаторах мережі.<br />
У залежності від напрямку можливої передачі дані способи передачі даних по лінії зв'язку поділяються на наступні типи:<br />
• симплексний – передача здійснюється лінією зв'язку тільки в одному напрямку;<br />
• напівдуплексний – передача ведеться в обох напрямках, але поперемінно в часі. Прикладом такої передачі служить технологія Ethernet;<br />
• дуплексний – передача ведеться одночасно в двох напрямках.<br />
Дуплексний режим – найбільш універсальний і продуктивний спосіб роботи каналу. Найпростішим варіантом організації дуплексного режиму є використання двох незалежних фізичних каналів (двох пар провідників чи двох світловодів) у кабелі, кожен з яких працює в симплексному режимі, тобто передає дані в одному напрямку. Саме така ідея лежить в основі реалізації дуплексного режиму роботи в багатьох мережевих технологіях, наприклад Fast Ethernet чи ATM.<br />
Іноді таке просте рішення є недоступним чи неефективним. Найчастіше це відбувається в тих випадках, коли для дуплексного обміну даними є всього один фізичний канал, а організація другого зв'язана з великими витратами. Наприклад, при обміні даними за допомогою модемів через телефонну мережу в користувача є тільки один фізичний канал зв'язку з АТС – двопровідникова лінія. У таких випадках дуплексний режим роботи організується на основі поділу каналу на два логічних підканали за допомогою техніки FDM чи TDM.<br />
Модеми для організації дуплексного режиму роботи на двопровідниковій лінії застосовують техніку FDM. Модеми, що використовують частотну модуляцію, працюють на чотирьох частотах: дві частоти – для кодування даних в одному напрямку, а інші дві частоти – для передачі даних у зворотному напрямку.<br />
При цифровому кодуванні дуплексний режим на двопровідниковій лінії організовується за допомогою техніки TDM. Частина тайм-слотів використовується для передачі даних в одному напрямку, а частина – для передачі в іншому. Звичайно тайм-слоти протилежних напрямків чергуються, через що такий спосіб іноді називають «пінг-понговою» передачею. TDM-поділ лінії характерний наприклад, для цифрових мереж з інтеграцією послуг (ISDN) на абонентських двопровідникових лініях.<br />
У оптоволоконних кабелях при використанні одного оптичного волокна для організації дуплексного режиму роботи застосовується передача даних в одному напрямку за допомогою світлового пучка однієї довжини хвилі, а в зворотному – іншої довжини хвилі. Така техніка відноситься до методу FDM, однак для оптичних кабелів вона одержала назву поділу за довжиною хвилі (Wave Division Multiplexing, WDM). WDM застосовується і для підвищення швидкості передачі даних в одному напрямку, звичайно використовуючи від 2 до 16 каналів.</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%3D%3D_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86i%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BBi%D0%B2_%3D%3D== Комутацiя каналiв ==2013-01-03T21:12:12Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>Комутація каналів має на меті створення неперервного складеного фізичного каналу з послідовно з'єднаних окремих канальних ділянок для прямої передачі даних між вузлами. Окремі канали з'єднуються між собою спеціальною апаратурою – комутаторами, що можуть встановлювати зв'язок між будь-якими кінцевими вузлами мережі. У мережі з комутацією каналів перед передачею даних завжди необхідно виконати процедуру встановлення з'єднання, в процесі якої і створюється складений канал.<br />
Комутатори, а також канали, що їх з’єднують повинні забезпечувати одночасну передачу даних декількох абонентських каналів. Для цього вони мають бути високошвидкісними і підтримувати деяку техніку мультиплексування абонентських каналів.<br />
В даний час для мультиплексування абонентських каналів використовуються дві техніки:<br />
• техніка частотного мультиплексування (Frequency Division Multiplexing, FDM);<br />
• техніка мультиплексування з поділом часу (Time Division Multiplexing, TDM).<br />
Комутація каналів на основі частотного мультиплексування.<br />
Техніка частотного мультиплексування каналів (FDM) була розроблена для телефонних мереж, але застосовується вона і в інших видах мереж, наприклад мереж кабельного телебачення.<br />
Розглянемо особливості цього виду мультиплексування на прикладі телефонної мережі.<br />
Мовні сигнали мають спектр шириною приблизно в 10 000 Гц, однак основні гармоніки вкладаються в діапазон від 300 до 3400 Гц. Тому, для якісної передачі мови, досить створити між двома співрозмовниками канал зі смугою пропускання в 3100 Гц, який і використовується в телефонних мережах для з'єднання двох абонентів. Водночас смуга пропускання кабельних систем із проміжними підсилювачами, що з'єднують телефонні комутатори між собою, звичайно складає сотні кілогерц, а іноді і сотні мегагерц. <br />
Для поділу абонентських каналів характерна техніка модуляції високочастотної несучої синусоїдального сигналу низькочастотним мовним сигналом (Мал. 24). Ця техніка подібна техніці аналогової модуляції при передачі дискретних сигналів модемами, тільки замість дискретного вихідного сигналу використовуються неперервні сигнали, породжені звуковими коливаннями. У результаті, спектр модульованого сигналу переноситься в інший діапазон, що симетрично розташовується щодо несучої частоти і має ширину, яка приблизно збігається із шириною модулюючого сигналу.<br />
<br />
[файл:komut_pak.jpg]<br />
<br />
Мал. 24 Модуляція мовним сигналом.<br />
Якщо сигнали кожного абонентського каналу перенести у власний діапазон частот, то в одному широкополосному каналі можна одночасно передавати сигнали декількох абонентських каналів.<br />
На входи FDM-комутатора надходять вихідні сигнали від абонентів телефонної мережі. Комутатор виконує перенос частоти кожного каналу у свій діапазон частот. Звичайно високочастотний діапазон поділяється на смуги, що призначаються для передачі даних абонентських каналів. Щоб низькочастотні складові сигналів різних каналів не змішувалися між собою, смуги роблять шириною в 4 Кгц, а не в 3,1 Кгц, залишаючи між ними страховий проміжок у 900 Гц. У каналі між двома FDM-комутаторами одночасно передаються сигнали всіх абонентських каналів, але кожний з них займає свою смугу частот. Такий канал називають ущільненим.<br />
Вихідний FDM-комутатор виділяє модульовані сигнали кожної несучої частоти і передає їх на відповідний вихідний канал, до якого безпосередньо підключений абонентський телефон.<br />
Комутатори FDM можуть виконувати і динамічну, і постійну комутацію. При динамічній комутації один абонент ініціює з'єднання з іншим абонентом, посилаючи в мережу номер викликуваного абонента. Комутатор динамічно виділяє даному абоненту одну з вільних смуг свого ущільненого каналу. При постійній комутації за абонентом смуга в 4 Кгц закріплюється на тривалий термін шляхом надання комутатором окремого входу, недоступного іншим користувачам.<br />
Принцип комутації на основі поділу частот залишається незмінним і в мережах іншого виду, змінюються тільки границі смуг, що виділяються окремому абонентському каналу, а також кількість низькошвидкісних каналів в ущільненому високошвидкісному.<br />
Комутація каналів на основі поділу часу.<br />
Комутація на основі техніки поділу частот розроблялася в розрахунку на передачу неперервних сигналів, що представляють голос. При переході до цифрової форми представлення голосу була розроблена нова техніка мультиплексування, що орієнтується на дискретний характер переданих даних.<br />
Ця техніка зветься мультиплексування з поділом часу (Time Division Multiplexing, TDM). Рідше використовується й інша її назва – техніка синхронного режиму передачі (Synchronous Transfer Mode, STM).<br />
Апаратура TDM-мереж – мультиплексори, комутатори, демультиплексори – працює в режимі поділу часу, по черзі обслуговуючи протягом циклу своєї роботи всі абонентські канали. Цикл роботи устаткування TDM дорівнює 125 мкс, що відповідає періоду проходження вимірів голосу в цифровому абонентському каналі. Це значить, що мультиплексор чи комутатор встигає вчасно обслужити будь-який абонентський канал і передати його черговий вимір далі мережею. Кожному з'єднанню виділяється один квант часу циклу роботи апаратури, іменований також тайм-слотом. Тривалість тайм-слоту залежить від числа абонентських каналів, що обслуговуються мультиплексором TDM чи комутатором.<br />
Мультиплексор приймає інформацію з N вхідних каналів від кінцевих абонентів, кожен з який передає дані абонентським каналом зі швидкістю 64 Кбіт/с – 1 байт кожні 125 мкс. У кожному циклі мультиплексор виконує наступні дії:<br />
• прийом від кожного каналу чергового байта даних;<br />
• складання з прийнятих байтів ущільненого кадру, який також називають обоймою;<br />
• передача ущільненого кадру на вихідний канал з бітовою швидкістю, рівної Nx64 Кбіт/с.<br />
Порядок байт в обоймі відповідає номеру вхідного каналу, від якого цей байт отриманий. Кількість абонентських каналів, що обслуговуються мультиплексором залежить від його швидкодії. Наприклад, мультиплексор Т1, що представляє собою перший промисловий мультиплексор, який працював за технологією TDM, підтримує 24 вхідних абонентських каналів, створюючи на виході обойми стандарту Т1, передаючи дані з бітовою швидкістю 1,544 Мбіт/с.<br />
Демультиплексор виконує зворотну задачу – він розбирає байти ущільненого кадру і розподіляє їх по декількох своїх вихідних каналах, при цьому він вважає, що порядковий номер байта в обоймі відповідає номеру вихідного каналу.<br />
Комутатор приймає ущільнений кадр по швидкісному каналі від мультиплексора і записує кожен байт із нього в окремий осередок своєї буферної пам'яті, причому в тому порядку, у якому ці байти були упаковані в ущільнений кадр. Для виконання операції комутації байти вибираються з буферної пам'яті не в порядку надходження, а в такому порядку, який відповідає підтримуваним у мережі з'єднанням абонентів.<br />
Один раз виділений номер тайм-слоту залишається в розпорядженні з'єднання «вхідний канал – вихідний слот» протягом усього часу існування цього з'єднання, навіть якщо переданий трафік є пульсуючим і не завжди вимагає захопленої кількості тайм-слотів. Це означає, що з'єднання в мережі TDM завжди має відому і фіксовану пропускну здатність, кратну 64 Кбіт/с.<br />
Мережі, що використовують техніку TDM, вимагають синхронної роботи всього устаткування, що і визначило іншу назву цієї техніки – синхронний режим передач (STM). Порушення синхронності руйнує необхідну комутацію абонентів, тому що при цьому губиться адресна інформація. Тому перерозподіл тайм-слотів між різними каналами в устаткуванні TDM неможливий, навіть якщо в якомусь циклі роботи мультиплексора тайм-слот одного з каналів є надлишковим, тому що на вході такого каналу в цей момент немає даних для передачі (наприклад, абонент телефонної мережі мовчить).<br />
Існує модифікація техніки TDM, названа статистичним поділом каналу в часі (Statistical TDM, STDM). Ця техніка розроблена спеціально для того, щоб за допомогою тимчасово вільних тайм-слотів одного каналу можна було збільшити пропускну здатність інших. Для вирішення цієї задачі кожен байт даних доповнюється полем адреси невеликої довжини, наприклад у 4 чи 5 біт, що дозволяє мультиплексувати 16 чи 32 канали. Однак техніка STDM не знайшла широкого застосування і використовується в основному для підключення терміналів до мейнфреймів. Розвитком ідей статистичного мультиплексування стала технологія асинхронного режиму передачі – ATM, що увібрала в себе кращі риси техніки комутації каналів і пакетів.<br />
Мережі TDM можуть підтримувати або режим динамічної комутації, або режим постійної комутації, а іноді й обидва ці режими. Так, наприклад, основним режимом цифрових телефонних мереж, що працюють на основі технології TDM, є динамічна комутація, але вони підтримують також і постійну комутацію, надаючи своїм абонентам службу виділених каналів.<br />
Сьогодні практично всі дані – голос, зображення, комп'ютерні дані – передаються в цифровій формі. Тому виділені канали TDM-технології, що забезпечують нижній рівень для передачі цифрових даних, є універсальними каналами для побудови мереж будь-якого типу: телефонних, телевізійних і комп'ютерних.<br />
Загальні властивості мереж з комутацією каналів.<br />
Мережі з динамічною комутацією вимагають попередньої процедури встановлення з'єднання між абонентами. Для цього в мережу передається адреса абонента, що викликається, яка проходить через комутатори і налаштовує їх на наступну передачу даних. Запит на встановлення з'єднання передається від одного комутатора до іншого і зрештою досягає абонента, якого викликають. Мережа може відмовити у встановленні з'єднання, якщо ємність необхідного вихідного каналу уже вичерпана. Для FDM-комутатора ємність вихідного каналу дорівнює кількості частотних смуг цього каналу, а для TDM-комутатора – кількості тайм-слотів, на які поділяється цикл роботи каналу. Мережа відмовляє в з'єднанні також у тому випадку, якщо абонент вже встановив з'єднання з іншим абонентом. У першому випадку говорять, що зайнятий комутатор, а в другому – абонент. Можливість відмови в з'єднанні є недоліком методу комутації каналів.<br />
Якщо з'єднання може бути встановлено, то йому виділяється фіксована смуга частот у FDM-мережах чи фіксована пропускна здатність у TDM-мережах. Ці величини залишаються незмінними протягом усього періоду з'єднання. Гарантована пропускна здатність мережі після встановлення з'єднання є важливою властивістю, необхідною для таких додатків, як передача голосу, зображення чи керування об'єктами в реальному масштабі часу. Однак динамічно змінювати пропускну здатність каналу за вимогою абонента, мережі з комутацією каналів не можуть, що робить їх неефективними в умовах пульсуючого трафіка.<br />
Недоліком мереж з комутацією каналів є неможливість застосування користувацької апаратури, що працює з різною швидкістю. Окремі частини складеного каналу працюють з однаковою швидкістю, тому що мережі з комутацією каналів не буферизують дані користувачів.<br />
Мережі з комутацією каналів добре пристосовані для комутації потоків даних постійної швидкості, коли одиницею комутації є не окремий байт чи пакет даних, а довгостроковий синхронний потік даних між двома абонентами. Для таких потоків мережі з комутацією каналів додають мінімум службової інформації для маршрутизації даних через мережу, використовуючи тимчасову позицію кожного біта потоку в якості його адреси призначення в комутаторах мережі.<br />
У залежності від напрямку можливої передачі дані способи передачі даних по лінії зв'язку поділяються на наступні типи:<br />
• симплексний – передача здійснюється лінією зв'язку тільки в одному напрямку;<br />
• напівдуплексний – передача ведеться в обох напрямках, але поперемінно в часі. Прикладом такої передачі служить технологія Ethernet;<br />
• дуплексний – передача ведеться одночасно в двох напрямках.<br />
Дуплексний режим – найбільш універсальний і продуктивний спосіб роботи каналу. Найпростішим варіантом організації дуплексного режиму є використання двох незалежних фізичних каналів (двох пар провідників чи двох світловодів) у кабелі, кожен з яких працює в симплексному режимі, тобто передає дані в одному напрямку. Саме така ідея лежить в основі реалізації дуплексного режиму роботи в багатьох мережевих технологіях, наприклад Fast Ethernet чи ATM.<br />
Іноді таке просте рішення є недоступним чи неефективним. Найчастіше це відбувається в тих випадках, коли для дуплексного обміну даними є всього один фізичний канал, а організація другого зв'язана з великими витратами. Наприклад, при обміні даними за допомогою модемів через телефонну мережу в користувача є тільки один фізичний канал зв'язку з АТС – двопровідникова лінія. У таких випадках дуплексний режим роботи організується на основі поділу каналу на два логічних підканали за допомогою техніки FDM чи TDM.<br />
Модеми для організації дуплексного режиму роботи на двопровідниковій лінії застосовують техніку FDM. Модеми, що використовують частотну модуляцію, працюють на чотирьох частотах: дві частоти – для кодування даних в одному напрямку, а інші дві частоти – для передачі даних у зворотному напрямку.<br />
При цифровому кодуванні дуплексний режим на двопровідниковій лінії організовується за допомогою техніки TDM. Частина тайм-слотів використовується для передачі даних в одному напрямку, а частина – для передачі в іншому. Звичайно тайм-слоти протилежних напрямків чергуються, через що такий спосіб іноді називають «пінг-понговою» передачею. TDM-поділ лінії характерний наприклад, для цифрових мереж з інтеграцією послуг (ISDN) на абонентських двопровідникових лініях.<br />
У оптоволоконних кабелях при використанні одного оптичного волокна для організації дуплексного режиму роботи застосовується передача даних в одному напрямку за допомогою світлового пучка однієї довжини хвилі, а в зворотному – іншої довжини хвилі. Така техніка відноситься до методу FDM, однак для оптичних кабелів вона одержала назву поділу за довжиною хвилі (Wave Division Multiplexing, WDM). WDM застосовується і для підвищення швидкості передачі даних в одному напрямку, звичайно використовуючи від 2 до 16 каналів.</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Komut_pak.jpgФайл:Komut pak.jpg2013-01-03T21:10:27Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div></div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%3D%3D_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86i%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BBi%D0%B2_%3D%3D== Комутацiя каналiв ==2013-01-03T21:08:02Z<p>Uletniy: Створена сторінка: Комутація каналів має на меті створення неперервного складеного фізичного каналу з посл...</p>
<hr />
<div>Комутація каналів має на меті створення неперервного складеного фізичного каналу з послідовно з'єднаних окремих канальних ділянок для прямої передачі даних між вузлами. Окремі канали з'єднуються між собою спеціальною апаратурою – комутаторами, що можуть встановлювати зв'язок між будь-якими кінцевими вузлами мережі. У мережі з комутацією каналів перед передачею даних завжди необхідно виконати процедуру встановлення з'єднання, в процесі якої і створюється складений канал.<br />
Комутатори, а також канали, що їх з’єднують повинні забезпечувати одночасну передачу даних декількох абонентських каналів. Для цього вони мають бути високошвидкісними і підтримувати деяку техніку мультиплексування абонентських каналів.<br />
В даний час для мультиплексування абонентських каналів використовуються дві техніки:<br />
• техніка частотного мультиплексування (Frequency Division Multiplexing, FDM);<br />
• техніка мультиплексування з поділом часу (Time Division Multiplexing, TDM).<br />
Комутація каналів на основі частотного мультиплексування.<br />
Техніка частотного мультиплексування каналів (FDM) була розроблена для телефонних мереж, але застосовується вона і в інших видах мереж, наприклад мереж кабельного телебачення.<br />
Розглянемо особливості цього виду мультиплексування на прикладі телефонної мережі.<br />
Мовні сигнали мають спектр шириною приблизно в 10 000 Гц, однак основні гармоніки вкладаються в діапазон від 300 до 3400 Гц. Тому, для якісної передачі мови, досить створити між двома співрозмовниками канал зі смугою пропускання в 3100 Гц, який і використовується в телефонних мережах для з'єднання двох абонентів. Водночас смуга пропускання кабельних систем із проміжними підсилювачами, що з'єднують телефонні комутатори між собою, звичайно складає сотні кілогерц, а іноді і сотні мегагерц. <br />
Для поділу абонентських каналів характерна техніка модуляції високочастотної несучої синусоїдального сигналу низькочастотним мовним сигналом (Мал. 24). Ця техніка подібна техніці аналогової модуляції при передачі дискретних сигналів модемами, тільки замість дискретного вихідного сигналу використовуються неперервні сигнали, породжені звуковими коливаннями. У результаті, спектр модульованого сигналу переноситься в інший діапазон, що симетрично розташовується щодо несучої частоти і має ширину, яка приблизно збігається із шириною модулюючого сигналу.<br />
<br />
Мал. 24 Модуляція мовним сигналом.<br />
Якщо сигнали кожного абонентського каналу перенести у власний діапазон частот, то в одному широкополосному каналі можна одночасно передавати сигнали декількох абонентських каналів.<br />
На входи FDM-комутатора надходять вихідні сигнали від абонентів телефонної мережі. Комутатор виконує перенос частоти кожного каналу у свій діапазон частот. Звичайно високочастотний діапазон поділяється на смуги, що призначаються для передачі даних абонентських каналів. Щоб низькочастотні складові сигналів різних каналів не змішувалися між собою, смуги роблять шириною в 4 Кгц, а не в 3,1 Кгц, залишаючи між ними страховий проміжок у 900 Гц. У каналі між двома FDM-комутаторами одночасно передаються сигнали всіх абонентських каналів, але кожний з них займає свою смугу частот. Такий канал називають ущільненим.<br />
Вихідний FDM-комутатор виділяє модульовані сигнали кожної несучої частоти і передає їх на відповідний вихідний канал, до якого безпосередньо підключений абонентський телефон.<br />
Комутатори FDM можуть виконувати і динамічну, і постійну комутацію. При динамічній комутації один абонент ініціює з'єднання з іншим абонентом, посилаючи в мережу номер викликуваного абонента. Комутатор динамічно виділяє даному абоненту одну з вільних смуг свого ущільненого каналу. При постійній комутації за абонентом смуга в 4 Кгц закріплюється на тривалий термін шляхом надання комутатором окремого входу, недоступного іншим користувачам.<br />
Принцип комутації на основі поділу частот залишається незмінним і в мережах іншого виду, змінюються тільки границі смуг, що виділяються окремому абонентському каналу, а також кількість низькошвидкісних каналів в ущільненому високошвидкісному.<br />
Комутація каналів на основі поділу часу.<br />
Комутація на основі техніки поділу частот розроблялася в розрахунку на передачу неперервних сигналів, що представляють голос. При переході до цифрової форми представлення голосу була розроблена нова техніка мультиплексування, що орієнтується на дискретний характер переданих даних.<br />
Ця техніка зветься мультиплексування з поділом часу (Time Division Multiplexing, TDM). Рідше використовується й інша її назва – техніка синхронного режиму передачі (Synchronous Transfer Mode, STM).<br />
Апаратура TDM-мереж – мультиплексори, комутатори, демультиплексори – працює в режимі поділу часу, по черзі обслуговуючи протягом циклу своєї роботи всі абонентські канали. Цикл роботи устаткування TDM дорівнює 125 мкс, що відповідає періоду проходження вимірів голосу в цифровому абонентському каналі. Це значить, що мультиплексор чи комутатор встигає вчасно обслужити будь-який абонентський канал і передати його черговий вимір далі мережею. Кожному з'єднанню виділяється один квант часу циклу роботи апаратури, іменований також тайм-слотом. Тривалість тайм-слоту залежить від числа абонентських каналів, що обслуговуються мультиплексором TDM чи комутатором.<br />
Мультиплексор приймає інформацію з N вхідних каналів від кінцевих абонентів, кожен з який передає дані абонентським каналом зі швидкістю 64 Кбіт/с – 1 байт кожні 125 мкс. У кожному циклі мультиплексор виконує наступні дії:<br />
• прийом від кожного каналу чергового байта даних;<br />
• складання з прийнятих байтів ущільненого кадру, який також називають обоймою;<br />
• передача ущільненого кадру на вихідний канал з бітовою швидкістю, рівної Nx64 Кбіт/с.<br />
Порядок байт в обоймі відповідає номеру вхідного каналу, від якого цей байт отриманий. Кількість абонентських каналів, що обслуговуються мультиплексором залежить від його швидкодії. Наприклад, мультиплексор Т1, що представляє собою перший промисловий мультиплексор, який працював за технологією TDM, підтримує 24 вхідних абонентських каналів, створюючи на виході обойми стандарту Т1, передаючи дані з бітовою швидкістю 1,544 Мбіт/с.<br />
Демультиплексор виконує зворотну задачу – він розбирає байти ущільненого кадру і розподіляє їх по декількох своїх вихідних каналах, при цьому він вважає, що порядковий номер байта в обоймі відповідає номеру вихідного каналу.<br />
Комутатор приймає ущільнений кадр по швидкісному каналі від мультиплексора і записує кожен байт із нього в окремий осередок своєї буферної пам'яті, причому в тому порядку, у якому ці байти були упаковані в ущільнений кадр. Для виконання операції комутації байти вибираються з буферної пам'яті не в порядку надходження, а в такому порядку, який відповідає підтримуваним у мережі з'єднанням абонентів.<br />
Один раз виділений номер тайм-слоту залишається в розпорядженні з'єднання «вхідний канал – вихідний слот» протягом усього часу існування цього з'єднання, навіть якщо переданий трафік є пульсуючим і не завжди вимагає захопленої кількості тайм-слотів. Це означає, що з'єднання в мережі TDM завжди має відому і фіксовану пропускну здатність, кратну 64 Кбіт/с.<br />
Мережі, що використовують техніку TDM, вимагають синхронної роботи всього устаткування, що і визначило іншу назву цієї техніки – синхронний режим передач (STM). Порушення синхронності руйнує необхідну комутацію абонентів, тому що при цьому губиться адресна інформація. Тому перерозподіл тайм-слотів між різними каналами в устаткуванні TDM неможливий, навіть якщо в якомусь циклі роботи мультиплексора тайм-слот одного з каналів є надлишковим, тому що на вході такого каналу в цей момент немає даних для передачі (наприклад, абонент телефонної мережі мовчить).<br />
Існує модифікація техніки TDM, названа статистичним поділом каналу в часі (Statistical TDM, STDM). Ця техніка розроблена спеціально для того, щоб за допомогою тимчасово вільних тайм-слотів одного каналу можна було збільшити пропускну здатність інших. Для вирішення цієї задачі кожен байт даних доповнюється полем адреси невеликої довжини, наприклад у 4 чи 5 біт, що дозволяє мультиплексувати 16 чи 32 канали. Однак техніка STDM не знайшла широкого застосування і використовується в основному для підключення терміналів до мейнфреймів. Розвитком ідей статистичного мультиплексування стала технологія асинхронного режиму передачі – ATM, що увібрала в себе кращі риси техніки комутації каналів і пакетів.<br />
Мережі TDM можуть підтримувати або режим динамічної комутації, або режим постійної комутації, а іноді й обидва ці режими. Так, наприклад, основним режимом цифрових телефонних мереж, що працюють на основі технології TDM, є динамічна комутація, але вони підтримують також і постійну комутацію, надаючи своїм абонентам службу виділених каналів.<br />
Сьогодні практично всі дані – голос, зображення, комп'ютерні дані – передаються в цифровій формі. Тому виділені канали TDM-технології, що забезпечують нижній рівень для передачі цифрових даних, є універсальними каналами для побудови мереж будь-якого типу: телефонних, телевізійних і комп'ютерних.<br />
Загальні властивості мереж з комутацією каналів.<br />
Мережі з динамічною комутацією вимагають попередньої процедури встановлення з'єднання між абонентами. Для цього в мережу передається адреса абонента, що викликається, яка проходить через комутатори і налаштовує їх на наступну передачу даних. Запит на встановлення з'єднання передається від одного комутатора до іншого і зрештою досягає абонента, якого викликають. Мережа може відмовити у встановленні з'єднання, якщо ємність необхідного вихідного каналу уже вичерпана. Для FDM-комутатора ємність вихідного каналу дорівнює кількості частотних смуг цього каналу, а для TDM-комутатора – кількості тайм-слотів, на які поділяється цикл роботи каналу. Мережа відмовляє в з'єднанні також у тому випадку, якщо абонент вже встановив з'єднання з іншим абонентом. У першому випадку говорять, що зайнятий комутатор, а в другому – абонент. Можливість відмови в з'єднанні є недоліком методу комутації каналів.<br />
Якщо з'єднання може бути встановлено, то йому виділяється фіксована смуга частот у FDM-мережах чи фіксована пропускна здатність у TDM-мережах. Ці величини залишаються незмінними протягом усього періоду з'єднання. Гарантована пропускна здатність мережі після встановлення з'єднання є важливою властивістю, необхідною для таких додатків, як передача голосу, зображення чи керування об'єктами в реальному масштабі часу. Однак динамічно змінювати пропускну здатність каналу за вимогою абонента, мережі з комутацією каналів не можуть, що робить їх неефективними в умовах пульсуючого трафіка.<br />
Недоліком мереж з комутацією каналів є неможливість застосування користувацької апаратури, що працює з різною швидкістю. Окремі частини складеного каналу працюють з однаковою швидкістю, тому що мережі з комутацією каналів не буферизують дані користувачів.<br />
Мережі з комутацією каналів добре пристосовані для комутації потоків даних постійної швидкості, коли одиницею комутації є не окремий байт чи пакет даних, а довгостроковий синхронний потік даних між двома абонентами. Для таких потоків мережі з комутацією каналів додають мінімум службової інформації для маршрутизації даних через мережу, використовуючи тимчасову позицію кожного біта потоку в якості його адреси призначення в комутаторах мережі.<br />
У залежності від напрямку можливої передачі дані способи передачі даних по лінії зв'язку поділяються на наступні типи:<br />
• симплексний – передача здійснюється лінією зв'язку тільки в одному напрямку;<br />
• напівдуплексний – передача ведеться в обох напрямках, але поперемінно в часі. Прикладом такої передачі служить технологія Ethernet;<br />
• дуплексний – передача ведеться одночасно в двох напрямках.<br />
Дуплексний режим – найбільш універсальний і продуктивний спосіб роботи каналу. Найпростішим варіантом організації дуплексного режиму є використання двох незалежних фізичних каналів (двох пар провідників чи двох світловодів) у кабелі, кожен з яких працює в симплексному режимі, тобто передає дані в одному напрямку. Саме така ідея лежить в основі реалізації дуплексного режиму роботи в багатьох мережевих технологіях, наприклад Fast Ethernet чи ATM.<br />
Іноді таке просте рішення є недоступним чи неефективним. Найчастіше це відбувається в тих випадках, коли для дуплексного обміну даними є всього один фізичний канал, а організація другого зв'язана з великими витратами. Наприклад, при обміні даними за допомогою модемів через телефонну мережу в користувача є тільки один фізичний канал зв'язку з АТС – двопровідникова лінія. У таких випадках дуплексний режим роботи організується на основі поділу каналу на два логічних підканали за допомогою техніки FDM чи TDM.<br />
Модеми для організації дуплексного режиму роботи на двопровідниковій лінії застосовують техніку FDM. Модеми, що використовують частотну модуляцію, працюють на чотирьох частотах: дві частоти – для кодування даних в одному напрямку, а інші дві частоти – для передачі даних у зворотному напрямку.<br />
При цифровому кодуванні дуплексний режим на двопровідниковій лінії організовується за допомогою техніки TDM. Частина тайм-слотів використовується для передачі даних в одному напрямку, а частина – для передачі в іншому. Звичайно тайм-слоти протилежних напрямків чергуються, через що такий спосіб іноді називають «пінг-понговою» передачею. TDM-поділ лінії характерний наприклад, для цифрових мереж з інтеграцією послуг (ISDN) на абонентських двопровідникових лініях.<br />
У оптоволоконних кабелях при використанні одного оптичного волокна для організації дуплексного режиму роботи застосовується передача даних в одному напрямку за допомогою світлового пучка однієї довжини хвилі, а в зворотному – іншої довжини хвилі. Така техніка відноситься до методу FDM, однак для оптичних кабелів вона одержала назву поділу за довжиною хвилі (Wave Division Multiplexing, WDM). WDM застосовується і для підвищення швидкості передачі даних в одному напрямку, звичайно використовуючи від 2 до 16 каналів.</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%95%D0%A2%D0%9E%D0%94%D0%98_%D0%9A%D0%9E%D0%9C%D0%A3%D0%A2%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ2013-01-03T21:07:12Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>'''Методи комутації''' <br />
Будь-які мережі зв'язку підтримують деякий спосіб комутації своїх абонентів між собою. Цими абонентами можуть бути віддалені комп'ютери, локальні мережі, факс-апарати або просто співрозмовники, що спілкуються за допомогою телефонних апаратів. Практично неможливо надати кожній парі взаємодіючих абонентів свою власну фізичну лінію зв'язку, яка не комутується, і якою вони могли б монопольно "володіти" протягом тривалого часу. Тому в будь-якій мережі завжди застосовується який-небудь спосіб комутації абонентів, що забезпечує приступність наявних фізичних каналів одночасно для декількох сеансів зв'язку між абонентами мережі. На мал. 1 показана типова структура мережі з комутацією абонентів. <br />
<br />
[[Файл:MDK.jpg]]<br />
<br />
<br />
<br />
Мал.1. Загальна структура мережі з комутацією абонентів. <br />
<br />
<br />
Абоненти з'єднуються з комутаторами індивідуальними лініями зв'язку, кожна з який використовується в будь-який момент часу тільки одним, закріпленим за цією лінією абонентом. Між комутаторами лінії зв'язку розділяються декількома абонентами, тобто використовуються спільно. <br />
<br />
Існують три принципово різні схеми комутації абонентів у мережах: комутація каналів (circuit switching), комутація пакетів (packet switching) і комутація повідомлень (message switching). Зовні всі ці схеми відповідають приведеній на мал. 1 структурі мережі, однак можливості і властивості їх різні. Мережі з комутацією каналів мають більш багату історію, вони ведуть своє походження від перших телефонних мереж. Мережі з комутацією пакетів порівняно молоді, вони з'явилися наприкінці 60-х років як результат експериментів з першими глобальними комп'ютерними мережами. Мережі з комутацією повідомлень послужили прототипом сучасних мереж з комутацією пакетів і сьогодні вони в чистому виді практично не існують. <br />
<br />
Кожна з цих схем має свої переваги і недоліки, але за прогнозами багатьох фахівців майбутнє належить технології комутації пакетів, як більш гнучкої й універсальний. <br />
<br />
Як мережі з комутацією пакетів, так і мережі з комутацією каналів можна поділити на два класи по іншій ознаці — на мережі з динамічною комутацією і мережі з постійною комутацією. <br />
<br />
В першому випадку мережа дозволяє встановлювати з'єднання з ініціативи користувача мережі. Комутація виконується на час сеансу зв'язку, а потім (знову ж з ініціативи одного з взаємодіючих користувачів) зв'язок розривається. У загальному випадку будь-який користувач мережі може з'єднатися з будь-яким іншим користувачем мережі. Звичайно період з'єднання між парою користувачів при динамічній комутації складає від декількох секунд до декількох годин і завершується при виконанні визначеної роботи — передачі файлу, перегляду сторінки чи тексту зображення і т.п. <br />
<br />
В другому випадку мережа не надає користувачу можливість виконати динамічну комутацію з іншим довільним користувачем мережі. Замість цього мережа дозволяє парі користувачів замовити з'єднання на тривалий період часу. З'єднання встановлюється не користувачами, а персоналом, що обслуговує мережу. Час, на яке встановлюється постійна комутація, виміряється звичайно декількома місяцями (роками). Режим постійної комутації в мережах з комутацією каналів часто називається сервісом виділених (dedicated) чи орендованих (leased) каналів. <br />
<br />
Прикладами мереж, що підтримують режим динамічної комутації, є телефонні мережі загального користування, локальні мережі, мережі TCP/IP. <br />
<br />
Найбільш популярними мережами, що працюють у режимі постійної комутації, сьогодні є мережі технології SDH, на основі яких будуються виділені канали зв'язку з пропускною здатністю в декілька гігабіт у секунду. Деякі типи мереж підтримують обидва режими роботи. Наприклад, мережі Х.25 і ATM можуть надавати користувачу можливість динамічно зв'язатися з будь-яким іншим користувачем мережі й у той же час відправляти дані по постійному з'єднанню одному цілком визначеному абоненту. <br />
<br />
<br />
'''Методи комутацiї i розподiл каналiв.'''<br />
<br />
[[== Комутацiя каналiв ==]]<br />
<br />
Комутацiя каналiв (circuit (line) switching) - це спосiб органiзацiї прямого зв'язку мiж двома чи декiлькома абонентами для обмiну iнформацiєю в реальному часi. Установлення з'єднання при комутацiї каналiв здiйснюється шляхом набору номера абонентом, що викликає.<br />
<br />
'''Мережа з комутацією каналів''' — вид телекомунікаційної мережі, у якій між двома вузлами мережі повинне бути встановлене з'єднання (канал), перш ніж вони почнуть будь-який обмін інформацією. Це з'єднання протягом усього сеансу обміну інформацією може використовуватися тільки вказаними двома вузлами. Після завершення обміну з'єднання має бути відповідним чином розірване.<br />
'''Приклади'''<br />
Типовим прикладом є ранні телефонні мережі. Абонент мав попросити оператора з'єднати його з іншим абонентом, під'єднаним до того ж комутатора або іншого комутатора через лінію зв'язку (і іншого оператора). В будь-якому разі кінцевим результатом було фізичне електричне з'єднання між телефонними апаратами абонентів протягом усієї розмови. Провідник, задіяний для з'єднання, не міг бути використаний для передачі інших розмов у цей час, навіть якщо абоненти насправді не розмовляли і в лінії була тиша.<br />
Пізніше стало можливим ущільнення однієї фізичної лінії для утворення в ній декількох каналів. Незважаючи на це, один канал ущільненої лінії так само міг використовуватися лише однією парою абонентів.<br />
'''Переваги'''<br />
• Висока стабільність параметрів каналу у часі.<br />
• Відсутність необхідності у передачі службової інформації після встановлення з'єднання.<br />
• Комутація каналів може використовуватися як у аналогових, так і у цифрових мережах зв'язку, на відміну від комутації пакетів, яка можлива тільки у цифрових мережах.<br />
'''Недоліки'''<br />
• Комутація каналів вважається недостатньо ефективним способом комутації, тому що канальна ємність частково витрачається на підтримання з'єднань, що встановлені, але (в даний момент) не використовуються.<br />
'''Альтернатива'''<br />
Комутація каналів принципово відрізняється від комутації пакетів, при якій дані, що передаються (нарпиклад, оцифрований звук або дані з комп'ютерної мережі) розділяються на окремі пакети, які окремо передаються через мережу загального користування.<br />
<br />
== Комутацiя пакетiв ==<br />
<br />
Комутацiя пакетiв (packet switching) - це спосiб органiзацiї зв'язку мiж двома кiнцевими пунктами за допомогою логiчних (вiртуальних) каналiв без установлення прямого зв'язку, передача даних здiйснюється за допомогою пакетiв. Вiртуальнi канали можуть бути двох видiв: що некомутуються i що комутуються. Вiртуальнi канали, що некомутуються, органiзуються вручну (кросуванням) на заданий перiод часу. Вiртуальнi канали, що комутуються, органiзуються на кожен виклик. У вiртуальному каналi на кожен виклик установлюється визначений маршрут, i всi пакети даного виклику проходять по ньому через мережу.<br />
<br />
Першими з'явилися мережі комутації каналів, коли користувачі безпосередньо з'єднувалися між собою. Через вузли мережі за допомогою кабелю створюється транзитний канал, по якому передається інформація. Цей канал утворюється на початку сеансу, є фіксованим протягом усієї передачі і роз'єднується після її закінчення, тобто пряме сполучення каналів однієї з груп мережі залишається незмінним протягом усього сеансу. Така технологія реалізації передачі інформації є досить зручною, але має низький коефіцієнт використання каналів, високу вартість передачі даних, значні витрати часу на очікування інших клієнтів. <br />
<br />
При комутації повідомлень інформація передається порціями (повідомленнями). Пряме сполучення не встановлюється, а передача повідомлення починається після звільнення першого каналу і так далі, доки повідомлення не дійде до адресата. Кожний сервер здійснює приймання інформації, її складання, перевірку, маршрутизацію та передачу повідомлення. Недоліками комутації повідомлень є низька швидкість передачі даних і неможливість діалогу між клієнтами, хоча вартість передачі зменшується.<br />
Зі створенням модемів електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) і термінали можуть здійснювати обмін інформацією через телефонні лінії. Проте, телефонні системи не пристосовані для передачі великих обсягів даних. У цьому середовищі через перебої зв'язку втрата інформації може мати серйозні наслідки для ЕОМ. Крім того, телефонні мережі не задовольняють вимоги щодо надійності, цілісності та швидкодії. Однак, вони дешеві й дуже поширені. Тому зараз найпоширенішим способом підключення до мережі є передача інформації по телефонних лініях за допомогою модемів. При цьому модем може сам набрати потрібний телефонний номер і з'єднатися з модемом іншої ЕОМ.<br />
<br />
У результаті розвитку мережевої технології з'явилася концепція комутації пакетів. У вузлах мережі розміщують сервери, здатні забезпечити можливість багатьом терміналам й ЕОМ спільно використовувати загальну комутаційну лінію, що має велику пропускну здатність. Кожне повідомлення поділяється на короткі пакети однакового розміру і фіксованої структури. Пакет — частина повідомлення, що задовольняє певний стандарт. У мережі Інтернет — це стандарти TCP та IP. Протокол TCP розбиває повідомлення на пакети і нумерує їх, щоб при одержанні інформації можна було правильно скласти повідомлення. Мережа передає пакети по черзі за допомогою протоколу IP. Оскільки окремі пакети можуть мандрувати мережею Інтернет різними шляхами, порядок надходження частин (пакетів) може бути порушений. Після одержання всіх пакетів TCP розміщує їх у певному порядку і складає в єдине ціле.<br />
Крім того, після пересилання пакету кожний вузол (комутаційний сервер) очікує підтвердження того, що пакет отриманий належним чином; інакше відбувається повторна передача. Це дає змогу запобігти ситуації, коли повідомлення доводиться передавати повністю знову і знову через єдину помилку. Унаслідок цього, значно зросла пропускна здатність мереж. Мала довжина пакетів запобігає блокуванню ліній зв'язку, не дає зростати черзі у вузлах комутації. Це забезпечує швидке з'єднання, низький рівень помилок, надійність та ефективність використання мережі.<br />
Модеми прискорюють передачу даних завдяки паралельному виконанню процедур поділу даних на пакети, перевірці помилок і повторній передачі, процедури стиснення даних.<br />
<br />
Концепція комутації пакетів ґрунтується на адресації. До кожної одержаної порції інформації протокол IPдодає службову інформацію, яка містить адреси відправника й одержувача інформації. <br />
Термінал визначає мережеву адресу, звертаючись до вузла з вимогою встановити зв'язок з ЕОМ за цією адресою. Зв'язок термінала з вузлом мережі здійснюється викликом через місцеву телефонну мережу. Мережевому вузлу відомо, які зв'язки доступні завдяки каталогу в пам'яті. Завдяки цьому, мережеві вузли створюють можливість передачі даних із проміжним накопиченням. Ця технологія дала змогу мережі функціонувати при повних і «м'яких» відмовах (шуми, зайнятість) на окремих ділянках.<br />
Проблема маршрутизації, при передачі пакета, вирішується програмно-апаратними засобами. Найпоширенішими методами є фіксована маршрутизація і маршрутизація методом найкоротшої черги. Фіксована маршрутизація припускає наявність таблиці маршрутів, у якій закріплюється маршрут від одного клієнта до іншого, що забезпечує простоту реалізації, але, водночас, і нерівномірне завантаження мережі. У методі найкоротшої черги використовуються кілька таблиць, у яких канали розставлено за пріоритетами. Пріоритет є функція оберненою відстані до адресата. Передача починається з першого вільного каналу з вищим пріоритетом. За використання цього методу мінімальною є затримка передачі пакета.<br />
<br />
Комутація пакетів реалізувала принципи адаптивності та динамічності. Мережа вибирає оптимальний маршрут щоразу, коли потрібно переслати інформацію. Маршрути інформації можуть змінюватися від пакета до пакета, від вузла до вузла, навіть посеред повідомлення, адаптуючись до відмов, шумів і зайнятості каналів. Коли умови нормалізуються, лінії відновлюються, мережа без втручання людини адаптується до нових умов. Отже, у мережі з комутацією пакетів показники тривалості та доступності практично є абсолютними.<br />
<br />
<br />
[[Віртуальні канали у мережах з комутацією пакетів]]<br />
<br />
<br />
== Комутацiя повiдомлень ==<br />
<br />
Комутацiя повiдомлень (message switching) побудована за принципом повного переприйому повiдомлень у вузлi комутацiї й обов'язкового дотримання форматiв повiдомлень. Процес маршрутизацiї повiдомлення, пошуку i з'єднання ланцюгiв, власне, i є комутацiєю повiдомлень. Особливiстю комутацiї повiдомлень є те, що нi вiдправник, нi одержувач повiдомлення особистої участi в процесi передачi не приймають. Передача повiдомлень вiдбувається за етапами. Вони передаються з кiнцевого вузла вiдправника в сумiжний переприйомний вузол, де обробляються i передаються далi на iнший такий же вузол зв'язку. Цей цикл переприйому повторюється доти, поки передане повiдомлення не досягне кiнцевого пункту.<br />
<br />
== Комутацiя вiртуальних каналiв ==<br />
<br />
Комутацiя вiртуальних каналiв (virtual switching) являє собою вид комутацiї, що сполучить достоїнства комутацiї пакетiв i комутацiї каналiв. З'єднання в основному здiйснюються на транспортному рiвнi моделi взаємодiї вiдкритих систем ([[OSI]]), а користувач звiльняється вiд необхiдностi контролювати послiдовнiсть проходження iнформацiї з мережi. <br />
<br />
== Порівняння способів комутації ==<br />
[[Постійна і динамічна комутація]]<br />
<br />
[[Пропускна здатність мереж з комутацією пакетів]]<br />
<br />
== Тимчасова комутацiя ==<br />
<br />
Метод тимчасової комутацiї (time-division switching) - це комутацiя каналiв з тимчасовим мультиплексуванням, заснована на розподiлу даних рiзних каналiв, що комутируються, по тимчасових iнтервалах усерединi кадру. Тимчасовий комутатор побудований на основi буферної пам'ятi, запис виробляється в її елементи послiдовним опитуванням входiв, а комутацiя здiйснюється завдяки зчитуванню даних на виходi з потрiбних елементiв пам'ятi. <br />
<br />
== Тимчасовий подiл каналiв (ТПК) ==<br />
<br />
В основу ТПК покладений принцип почергової передачi в груповому трактi кодованих дискретних вiдлiкiв кожного каналу за допомогою комутатора, що називається мультиплексором. Спочатку передається кодова послiдовнiсть першого каналу, потiм iншого каналу i т.д., до останнього каналу, пiсля чого процес перiодично повторюється. <br />
Короткий промiжок часу, вiдведений для передачi кодової послiдовностi iндивiдуального каналу, називається тимчасовим слотом (Time Slot - TS), так що мультиплексний сигнал представляється у виглядi послiдовностей TS, що чергуються. ТПК вимагає синхронiзацiї передавального i приймального устаткування. <br />
<br />
== Частотний подiл каналiв (ЧПК) ==<br />
<br />
При ЧПК увесь спектр частотного дiапазону, який використовує система передачi, розбивається на деяке число частотних смуг, у яких здiйснюється передача вихiдних iнформацiйних сигналiв. Окремi смуги частот називаються каналами; апаратура, що здiйснює розбивку на смуги частот окремих каналiв, - апаратурою каналоутворення (ущiльнення), чи мультиплексором. Перенос спектрiв сигналiв в область частот, вiдведену для передачi групового сигналу, здiйснюється за допомогою модуляцiї гармонiйної несущої. При цьому може використовуватися будь-який вид модуляцiї аналогових сигналiв. На приймальнiй сторонi груповий сигнал роздiляється за допомогою частотних смугових фiльтрiв на окремi спектри, що вiдповiдають iндивiдуальним каналам, i демодулюється. Канальнi демодулятори перетворять спектри сигналiв у спектри повiдомлень, призначенi для одержувачiв. <br />
<br />
== Спектральний подiл каналiв (СПК) ==<br />
<br />
СПК (WDW - Wavelength Division Multiplexing) як рiзновид ЧПК використовується для передачi безлiчi незалежних iнформацiйних потокiв одним волоконо-оптичним трактом. Допускаються передачi аналогових i цифрових сигналiв незалежно вiд протоколiв i швидкостей передачi. Кожен потiк передається на своїй довжинi хвилi в межах вiкна прозоростi волоконного свiтоводу. Звичайно це вiкно 1550 нм. Передача забезпечується шляхом мультиплексування окремих несущих частот з iнформацiйними сигналами i наступним демультиплексуванням переданого сигналу на окремi потоки. Принцип СПК застосовується в апаратурi волоконно-оптичних систем передач. <br />
<br />
== Частотно-тимчасовий подiл каналiв (ЧТПК) ==<br />
<br />
ЧТПК полягає в тому, що спочатку смуга частот, призначена для передачi аналогових сигналiв (наприклад, смуга каналу ТЧ) розбивається на декiлька пiдполос, а потiм у кожнiй з них виробляється подiл каналiв по тимчасовому принципу (ТПК). В iндивiдуальних цифрових каналах, сформованих таким чином, може використовуватися будь-який вид модуляцiї дискретних сигналiв (IКМ, ДIКМ), а для модуляцiї групових сигналiв у кожнiй з пiдполос - будь-який вид модуляцiї аналогових сигналiв (AM, ЧМ, ФМ i iн.). Принцип ЧТПК використовується в телеграфній каналоутворюючий апаратурi. <br />
<br />
== Кодовий подiл каналiв (КПК) ==<br />
При КПК кожному iндивiдуальному каналу призначається своя характерна ключова ознака (код). Такою ознакою може бути номер приймача одержувача iнформацiї. Потiм iндивiдуальнi канали поєднуються в передавачi в груповий сигнал, що передається по каналу зв'язку. Кожному iндивiдуальному каналу видiляється одна і та ж сама широка смуга частот, так що пiд час передачi канали накладаються один на одного, але оскiльки їх коди вiдрiзняються, вони можуть бути легко видiленi на прийомнiй сторонi. Принцип КПК реалiзований у системах сотового радiозв'язку, що використовують технологiю багатостанцiонного доступу CDMA.<br />
<br />
<br />
== Комутація каналів на основі частотного мультиплексування ==<br />
<br />
Техніка частотного мультиплексування каналів (FDM) була розроблена для телефонних мереж, але застосовується вона і для інших видів мереж, наприклад мереж кабельного телебачення. Розглянемо особливості цього виду мультиплексування на прикладі телефонної мережі.<br />
<br />
Мовні сигнали мають спектр шириною приблизно в 10 000 Гц, однак основні гармоніки укладаються в діапазон від 300 до 3400 Гц. Тому для якісної передачі мови досить утворити між двома співрозмовниками канал зі смугою пропущення в 3100 Гц, що і використовується в телефонних мережах для з'єднання двох абонентів. У той же час смуга пропущення кабельних систем з проміжними підсилювачами, що з'єднують телефонні комутатори, між собою, звичайно складає сотні кілогерців, а іноді і сотні мегагерц. Однак безпосередньо передавати сигнали декількох абонентських каналів по широкополосному каналу неможливо, тому що усі вони працюють у тому самому діапазоні частот і сигнали різних абонентів змішаються між собою так, що розділити їх буде неможливо.<br />
<br />
Для поділу абонентських каналів характерна техніка модуляції високочастотного несучого синусоїдального сигналу низькочастотним мовним сигналом '''(мал. 2.26)'''. Ця техніка подібна техніці аналогової модуляції при передачі дискретних сигналів модемами, тільки замість дискретного вихідного сигналу використовуються безупинні сигнали, що породжуються звуковими коливаннями. У результаті спектр модульованого сигналу переноситься в інший діапазон, що симетрично розташовується відносно несучої частоти і має ширину, що приблизно збігається із шириною сигналу, що модулює.<br><br />
[[Image:ММС.JPG]]<br />
<br><br />
мал. 2.26.Техніка модуляції високочастотного несучого синусоїдального сигналу низькочастотним мовним сигналом.<br />
<br />
[[category:Комп'ютерні мережі]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%95%D0%A2%D0%9E%D0%94%D0%98_%D0%9A%D0%9E%D0%9C%D0%A3%D0%A2%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ2013-01-03T21:06:36Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>'''Методи комутації''' <br />
Будь-які мережі зв'язку підтримують деякий спосіб комутації своїх абонентів між собою. Цими абонентами можуть бути віддалені комп'ютери, локальні мережі, факс-апарати або просто співрозмовники, що спілкуються за допомогою телефонних апаратів. Практично неможливо надати кожній парі взаємодіючих абонентів свою власну фізичну лінію зв'язку, яка не комутується, і якою вони могли б монопольно "володіти" протягом тривалого часу. Тому в будь-якій мережі завжди застосовується який-небудь спосіб комутації абонентів, що забезпечує приступність наявних фізичних каналів одночасно для декількох сеансів зв'язку між абонентами мережі. На мал. 1 показана типова структура мережі з комутацією абонентів. <br />
<br />
[[Файл:MDK.jpg]]<br />
<br />
<br />
<br />
Мал.1. Загальна структура мережі з комутацією абонентів. <br />
<br />
<br />
Абоненти з'єднуються з комутаторами індивідуальними лініями зв'язку, кожна з який використовується в будь-який момент часу тільки одним, закріпленим за цією лінією абонентом. Між комутаторами лінії зв'язку розділяються декількома абонентами, тобто використовуються спільно. <br />
<br />
Існують три принципово різні схеми комутації абонентів у мережах: комутація каналів (circuit switching), комутація пакетів (packet switching) і комутація повідомлень (message switching). Зовні всі ці схеми відповідають приведеній на мал. 1 структурі мережі, однак можливості і властивості їх різні. Мережі з комутацією каналів мають більш багату історію, вони ведуть своє походження від перших телефонних мереж. Мережі з комутацією пакетів порівняно молоді, вони з'явилися наприкінці 60-х років як результат експериментів з першими глобальними комп'ютерними мережами. Мережі з комутацією повідомлень послужили прототипом сучасних мереж з комутацією пакетів і сьогодні вони в чистому виді практично не існують. <br />
<br />
Кожна з цих схем має свої переваги і недоліки, але за прогнозами багатьох фахівців майбутнє належить технології комутації пакетів, як більш гнучкої й універсальний. <br />
<br />
Як мережі з комутацією пакетів, так і мережі з комутацією каналів можна поділити на два класи по іншій ознаці — на мережі з динамічною комутацією і мережі з постійною комутацією. <br />
<br />
В першому випадку мережа дозволяє встановлювати з'єднання з ініціативи користувача мережі. Комутація виконується на час сеансу зв'язку, а потім (знову ж з ініціативи одного з взаємодіючих користувачів) зв'язок розривається. У загальному випадку будь-який користувач мережі може з'єднатися з будь-яким іншим користувачем мережі. Звичайно період з'єднання між парою користувачів при динамічній комутації складає від декількох секунд до декількох годин і завершується при виконанні визначеної роботи — передачі файлу, перегляду сторінки чи тексту зображення і т.п. <br />
<br />
В другому випадку мережа не надає користувачу можливість виконати динамічну комутацію з іншим довільним користувачем мережі. Замість цього мережа дозволяє парі користувачів замовити з'єднання на тривалий період часу. З'єднання встановлюється не користувачами, а персоналом, що обслуговує мережу. Час, на яке встановлюється постійна комутація, виміряється звичайно декількома місяцями (роками). Режим постійної комутації в мережах з комутацією каналів часто називається сервісом виділених (dedicated) чи орендованих (leased) каналів. <br />
<br />
Прикладами мереж, що підтримують режим динамічної комутації, є телефонні мережі загального користування, локальні мережі, мережі TCP/IP. <br />
<br />
Найбільш популярними мережами, що працюють у режимі постійної комутації, сьогодні є мережі технології SDH, на основі яких будуються виділені канали зв'язку з пропускною здатністю в декілька гігабіт у секунду. Деякі типи мереж підтримують обидва режими роботи. Наприклад, мережі Х.25 і ATM можуть надавати користувачу можливість динамічно зв'язатися з будь-яким іншим користувачем мережі й у той же час відправляти дані по постійному з'єднанню одному цілком визначеному абоненту. <br />
<br />
<br />
'''Методи комутацiї i розподiл каналiв.'''<br />
<br />
[== Комутацiя каналiв ==]<br />
<br />
Комутацiя каналiв (circuit (line) switching) - це спосiб органiзацiї прямого зв'язку мiж двома чи декiлькома абонентами для обмiну iнформацiєю в реальному часi. Установлення з'єднання при комутацiї каналiв здiйснюється шляхом набору номера абонентом, що викликає.<br />
<br />
'''Мережа з комутацією каналів''' — вид телекомунікаційної мережі, у якій між двома вузлами мережі повинне бути встановлене з'єднання (канал), перш ніж вони почнуть будь-який обмін інформацією. Це з'єднання протягом усього сеансу обміну інформацією може використовуватися тільки вказаними двома вузлами. Після завершення обміну з'єднання має бути відповідним чином розірване.<br />
'''Приклади'''<br />
Типовим прикладом є ранні телефонні мережі. Абонент мав попросити оператора з'єднати його з іншим абонентом, під'єднаним до того ж комутатора або іншого комутатора через лінію зв'язку (і іншого оператора). В будь-якому разі кінцевим результатом було фізичне електричне з'єднання між телефонними апаратами абонентів протягом усієї розмови. Провідник, задіяний для з'єднання, не міг бути використаний для передачі інших розмов у цей час, навіть якщо абоненти насправді не розмовляли і в лінії була тиша.<br />
Пізніше стало можливим ущільнення однієї фізичної лінії для утворення в ній декількох каналів. Незважаючи на це, один канал ущільненої лінії так само міг використовуватися лише однією парою абонентів.<br />
'''Переваги'''<br />
• Висока стабільність параметрів каналу у часі.<br />
• Відсутність необхідності у передачі службової інформації після встановлення з'єднання.<br />
• Комутація каналів може використовуватися як у аналогових, так і у цифрових мережах зв'язку, на відміну від комутації пакетів, яка можлива тільки у цифрових мережах.<br />
'''Недоліки'''<br />
• Комутація каналів вважається недостатньо ефективним способом комутації, тому що канальна ємність частково витрачається на підтримання з'єднань, що встановлені, але (в даний момент) не використовуються.<br />
'''Альтернатива'''<br />
Комутація каналів принципово відрізняється від комутації пакетів, при якій дані, що передаються (нарпиклад, оцифрований звук або дані з комп'ютерної мережі) розділяються на окремі пакети, які окремо передаються через мережу загального користування.<br />
<br />
== Комутацiя пакетiв ==<br />
<br />
Комутацiя пакетiв (packet switching) - це спосiб органiзацiї зв'язку мiж двома кiнцевими пунктами за допомогою логiчних (вiртуальних) каналiв без установлення прямого зв'язку, передача даних здiйснюється за допомогою пакетiв. Вiртуальнi канали можуть бути двох видiв: що некомутуються i що комутуються. Вiртуальнi канали, що некомутуються, органiзуються вручну (кросуванням) на заданий перiод часу. Вiртуальнi канали, що комутуються, органiзуються на кожен виклик. У вiртуальному каналi на кожен виклик установлюється визначений маршрут, i всi пакети даного виклику проходять по ньому через мережу.<br />
<br />
Першими з'явилися мережі комутації каналів, коли користувачі безпосередньо з'єднувалися між собою. Через вузли мережі за допомогою кабелю створюється транзитний канал, по якому передається інформація. Цей канал утворюється на початку сеансу, є фіксованим протягом усієї передачі і роз'єднується після її закінчення, тобто пряме сполучення каналів однієї з груп мережі залишається незмінним протягом усього сеансу. Така технологія реалізації передачі інформації є досить зручною, але має низький коефіцієнт використання каналів, високу вартість передачі даних, значні витрати часу на очікування інших клієнтів. <br />
<br />
При комутації повідомлень інформація передається порціями (повідомленнями). Пряме сполучення не встановлюється, а передача повідомлення починається після звільнення першого каналу і так далі, доки повідомлення не дійде до адресата. Кожний сервер здійснює приймання інформації, її складання, перевірку, маршрутизацію та передачу повідомлення. Недоліками комутації повідомлень є низька швидкість передачі даних і неможливість діалогу між клієнтами, хоча вартість передачі зменшується.<br />
Зі створенням модемів електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) і термінали можуть здійснювати обмін інформацією через телефонні лінії. Проте, телефонні системи не пристосовані для передачі великих обсягів даних. У цьому середовищі через перебої зв'язку втрата інформації може мати серйозні наслідки для ЕОМ. Крім того, телефонні мережі не задовольняють вимоги щодо надійності, цілісності та швидкодії. Однак, вони дешеві й дуже поширені. Тому зараз найпоширенішим способом підключення до мережі є передача інформації по телефонних лініях за допомогою модемів. При цьому модем може сам набрати потрібний телефонний номер і з'єднатися з модемом іншої ЕОМ.<br />
<br />
У результаті розвитку мережевої технології з'явилася концепція комутації пакетів. У вузлах мережі розміщують сервери, здатні забезпечити можливість багатьом терміналам й ЕОМ спільно використовувати загальну комутаційну лінію, що має велику пропускну здатність. Кожне повідомлення поділяється на короткі пакети однакового розміру і фіксованої структури. Пакет — частина повідомлення, що задовольняє певний стандарт. У мережі Інтернет — це стандарти TCP та IP. Протокол TCP розбиває повідомлення на пакети і нумерує їх, щоб при одержанні інформації можна було правильно скласти повідомлення. Мережа передає пакети по черзі за допомогою протоколу IP. Оскільки окремі пакети можуть мандрувати мережею Інтернет різними шляхами, порядок надходження частин (пакетів) може бути порушений. Після одержання всіх пакетів TCP розміщує їх у певному порядку і складає в єдине ціле.<br />
Крім того, після пересилання пакету кожний вузол (комутаційний сервер) очікує підтвердження того, що пакет отриманий належним чином; інакше відбувається повторна передача. Це дає змогу запобігти ситуації, коли повідомлення доводиться передавати повністю знову і знову через єдину помилку. Унаслідок цього, значно зросла пропускна здатність мереж. Мала довжина пакетів запобігає блокуванню ліній зв'язку, не дає зростати черзі у вузлах комутації. Це забезпечує швидке з'єднання, низький рівень помилок, надійність та ефективність використання мережі.<br />
Модеми прискорюють передачу даних завдяки паралельному виконанню процедур поділу даних на пакети, перевірці помилок і повторній передачі, процедури стиснення даних.<br />
<br />
Концепція комутації пакетів ґрунтується на адресації. До кожної одержаної порції інформації протокол IPдодає службову інформацію, яка містить адреси відправника й одержувача інформації. <br />
Термінал визначає мережеву адресу, звертаючись до вузла з вимогою встановити зв'язок з ЕОМ за цією адресою. Зв'язок термінала з вузлом мережі здійснюється викликом через місцеву телефонну мережу. Мережевому вузлу відомо, які зв'язки доступні завдяки каталогу в пам'яті. Завдяки цьому, мережеві вузли створюють можливість передачі даних із проміжним накопиченням. Ця технологія дала змогу мережі функціонувати при повних і «м'яких» відмовах (шуми, зайнятість) на окремих ділянках.<br />
Проблема маршрутизації, при передачі пакета, вирішується програмно-апаратними засобами. Найпоширенішими методами є фіксована маршрутизація і маршрутизація методом найкоротшої черги. Фіксована маршрутизація припускає наявність таблиці маршрутів, у якій закріплюється маршрут від одного клієнта до іншого, що забезпечує простоту реалізації, але, водночас, і нерівномірне завантаження мережі. У методі найкоротшої черги використовуються кілька таблиць, у яких канали розставлено за пріоритетами. Пріоритет є функція оберненою відстані до адресата. Передача починається з першого вільного каналу з вищим пріоритетом. За використання цього методу мінімальною є затримка передачі пакета.<br />
<br />
Комутація пакетів реалізувала принципи адаптивності та динамічності. Мережа вибирає оптимальний маршрут щоразу, коли потрібно переслати інформацію. Маршрути інформації можуть змінюватися від пакета до пакета, від вузла до вузла, навіть посеред повідомлення, адаптуючись до відмов, шумів і зайнятості каналів. Коли умови нормалізуються, лінії відновлюються, мережа без втручання людини адаптується до нових умов. Отже, у мережі з комутацією пакетів показники тривалості та доступності практично є абсолютними.<br />
<br />
<br />
[[Віртуальні канали у мережах з комутацією пакетів]]<br />
<br />
<br />
== Комутацiя повiдомлень ==<br />
<br />
Комутацiя повiдомлень (message switching) побудована за принципом повного переприйому повiдомлень у вузлi комутацiї й обов'язкового дотримання форматiв повiдомлень. Процес маршрутизацiї повiдомлення, пошуку i з'єднання ланцюгiв, власне, i є комутацiєю повiдомлень. Особливiстю комутацiї повiдомлень є те, що нi вiдправник, нi одержувач повiдомлення особистої участi в процесi передачi не приймають. Передача повiдомлень вiдбувається за етапами. Вони передаються з кiнцевого вузла вiдправника в сумiжний переприйомний вузол, де обробляються i передаються далi на iнший такий же вузол зв'язку. Цей цикл переприйому повторюється доти, поки передане повiдомлення не досягне кiнцевого пункту.<br />
<br />
== Комутацiя вiртуальних каналiв ==<br />
<br />
Комутацiя вiртуальних каналiв (virtual switching) являє собою вид комутацiї, що сполучить достоїнства комутацiї пакетiв i комутацiї каналiв. З'єднання в основному здiйснюються на транспортному рiвнi моделi взаємодiї вiдкритих систем ([[OSI]]), а користувач звiльняється вiд необхiдностi контролювати послiдовнiсть проходження iнформацiї з мережi. <br />
<br />
== Порівняння способів комутації ==<br />
[[Постійна і динамічна комутація]]<br />
<br />
[[Пропускна здатність мереж з комутацією пакетів]]<br />
<br />
== Тимчасова комутацiя ==<br />
<br />
Метод тимчасової комутацiї (time-division switching) - це комутацiя каналiв з тимчасовим мультиплексуванням, заснована на розподiлу даних рiзних каналiв, що комутируються, по тимчасових iнтервалах усерединi кадру. Тимчасовий комутатор побудований на основi буферної пам'ятi, запис виробляється в її елементи послiдовним опитуванням входiв, а комутацiя здiйснюється завдяки зчитуванню даних на виходi з потрiбних елементiв пам'ятi. <br />
<br />
== Тимчасовий подiл каналiв (ТПК) ==<br />
<br />
В основу ТПК покладений принцип почергової передачi в груповому трактi кодованих дискретних вiдлiкiв кожного каналу за допомогою комутатора, що називається мультиплексором. Спочатку передається кодова послiдовнiсть першого каналу, потiм iншого каналу i т.д., до останнього каналу, пiсля чого процес перiодично повторюється. <br />
Короткий промiжок часу, вiдведений для передачi кодової послiдовностi iндивiдуального каналу, називається тимчасовим слотом (Time Slot - TS), так що мультиплексний сигнал представляється у виглядi послiдовностей TS, що чергуються. ТПК вимагає синхронiзацiї передавального i приймального устаткування. <br />
<br />
== Частотний подiл каналiв (ЧПК) ==<br />
<br />
При ЧПК увесь спектр частотного дiапазону, який використовує система передачi, розбивається на деяке число частотних смуг, у яких здiйснюється передача вихiдних iнформацiйних сигналiв. Окремi смуги частот називаються каналами; апаратура, що здiйснює розбивку на смуги частот окремих каналiв, - апаратурою каналоутворення (ущiльнення), чи мультиплексором. Перенос спектрiв сигналiв в область частот, вiдведену для передачi групового сигналу, здiйснюється за допомогою модуляцiї гармонiйної несущої. При цьому може використовуватися будь-який вид модуляцiї аналогових сигналiв. На приймальнiй сторонi груповий сигнал роздiляється за допомогою частотних смугових фiльтрiв на окремi спектри, що вiдповiдають iндивiдуальним каналам, i демодулюється. Канальнi демодулятори перетворять спектри сигналiв у спектри повiдомлень, призначенi для одержувачiв. <br />
<br />
== Спектральний подiл каналiв (СПК) ==<br />
<br />
СПК (WDW - Wavelength Division Multiplexing) як рiзновид ЧПК використовується для передачi безлiчi незалежних iнформацiйних потокiв одним волоконо-оптичним трактом. Допускаються передачi аналогових i цифрових сигналiв незалежно вiд протоколiв i швидкостей передачi. Кожен потiк передається на своїй довжинi хвилi в межах вiкна прозоростi волоконного свiтоводу. Звичайно це вiкно 1550 нм. Передача забезпечується шляхом мультиплексування окремих несущих частот з iнформацiйними сигналами i наступним демультиплексуванням переданого сигналу на окремi потоки. Принцип СПК застосовується в апаратурi волоконно-оптичних систем передач. <br />
<br />
== Частотно-тимчасовий подiл каналiв (ЧТПК) ==<br />
<br />
ЧТПК полягає в тому, що спочатку смуга частот, призначена для передачi аналогових сигналiв (наприклад, смуга каналу ТЧ) розбивається на декiлька пiдполос, а потiм у кожнiй з них виробляється подiл каналiв по тимчасовому принципу (ТПК). В iндивiдуальних цифрових каналах, сформованих таким чином, може використовуватися будь-який вид модуляцiї дискретних сигналiв (IКМ, ДIКМ), а для модуляцiї групових сигналiв у кожнiй з пiдполос - будь-який вид модуляцiї аналогових сигналiв (AM, ЧМ, ФМ i iн.). Принцип ЧТПК використовується в телеграфній каналоутворюючий апаратурi. <br />
<br />
== Кодовий подiл каналiв (КПК) ==<br />
При КПК кожному iндивiдуальному каналу призначається своя характерна ключова ознака (код). Такою ознакою може бути номер приймача одержувача iнформацiї. Потiм iндивiдуальнi канали поєднуються в передавачi в груповий сигнал, що передається по каналу зв'язку. Кожному iндивiдуальному каналу видiляється одна і та ж сама широка смуга частот, так що пiд час передачi канали накладаються один на одного, але оскiльки їх коди вiдрiзняються, вони можуть бути легко видiленi на прийомнiй сторонi. Принцип КПК реалiзований у системах сотового радiозв'язку, що використовують технологiю багатостанцiонного доступу CDMA.<br />
<br />
<br />
== Комутація каналів на основі частотного мультиплексування ==<br />
<br />
Техніка частотного мультиплексування каналів (FDM) була розроблена для телефонних мереж, але застосовується вона і для інших видів мереж, наприклад мереж кабельного телебачення. Розглянемо особливості цього виду мультиплексування на прикладі телефонної мережі.<br />
<br />
Мовні сигнали мають спектр шириною приблизно в 10 000 Гц, однак основні гармоніки укладаються в діапазон від 300 до 3400 Гц. Тому для якісної передачі мови досить утворити між двома співрозмовниками канал зі смугою пропущення в 3100 Гц, що і використовується в телефонних мережах для з'єднання двох абонентів. У той же час смуга пропущення кабельних систем з проміжними підсилювачами, що з'єднують телефонні комутатори, між собою, звичайно складає сотні кілогерців, а іноді і сотні мегагерц. Однак безпосередньо передавати сигнали декількох абонентських каналів по широкополосному каналу неможливо, тому що усі вони працюють у тому самому діапазоні частот і сигнали різних абонентів змішаються між собою так, що розділити їх буде неможливо.<br />
<br />
Для поділу абонентських каналів характерна техніка модуляції високочастотного несучого синусоїдального сигналу низькочастотним мовним сигналом '''(мал. 2.26)'''. Ця техніка подібна техніці аналогової модуляції при передачі дискретних сигналів модемами, тільки замість дискретного вихідного сигналу використовуються безупинні сигнали, що породжуються звуковими коливаннями. У результаті спектр модульованого сигналу переноситься в інший діапазон, що симетрично розташовується відносно несучої частоти і має ширину, що приблизно збігається із шириною сигналу, що модулює.<br><br />
[[Image:ММС.JPG]]<br />
<br><br />
мал. 2.26.Техніка модуляції високочастотного несучого синусоїдального сигналу низькочастотним мовним сигналом.<br />
<br />
[[category:Комп'ютерні мережі]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9C%D0%95%D0%A2%D0%9E%D0%94%D0%98_%D0%9A%D0%9E%D0%9C%D0%A3%D0%A2%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%87МЕТОДИ КОМУТАЦІЇ2013-01-03T21:06:04Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>'''Методи комутації''' <br />
Будь-які мережі зв'язку підтримують деякий спосіб комутації своїх абонентів між собою. Цими абонентами можуть бути віддалені комп'ютери, локальні мережі, факс-апарати або просто співрозмовники, що спілкуються за допомогою телефонних апаратів. Практично неможливо надати кожній парі взаємодіючих абонентів свою власну фізичну лінію зв'язку, яка не комутується, і якою вони могли б монопольно "володіти" протягом тривалого часу. Тому в будь-якій мережі завжди застосовується який-небудь спосіб комутації абонентів, що забезпечує приступність наявних фізичних каналів одночасно для декількох сеансів зв'язку між абонентами мережі. На мал. 1 показана типова структура мережі з комутацією абонентів. <br />
<br />
[[Файл:MDK.jpg]]<br />
<br />
<br />
<br />
Мал.1. Загальна структура мережі з комутацією абонентів. <br />
<br />
<br />
Абоненти з'єднуються з комутаторами індивідуальними лініями зв'язку, кожна з який використовується в будь-який момент часу тільки одним, закріпленим за цією лінією абонентом. Між комутаторами лінії зв'язку розділяються декількома абонентами, тобто використовуються спільно. <br />
<br />
Існують три принципово різні схеми комутації абонентів у мережах: комутація каналів (circuit switching), комутація пакетів (packet switching) і комутація повідомлень (message switching). Зовні всі ці схеми відповідають приведеній на мал. 1 структурі мережі, однак можливості і властивості їх різні. Мережі з комутацією каналів мають більш багату історію, вони ведуть своє походження від перших телефонних мереж. Мережі з комутацією пакетів порівняно молоді, вони з'явилися наприкінці 60-х років як результат експериментів з першими глобальними комп'ютерними мережами. Мережі з комутацією повідомлень послужили прототипом сучасних мереж з комутацією пакетів і сьогодні вони в чистому виді практично не існують. <br />
<br />
Кожна з цих схем має свої переваги і недоліки, але за прогнозами багатьох фахівців майбутнє належить технології комутації пакетів, як більш гнучкої й універсальний. <br />
<br />
Як мережі з комутацією пакетів, так і мережі з комутацією каналів можна поділити на два класи по іншій ознаці — на мережі з динамічною комутацією і мережі з постійною комутацією. <br />
<br />
В першому випадку мережа дозволяє встановлювати з'єднання з ініціативи користувача мережі. Комутація виконується на час сеансу зв'язку, а потім (знову ж з ініціативи одного з взаємодіючих користувачів) зв'язок розривається. У загальному випадку будь-який користувач мережі може з'єднатися з будь-яким іншим користувачем мережі. Звичайно період з'єднання між парою користувачів при динамічній комутації складає від декількох секунд до декількох годин і завершується при виконанні визначеної роботи — передачі файлу, перегляду сторінки чи тексту зображення і т.п. <br />
<br />
В другому випадку мережа не надає користувачу можливість виконати динамічну комутацію з іншим довільним користувачем мережі. Замість цього мережа дозволяє парі користувачів замовити з'єднання на тривалий період часу. З'єднання встановлюється не користувачами, а персоналом, що обслуговує мережу. Час, на яке встановлюється постійна комутація, виміряється звичайно декількома місяцями (роками). Режим постійної комутації в мережах з комутацією каналів часто називається сервісом виділених (dedicated) чи орендованих (leased) каналів. <br />
<br />
Прикладами мереж, що підтримують режим динамічної комутації, є телефонні мережі загального користування, локальні мережі, мережі TCP/IP. <br />
<br />
Найбільш популярними мережами, що працюють у режимі постійної комутації, сьогодні є мережі технології SDH, на основі яких будуються виділені канали зв'язку з пропускною здатністю в декілька гігабіт у секунду. Деякі типи мереж підтримують обидва режими роботи. Наприклад, мережі Х.25 і ATM можуть надавати користувачу можливість динамічно зв'язатися з будь-яким іншим користувачем мережі й у той же час відправляти дані по постійному з'єднанню одному цілком визначеному абоненту. <br />
<br />
<br />
'''Методи комутацiї i розподiл каналiв.'''<br />
<br />
== [Комутацiя каналiв] ==<br />
<br />
Комутацiя каналiв (circuit (line) switching) - це спосiб органiзацiї прямого зв'язку мiж двома чи декiлькома абонентами для обмiну iнформацiєю в реальному часi. Установлення з'єднання при комутацiї каналiв здiйснюється шляхом набору номера абонентом, що викликає.<br />
<br />
'''Мережа з комутацією каналів''' — вид телекомунікаційної мережі, у якій між двома вузлами мережі повинне бути встановлене з'єднання (канал), перш ніж вони почнуть будь-який обмін інформацією. Це з'єднання протягом усього сеансу обміну інформацією може використовуватися тільки вказаними двома вузлами. Після завершення обміну з'єднання має бути відповідним чином розірване.<br />
'''Приклади'''<br />
Типовим прикладом є ранні телефонні мережі. Абонент мав попросити оператора з'єднати його з іншим абонентом, під'єднаним до того ж комутатора або іншого комутатора через лінію зв'язку (і іншого оператора). В будь-якому разі кінцевим результатом було фізичне електричне з'єднання між телефонними апаратами абонентів протягом усієї розмови. Провідник, задіяний для з'єднання, не міг бути використаний для передачі інших розмов у цей час, навіть якщо абоненти насправді не розмовляли і в лінії була тиша.<br />
Пізніше стало можливим ущільнення однієї фізичної лінії для утворення в ній декількох каналів. Незважаючи на це, один канал ущільненої лінії так само міг використовуватися лише однією парою абонентів.<br />
'''Переваги'''<br />
• Висока стабільність параметрів каналу у часі.<br />
• Відсутність необхідності у передачі службової інформації після встановлення з'єднання.<br />
• Комутація каналів може використовуватися як у аналогових, так і у цифрових мережах зв'язку, на відміну від комутації пакетів, яка можлива тільки у цифрових мережах.<br />
'''Недоліки'''<br />
• Комутація каналів вважається недостатньо ефективним способом комутації, тому що канальна ємність частково витрачається на підтримання з'єднань, що встановлені, але (в даний момент) не використовуються.<br />
'''Альтернатива'''<br />
Комутація каналів принципово відрізняється від комутації пакетів, при якій дані, що передаються (нарпиклад, оцифрований звук або дані з комп'ютерної мережі) розділяються на окремі пакети, які окремо передаються через мережу загального користування.<br />
<br />
== Комутацiя пакетiв ==<br />
<br />
Комутацiя пакетiв (packet switching) - це спосiб органiзацiї зв'язку мiж двома кiнцевими пунктами за допомогою логiчних (вiртуальних) каналiв без установлення прямого зв'язку, передача даних здiйснюється за допомогою пакетiв. Вiртуальнi канали можуть бути двох видiв: що некомутуються i що комутуються. Вiртуальнi канали, що некомутуються, органiзуються вручну (кросуванням) на заданий перiод часу. Вiртуальнi канали, що комутуються, органiзуються на кожен виклик. У вiртуальному каналi на кожен виклик установлюється визначений маршрут, i всi пакети даного виклику проходять по ньому через мережу.<br />
<br />
Першими з'явилися мережі комутації каналів, коли користувачі безпосередньо з'єднувалися між собою. Через вузли мережі за допомогою кабелю створюється транзитний канал, по якому передається інформація. Цей канал утворюється на початку сеансу, є фіксованим протягом усієї передачі і роз'єднується після її закінчення, тобто пряме сполучення каналів однієї з груп мережі залишається незмінним протягом усього сеансу. Така технологія реалізації передачі інформації є досить зручною, але має низький коефіцієнт використання каналів, високу вартість передачі даних, значні витрати часу на очікування інших клієнтів. <br />
<br />
При комутації повідомлень інформація передається порціями (повідомленнями). Пряме сполучення не встановлюється, а передача повідомлення починається після звільнення першого каналу і так далі, доки повідомлення не дійде до адресата. Кожний сервер здійснює приймання інформації, її складання, перевірку, маршрутизацію та передачу повідомлення. Недоліками комутації повідомлень є низька швидкість передачі даних і неможливість діалогу між клієнтами, хоча вартість передачі зменшується.<br />
Зі створенням модемів електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) і термінали можуть здійснювати обмін інформацією через телефонні лінії. Проте, телефонні системи не пристосовані для передачі великих обсягів даних. У цьому середовищі через перебої зв'язку втрата інформації може мати серйозні наслідки для ЕОМ. Крім того, телефонні мережі не задовольняють вимоги щодо надійності, цілісності та швидкодії. Однак, вони дешеві й дуже поширені. Тому зараз найпоширенішим способом підключення до мережі є передача інформації по телефонних лініях за допомогою модемів. При цьому модем може сам набрати потрібний телефонний номер і з'єднатися з модемом іншої ЕОМ.<br />
<br />
У результаті розвитку мережевої технології з'явилася концепція комутації пакетів. У вузлах мережі розміщують сервери, здатні забезпечити можливість багатьом терміналам й ЕОМ спільно використовувати загальну комутаційну лінію, що має велику пропускну здатність. Кожне повідомлення поділяється на короткі пакети однакового розміру і фіксованої структури. Пакет — частина повідомлення, що задовольняє певний стандарт. У мережі Інтернет — це стандарти TCP та IP. Протокол TCP розбиває повідомлення на пакети і нумерує їх, щоб при одержанні інформації можна було правильно скласти повідомлення. Мережа передає пакети по черзі за допомогою протоколу IP. Оскільки окремі пакети можуть мандрувати мережею Інтернет різними шляхами, порядок надходження частин (пакетів) може бути порушений. Після одержання всіх пакетів TCP розміщує їх у певному порядку і складає в єдине ціле.<br />
Крім того, після пересилання пакету кожний вузол (комутаційний сервер) очікує підтвердження того, що пакет отриманий належним чином; інакше відбувається повторна передача. Це дає змогу запобігти ситуації, коли повідомлення доводиться передавати повністю знову і знову через єдину помилку. Унаслідок цього, значно зросла пропускна здатність мереж. Мала довжина пакетів запобігає блокуванню ліній зв'язку, не дає зростати черзі у вузлах комутації. Це забезпечує швидке з'єднання, низький рівень помилок, надійність та ефективність використання мережі.<br />
Модеми прискорюють передачу даних завдяки паралельному виконанню процедур поділу даних на пакети, перевірці помилок і повторній передачі, процедури стиснення даних.<br />
<br />
Концепція комутації пакетів ґрунтується на адресації. До кожної одержаної порції інформації протокол IPдодає службову інформацію, яка містить адреси відправника й одержувача інформації. <br />
Термінал визначає мережеву адресу, звертаючись до вузла з вимогою встановити зв'язок з ЕОМ за цією адресою. Зв'язок термінала з вузлом мережі здійснюється викликом через місцеву телефонну мережу. Мережевому вузлу відомо, які зв'язки доступні завдяки каталогу в пам'яті. Завдяки цьому, мережеві вузли створюють можливість передачі даних із проміжним накопиченням. Ця технологія дала змогу мережі функціонувати при повних і «м'яких» відмовах (шуми, зайнятість) на окремих ділянках.<br />
Проблема маршрутизації, при передачі пакета, вирішується програмно-апаратними засобами. Найпоширенішими методами є фіксована маршрутизація і маршрутизація методом найкоротшої черги. Фіксована маршрутизація припускає наявність таблиці маршрутів, у якій закріплюється маршрут від одного клієнта до іншого, що забезпечує простоту реалізації, але, водночас, і нерівномірне завантаження мережі. У методі найкоротшої черги використовуються кілька таблиць, у яких канали розставлено за пріоритетами. Пріоритет є функція оберненою відстані до адресата. Передача починається з першого вільного каналу з вищим пріоритетом. За використання цього методу мінімальною є затримка передачі пакета.<br />
<br />
Комутація пакетів реалізувала принципи адаптивності та динамічності. Мережа вибирає оптимальний маршрут щоразу, коли потрібно переслати інформацію. Маршрути інформації можуть змінюватися від пакета до пакета, від вузла до вузла, навіть посеред повідомлення, адаптуючись до відмов, шумів і зайнятості каналів. Коли умови нормалізуються, лінії відновлюються, мережа без втручання людини адаптується до нових умов. Отже, у мережі з комутацією пакетів показники тривалості та доступності практично є абсолютними.<br />
<br />
<br />
[[Віртуальні канали у мережах з комутацією пакетів]]<br />
<br />
<br />
== Комутацiя повiдомлень ==<br />
<br />
Комутацiя повiдомлень (message switching) побудована за принципом повного переприйому повiдомлень у вузлi комутацiї й обов'язкового дотримання форматiв повiдомлень. Процес маршрутизацiї повiдомлення, пошуку i з'єднання ланцюгiв, власне, i є комутацiєю повiдомлень. Особливiстю комутацiї повiдомлень є те, що нi вiдправник, нi одержувач повiдомлення особистої участi в процесi передачi не приймають. Передача повiдомлень вiдбувається за етапами. Вони передаються з кiнцевого вузла вiдправника в сумiжний переприйомний вузол, де обробляються i передаються далi на iнший такий же вузол зв'язку. Цей цикл переприйому повторюється доти, поки передане повiдомлення не досягне кiнцевого пункту.<br />
<br />
== Комутацiя вiртуальних каналiв ==<br />
<br />
Комутацiя вiртуальних каналiв (virtual switching) являє собою вид комутацiї, що сполучить достоїнства комутацiї пакетiв i комутацiї каналiв. З'єднання в основному здiйснюються на транспортному рiвнi моделi взаємодiї вiдкритих систем ([[OSI]]), а користувач звiльняється вiд необхiдностi контролювати послiдовнiсть проходження iнформацiї з мережi. <br />
<br />
== Порівняння способів комутації ==<br />
[[Постійна і динамічна комутація]]<br />
<br />
[[Пропускна здатність мереж з комутацією пакетів]]<br />
<br />
== Тимчасова комутацiя ==<br />
<br />
Метод тимчасової комутацiї (time-division switching) - це комутацiя каналiв з тимчасовим мультиплексуванням, заснована на розподiлу даних рiзних каналiв, що комутируються, по тимчасових iнтервалах усерединi кадру. Тимчасовий комутатор побудований на основi буферної пам'ятi, запис виробляється в її елементи послiдовним опитуванням входiв, а комутацiя здiйснюється завдяки зчитуванню даних на виходi з потрiбних елементiв пам'ятi. <br />
<br />
== Тимчасовий подiл каналiв (ТПК) ==<br />
<br />
В основу ТПК покладений принцип почергової передачi в груповому трактi кодованих дискретних вiдлiкiв кожного каналу за допомогою комутатора, що називається мультиплексором. Спочатку передається кодова послiдовнiсть першого каналу, потiм iншого каналу i т.д., до останнього каналу, пiсля чого процес перiодично повторюється. <br />
Короткий промiжок часу, вiдведений для передачi кодової послiдовностi iндивiдуального каналу, називається тимчасовим слотом (Time Slot - TS), так що мультиплексний сигнал представляється у виглядi послiдовностей TS, що чергуються. ТПК вимагає синхронiзацiї передавального i приймального устаткування. <br />
<br />
== Частотний подiл каналiв (ЧПК) ==<br />
<br />
При ЧПК увесь спектр частотного дiапазону, який використовує система передачi, розбивається на деяке число частотних смуг, у яких здiйснюється передача вихiдних iнформацiйних сигналiв. Окремi смуги частот називаються каналами; апаратура, що здiйснює розбивку на смуги частот окремих каналiв, - апаратурою каналоутворення (ущiльнення), чи мультиплексором. Перенос спектрiв сигналiв в область частот, вiдведену для передачi групового сигналу, здiйснюється за допомогою модуляцiї гармонiйної несущої. При цьому може використовуватися будь-який вид модуляцiї аналогових сигналiв. На приймальнiй сторонi груповий сигнал роздiляється за допомогою частотних смугових фiльтрiв на окремi спектри, що вiдповiдають iндивiдуальним каналам, i демодулюється. Канальнi демодулятори перетворять спектри сигналiв у спектри повiдомлень, призначенi для одержувачiв. <br />
<br />
== Спектральний подiл каналiв (СПК) ==<br />
<br />
СПК (WDW - Wavelength Division Multiplexing) як рiзновид ЧПК використовується для передачi безлiчi незалежних iнформацiйних потокiв одним волоконо-оптичним трактом. Допускаються передачi аналогових i цифрових сигналiв незалежно вiд протоколiв i швидкостей передачi. Кожен потiк передається на своїй довжинi хвилi в межах вiкна прозоростi волоконного свiтоводу. Звичайно це вiкно 1550 нм. Передача забезпечується шляхом мультиплексування окремих несущих частот з iнформацiйними сигналами i наступним демультиплексуванням переданого сигналу на окремi потоки. Принцип СПК застосовується в апаратурi волоконно-оптичних систем передач. <br />
<br />
== Частотно-тимчасовий подiл каналiв (ЧТПК) ==<br />
<br />
ЧТПК полягає в тому, що спочатку смуга частот, призначена для передачi аналогових сигналiв (наприклад, смуга каналу ТЧ) розбивається на декiлька пiдполос, а потiм у кожнiй з них виробляється подiл каналiв по тимчасовому принципу (ТПК). В iндивiдуальних цифрових каналах, сформованих таким чином, може використовуватися будь-який вид модуляцiї дискретних сигналiв (IКМ, ДIКМ), а для модуляцiї групових сигналiв у кожнiй з пiдполос - будь-який вид модуляцiї аналогових сигналiв (AM, ЧМ, ФМ i iн.). Принцип ЧТПК використовується в телеграфній каналоутворюючий апаратурi. <br />
<br />
== Кодовий подiл каналiв (КПК) ==<br />
При КПК кожному iндивiдуальному каналу призначається своя характерна ключова ознака (код). Такою ознакою може бути номер приймача одержувача iнформацiї. Потiм iндивiдуальнi канали поєднуються в передавачi в груповий сигнал, що передається по каналу зв'язку. Кожному iндивiдуальному каналу видiляється одна і та ж сама широка смуга частот, так що пiд час передачi канали накладаються один на одного, але оскiльки їх коди вiдрiзняються, вони можуть бути легко видiленi на прийомнiй сторонi. Принцип КПК реалiзований у системах сотового радiозв'язку, що використовують технологiю багатостанцiонного доступу CDMA.<br />
<br />
<br />
== Комутація каналів на основі частотного мультиплексування ==<br />
<br />
Техніка частотного мультиплексування каналів (FDM) була розроблена для телефонних мереж, але застосовується вона і для інших видів мереж, наприклад мереж кабельного телебачення. Розглянемо особливості цього виду мультиплексування на прикладі телефонної мережі.<br />
<br />
Мовні сигнали мають спектр шириною приблизно в 10 000 Гц, однак основні гармоніки укладаються в діапазон від 300 до 3400 Гц. Тому для якісної передачі мови досить утворити між двома співрозмовниками канал зі смугою пропущення в 3100 Гц, що і використовується в телефонних мережах для з'єднання двох абонентів. У той же час смуга пропущення кабельних систем з проміжними підсилювачами, що з'єднують телефонні комутатори, між собою, звичайно складає сотні кілогерців, а іноді і сотні мегагерц. Однак безпосередньо передавати сигнали декількох абонентських каналів по широкополосному каналу неможливо, тому що усі вони працюють у тому самому діапазоні частот і сигнали різних абонентів змішаються між собою так, що розділити їх буде неможливо.<br />
<br />
Для поділу абонентських каналів характерна техніка модуляції високочастотного несучого синусоїдального сигналу низькочастотним мовним сигналом '''(мал. 2.26)'''. Ця техніка подібна техніці аналогової модуляції при передачі дискретних сигналів модемами, тільки замість дискретного вихідного сигналу використовуються безупинні сигнали, що породжуються звуковими коливаннями. У результаті спектр модульованого сигналу переноситься в інший діапазон, що симетрично розташовується відносно несучої частоти і має ширину, що приблизно збігається із шириною сигналу, що модулює.<br><br />
[[Image:ММС.JPG]]<br />
<br><br />
мал. 2.26.Техніка модуляції високочастотного несучого синусоїдального сигналу низькочастотним мовним сигналом.<br />
<br />
[[category:Комп'ютерні мережі]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-11-01T20:18:06Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
А також відвідайте [http://osch.blogspot.com/ блог]<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація вчителя]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[http://osch.blogspot.com/ Блог]<br />
<br />
[http://pro-opros.ru/index.php?name=showTest&uid=9b3959caf1179eff56809a3669e23a63 Оцінювання навчальних потреб учнів]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LTzFoc0lDZk9uaXM/edit Презентація учнів]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LMjFjNnpmVk5lSTQ/edit Порівняльна таблиця]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-11-01T20:07:54Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
А також відвідайте [http://osch.blogspot.com/ блог]<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація вчителя]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[http://osch.blogspot.com/ Блог]<br />
<br />
[http://pro-opros.ru/index.php?name=showTest&uid=9b3959caf1179eff56809a3669e23a63 Оцінювання навчальних потреб учнів]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LTzFoc0lDZk9uaXM/edit Презентація учнів]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-11-01T19:23:15Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
А також відвідайте [http://osch.blogspot.com/ блог]<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація вчителя]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[http://osch.blogspot.com/ Блог]<br />
<br />
[http://pro-opros.ru/index.php?name=showTest&uid=9b3959caf1179eff56809a3669e23a63 Оцінювання навчальних потреб учнів]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-11-01T18:59:23Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
А також відвідайте [http://osch.blogspot.com/ блог]<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[http://osch.blogspot.com/ Блог]<br />
<br />
[http://pro-opros.ru/index.php?name=showTest&uid=9b3959caf1179eff56809a3669e23a63 Оцінювання навчальних потреб учнів]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8FКорисні посилання2012-11-01T10:13:05Z<p>Uletniy: Створена сторінка: [http://video.yandex.ua/#search?id=18406367-02-12&where=all&text=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B...</p>
<hr />
<div>[http://video.yandex.ua/#search?id=18406367-02-12&where=all&text=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8]<br />
<br />
[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/multimedia/2012/10/121030_robot_vineyard_video_as.shtml]<br />
<br />
[]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8Історія розвитку робототехніки2012-11-01T10:07:47Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>[[Передісторія робототехніки]]<br />
<br />
[[Виникнення й розвиток сучасної робототехніки]]<br />
<br />
[http://eztuir.ztu.edu.ua/2916/1/55.pdf Історія розвитку робототехніки]<br />
<br />
[[Корисні посилання]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8Виникнення й розвиток сучасної робототехніки2012-11-01T10:04:54Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>Як уже було сказано, сучасна робототехніка виникла в другій половині XX сторіччя, коли в ході розвитку виробництва з'явилася реальна потреба в універсальних маніпуляційних машинах-автоматах (роботах - від чешського "robota"), подібних "механічним людям", описаним К. Чапеком, і одночасно виникли необхідні для їхнього створення науково-технічні передумови й, насамперед, кібернетика й обчислювальна техніка.<br />
<br />
Сучасними попередниками роботів є різного роду пристрої для маніпулювання на відстані об'єктами, безпосередній контакт людини з якими небезпечний або неможливий. Це маніпулятори з ручним або автоматизованим керуванням. Перші пристрої такого роду були пасивними, тобто механізмами без приводів, і служили для повторення на відстані рухів руки людини цілком за рахунок його мускульної сили. Потім були створені маніпулятори із приводами й керовані людиною різними способами аж до біоелектричного.<br />
<br />
Уперше такі маніпулятори були створені в 1940-1950 р. для атомних досліджень, а потім і для атомної промисловості. Подібні пристрої стали застосовуватися в глибоководній техніці, металургії та інших галузях промисловості.<br />
<br />
В 1962 р. на ринку США з'явилися перші роботи марки "Версатран" (фірми "Америкен мешин енд фаундрі"), призначені для промислового застосування.<br />
<br />
Перші повністю автоматично діючі, маніпулятори були зроблені й США в 1960—1961 р. В 1961 р. був розроблений такий маніпулятор, керований від ЕОМ та оснащений загарбним пристроєм і різного типу датчиками— контактними та фотоелектричними. Цей маніпулятор МН-1 одержав назву "рука Ернста" на прізвище його творця Ернста. Відповідно до сучасного визначення, це був прообраз робота з адаптивним керуванням, що дозволило йому, наприклад, знаходити й брати довільно розташовані предмети.<br />
<br />
Одночасно виник термін "промисловий робот" (Indastrial Robot), запропонований цією ж фірмою. У той же час у США з'явилися роботи "Юнимейт-1900", які одержали перше застосування в автомобільній промисловості на заводах фірм "Дженерал моторі", "Форд" і "Дженерал електрик".<br />
<br />
За останні 10 років XX сторіччя вартість промислових роботів упала в 5 разів при одночасному поліпшенні їхніх технічних характеристик. У результаті зросла економічна ефективність використання роботів.<br />
<br />
Перше місце у світі по виробництву й застосуванню роботів упевнено займає Японія, де зосереджена більша частина світового парку роботів. Далі випливають США, Італія, Франція, Швеція. Більша частина цього парку використається в промисловості, приблизно половина - для виконання основних технологічних операцій, де потрібні найбільш складні роботи. Частка таких роботів неухильно росте.<br />
<br />
Перші промислові роботи з розвиненою сенсорною системою і мікропроцесорним керуванням з’явилися на ринку й набутили практичного застосування й 1980-1981 р. насамперед на зборці, дуговому зварюванні, контролі якості для узяття неорієнтованих предметів, наприклад, з конвеєра. До їхнього числа ставляться постачені системами технічного зору роботи "Пума", "Юнимейт", "Аутоплейс", "Цинциннати милакрон", складальні робототехничні системи фірм "Хитачи", "Вестингауз" (система "Апас"), "Дженерал моторі" (система "Консайт"). Частка таких пристроїв у загальному парку роботів неухильно росте й наближається до 50% незважаючи на те, що вони в кілька разів дорожче роботів із програмним керуванням і значно складніше в обслуговуванні. Однак це окупається незмірно більшими функціональними можливостями, а, отже, і більше широкою областю застосування.<br />
<br />
Технічний прогрес у розвитку роботів спрямований, насамперед, на вдосконалювання систем керування. Перші промислові роботи мали програмне керування, в основному запозичене у верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК).<br />
Ці роботи одержали назву роботів першого покоління.<br />
Друге покоління роботів - це роботи, оснащені сенсорними системами, головними з яких є системи технічного зору (СТЗ).<br />
<br />
В 1967 р. у США (Станфордский університет) був створений лабораторний макет робота, постаченого технічним зором і призначеного для дослідження й відпрацьовування системи "око-рука", здатної розпізнавати об'єкти зовнішнього середовища й оперувати ними відповідно до завдання.<br />
<br />
В 1968 р. у СРСР (Інститутом океанології Академії наук СРСР разом з Ленінградським політехнічним інститутом і іншими вузами) був створений телекерований від ЕОМ підводний робот "Манта" з загарбним пристроєм, оснащеним сенсорною системою, а в 1971 р. - наступний його варіант із технічним зором і системою цілевказівки на телевізійному екрані.<br />
<br />
В 1969 р. у США (Станфордский науково-дослідний інститут) у рамках робіт зі штучного інтелекту був розроблений експериментальний макет рухливого робота "Шейки" з розвинутою системою сенсорного забезпечення, включаючи технічний зір, та елементами штучного інтелекту, що дозволило йому цілеспрямовано пересуватися в заздалегідь невідомій обстановці, самостійно приймаючи необхідні для цього рішення.<br />
<br />
В 1971 р. у Японії також були розроблені експериментальні зразки роботів з технічним зором і елементами штучного інтелекту: робот "Хивип", здатний самостійно здійснювати механічну зборку простих об'єктів по пред'явленому кресленню, і робот ЭТЛ-1.<br />
<br />
У цей же період і в ряді інших країн створюються подібні експериментальні установки так званих інтегральних роботів, що включають маніпулятори, які керуються від ЕОМ, різні сенсорні системи та засоби спілкування з людиною-оператором, які призначені для проведення досліджень в області штучного інтелекту й створення інтелектуальних роботів.<br />
<br />
Одночасно були розгорнуті роботи в новій специфічній області робототехніки, що займається побудовою крокуючих машин як принципово нового транспортного засобу підвищеної прохідності, зразком для якого є ноги тварин і людини. Були створені експериментальні зразки чотирьох і шестиногих транспортних машин, а також протезів ніг людини, так званих екзоскелетонів, для паралізованих і важкохворих.<br />
<br />
Наприкінці XX в. відродився інтерес до роботів-андроїдів. На відміну від їхніх перших реалізацій останні досягнення робототехніки уможливили створення подібних пристроїв для забезпечення цілком реальних потреб.<br />
<br />
Одночасно роботи починають усе більш широко проникати й в інші галузі господарства, включаючи гірничу справу, металургію, будівництво, транспорт, легку й харчову промисловість, сільське господарство, а також у медицину, сферу обслуговування, освоєння океану й космосу, військова справа.<br />
<br />
В останні роки усе більше швидкими темпами росте частка парку роботів, зайнятих поза промисловістю - у сфері обслуговування, у побуті, (сервісні роботи-прибиральники, продавці, вахтери, іграшки й т.д.), вона вже наближається до 50% парку.<br />
<br />
На рубежі XXI в. робототехніка підійшла до наступного етапу свого розвитку — створенню інтелектуальних роботів. Це стало природним етапом удосконалювання роботів, що відповідають вихідній ідеї появи подібних пристроїв як замінників людей у їхній професійній діяльності. (Зрозуміло, ні про яке технічне відтворення людини взагалі, включаючи всі його основні функції й духовний мир, мову при цьому не йде.) Інтелектуальний робот - це робот конкретного призначення, в основних функціональних системах якого використаються методи штучного інтелекту, що дозволяє розширити сферу застосування робототехніки практично на всі області людської діяльності. Поки такі роботи - в основному ще предмет наукових досліджень і лабораторних випробувань, однак перші їхні зразки вже починають з'являтися на ринку.<br />
<br />
Майже у всіх технічно розвинених країнах створені національні асоціації по робототехніці. У ряді країн є фінансовані державою національні програми щодо цієї проблемі. Розвиваються такі програми на міжнародному рівні.</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8Виникнення й розвиток сучасної робототехніки2012-11-01T10:04:22Z<p>Uletniy: Створена сторінка: Як уже було сказано, сучасна робототехніка виникла в другій половині XX сторіччя, коли в х...</p>
<hr />
<div>Як уже було сказано, сучасна робототехніка виникла в другій половині XX сторіччя, коли в ході розвитку виробництва з'явилася реальна потреба в універсальних маніпуляційних машинах-автоматах (роботах - від чешського "robota"), подібних "механічним людям", описаним К. Чапеком, і одночасно виникли необхідні для їхнього створення науково-технічні передумови й, насамперед, кібернетика й обчислювальна техніка.<br />
<br />
Сучасними попередниками роботів є різного роду пристрої для маніпулювання на відстані об'єктами, безпосередній контакт людини з якими небезпечний або неможливий. Це маніпулятори з ручним або автоматизованим керуванням. Перші пристрої такого роду були пасивними, тобто механізмами без приводів, і служили для повторення на відстані рухів руки людини цілком за рахунок його мускульної сили. Потім були створені маніпулятори із приводами й керовані людиною різними способами аж до біоелектричного.<br />
<br />
Уперше такі маніпулятори були створені в 1940-1950 р. для атомних досліджень, а потім і для атомної промисловості. Подібні пристрої стали застосовуватися в глибоководній техніці, металургії та інших галузях промисловості.<br />
<br />
В 1962 р. на ринку США з'явилися перші роботи марки "Версатран" (фірми "Америкен мешин енд фаундрі"), призначені для промислового застосування.<br />
<br />
Перші повністю автоматично діючі, маніпулятори були зроблені й США в 1960—1961 р. В 1961 р. був розроблений такий маніпулятор, керований від ЕОМ та оснащений загарбним пристроєм і різного типу датчиками— контактними та фотоелектричними. Цей маніпулятор МН-1 одержав назву "рука Ернста" на прізвище його творця Ернста. Відповідно до сучасного визначення, це був прообраз робота з адаптивним керуванням, що дозволило йому, наприклад, знаходити й брати довільно розташовані предмети.<br />
<br />
Одночасно виник термін "промисловий робот" (Indastrial Robot), запропонований цією ж фірмою. У той же час у США з'явилися роботи "Юнимейт-1900", які одержали перше застосування в автомобільній промисловості на заводах фірм "Дженерал моторі", "Форд" і "Дженерал електрик".<br />
<br />
За останні 10 років XX сторіччя вартість промислових роботів упала в 5 разів при одночасному поліпшенні їхніх технічних характеристик. У результаті зросла економічна ефективність використання роботів.<br />
<br />
Перше місце у світі по виробництву й застосуванню роботів упевнено займає Японія, де зосереджена більша частина світового парку роботів. Далі випливають США, Італія, Франція, Швеція. Більша частина цього парку використається в промисловості, приблизно половина - для виконання основних технологічних операцій, де потрібні найбільш складні роботи. Частка таких роботів неухильно росте.<br />
<br />
Перші промислові роботи з розвиненою сенсорною системою і мікропроцесорним керуванням з’явилися на ринку й набутили практичного застосування й 1980-1981 р. насамперед на зборці, дуговому зварюванні, контролі якості для узяття неорієнтованих предметів, наприклад, з конвеєра. До їхнього числа ставляться постачені системами технічного зору роботи "Пума", "Юнимейт", "Аутоплейс", "Цинциннати милакрон", складальні робототехничні системи фірм "Хитачи", "Вестингауз" (система "Апас"), "Дженерал моторі" (система "Консайт"). Частка таких пристроїв у загальному парку роботів неухильно росте й наближається до 50% незважаючи на те, що вони в кілька разів дорожче роботів із програмним керуванням і значно складніше в обслуговуванні. Однак це окупається незмірно більшими функціональними можливостями, а, отже, і більше широкою областю застосування.<br />
<br />
Технічний прогрес у розвитку роботів спрямований, насамперед, на вдосконалювання систем керування. Перші промислові роботи мали програмне керування, в основному запозичене у верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК).<br />
Ці роботи одержали назву роботів першого покоління.<br />
Друге покоління роботів - це роботи, оснащені сенсорними системами, головними з яких є системи технічного зору (СТЗ).<br />
<br />
В 1967 р. у США (Станфордский університет) був створений лабораторний макет робота, постаченого технічним зором і призначеного для дослідження й відпрацьовування системи "око-рука", здатної розпізнавати об'єкти зовнішнього середовища й оперувати ними відповідно до завдання.<br />
<br />
В 1968 р. у СРСР (Інститутом океанології Академії наук СРСР разом з Ленінградським політехнічним інститутом і іншими вузами) був створений телекерований від ЕОМ підводний робот "Манта" з загарбним пристроєм, оснащеним сенсорною системою, а в 1971 р. - наступний його варіант із технічним зором і системою цілевказівки на телевізійному екрані.<br />
<br />
В 1969 р. у США (Станфордский науково-дослідний інститут) у рамках робіт зі штучного інтелекту був розроблений експериментальний макет рухливого робота "Шейки" з розвинутою системою сенсорного забезпечення, включаючи технічний зір, та елементами штучного інтелекту, що дозволило йому цілеспрямовано пересуватися в заздалегідь невідомій обстановці, самостійно приймаючи необхідні для цього рішення.<br />
<br />
В 1971 р. у Японії також були розроблені експериментальні зразки роботів з технічним зором і елементами штучного інтелекту: робот "Хивип", здатний самостійно здійснювати механічну зборку простих об'єктів по пред'явленому кресленню (мал. 1.9), і робот ЭТЛ-1.<br />
<br />
У цей же період і в ряді інших країн створюються подібні експериментальні установки так званих інтегральних роботів, що включають маніпулятори, які керуються від ЕОМ, різні сенсорні системи та засоби спілкування з людиною-оператором, які призначені для проведення досліджень в області штучного інтелекту й створення інтелектуальних роботів.<br />
<br />
Одночасно були розгорнуті роботи в новій специфічній області робототехніки, що займається побудовою крокуючих машин як принципово нового транспортного засобу підвищеної прохідності, зразком для якого є ноги тварин і людини. Були створені експериментальні зразки чотирьох і шестиногих транспортних машин, а також протезів ніг людини, так званих екзоскелетонів, для паралізованих і важкохворих.<br />
<br />
Наприкінці XX в. відродився інтерес до роботів-андроїдів. На відміну від їхніх перших реалізацій останні досягнення робототехніки уможливили створення подібних пристроїв для забезпечення цілком реальних потреб.<br />
<br />
Одночасно роботи починають усе більш широко проникати й в інші галузі господарства, включаючи гірничу справу, металургію, будівництво, транспорт, легку й харчову промисловість, сільське господарство, а також у медицину, сферу обслуговування, освоєння океану й космосу, військова справа.<br />
<br />
В останні роки усе більше швидкими темпами росте частка парку роботів, зайнятих поза промисловістю - у сфері обслуговування, у побуті, (сервісні роботи-прибиральники, продавці, вахтери, іграшки й т.д.), вона вже наближається до 50% парку.<br />
<br />
На рубежі XXI в. робототехніка підійшла до наступного етапу свого розвитку — створенню інтелектуальних роботів. Це стало природним етапом удосконалювання роботів, що відповідають вихідній ідеї появи подібних пристроїв як замінників людей у їхній професійній діяльності. (Зрозуміло, ні про яке технічне відтворення людини взагалі, включаючи всі його основні функції й духовний мир, мову при цьому не йде.) Інтелектуальний робот - це робот конкретного призначення, в основних функціональних системах якого використаються методи штучного інтелекту, що дозволяє розширити сферу застосування робототехніки практично на всі області людської діяльності. Поки такі роботи - в основному ще предмет наукових досліджень і лабораторних випробувань, однак перші їхні зразки вже починають з'являтися на ринку.<br />
<br />
Майже у всіх технічно розвинених країнах створені національні асоціації по робототехніці. У ряді країн є фінансовані державою національні програми щодо цієї проблемі. Розвиваються такі програми на міжнародному рівні.</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8Передісторія робототехніки2012-11-01T10:03:56Z<p>Uletniy: Створена сторінка: Робототехніка йде коріннями в глибоку стародавність, у ті часи, коли вперше виникли ідеї ...</p>
<hr />
<div>Робототехніка йде коріннями в глибоку стародавність, у ті часи, коли вперше виникли ідеї й були початі перші спроби створення людиноподібних пристроїв, рухливих статуй, механічних слуг і т.п. Статуї богів з рухливими частинами тіла (руками, головою) з'явилися ще в Древньому Єгипті, Вавилоні, Китаєві.<br />
<br />
У "Іліаді" Гомера божественний коваль Гефест виковує механічних служниць. Аристотель згадує про ляльок-маріонеток, що приводяться у рух за допомогою ниток, з яких створювалися цілі механічні театри. До нас дійшли книги Герона Олександрійського (I в. до п. е.), у яких описані подібні й багато інших автоматів стародавності. Як джерело енергії в них застосовувалися вода, пара, гравітація.<br />
<br />
У середні століття великою популярністю користувалися різного роду автомати, засновані на використанні годинних механізмів. Були створені всілякий годинник з фігурами, що рухаються, людей, ангелів і т.п. До цього періоду ставляться відомості про появу перших рухливих людиноподібних механічних фігур — андроїдів. Так, андроїд алхіміка Альберта Великого (1193-1280) являв собою ляльку ростом з людини, що, коли стукали у двері, відкривала й закривали їх, кланяючись при цьому людині, що прийшла.<br />
<br />
Роботи зі створення андроїдів досягли найбільшого розвитку в ХVIII і. одночасно з розквітом годинної майстерності. Механіками-годинникарями були створені андроїди-музики, малювальники, переписувачі. До них ставиться, наприклад, "флейтист" французького механіка Жана Вокансона (1709—1789)— фігура ростом з людину, що рухливими пальцями виконувала 11 мелодій за допомогою закладеної в неї програми.<br />
<br />
Цілий ряд людиноподібних автоматів був створений швейцарськими годинникарями Пьером-Жаком Дро (1721-1790) і його сином Анри Дро 1752 1791). Від імені останнього пізніше було утворено й саму назву "андроїд". Ці людиноподібні іграшки являли собою програмні автомати з оперативно змінюваними програмами. Програми задавалися за допомогою змінних кулачків, установлюваних а обертовому барабані, і інших подібних механічних пристроїв. Привод здійснювався від годинного механізму.<br />
<br />
З вітчизняних пристроїв подібного типу назвемо знамениті годинники "яєчної" форми з театральним автоматом И. П. Кулібіна (1735-1818). В 1820 р. у Петербурзі був відкритий "Храм зачарувань" А. И. Галулецкого, що обслуговує механічними слугами. В 1866 р. И. Мезгин створив "астрономо-історичні" годинники, які крім часу показували чотири сценки з історії м. Томська.<br />
<br />
Інтерес до створення "механічних" людей, що почав було загасати разом з ослабленням ролі годиникової справи, надалі знову відродився в XX в. завдяки розвитку електротехніки й електроніки. Американський інженер Венсли побудував керований на відстані, за допомогою свистка, автомат "Телевокс", що міг не тільки виконувати ряд елементарних операцій, але й вимовляти за допомогою звукозаписних апаратур кілька фраз. Англієць Гарри Мей в 1932 р. створив людиноподібний автомат "Альфа", що по командах, що подається голосом, сідав і вставав, рухав руками, говорив. Кілька подібних автоматів за назвою "Сабор" були створені в Австрії Августом Губером. Вони управлялися по радіо, могли ходити, говорити, виконувати різні маніпуляції. В основному такі пристрої створювалися в рекламних цілях, хоча робилися спроби використати їх і для різних практичних завдань.<br />
<br />
Хотілося б нагадати, що в 1937 р. на Всесвітній виставці в Парижеві демонструвався радиоуправляемый рухливий робот, створений радянським восьмикласником В. Машкевичем. До цього часу вже остаточно "прижився" термін "робот", а ідеї робототехніки усе більш енергійно використалися в науково-фантастичній літературі.</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8Історія розвитку робототехніки2012-11-01T10:03:28Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>[[Передісторія робототехніки]]<br />
<br />
[[Виникнення й розвиток сучасної робототехніки]]<br />
<br />
[http://eztuir.ztu.edu.ua/2916/1/55.pdf Історія розвитку робототехніки]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8Історія розвитку робототехніки2012-11-01T10:03:18Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>[[Передісторія робототехніки]]<br />
[[Виникнення й розвиток сучасної робототехніки]]<br />
[http://eztuir.ztu.edu.ua/2916/1/55.pdf Історія розвитку робототехніки]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8Історія розвитку робототехніки2012-11-01T10:00:29Z<p>Uletniy: Створена сторінка: [http://eztuir.ztu.edu.ua/2916/1/55.pdf Історія розвитку робототехніки]</p>
<hr />
<div>[http://eztuir.ztu.edu.ua/2916/1/55.pdf Історія розвитку робототехніки]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8Розвиток робототехніки та автоматики2012-11-01T09:56:52Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>[[Історія розвитку автоматики]]<br />
<br />
[[Історія розвитку робототехніки]]<br />
<br />
[[Розвиток автоматики та робототехніки]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8Історія розвитку автоматики2012-11-01T09:55:44Z<p>Uletniy: Створена сторінка: Слово '''"автомат"''' у перекладі з грецького означає "самодіючий". У Древній Греції так нази...</p>
<hr />
<div>Слово '''"автомат"''' у перекладі з грецького означає "самодіючий". У Древній Греції так називалися механізми і пристрої, що могли самостійно, без видимої участі людини виконувати будь-які дії. Перші автомати використовувалися в основному жрецям для показу "чудес", які творилися нібито божественною силою. Пізніше автомати – іграшки з'явилися в будинках знаті і служили для звеселяння гостей. І в середні століття неодноразово створювалися механічні птахи, звірі і різні фантастичні тварини, що махали крилами, рухатися і ричати. Звичайно, практичної користі від таких "автоматів" було небагато, Але саме вони стали попередникам сучасних автоматів.<br />
<br />
Інтенсивний розвиток автоматики почався в XVIII - XIX ст. у зв̓язку з промисловим переворотом в Європі, пов̓язаним з використанням енергії пари.<br />
<br />
Першим промисловим "регулятором" того часу був поплавковий "регулятор", розроблений І.І. Ползуновим , яку він побудував у 1765 році.<br />
<br />
На принципі зміни керованих технологічних параметрів залежно від їх відхилення відносно заданого значення в 1784 році англійський механік Джорж Уатт побудував відцентровий "регулятор" швидкості парової машини. Принцип керування за відхиленням величини від заданого значення, відомий як принцип Ползунова - Уатта, дістав поширення в сучасній техніці.<br />
<br />
У 1830 році Шиллінг у розробленому ним телеграфі запропонував перше електромагнітне реле, яке дістало практичне застосування в різних сферах промисловості.<br />
<br />
У 1856 - 1871 році В.М. Чиколаєв розробив регулятори для дугових ламп, а в 1871 році математик П.Л. Чебишев у своїй праці про відцентровий регулятор почав теоретичні дослідження автоматичних регуляторів.<br />
<br />
Одним із фундаторів теорії автоматичного керування вважається професор Петербурзького практичного технологічного інституту І. О. Вишнє-градський, який опублікував у 1876 і 1878 роках свої класичні праці "Про загальну теорію регуляторів" та " регулятори прямої дії ".<br />
<br />
Велике значення для розвитку теорії автоматичного керування мали дослідження академіка О.М. Ляпунова, який в 1892 році у своїй праці "Загальна задача про стійкість руху" заклав основи теорії стійкості нелінійних динамічних систем, а також обґрунтував вихідні положення лінійної теорії автоматичного керування.<br />
<br />
Важливою подією було опубліковано М.Є. Жуковським у 1909 році першого російського підручника "Теорія регулювання ходу машин" , в якому, крім узагальнення відомих положень, було наведено нові дослідження регулятора з сухим тертям, основи теорії переривчастого регулювання.<br />
<br />
В ХХ столітті енергія пари дедалі більше змінювалась електричною енергією, і питанням автоматизації різних електроустановок приділялося більше уваги. У цей період виникають автоматичні електростанції, автоматизуються окремі промислові ділянки, цехи та цілі підприємства. Ставляться і вирішуються завдання комплексної автоматизації цілих промислових процесів і виробництв.<br />
<br />
В 60 - 80 - ті роки теорія автоматичного керування вирішує усе складніші питання з розробки нових систем, методів їх дослідження та синтезу.<br />
<br />
Великою подією у розвитку теорії автоматичного керування була поява в 1948 і 1952 році праць американського вченого Н. Вінера, які стали основою нового напрямку розвитку - кібернетики. Академік А.М.Комогоров визначив кібернетику як вчення про способи добування, збереження, перетворення і використання інформації в машинах, живих організмах та їх об̓єднаннях. Принципи кібернетики як загальної науки про керування в найрізноманітніших умовах (системах) покладено в основу сучасних термінів і понять теорії автоматичного керування.<br />
<br />
Нині в умовах науково – технічної революції автомати знаходять широке застосування в промисловості, на транспорті й у дослідницьких лабораторіях. Алі яку б роботу ні виконував автомат, він працює не сам по собі, його робота визначається програмою – визначеною послідовністю дій, що задається людиною. Програма роботи автомата може бути закладена в його конструкції. Наприклад, програма роботи часів міститься в пристрої спускового механізму і маятника, що одержують енергію від заводної пружини. У більш складних автоматах, як, наприклад, у верстатах із програмним керуванням, програма роботи задається ззовні у виді серії сигналів, записаних на магнітну стрічку, перфокарту або на спеціальний чіп. Пристрій, вмонтований у блок керування верстатом, "зчитує" ці сигнали і посилає їх на механізми, які виконують необхідно задані операції.<br />
<br />
Автомати стали безцінними помічниками людини. Автоматичні верстати і лінії допомагали різко підвищити продуктивність праці, смороду звільнили людину від роботи у важкодоступних і небезпечним для життя умовах.<br />
<br />
Доручаючи вусі більш відповідальні справи автоматам, людина безупинно вдосконалює їхню конструкцію, зовнішні і внутрішні зв'язки, шукає нові принципи дії. Щоб краще зрозуміти роботу автоматів, їх можна порівняти з людиною. Природа наділила людину органами почуттів, за допомогою яких вона сприймає й аналізує різноманітні роздратування, що надходять із зовнішнього середовища. Завдяки органам почуттів людина бачить і чує, розрізняє запахи і кольори, відчуває смак, почуває дотик. Реагуючи на роздратування, органи почуттів виробляють нервові імпульси, що по нервових волокнах надходять у центральну нервову систему. У відповідь центральна нервова система посилає імпульси-накази відповідним групам м'язів, і людина говорити, рухається, переміщає предмети, робить різні дії.<br />
<br />
Автомати також мають "органи почуттів"— різноманітні чуттєві елементи, чи датчики, що сприймають зміни освітленості, тиску, переміщення, температури, звуку . Датчики виробляють сигнали, що по «нервових волокнах»— ланцюгам прямої і зворотного зв'язку — надходять у «центральну нервову систему»— пристрій керування автомата. У залежності від призначення автомата і складності його конструкції пристроєм керування може бути звичайне реле, а в складних автоматах — навіть ЕОМ.<br />
<br />
У відповідь на сигнали датчиків пристрій керування посилає імпульсу-команди — виконавчим пристроям. З їхньою допомогою автомати пересувають важелі, поршні і заслінки робочих машин, пускають у хід високовольтні вимикачі, піднімають багатотонні вантажі, керують кермовими системами кораблів і літаків. Якщо сигнали слабкі, те їх підсилюють у спеціальних пристроях — підсилювачах.<br />
<br />
Завдяки бурхливому розвитку техніки в XX в. з'явилися енергетичні, технологічні, транспортні й інші машини й агрегати з автоматичним керуванням. Широке використання у виробничих процесах автоматичного й автоматизованого устаткування — це і є автоматизація виробництва. Якщо механізація звільняє людину тільки від важкої фізичної праці, те автоматизація передбачає передачу автоматичним пристроям також і функцій керування, регулювання і контролю, що раніш виконував людину.<br />
<br />
Автоматичне керування широке застосовується для виконання операцій.<br />
<br />
Автоматичне керування широко застосовується для виконання операцій, що зажадали б від людини переробки великої кількості інформації в короткий час. І отут на допомогу людині приходить електронна обчислювальна машина (ЕОМ), що часто називають електронним мозком; машина аналізує інформацію, допомагає знайти правильне рішення. ЕОМ стала необхідної на багатьох промислових підприємствах і на транспорті. При керуванні яким-небудь об'єктом ЕОМ одержує інформацію від датчиків, що контролюють стан цього об'єкта. ЕОМ аналізує отримані дані і виробляє команди, що потім перетворяться в сигнали, що впливає на об'єкт. Так, наприклад, верстати з автоматичним керуванням без участі людини роблять болти, гайки, колеса для залізничних вагонів і інші вироби, виготовлення яких не вимагає переналагодження верстата в ході роботи. Якщо виріб виявляється складним для одного верстата, то для його виготовлення ставлять кілька верстатів-автоматів, поєднують їх в автоматичну лінію.<br />
<br />
Автоматичні лінії, верстати з програмним керуванням, промислові роботи можна побачити на багатьох машинобудівних заводах.<br />
<br />
Автоматичне регулювання підтримує сталість режиму роботи машини і приладу (стабілізує їхню роботу) або змінює цей режим по заздалегідь заданому законі регулювання. Так, наприклад, на гідроелектростанції автоматичні регулятори підтримують необхідну частоту обертання гідротурбіни, задані частоту і напругу вироблюваного струму, регулюють електричну потужність. Автомати пускають і зупиняють агрегати станції відповідно до графіка споживання електроенергії. Автоматичне регулювання застосовується не тільки на електростанціях, але і на іншому рівні, відкриття і закриття вентилів, клапанів. Автомати регулюють роботу дробарок, млинів, змішувачів, холодильників. На підприємствах харчової, хімічної та інших галузях промисловості автомати подають сировину на переробку, дозують його і регулюють хід технологічних та хімічних процесів.<br />
<br />
При автоматизації виробництва функції контролю також передані автоматичним пристроям. Автомати контролюють рух потягів і літаків, обробляють транспортну документацію і продають квитки. Усі сучасні літаки і судна оснащені автоматичним навігаційним устаткуванням .<br />
<br />
Пристроям автоматичного контролю доручений захист електричних мереж від перевантаження, коротких замикань, перенапруги, у результаті яких можуть виникнути аварії.<br />
<br />
'''Автоматизація''' — один з основних факторів сучасної науково-технічної революції. Її ціль — підвищення ефективності праці, поліпшення якості продукції, що випускається, створення сприятливих умов для найбільш раціонального використання всіх ресурсів виробництва.<br />
<br />
В основі автоматизації виробництва лежить системний підхід до побудови і використання комплексу засобів автоматичного керування, регулювання і контролю. В автоматиці широко використовуються новітні досягнення в області науки і техніки, що дозволяє повніше розкрити можливості технологічного устаткування.<br />
<br />
'''Автоматизована система керування''' (АСK) -так називаються системи керування, у яких процес керування здійснюється частково автоматично, а частково при участі людини.<br />
<br />
Людина координує роботу окремих ланок АСK, оцінює результати обробки інформації, в екстрених випадках бере на себе оперативне керування.<br />
<br />
Участь людини в роботі АСK особливо необхідно тоді, коли ті чи інші дії в процесі керування здійснюються на підставі досвіду людини, його інтуїції і тому не можуть бути запрограмовані.<br />
<br />
Найважливіша науково-технічна передумова для створення АСK — можливість автоматизації різних інформаційних процесів на основі широкого використання обчислювальної техніки.</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8Розвиток робототехніки та автоматики2012-11-01T09:51:51Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>[[Історія розвитку автоматики]]<br />
<br />
[[Розвиток автоматики та робототехніки]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8Розвиток робототехніки та автоматики2012-11-01T09:51:34Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>[['''Історія розвитку автоматики''']]<br />
<br />
[[Розвиток автоматики та робототехніки]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8Розвиток робототехніки та автоматики2012-11-01T09:51:09Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>'''Історія розвитку автоматики'''<br />
<br />
[[Розвиток автоматики та робототехніки]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8Розвиток автоматики та робототехніки2012-11-01T09:48:01Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div>[[category: Історія інформатики]]<br />
<br />
[[Teст №2]]<br />
----<br />
<br />
[[Перевір себе (відповіді до тесту №2)]]<br />
----<br />
[[Стаття: вступ до світу робототехніки ]]<br />
----<br />
'''Три закони робототехніки''' — обов'язкові правила поведінки для роботів, вперше сформульовані [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B9%D0%B7%D0%B5%D0%BA_%D0%90%D0%B7%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2 Айзеком Азімовим] в оповіданні «Хоровод» (1942).<br />
#[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82 Робот] не може заподіяти шкоду людині, або своєю бездіяльністю дозволити, щоб людині була заподіяна шкода;<br />
#Робот повинен підкорятися наказам людини, за винятком тих, котрі суперечать першому пункту;<br />
#Робот повинен захищати самого себе, якщо тільки його дії не суперечать першому і другому пунктам.<br />
<br />
Наприкінці життя в романах із циклу «Заснування» Азімов запровадив четвертий, або нульовий закон роботехніки, яким керується Р. Даніл Оліво — робот віком понад двадцять тисяч років:<br />
*Робот не може заподіяти своїми діями чи бездіяльністю шкоди людству.<br />
----<br />
{|<br />
|-<br />
|rowspan="18" | [[Файл:Megotron.jpg]]<br />
|[[ Початок ]]<br />
|rowspan="18" | [[Файл:Prime.jpg]]<br />
|-<br />
|[[ XVII-XVIII століття]]<br />
|-<br />
|[[ XIX століття ]]<br />
|-<br />
|[[ 1900-1939 РР. ]]<br />
|-<br />
|[[ 1940-ві роки ]]<br />
|-<br />
|[[ 1950-ті роки ]]<br />
|-<br />
|[[ 1960-ті роки ]]<br />
|-<br />
|[[ 1970-ті роки ]]<br />
|-<br />
|[[ 1980-ті роки]]<br />
|-<br />
|[[ 1990-ті роки]]<br />
|-<br />
|[[2000 рік ]]<br />
|-<br />
|[[2001 рік ]]<br />
|-<br />
|[[2002 рік ]]<br />
|-<br />
|[[2003 рік ]]<br />
|-<br />
|[[2004 рік ]]<br />
|-<br />
|[[2005 рік ]]<br />
|-<br />
|[[2006 рік ]]<br />
|-<br />
|[[2007 рік ]]<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
----<br />
{|class = "wikitable" align=center <br />
|-<br />
|style="background:khaki"| <br />
|style="background:tomato"|<br />
|style="background:DarkOrange"| <br />
|style="background:lime"| <br />
|style="background:cyan"| <br />
|style="background:RoyalBlue"| <br />
|style="background:Magenta"| <br />
|style="background:Burlywood"| <br />
|style="background:gold"| <br />
|style="background:DimGray"|<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
----<br />
[[ Історія інформатики ]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8Розвиток робототехніки та автоматики2012-11-01T09:46:35Z<p>Uletniy: Створена сторінка: Розвиток автоматики та робототехніки</p>
<hr />
<div>[[Розвиток автоматики та робототехніки]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8Історія інформатики2012-11-01T09:45:10Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div><p align=justify > Проект "Історія інформатики" розробляється студентами спеціальності "Математика та інформатика" (рік випуску 2012) </p><br />
<br />
Куратор проекту [[Користувач: Лупан Ірина Володимирівна| Лупан Ірина Володимирівна]] <br />
<br />
== Основні напрямки дослідження ==<br />
<br />
# [[Розвиток систем кодування]]<br />
# [[Розвиток засобів зв'язку]]<br />
# [[Розвиток теорії алгоритмів]]<br />
# [[Розвиток систем числення та техніки обчислень]]<br />
# [[Розвиток засобів обчислення]]<br />
# [[Розвиток графіки та звукозапису]]<br />
# [[Розвиток засобів збереження даних]]<br />
# [[Розвиток робототехніки та автоматики]]<br />
# [[Розвиток засобів захисту інформації]]<br />
<br />
----<br />
<br />
== Матеріали проекту ==<br />
* [[Хронологія визначних подій в історії інформатики]]<br />
* [[Список літератури до курсу "Історія інформатики"]]<br />
* [[Корисні посилання до курсу "Історія інформатики"]]<br />
* [[Програма курсу "Історія інформатики"]]<br />
* [[Теми рефератів з курсу "Історія інформатики"]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-10-28T18:43:47Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
А також відвідайте [http://osch.blogspot.com/ блог]<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[http://osch.blogspot.com/ Блог]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-10-25T09:01:14Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
А також відвідайте [http://osch.blogspot.com/ блог]<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[http://osch.blogspot.com/ Блог]<br />
<br />
[[Файл:Буклет 1.jpg |400 px|]] [[Файл:Буклет 122.jpg |400 px|]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-10-25T09:00:10Z<p>Uletniy: /* Стислий опис проекту */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
А також відвідайте [http://osch.blogspot.com/ блог]<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[[Файл:Буклет 1.jpg |400 px|]] [[Файл:Буклет 122.jpg |400 px|]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-10-25T08:48:34Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[[Файл:Буклет 1.jpg |400 px|]] [[Файл:Буклет 122.jpg |400 px|]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%82_1.jpgФайл:Буклет 1.jpg2012-10-25T08:48:15Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div></div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-10-25T08:46:12Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[[Файл:Буклет 121.jpg |400 px|]] [[Файл:Буклет 122.jpg |400 px|]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-10-25T08:45:52Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[[Файл:Буклет 121.jpg |500 px|]] [[Файл:Буклет 122.jpg |400 px|]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-10-25T08:45:21Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[[Файл:Буклет 121.jpg]] [[Файл:Буклет 122.jpg |400 px|]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-10-25T08:43:57Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[[Файл:Буклет 121.jpg |400 px|]] [[Файл:Буклет 122.jpg |400 px|]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8FНавчальний проект Захарчука Василя2012-10-25T08:43:21Z<p>Uletniy: /* Діяльність учнів та вчителя */</p>
<hr />
<div> [[Файл:Windows-vs-linux.jpg |400 px| right]]<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Назва проекту</h3>=<br />
<h1 style="font-family:'Tangerine', serif; font-weight: bold; font-size: 32pt; color: green; font-style: italic;text-align: left; text-shadow: 4px 4px 4px #aaa;"> ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА. ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?</h1><br />
<br />
[[Файл:Img-wallpapers-linux-vs-vista-rastakouere-11774.jpg |400 px| center]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети</h3>=<br />
Інформатика<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальні цілі</h3>=<br />
<br />
'''Робота над проектом сприяє формуванню вмінь та навичок пошукової роботи, вміння працювати з декількома різного плану джерелами та має такі цілі: ''' <br><br />
<br />
- формування важливої складової інформаційної культури учнів — знань та вмінь, <br><br />
<br />
необхідних для повноцінного та ефективного використання світового інформаційного простору;<br><br />
<br />
- розвинення в учнів уміння знаходити й систематизувати необхідну інформацію;<br><br />
<br />
- формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору;<br><br />
<br />
- активізація пізнавальної діяльності з навчальних предметів; <br><br />
<br />
- залучення учнів до самостійного пошуку інформації та формування навичок самостійної роботи над колективними презентаціями; <br><br />
<br />
- формування інтелектуальної, активної, розвиненої та творчої особистості; <br><br />
<br />
- розвиток комунікативних умінь та навичок (самоаналізу та критичного мислення) учнів;<br><br />
<br />
- розширення світогляду учнів.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Стислий опис проекту</h3>==<br />
При покупці персонального комп'ютера, ноутбука, чи нетбука ви стикалися з проблемою вибору операційної системи.<br />
<br>Зараз у світі є дві популярні операційні системи. Комерційна Windows і безкоштовна Linux. На сьогоднішній день Windows є більш популярною у нашій країні, але Linux з кожним днем набирає популярності.<br />
<br>Якщо ви не знаєте яка ОС підійде саме для вас , то вам просто необхідно взяти участь в проекті. Тут ви дізнаєтесь багато цікавого з історії розвитку ОС. А також зможете обрати те, що підходить саме для тебе.<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Повний План вивчення теми</h3>==<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8Ldnh3UUNvNkFQc1U/edit План впровадження проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRWJQS2I5cjRRZWc/edit План реалізації проекту]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Опис оцінювання</h3>=<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LUzNvZUowT1U1VUk/edit Форма оцінювання презентації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LcG8xNmdYcmR1bUk/edit Форма оцінювання публікації проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LQTRPSVF2V2VPbE0/edit Форма оцінювання вікі-статей проекту]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LaHp1VC1PTjd6MEk/edit Журнал успішності]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Діяльність учнів та вчителя</h3>=<br />
За тиждень до початку роботи над проектом вчитель готує публікацію для учнів про метод проектів та його роль в сучасному навчанні.<br />
<br />
[[Файл:Zakh publ 1.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Zakh publ 2.jpg |400 px|]]<br />
<br />
Робота в проекті починається із бесіди «Операційні системи», під час якої перед учасниками проекту ставляться запитання і демонструється [https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit презентація].<br />
<br />
- Які функції ОС?<br />
<br />
- Які ви знаєте ОС?<br />
<br />
- Що ви знаете про ліцензію GNU?<br />
<br />
'''1-й етап:''' Учні переглядають презентацію проекту, ознайомлюються з публікацією, підготовленою вчителем. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи для подальшої співпраці.<br />
<br />
'''2-й етап:''' Проведення опитування серед однолітків, батьків, родичів [https://docs.google.com/spreadsheet/gform?key=0Asrmk_-F3C8LdFhSZFRZVkppUVB4U3NmM3d4RmdKcHc&hl=ru Опитування ]<br />
<br />
'''3-й етап:''' Учні, які попередньо були розподілені на групи, проводять пошуки потрібної інформації у мережі Інтернет.<br />
<br />
'''4-й етап:''' Ознайомлення з ліцензіями ОС.<br />
<br />
'''5-й етап:''' Учні аналізують, обробляють, класифікують і систематизують інформацію, виокремлюють найважливіші пункти; знайомляться із необхідними програмами і оформлюють кінцевий результат кількома різними способами: у вигляді презентації із повним систематизованим обсягом досліджуваної інформації, публікації з найважливішою інформацією, публікації вікі-статті.<br />
<br />
'''6-й етап:''' Підсумки. Представлення презентації, публікації та вікі-статтей.<br />
<br />
Продукт проекту демонструється під час захисту та коментується учнями, реалізуються у формі наукової конференції для студентів, учнів, викладачів із використанням вищеназваних наочностей.<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LRzI1VVA5YnJNTEU/edit Презентація]<br />
<br />
[https://docs.google.com/file/d/0B8rmk_-F3C8LN3RJdzJ5ejVsNVU/edit Діаграма]<br />
<br />
[[Файл:Буклет 121.jpg |400 px|]]<br />
[[Файл:Буклет 122.jpg |400 px|]]<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про автора</h3>=<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Ім'я, прізвище</h3>==<br />
Захарчук Василь<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Фах, навчальний предмет</h3>==<br />
<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Навчальний заклад</h3>==<br />
КДПУ імені В.Винниченка<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Місто\село, район, область</h3>==<br />
Кіровоград<br />
<br />
==<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Контактні дані</h3>==<br />
<br />
=<h3 style=" color: blue;font-size: 18pt;">Відомості про тренінг</h3>=<br />
<br />
<br />
==Дати проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Місце проведення тренінгу==<br />
<br />
<br />
==Тренери==<br />
<br />
[[Категорія: Шаблони]]</div>Uletniyhttps://wiki.cusu.edu.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%82_122.jpgФайл:Буклет 122.jpg2012-10-25T08:41:41Z<p>Uletniy: </p>
<hr />
<div></div>Uletniy